Політична економія як фундаментальна суспільна наука

 

Методи, які  використовує економічна теорія:

 

1) діалектичний  метод пізнання, який вимагає вивчення економічних явищ в їх розвитку і взаємозв’язку;

2) метод наукової  абстракції, який вимагає відхилення від другорядного, випадкового, тимчасового і виділення основних, типових, постійних рис економічного об'єкту;

3) аналіз і  синтез;

4) методи індукції (рух думки від приватних до загальних умовиводів, дедукції (зворотній метод);

5) економіка - математичні методи (ЕСПУ) - мережне планування і управління;

6) економічні  експерименти.

 

Функції економічної  теорії:

• пізнавальна - економічна теорія вивчає і пояснює економічні процеси;
• практична - економічна теорія викриває закони, які управляють економічними процесами і підказує шляхи їх використання (економічна політика);
• ідеологічна, хоча і кажуть, що економічна теорія не може бути ідеологічною наукою і не може служити ні партіям, ні класам, а тільки істині, але вона формує світогляд людини, політичну й економічну свідомість;
• методологічна - проте економічна теорія виступає в ролі теоретичного фундаменту цілого комплексу економічних наук (галузева економіка, фінанси, гроші і кредит, бух. облік, основи маркетингу, економічна статистика, економічна геграфія).

 

3. В результаті абстрагування виводяться економічні категорії і закони.

 

Економічні  категорії - наукові поняття, які характеризують окремі сторони економічних явищ. Розрізняють конкретні і абстрактні категорії.

Конкретні - знаходяться на поверхні економіки (ціна, прибуток).

Абстрактні - економічні категорії не можуть бути виявлені поглядом, який неозброєний науковим методом. Вони не лежать на поверхні економічних явищ, а виявляються у процесі абстрагованого аналізу (постійний, змінний капітал, додаткова вартість).

Економічні  закони - найбільш суттєві стійкі об'єктивні взаємозв'язки в економі* них процесах.

 

Розрізняють три  групи економічних законів:

 

1) загальні, які діють при всіх способах виробництва ("Закон відповідності виробничих відносин характеру продуктивних сил);

2) особливі, які діють при деяких способах виробництва ("Закон вартості", "Закон грошового обігу");

3) специфічні - діють при першому способі виробництва ("Закон додаткової вартості" - при капіталізмі, "Закон планомірного розвитку народного господарства" - при соціалізмі).

Об'єктивність економічних  законів не означає абсолютно  жорстку визначеність поведінки  людей, не виключає свободи вибору і  дій. Економічні закони визначають лише загальний напрямок функціонування економіки. Ефективність виробництва, стан економіки залежить від вірності економічної політики, обґрунтованості управління.

 

4. Економічна політика - концентроване науково - обґрунтоване вираження діяльності керівництва в головній сфері суспільного життя -у матеріальному виробництві.

Сутність економічної  політики в Україні у сучасних умовах вдосконалення капіталізму - 1 грудня 2005 року Україна визнана країною з ринковою економікою.

 

Умови переходу до ринку:

 

1) економічна свобода (на початку 90-х років надмірно);

2) різні форми власності на засоби виробництва (приватизація - перехід державної власності у приватну);

Помилки у процесі  приватизації: висока швидкість, глобальність (в усіх сферах економіки відразу, "тип" державного сектора - США державний сектор у промисловість 10 %, Швейцарія - 65 %, Австрія - 30 %). Колись патріарх японської економічної думки Сабуро Окіта писав, що "Державна власність нічим не гірше приватної, важлива не форма власності, а форма господарювання". Американський економіст Гелбрейт вказував на необхідність проведення приватизації в чотири етапи:

- у сфері послуг (декілька років);

- легка та харчова промисловість;

- с/г;

- велика приватизація.

 

Деякі економісти заходу вважають, що ми невдало обрали час переходу до ринку - треба було на економічному підйому, а не у кризі; на Заході нема прикладів подібного.

Під час великої депресії Рузвельт прибрав вільні ціни і закрив тимчасово комерційні банки, тобто  звернув деякі риночні важелі і посилив адмініструванню в економіці:

 

3) конкуренція (в Україні розповсюджена не добросовісна конкуренція);

4) створення  ринкової інфраструктури (біржі, комерційні банки, брокерські фірми);

5) вільне ціноутворення (почали з цього пункту) 1 січня 1992 р.;

6) відкритість  економіки;

7)соціальний  захист населення.

 

Основні ознаки кризи: спад виробництва, спад інвестиційної активності, бартеризація економіки, інфляція, падіння життєвого рівня, ріст безробіття.

 

Причини кризи:

 

- розрив господарських зв'язків через розпад Союзу і орієнтація на зовнішнього споживача;

- адміністративно-командна система (загальне одержавлення, зниження підприємництва за централізованість економіки);

- відставання економічної науки: Абалкін у свій час виправдовував свою бездіяльність тим, що економічна наука була "невостребованная".

 

Український економіст  В. Корнієнко писав "Щоб вийти  із кризового стану необхідно  відновити три зруйновані економічні форми:

- централізоване державне регулювання;

- економічні зв'язки з колишніми республіками Союзу;

- державну монополію зовнішньої торгівлі. "

 

Значення економічної теорії зростає  у зв'язку з курсом зміни економічної  системи, переходу до ринкової економіки. Необхідний творчий розвиток економічної  теорії, вивчення захисного досвіду  ринкової економіки, щоб розробити свою модель ринкової економіки, шляхи переходу до неї, оптимальну економічну політику. Необхідна економічна підготовка фахівців, тому що її роль зростає.

Економічна підготовка - це економічна освіта + економічне виховання.

Економічна освіта - економічне знання.

Економічне виховання - впевненість, що ці знання треба використовувати в інтересах суспільства, а не у корисних цілях.

Приватизація, створення великої  кількості самостійних підприємств  з малою чисельністю працівників  вимагають автономності та гнучкості в управлінні, пред'являє підвищені вимоги до фахівців. По мірі руху до ринка головною силою стає підприємницька діяльність, як принципово новий тип мотивації робітників.