Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Марта 2012 в 00:29, реферат
В Україні опубліковано чимало наукових праць про державну політику та її аналіз. В. Тертичка навіть зробив припущення, що в нашій країні вийшло друком чи найбільше досліджень з цієї тематики порівняно з країнами СНД і Центрально–Східної Європи [10, c. 8]. Серед дослідників проблем державної політики варто назвати В. Гальперину, В. Ребкала, Т. Брус, Л. Прокопенка, В. Романова, О. Рудіка, В. Тертичку та ін.
Висновки та напрями подальших досліджень
Виходячи з викладеного, пропонуємо власне визначення поняття «державна політика в галузі освіти України». Це діяльність держави та її інститутів, органів місцевого самоврядування із законодавчого, фінансового, організаційного забезпечення функціонування й розвитку галузі освіти.
Державна політика в галузі
освіти – складова (підсистема) загальнодержавної
політики, яка включає сукупність
визначеної системи цілей, завдань,
принципів, програм та основних напрямів
діяльності органів управління освітою,
спрямованих на організацію науково-
Державна освітня політика
ґрунтується на конституційних нормах;
стратегічних документах розвитку освіти
(доктрини, програми, концепції тощо);
міжнародних, міждержавних договорах,
ратифікованих вищим
Державна політика в галузі освіти ставить за мету розвиток системи освіти в інтересах формування гармонійно розвинутої, соціально активної, творчої особистості, а також як одного з чинників економічного й соціального прогресу суспільства.
На формування державної політики в галузі освіти впливають зовнішні чинники, що дає змогу враховувати стан, тенденції та перспективи розвитку освіти, потреби суспільства та держави в освіті, розробляти реалістичну освітню політику, побудовану на вітчизняному досвіді освітньо-педагогічної діяльності з урахуванням досягнень міжнародного співробітництва в освітній сфері [8].
Реалізація державної політики в галузі освіти покладається на спеціально уповноважений центральний орган державної виконавчої влади в галузі освіти, інші міністерства та відомства, котрим підпорядковані навчальні заклади, відповідне міністерство Автономної Республіки Крим, місцеві органи державної виконавчої влади й органи місцевого самоврядування.
Окреслена в цій статті тематика може мати розвиток у напрямі встановлення періодизації формування державної політики в галузі освіти України в період з 1991 року по сьогодні, а також аналізу законодавчих та інших нормативно-правових актів, присвячених питанням формування й реалізації державної освітньої політики в зазначений період.
Список використаної літератури
1. Адамский А. И. Становление
образовательной деятельности / А. И. Адамский
// Доклад на VIII Всеукраинской конференции
«Педагогика развития» [Електронний ресурс]
– Режим доступу: http://www.school.edu.ru; htt
2. Акинфиева Н. В., Владимирова А. П. Государственно-общественное управление образовательными системами / Н. В. Акинфиева, А. П. Владимирова // Учебно-методическое пособие – Саратов: Приволж. кн. из-во. – 2001. – 49 с.
3. Журавський В. С. Державна
освітня політика: поняття, системність,
політичні аспекти / В. С. Журавський
// Правова держава: щорічник
4. Куклин В. Ж., Беляков С. А. Системные аспекты образовательной политики и управление образованием / В. Ж. Куклин, С. А. Беляков // Университетское управление. – № 326. – С. 10–23.
5. Культура, культурология и образование. Материалы круглого стола // Вопросы философии. – 1997. – № 2.– С. 3–56.
6. Миронов А. В. Образование как сфера государственной политики России // Социально-гуманитарные знания / А. В. Миронов. – 2002. – № 6. – С. 32–33.
7. Налетова И. В. Образовательная политика в области образования / И. В. Налетова [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.tsu.tmb.ru
8. Огнев’юк В. О. Університетська освіта України в контексті перспектив Європейської інтеграції. // Віче. – 2010. – № 20.
9. Полонский В. М. Словарь понятий и терминов по законодательству Российской Федерации / В. М. Полонский М.: Московский ин-т развития образовательных систем.– 1995. – 58 с.
10. Тертичка В. В. Державна політика: аналіз та здійснення в Україні / В. В. Тертичка // – К.: Вид-во «Основи». – 2002. – 750 с.