Понятие эластичности

3. Перехресна еластичність попиту

     Перехресна  еластичність попиту використовується для вимірювання чутливості обсягу покупок споживача до зміни цін  на замінюючи, чи доповнюючі товари.

     Перехресна  еластичність - показує, на скільки зміниться обсяг попиту на товар X при зміні ціни товару Y на 1%:

     Якщо  коефіцієнт перехресної еластичності має позитивне значення, тобто попит на продукцію X знаходиться в прямій залежності від зміни ціни продукту Y, то продукти X і Y є взаємозамінними. Чим більше позитивний коефіцієнт, тим більше ступінь заміни двох даних товарів.

     Мал. 19 Перехресна еластичність

     Якщо коефіцієнт перехресної еластичності має негативне значення, то продукти X і Y є взаємодоповнюючими товарами. Чим більша величина негативного коефіцієнта, тим більше взаємодоповнюваність двох даних товарів. Нульовий чи майже нульовий коефіцієнт свідчить про те, що два продукту не пов'язані між собою, тобто є незалежними в споживанні товарами. Знання про перехресну еластичність попиту важливе для корпоративного планування. Припустимо, очікується різке підвищення цін на природний газ. Мабуть, це збільшить попит на електроенергію, оскільки обидва продукту вважаються взаємозамінними для опалення і приготування їжі. Електричні компанії можуть планувати задоволення підвищеного попиту на свій продукт, якщо їм відома його перехресна еластичність. Якщо у довгостроковому періоді Еху=0,8, тоді 20%-не збільшення ціни на природний газ збільшить обсяг попиту на електроенергію на 16%. Значення показників Еху для деяких товарів розглянуто в таблиці 7.

     Таблиця 7 “ Показники перехресної еластичності попиту”

     4. Еластичність пропозиції

     Еластичність  пропозиції показує, на скільки відсотків зміниться кількість запропонованого товару при зміні його ціни на 1 %.

     Для обчислення еластичності пропозиції потрібно продовжити криву пропозиції до перетину з негативним відрізком осі X, або з негативним відрізком осі Y. Якщо крива пропозиції (S) перетинає негативну частина горизонтальної осі, то Е_s> 1, и якщо проходить через початок координат ( S₁), то Е_s= 1 , якщо перетинає негативну частина вертикальної осі ( S₂), то Е_s< 1 (Мал. 20).

     Мал. 20 еластичність пропозиції

     Фактори, які впливають на еластичність пропозиції :

     мобільність факторів виробництва випуску товару;

     кількість часу, наявного у розпорядженні виробників, для того щоб відреагувати на дані зміни ціни продукту.

     Аналізуючи вплив часу, розрізняють найкоротший ринковий період, короткостроковий і довгостроковий періоди.

     1. Найкоротший ринковий період  настільки малий, що виробники  не встигають відреагувати на  зміни попиту і ціни.

     2. У межах короткострокового періоду  виробничі потужності окремих виробників і всієї галузі залишаються незмінними. Проте підприємства мають досить часу, щоб використовувати свої потужності інтенсивніше.

     3. Довгостроковий період досить  тривалий, для того щоб фірми  встигли вжити всіх заходів  для пристосування своїх ресурсів в зміненій ситуації. Оскільки залежність між ціною і пропозицією товару є прямо пропорційна і крива пропозиції представляє собою зростаючу криву. Тому, незалежно від ступеню еластичності чи нееластичності, ціна і загальний дохід завжди змінюються в одному і тому ж напрямі. 
 

     5. Практичне застосування еластичності

     Як  показують наведені нижче приклади, концепція цінової еластичності попиту має важливе практичне  значення.

     Небувалий врожай. Попит на більшість продуктів сільськогосподарського виробництва нееластичний (не більше 0,20-0,25). Тому збільшення обсягу виробництва сільськогосподарських продуктів, приводе як до зниження цін на фермерську продукцію, так і до скорочення загального доходу фермерів. Для фермерів, як групи, нееластичний характер попиту на їхню продукцію означає, що щедрий врожай може бути дуже небажаним. А для державних органів управління це означає, що збільшення доходу фермерів залежить від обмеження фермерського виробництва.

