Планування собівартості

      Зміст 

      Вступ 

1. Техніко-економічна характеристика цеху (потоку).  
2. Планування технічного розвитку та організації виробництва.
3. Планування виробничої програми та виробничої потужності цеху (потоку).   
4. Планування собівартості, прибутку та рентабельності.   
5. Техніко-економічні показники цеху (потоку).            

      Висновки.                               

      Література.  

 

1  Техніко-економічна характеристика потоку

      ТЕКСТ ПРО ПОТІК

      Таблиця 1.1 – Вихідні техніко-економічні показники цеху (потоку).

 
 

      1. Випуск в зміну: 

      

      

      де Чр- чисельність робітників

          Тзм- тривалість зміни, с

         Tч - трудомісткість одиниці продукції, с

2. Продуктивність праці робочого:

        од

3. Середній тарифний коефіцієнт:

      

4. Коефіцієнт  використання устаткування:

      

      де  t_м – норма часу на машинну операцію

           m – кількість машин в потоці

           τ – такт потоку.

      Аналізуючи  діючий потік та використовуючи дані таблиці 1.1, були виявлені наступні недоліки: через велику відстань між робочими місцями, робітницям часто доводиться вставати зі своїх робочих місць за роботою, що тягне за собою зайву витрату часу та сил, недостатня кількість візків та кронштейнів призводить до накопичення напівфабрикатів на візках та місцях не призначених для зберігання продукції.

      Для усунення недоліків в організації  потоку пропонується впровадити наступні заходи:

• змінити переміщення напівфабрикатів;
• змінити місце розташування робочих місць з метою більш раціонального використання робочого часу та сил робітниць;
• збільшити кількість стелажів, кронштейнів, візків.
• Вивчена та проаналізована фабрична схема розподілу праці, з точки зору умов комплектування операцій, для усунення порушень пропонується переробити схему розподілу праці з врахуванням всіх вимог та правил.

      Устаткування  діючого потоку показано в таблиці 1.2. 

Таблиця 1.2 –  Діюче устаткування потоку 

Для оцінки прогресивності діючої техніки визначаємо питому вагу.

а)  Універсальних  машин у загальному парку устаткування:

%

б)  Спеціального устаткування у загальному парку  устаткування:

%

в)  Автоматизованого, напівавтоматизованого високопродуктивного устаткування:

%

г)  Операцій ВТО:

д)  Морально застаріле обладнання – 24 % (1822 ОЗЛМ , 302-2 ПО «Подольскшвеймаш», 1095 ПМЗ)

      В результаті проведеного аналізу  техніко-економічних показників діючого  потоку був визначений основний напрямок вдосконалення – це вдосконалення  існуючого устаткування та введення нового з метою зменшення витрат часу. 
 

2. Планування  технічного розвитку та організації виробництва

 

      Використовуючи  план технічного розвитку та організації  виробництва підприємства стосовно цеху даного підприємства, рекомендації курсового проекту з технології виробництва та дані аналізу першого розділу роботи, пропонується декілька заходів, спрямованих на підвищення організаційно-технічного рівня (таблиця 2.1). 

Таблиця 2.1 – План технічного розвитку та організації  виробництва цеху

 

      За  рахунок заміни обладнання ми досягнули  економію часу:

;

      де  економія часу після впровадження нового обладнання;

            витрати часу до впровадження нового обладнання;

            витрати часу після впровадження нового обладнання.

      Зростання продуктивності праці за кожним заходом:

      

      де  – Nпл – норма часу на виріб після  впровадження організаційно-технічних  заходів,с

              Δt – зниження трудомісткості  по кожному з заходів.

      Планову норму на виріб (Nпл):

      

      де Nд – норма часу за діючою схемою розподілу праці.

      

      

      

        
 

ВИЗНАЧЕННЯ  ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВОСТІ ВПРОВАДЖЕНЯ ЗАХОДІВ

1) Визначення сумарної  економії

• Економія витрат із заробітної плати основних виробничих робітників (Ез.п.): 

Де  - розцінка на операції або сумарна розцінка по групі операцій відповідно до і після впровадження заходу, грн...;

        Д – розмір доплат та додаткової зарплати до тарифного заробітку,%;

        Н – відрахування від заробітної плати,%;

        -річний випуск продукції після впровадження заходів,од.

• Розцінка на одиницю виробу:

грн

грн

де   Т1ст-тарифна ставка 1-го розряду,грн.;

      Ктар - тарифний коефіцієнт відповідного розряду;

      N-норма часу на виріб, с

• Річний випуск(В):

 од

 од

• Економія на сировині та матеріалах (Е_м):

де Н_м1, Н_м2 – норма витрат матеріалів на одиницю виробу до та після впровадження заходів в натуральному вимірі;

      Ц_м1, Ц_м2 – випускна ціна без ПДВ за одиницю матеріалу до та після впровадження заходів, грн.;

      Економія  на сировині та матеріалах не розраховується, так як впроваджені заходи не пов’язані  з економією сировини та матеріалів.

• Розрахунок економії умовно-постійних витрат

 грн

де  - умовно-постійні витрати на одиницю продукції до впровадження заходів,грн.;

18. питома вага витрат часу у даному цеху в загальній трудомісткості

на вибір,%;

     Ку.п.- коефіцієнт,який враховує зростання умовно-постійних витрат в

зв’язку із зростанням обсягу виробництва більш,ніж на 25%

     не розраховуємо так як маємо 25%

    - приріст обсягу виробництва,обумовлений впровадженням заходів,%.

    - річний обсяг виробництва до впровадження заходу, од.;

• Сумарна економія на обсяг виробництва у розрахунковому році визначається:

Е_с = Е_з.п. + Е_у.п

Е_с= 17588,5+15950,6=33593,1 грн.

       
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      2) Зміна витрат з  експлуатації та  обслуговування обладнання 

      Таблиця 2.5 - Розрахунок капітальних та експлуатаційних  витрат до впровадження нового обладнання