Потреба в оборотних коштах по основних матеріалах і купованих напівфабрикатах

 

 

Таблиця 1.10

Розрахунок річної суми амортизаційних

відрахувань за методом зменшення залишкової вартості, грн.

Період експлуатації	Первісна вартість, СПЕРВ	Річна сума амортизаційних відрахувань, АВ	Накопичена амортизація, ∑ АВ	Залишкова вартість на кінець періоду, СЗАЛ
1	2	3	4	5
1-й	18140	12124,48	12124,48	6015,52
2-й	18140	4020,68	16145,15	1994,85
3-й	18140	1333,32	17478,48	661,52
4-й	18140	442,15	17920,63	219,37
5-й	18140	146,62	18067,25	72,75
6-й	18140	48,62	18115,88	24,12
7-й	18140	16,12	18132,00	8,00

 

 

Таблиця 1.11

Розрахунок річної суми амортизаційних

відрахувань за методом прискореного зменшення залишкової вартості , грн.

Період експлуатації	Первісна вартість, СПЕРВ	Річна сума амортизаційних відрахувань, АВ	Накопичена амортизація, ∑ АВ	Залишкова вартість на кінець періоду, СЗАЛ
1	2	3	4	5
1-й	18140	5182,86	5182,86	12957,14
2-й	18140	3702,04	8884,90	9255,10
3-й	18140	2644,31	11529,21	6610,79
4-й	18140	1888,80	13418,01	4721,99
5-й	18140	1349,14	14767,15	3372,85
6-й	18140	963,67	15730,82	2409,18
7-й	18140	2401,18	18132,00	8,00

 

 

Таблиця 1.12

Розрахунок річної суми амортизаційних

відрахувань за методом кумулятивним, грн.

Період експлуатації	Первісна вартість, СПЕРВ	Річна сума амортизаційних відрахувань, АВ	Накопичена амортизація, ∑ АВ	Залишкова вартість на кінець періоду, СЗАЛ
1	2	3	4	5
1-й	18140	4533,00	4533,00	13607,00
2-й	18140	3885,43	8418,43	9721,57
3-й	18140	3237,86	11656,29	6483,71
4-й	18140	2590,29	14246,57	3893,43
5-й	18140	1942,71	16189,29	1950,71
6-й	18140	1295,14	17484,43	655,57
7-й	18140	647,57	18132,00	8,00

 

 

На рисунку 1.2 представлено графічне зображення результатів амортизації по 4 методам бухгалтерського обліку.

 

Рис. 1.2 Зображення результатів амортизаційних відрахувань різними способами розрахунку

 

Зважаючи на отримані результати та їх графічне зображення, можна зробити висновок, що кожний метод нарахування амортизаційних відрахувань має свої плюси та мінуси. Наприклад, перевага прямолінійного методу нарахування амортизації у тому, що легко проводити усі розрахунки, але він не враховує моральний знос. Якщо мова йде про кумулятивний метод, то його перевага у систематичності та раціональності, але сума амортизації (зносу), що визначена за цим методом та визнана витратами поточного періоду, часто не узгоджується ні з фактичним використанням активу, ні з обсягом виробленої продукції, а отже, і ні з отриманими від експлуатації активу доходами. За таких обставин відповідність цього методу принципу узгодженості досить сумнівна. Метод зменшення залишкової вартості, як і всі прискорені методи нарахування амортизації, економічно більш вигідний для прибуткового підприємства впродовж перших років експлуатації об’єкта, ніж пропорційні. Це пов’язано з тим що прискорені методи дозволяють нараховувати більшу суму амортизації порівняно з пропорційними методами і тим самим позитивно впливають на процес заміни і оновлення основних засобів. Ці методи найкращим чином враховують моральний і фізичний знос. Різновидом розглянутого методу є метод прискореного зменшення залишкової вартості. Переваги, недоліки та характеристика методу прискореного зменшення залишкової вартості такі самі, як і у метода зменшення залишкової вартості.

Таким чином, найбільш ефективний метод у нашому випадку – це метод зменшення залишкової вартості, бо він покриває більшу частину амортизаційних відрахувань вже у перші роки експлуатації обладнання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 ВИЗНАЧЕННЯ  ПОТРЕБИ В ПЕРСОНАЛІ

 

2.1 Ефективний  фонд робочого часу

 

На першому етапі роботи визначаємо розрахункову чисельність робітників. Основні робітники – це робітники, які безпосередньо зайняті виготовленням продукції.  Чисельність основних робітників (Pосн) визначаємо за формулою:

 

                                               (2.1)

 

де – трудомісткість  валового випуску j-го  виду робіт  k-го розряду за двому виробами, год. Результати розрахунків зведені в табл. 3

    - Ефективний фонд робочого часу одного середньооблікового робітника, год;

    - плановий коефіцієнт виконання норм. в роботі прийнятий 1,1.