     Автоматизація . Характер впливу автоматизації, тобто швидкого технологічного процесу, на рівень зайнятості частково залежить від еластичності попиту на вироблений продукт. Припустимо, що фірма встановлює нове працезберігаюче устаткування це призводить до технологічного безробіття, 500 робочих. Припустимо також, що частина економії на витратах, отримана завдяки даній технологічній новинці, передається споживачам через зниження цін. Вплив зниження цін на обсяг продажів фірми залежатиме від еластичності попиту на товар. Якщо попит еластичний, то продажі можуть зростуть на стільки ж, що фірма знову візьме на роботу більшу частину, якщо не всіх, з 500 звільнених раніше робочих. Якщо попит нееластичний, то зниження цін призведе лише до незначного зростання обсягу продажів, і лише деякі з працівників будуть знову прийняті на роботу.

     Дерегулювання повітряного транспорту. Першим наслідком дерегулювання повітряного транспорту наприкінці 70-х років було збільшення прибутків багатьох авіакомпаній. Пояснювалося це тим, що скасування державного регулювання призвело до посилення конкуренції між авіакомпаніями і, таким чином, до зниження плати за повітряні перевезення. Нижчі транспортні тарифи поєднанні з еластичним попитом на повітряні подорожі викликали зростання доходів авіакомпаній. Оскільки додаткові витрати, пов'язані з перельотом цілком заповненого літака на відміну від частково заповненого, мінімальні, ріст доходів випереджав ріст витрат, і тому прибуток збільшився. Високі доходи авіакомпаній протрималися недовго за трьох причин: конкурентна боротьба за нові маршрути призвела до зниження прибутків; зростання цін на паливо збільшив експлуатаційні витрати; тривала війна тарифів також негативно позначилася на прибутки.

     Акцизний  податок . Обираючи, на які товари і  послуги встановити акциз, уряд бере до уваги еластичність попиту на них. Підвищення податку на продукт, попит на який є еластичним, викличе за собою зменшення податкових надходжень. Це змушує законодавців, вводячи акцизні податки, шукати такі товари, попит на які нееластичний, наприклад, алкогольні напої, бензин, сигарети. У 1991 р., намагаючись скоротити бюджетний дефіцит, федеральний уряд США підвищив податок саме на ці три категорії товарів. Проте, у тому ж 1991 р. Конгрес ввів 10%-ний акциз на яхти. Конгрес розраховував, що цей захід не надасть більш-менш серйозного впливу на обсяг продажів, і сподівався отримати за п'ять років приріст податкових надходжень у розмірі 1,5 млрд дол. Але попит виявився більш еластичним, ніж очікувалося. У відповідь на підвищення податку чимало власників прогулянкових суден вирішили зберегти свої старі яхти на триваліший термін, а деякі потенційні первинні покупці відмовилися від їхнього придбання. У Південній Флориді обсяг продажів скоротився майже на 90%, оскільки багато потенційних покупців вирішили уникнути податку, купуючи яхти на Багамах. Крім того, податкові надходження уряду скоротилися і під впливом економічного спаду 1990-1991 рр., у результаті якого попит на більшість товарів тривалого користування, включаючи яхти, змістився ліворуч. У 1991 р. 10%-ний акциз на яхти приніс всього 30 млн. дол. податкових надходжень. Запровадження цього податку у сукупності з економічним спадом завдали серйозного удару по виробникам яхт. У перший рік запровадження акцизу третину яхтобудівельних компаній США згорнула своє виробництво понад 20 тис. робочих залишилися без роботи. У 1993 р. Конгрес скасував цей податок.

