Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Февраля 2013 в 21:54, реферат
Впровадження спільної торговельної політики належить до компетенції ЄС. Європейські інституції узгоджують єдиний митний тариф, укладають митні й торговельні угоди, гармонізують заходи з лібералізації торгівлі з третіми країнами, визначають експортну політику та вживають запобіжних заходів, передусім для того, щоб у зародку припинити нечесну торговельну практику. Якщо угоди слід обговорити з третіми країнами, ЄК надає Європейській Раді свої рекомендації. Та, своєю чергою, вповноважує ЄК до проведення переговорів.
- надання всієї необхідної інформації;
- проведення всіх необхідних
перевірок та інспекцій, в
- проведення розслідувань
в третіх країнах для
При цьому держави-члени
ЄС зобов’язані вжити всіх необхідних
заходів для ефективного
Також передбачено, що якщо
певна інформація, якою володіє Комісія
в рамках антидемпінгового розслідування,
представляє загальний інтерес
На вимогу Комісії або держави-члена офіційні особи Комісії можуть бути уповноважені допомагати офіційним особам держави-члена у виконанні зобов’язань, передбачених Антидемпінговим регламентом.
Нормами ст. 16 Антидемпінгового регламенту передбачена можливість здійснення Комісією в рамках розслідування так званих «верифікаційних візитів», які вона здійснює, якщо вважає за необхідне, для перевірки документації імпортерів, експортерів, трейдерів, агентів, товаровиробників, торгівельних асоціацій та організацій для підтвердження інформації, наданої щодо демпінгу або нанесеної шкоди. Але такі візити можуть здійснюватися лише за наявності згоди вищезазначених суб’єктів.
Комісія також може самостійно
проводити розслідування в
5. Категорії торговельних преференцій ЄС.
Європейський Союз та Загальна система преференцій
Тарифні преференції – це пільги, що надаються ЄС у процесі реалізації зовнішньоторговельної політики на умовах взаємності чи в односторонньому порядку щодо товарів, які переміщуються через митний кордон ЄС, та звільняються від справляння мита, зниження ставок мита або встановлення тарифних квот на ввезення товарів.
Вперше схема Загальна система преференцій була застосована у ЄС у 1971р. Загальна система преференцій ЄС впроваджується згідно десятирічних циклів. Програма застосування Загальної системи преференцій для періоду 2006-2015 рр. була затверджена у 2004 р. Згідно із неї для країн-бенефіціарів діють три типи домовленостей:
Співтовариство впровадило механізм градуалізації (ступінчастості) з метою заперечення монополізації тарифних преференцій більш розвиненими країнами з цієї групи країн.
З метою сприяння розвитку регіональної інтеграції ЄС використовує у ЗСП механізм кумуляції походження товару.
1. Торговельні преференції Європейського Співтовариства
Таблиця 1 Піраміда торговельних преференцій ЄС
1. Туреччина |
Митний союз для промислової продукції, преференції
для окремої |
2. Європейський економічний простір |
Вільна торгівля, участь в Єдиному внутрішньому ринку |
3. Швейцарія |
Вільна торгівля промисловою продукцією,
лібералізація ринків транспортних
послуг, сільськогосподарської |
4- Найменш розвинені країни |
"Все, крім зброї” |
5. Ізраїль |
Вільна торгівля промисловою продукцією |
Середземноморські країни |
Асиметричний вільний доступ промислової продукції, сільськогосподарського експорту, зона вільної торгівлі до 2010 р. |
Країни АКТ (Котонуйська угода) |
Асиметричний вільний доступ промислової продукції та частково сільськогосподарської |
8. Інші країни, що розвиваються, окремі перехідні економіки |
Загальна система преференцій |
9. Країни ОЕСР (Крім Туреччини та країн ЄАВТ) |
РНС без кількісних обмежень |
10. Країни СНД, інші перехідні економіки |
РНС, кількісні обмеження |
Информация о работе Роль інституцій ЄС у здійсненні єдиної торговельної політики