Ефективний фонд робочого часу розраховуємо  наступним чином:

 

         ,             (2.2)

 

где Фкал – календарний фонд робочого часу, дн.;

      Ксв – кількість святкових  днів на протязі року, дн;

      К вих. – кількість вихідних  днів за рік, дн.;

      Ввз – Втрати робочого часу на протязі зміни;

      Тзм – тривалість зміни 8 год.;

      Вн – відсоток планових неявок на роботу, %.

Структура неявок на роботу може бути прийнята наступною:

- відпустки, основні та додаткові 9.2%,

- виконання державних обов’язків 0.3%,

- неявки через хворобу 2.5 – 5%,

- втрати робочого часу на протязі зміни до 1.2% (max 0,5)

 

 

(год).

 

Розрахунки пов’язані з балансом робочого часу наведені у таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Розрахунок  балансу робочого часу середньоспискового робітника

на 2014 рік

Найменування показника	Значення показника
1.Календарний фонд,  дні	365
2.Святкові і вихідні дні	114
3.Номінальний фонд, дні	365 - 114 = 251
4.Середня кількість неявок на  роботу, дні	9,2 + 0,3 + 2,5 = 12% 251 * 0,12 = 30,1
5.Явочний робочий фонд, дні	251 – 30,1 =220,9
6.Номінальна тривалість робочої  зміни	8 годин
7.Втрати робочого часу на протязі  зміни	1% 8 * 0,01 = 0,1
8.Ефективний фонд часу за рік, годин	1749,4

 

Таким чином можна визначити, що на одного робітника в рік доводиться в середньому 1749,4 годин робочого часу.

 

2.2 Розрахунок чисельності основних  робітників

Трудомісткість валового випуску визначаємо за двома виробами наступним чином:

 

                                               (2.3)

 

де   – трудомісткість  валового випуску за двома виробами, н-год.

 –  обсяг випуску і-го виробу, од.

 –  трудомісткість одиниці і-го виробу, н – год

 

(н-год).

 

На наступному етапі трудомісткості розподіляємо по видам та розрядам робіт у наступній пропорції (табл. 2.2)

Таблиця 2.2

Розподіл трудомісткості

Найменування видів робіт	Розподіл трудомісткості , %		Σ(1+2)
	Виріб 1	Виріб 2
Токарні, з них :	62700*0,4=25080,0	48578*0,45=21860,1	46940,1
3 розряд	62700*0,25=15675,0	48578*0,25=12144,5	27819,5
4 розряд	62700*0,15=9405,0	48578*0,20=9715,6	19120,6
Фрезерні, з них :	62700*0,25=15675,0	48578*0,25=12144,5	27819,5
3 розряд	62700*0,15=9405,0	48578*0,10=4857,8	14262,8
4 розряд	62700*0,10=6270,0	48578*0,15=7286,7	13556,7
Свердлильні, з них :	62700*0,25=15675,0	48578*0,20=9715,6	25390,6
3 розряд	62700*0,10=6270,0	48578*0,10=4857,8	11127,8
4 розряд	62700*0,15=9405,0	48578*0,10=4857,8	14262,8
Шліфувальні, з них :	62700*0,10=6270,0	48578*0,10=4857,8	11127,8
3 розряд	62700*0,05=3135,0	48578*0,10=4857,8	7992,8
4 розряд	62700*0,05=3135,0	-	3135,0
Всього	125400,0	97156,0	-

 

 

При розподіленні трудомісткості по видам та розрядами робіт, можна сказати, що трудомісткість затрачена у 2,5 рази більше на виріб 2, ніж на виріб 1.

Результати розрахунку чисельності основного персоналу повинні бути зведені в табл. 2.3.

 Таблиця 2.3

Чисельність основних робітників

Найменування видів робіт	Трудомісткість валового випуску продукції за двома виробами, н-год.	Ефективний фонд робочого часу, год	Плановий коефіцієнт виконання норм	Чисельність основних робітників, ос.
				Розрахункова	Прийнята
Токарні	46940,1	1749,4	1,1	24,4	25
3 розряд	27819,5	1749,4	1,1	14,5	15
4 розряд	19120,6	1749,4	1,1	9,9	10
Всього	93880,2
Фрезерні	27819,5	1749,4	1,1	14,5	15
3 розряд	14262,8	1749,4	1,1	7,4	8
4 розряд	13556,7	1749,4	1,1	7,0	7
Всього	55639,0
Свердлильні	25390,6	1749,4	1,1	13,2	14
3 розряд	11127,8	1749,4	1,1	5,8	6
4 розряд	14262,8	1749,4	1,1	7,4	8
Всього	50781,2
Шліфувальні	11127,8	1749,4	1,1	5,8	6
3 розряд	7992,8	1749,4	1,1	4,2	5
4 розряд	3135,0	1749,4	1,1	1,6	2
Всього	22255,6
Всього основних робітників				115,7	121