     Еластичність  і структура оподаткування . Податок  на бензин: розподіл і структура . S₁і D - криві пропозиції і попиту до запровадження податку. Спочатку рівноважна ціна попиту і пропозиції становить 1 долар за галон бензину. Запроваджений податок переміщає криву пропозиції із положення S₁в положення S₂. Тепер ціна на бензин повинна збільшитися до 1,5 доларів за галон, забезпечуючи постачання бензину на ринок в тому ж обсязі. Проте у міру підвищення ціни на бензин, потенційні споживачі скорочують споживання (графічно це інтерпретується зрушенням ліворуч вгору вздовж кривої попиту D). У положенні нового рівноваги Е₂ціна бензину піднімається лише до 1,4 долара за галон. Таким чином, продавці бензину після виплати податку одержують лише 0,9 долара за галон бензину, тобто. податковий тягар розподілився в наступному співвідношенні: 0,4 долара за миль бензину на покупців ,0,1 долара - на продавців. Покупці в даному випадку страждають більше продавців, оскільки попит в даному випадку менше еластичний, ніж пропозиція.

     Мал. 21 Еластичність і  структура оподаткування.

     Податок на квартирну плату: розподіл і структура  На представленій діаграмі вивчається вплив оподаткування на тих ринках, де пропозицію товару є менш еластичною, ніж попит. Спочатку рівноважна квартирна плата становить 500 доларів на місяць за стандартну квартиру. Запровадження податку на квартирну плату у розмірі 250 доларів на місяць зсуває криву пропозиції з положення S₁в положення S₂. Нове положення рівноваги досягається в точці Е₂, причому на власників нерухомості падає основний податковий тягар - лише 50 доларів з 250 дістануться квартиронаймачу. Якби домовласники спробували перекласти більшу частину додаткових витрат на плечі квартиронаймачів, то значна кількість останніх відмовилося б від їхніх послуг, а частка неарендованих квартир різко підвищилася б.

     Мал. 22 . Податок на квартирну  плату: розподіл і  структура

     X – частка домовласників після  введення податку. 

     P e – рівноважна квартирна плата.

     P e + t – рівноважна квартирна плата  після введення податку.

     Лiтература

1. Задоя А.О. Мікроекономіка. Київ: Т-во “Знання”, КОО, 2000, с.176.
2. Ястремський О., Грищенко О. Основи мікроекономіки. – К.: Знання, 1999.
3. Микроэкономика.// Под ред. Яковлевой. – М.: Изд-во МГУ им. Ломоносова, 1997.
4. Р.Барр. Политическая экономия: в 2-х томах/ Перевод в фр. – М., 1995.
5. Вернан Х.Р. Микроэкономика. Промежуточный уровень. Современный подход: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 1997, с. 767.
6. Алексеева В.Е., Арфеева М.В., Овчинников Г.П. Микроэкономика. Макроэкономика. Санкт-Петербург:Михайлова В.А.,1997, с.447.
7. Будаговська С., Кілієвич О. Мікроекономіка і макроекономіка. Київ: Основи, 1998, с.518.
8. Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. Микроэкономика. Санкт-Петербург: Экономическая школа, 1998, с.348, с.503.
9. Гребенников П.И., Леусский А.И., Тарасевич Л.С. Микроэкономика. С-Пб.: С-Пб. УЭФ, 1998, с.447.
10. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Микроэкономика. С-Пб.,: Литера плюс, 1997, 448 с.
11. Кара гадова О.О., Черваньов Д.М. Мікроекономіка. Київ: Четверта хвиля, 1997,с.208.
12. Кириленко В.І. Мікроекономіка. Київ: Таксон, 1998, с.334.
13. Наливайко А.П., Євдокимова Н.М., Задорожна Н.В. Мікроекономіка.Київ: КНЕУ,1999, с.208.
14. Нуреев Р.М. Курс микроэкономики. Москва: НОРМА – ИНФРА*М, 1998, с.572.
15. Рябикина А.А., Быкова Т.В. Основы микроэкономики. С-Пб., Лань, 1997, с.304.
16. Семюельсон,Пол А., Нордгауз,Вільям Д. Мікроекономіка. Київ: Основи, 1998, с.676.
17. Слухай С.В. Довідник базових термінів та понять з мікроекономіки. Київ: Лібра. 1998, с.256.