Проблеми взаємодії грошово-кредитної та фіскальної політики України

Але навіть з наведених  даних можна говорити про суперечливість взаємодії грошово-кредитної та  фіскально-бюджетної політик (Див. рис.1)

Рис. 1 «Вплив інструментів грошово-кредитної  та фіскально-бюджетної політики на динаміку грошової маси в Україні за 2005-2009 рр.»

Загалом для досягнення спільних цілей грошово-кредитні та фіскальні  інструменти повинні діяти органічно, так для збільшення грошової маси при зростанні державних видатків ставка рефінансування повинна знижуватися, і навпаки для зменшення грошової маси в обігу поряд із скороченням  видатків повинно спостерігатися збільшення ставки, що порушується наприклад в 2008-2000 роках.

Водночас необхідно звернути увагу на такі моменти, що зумовлюють недосконалість координації грошово-кредитної  та фіскально-бюджетної політик:

• Неузгодженість термінів обміну інформацією пр. розробці прогнозних і програмних документів уряду і НБУ, через що НБУ змушений розробляти основні  напрямки грошово-кредитної політики в умовах повної невизначеності фіскально-бюджетної політики та основних прогнозних макропоказників уряду.
• Наявність в «Основних засадах грошово-кредитної політики» одночасно декількох цільових показників, одночасне досягнення яких часто неможливе.
• Неадекватність макроекономічних прогнозів уряду і наявність прихованого бюджетного дефіциту. Бюджетний дефіцит в свою чергу викликає зростання номінальних і реальних відсоткових ставок і відповідно знижує ефективність відсоткової політики НБУ.
• Опосередковане чи пряме кредитування НБУ бюджетного дефіциту. Зокрема через перерахування перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами Центрального банку до державного бюджету до закінчення поточного року та до ухвалення Радою НБУ результатів аудиту.
• Недосконалість управління і прогнозування коштів Єдиного казначейського рахунку, розміщеному в НБУ.
• Відсутність чітких інституційних каналів між НБУ і Казначейством, які б забезпечували належний обмін достовірною інформацією.
• Покриття бюджетного дефіциту в першу чергу за рахунок зовнішніх залучень, а не за рахунок внутрішніх кредитів. Фактично, враховуючи боргову політику уряду,  Національний банк не мав альтернативи проведенню політики насичення економіки грошима через валютний ринок.

ВИСНОВКИ.

Таким чином, для держави  дуже важливо органічно поєднати в своїй діяльності грошово-кредитні та фіскальні інструменти регулювання  грошового ринку України.

Аналіз історичного розвитку взаємодії інструментів фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики свідчить про те, що вони справляють значний вплив на  макроекономічні процеси. Невдала комбінація цих політик здатна порушити  макроекономічну стабільність, що погіршує умови для економічного розвитку.

Загалом необхідно особливу увагу приділити нормативно-правовій стороні взаємодії грошово-кредитної  та фіскально-бюджетної політик, зокрема взаємодії уряду та Національного банку України, в тому числі необхідно виправити існуючі неузгодженості  термінів  розроблення програмних документів.

Питання  координації  грошово-кредитної  та  фіскально-бюджетної  політики полягає у виробленні та реалізації  їх таким чином, щоб вони не суперечили одна одній та в комплексі сприяли досягненню загальних цілей економічної політики. Доцільним  є  перехід  від координації  грошово-кредитної і фіскально-бюджетної політики на основі узгодження прогнозних показників у програмних документах на короткостроковий період (один рік) до закріплення правил і принципів, які на тривалий період визначають основні параметри грошово-кредитної і фіскально-бюджетної політики, що не  суперечать один одному,  та  зменшують необхідність взаємодії  з дрібних питань. Питання  координації  цілей  грошово-кредитної та фіскально-бюджетної політики має вирішуватись шляхом  становлення довгострокових цілей для кожної  з політик, що усунуло б необхідність постійного їх взаємоузгодження в короткостроковій перспективі.

Для ефективного подальшого розвитку уряду необхідно реалізувати  політику  переорієнтації на здійснення внутрішніх запозичень (за рахунок  коштів вітчизняних інвесторів)  замість  проведення  залучень  на  зовнішньому  ринку  капіталів. Це дозволить уряду проводити  рефінансування боргів і розміщення нових цінних паперів у міру розвитку фінансових ринків та зростання попиту на гроші замість постійно  існуючої залежності від зовнішніх ринків і зміни курсів валют, в яких було отримано іноземне фінансування, а Національному банку дасть можливість для переходу від насичення економіки грошима через валютний канал до більш активної та ефективної грошово-кредитної політики.

Враховуючи недосконалість існуючих макроекономічних прогнозів  потрібно додаткову увагу звернути на дослідження існуючих чинників та зарубіжного досіду, що призведе до поліпшення якості інформації.

Таким чином, в умовах стрімкого  наростання негативних процесів в українській  економіці необхідно переглянути  проблеми взаємодії фіскально-бюджетної  та грошово-кредитної політики.

Список  використаної літератури:

1. Юрій С.І., Федосов В.М.Финанси. Підручник/Юрій С.І., Федосов В.М. Перша укр.ел бібліотека підручників. Режим доступу: http://pidruchniki.com.ua/
2. Гриценко А., Кричевська Т. Монетарна стратегія: шлях до ефективної грошово-кредитної політики // Вісник Національного банку України. – 2006. – №7.
3. Андрущак Є.М. Хар В.С. Організаційно-економічні аспекти координації грошово-кредитної та фіскальної політики в Україні / Андрущак Є.М. Хар В.С..//економікаі бізнес – 2010 №2
4. Вдосконалення координації грошово-кредитної та фіскальної політики//Центр наукових досліджень НБУ – 2007 №5
5. Офіційний сайт Національного банку України: ел. адреса: http://www.bank.gov.ua
6. Офіційний сайт Державного комітету статистики України : ел. адреса: http://www.ukrstat.gov.ua/.