Проблеми зайнятості та безробіття в Україні

   2) дотеперішня нерозвиненість приватного сектору і наявність тіньової економіки, які в разі скасування адміністративного тиску зможуть залучити значну частину непрацюючих осіб;

   3) традиційно низький рівень зарплати і слабкість профспілок, які не можуть домогтися підвищення загального рівня зарплати, і пов'язане з цим обмеження попиту на працю.

Державна і територіальні програми зайнятості населення повинні бути спрямовані на:

  1) сприяння розвиткові на структурній перебудові економіки, створенню умов для скерування звільнених працівників передусім на рентабельні виробництва і в пріоритетні галузі господарського комплексу;

  2) покращення системи відтворення робочої сили у поєднанні з розвитком робочих місць, професійної орієнтації, перепідготовки та підвищення кваліфікації населення, ефективне використання трудових ресурсів;

  3) формування матеріальної, кадрової, інформаційної, фінансової та науково-методичної бази державної служби зайнятості;

  4) заходи сприяння зайнятості населення, яке проживає в сільській місцевості;

  5) сприяння створенню нових робочих місць для засуджених за межами установ виконання покарань;

  6) сприяння суспільно корисній зайнятості засуджених безпосередньо на підприємствах установ виконання покарань шляхом здійснення заходів інвестиційної політики.

Висновок

Отже, в Україні безробіття з'явилося з процесом переходу до ринкової економічної системи, причому домінуючою є прихована його форма. Переважним типом безробіття в Україні є циклічне безробіття. Головна складність у визначенні масштабів циклічного безробіття – приховане безробіття (люди, котрі перебувають у відпустках за свій рахунок або ті, хто отримують не тривалий час зарплату). Структурне безробіття пов'язане з переходом до нового типу господарювання, зміною споживчого попиту й технологій. Вкрай негативною ознакою є постійне зростання тривалості безробіття і збільшення у складі безробітних осіб, які не мають роботи тривалий період. І саме проблема безробіття є однією з фундаментальних у розвитку і функціонуванні людського суспільства. Отож, ці аспекти потребують подальшого наукового обґрунтування з метою глибшого дослідження проблеми та пошуку найбільш актуальних рішень. При вирішенні питань регулювання зайнятості населення важливо враховувати специфічні риси української моделі ринку праці. Це: більш висока ступінь колективізму як традиційного способу взаємної підтримки працюючих; різна швидкість руху до ринку різних галузей і секторів економіки; нерівномірність переходу до ринку в окремих регіонах, містах і сільській місцевості. Турбота держави про досягнення в країні найбільш повної і ефективної зайнятості як важливої ​​соціальної гарантії для економічно активного населення є найважливішим аспектом державного регулювання ринку праці, механізм формування якого буде постійно вдосконалюватися відповідно до нових умов розвитку багатоукладної економіки,. 

Список використаних джерел

1. Пиголенко І.В., Мехрані  В.В. Проблема безробіття працездатного  населення в умовах трансформаційної  економіки / Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. Випуск 3 (11) 2011, с.80-85

2. Гальків Л.І. Втрати людського  капіталу України: чинник безробіття / Економіка і регіон № 2 (21) - 2009 – ПолтНТУ, с.110-113

3. Заярна Н.М., Недибалюк  І.М. Причини безробіття в різних  умовах економічного розвитку  України та методи її подолання / Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. − Вип. 21.2, с.196-200

4. Машика Ю.В. Стан зайнятості  та безробіття в Україні в  умовах фінансово-економічної кризи / Науковий вісник НЛТУ України. – 2012. – Вип. 22.5, с.257-261