Особливості застосування спрощеного Плану рахунків суб’єктами малого підприємництва

ВСТУП

            Формування ринкової системи господарювання в Україні пов'язане зі зростанням підприємницької активності в усіх сферах економіки. Один із перспективних напрямів створення конкурентно-ринкового середовища — розвиток малого підприємництва.    Малий бізнес треба розглядати як зручну сферу трудової діяльності, заробітку та інновацій. Його розвиток та активність є передумовою формування середнього класу в країні.

             Метою даної контрольної роботи є розкриття засвоєних прийомів і навичок, отриманих на заняттях з курсу “ Облік і звітність СМП”, удосконалення навичок з ведення й формування звітності на малих підприємствах.

             До завдань, які потрібно виконати у даній роботі, належать: розкриття інформації про особливості застосування спрощеного плану рахунків, а також документальне оформлення заробітної плати та утримань з неї платниками єдиного податку. У даній роботі також потрібно вирішити три тестові завдання з курсу. 

              Дана контрольна робота складається з двох частин: практичної та теоретичної. В теоретичній частині потрібно  розкрити два теоретичні питання та вирішити тестові завдання. Суть практичної частини полягає в тому, щоб розв’язати задачу, на основі якої заповнюється  Журнал реєстрації  господарських операцій та форми звітності суб’єкта малого підприємництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

        

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

           1.Особливості застосування спрощеного Плану рахунків суб’єктами малого підприємництва.

          Спрощений   План   рахунків   має   рекомендаційний,   а   не   обов'язковий   характер. Підтвердженням тому служать слова «можуть застосовувати» (п. 2   наказу   №   186),   а   звідси   випливає   висновок:   який   саме   План   рахунків   застосовувати   (спрощений   чи   загальний   План   рахунків),   суб'єкти   малого   підприємництва вирішують самостійно.

            Проте зазначимо, що саме використання  спрощеного Плану рахунків є 

підставою для застосування на сьогодні регістрів бухгалтерського обліку для 

малих підприємств.

           Спільним як для загального, так і для спрощеного Плану рахунків є облік  активів     і  зобов'язань   на   позабалансових   рахунках.   Позабалансов  і  рахунки  призначені для узагальнення інформації про наявність і рух:

             - цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у  його   користуванні,   розпорядженн  і  або   на   зберіганн  і  (об'єкти   оперативної  операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному  зберіганні, переробці, комісії, монтажу);

            - умовних прав і зобов'язань  підприємства (застави, гарантії, зобов'язання  тощо);

             - бланків суворого обліку;

            - списаних       активів      (нестач    і  цінностей,      списаної      дебіторської   заборгованості) для спостереження за можливістю їх відшкодування винними  особами (боржниками);

           -  амортизаційних відрахувань.

             Спрощений План рахунків передбачає тільки синтетичні балансові рахунки, кількість яких становить 30 (замість 68 Плану рахунків, який застосовують решта підприємств і організацій України, крім бюджетних та фінансових установ).

         Зменшення кількості рахунків у спрощеному Плані рахунків призвело до втрати аналітичності інформації, особливо щодо обліку витрат. Відповідно у практичній діяльності СМП виробничої сфери змушені вести облік затрат за звичайними підходами, тобто з використанням рахунків класу 9, а вже після цього формувати інформацію про елементи затрат.

         До особливостей спрощеного Плану рахунків належать такі:

            - порівняно з рахунками загального Плану рахунків, рахунки спрощеного Плану застосовуються, як правило, для обліку та узагальнення інформації про групи активів, капіталу і зобов'язань;

          - назви рахунків спрощеного Плану збігаються з назвами аналогічних рахунків загального Плану рахунків;

         - у спрощеному Плані рахунків немає окремого синтетичного рахунку для обліку товарів. Так, облік товарів, транспортно-заготівельних витрат і торговельної націнки ведеться на рахунку 26 "Готова продукція" спрощеного Плану рахунків. Цей рахунок також призначено і для обліку готової продукції;

         - у спрощеному Плані рахунків немає рахунків 17 "Відстрочені податкові активи" та 54 "Відстрочені податкові зобов'язання". Це підтверджує, що суб'єкти малого підприємництва - платники податку на прибуток, які звітують за скороченою формою, тимчасових різниць щодо податку на прибуток не обчислюють, а відображають у фінансовій звітності суму податку на прибуток, відображену в податковому обліку;

- спрощений План рахунків не  містить деяких рахунків, зокрема, таких як 49 "Страхові резерви", 76 "Страхові платежі" (вони передбачені  для суб'єктів страхової діяльності, які не можуть бути суб'єктами  малого підприємництва), 19 "Негативний  гудвіл", 25 "Напівфабрикати".

         Незважаючи на те, що відповідно до спрощеного Плану рахунків кількість синтетичних рахунків скорочено до 25, з метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що вимагають деталізації доходів (за видами діяльності) і витрат (за елементами та видами діяльності), уникнути відкриття низки субрахунків до таких рахунків бухгалтеру не можливо і не доцільно.

         Тому під час розроблення облікової політики підприємствам, що застосовують спрощений План рахунків, доцільно передбачити відповідні субрахунки для деталізації доходів та витрат. Зокрема, необхідність заповнення у Балансі (форма № 1-м) статті "Резерв сумнівних боргів" вимагає введення однойменного субрахунку до рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", наявність статей "Статутний капітал", "Додатковий капітал", "Резервний капітал" і "Неоплачений капітал" - відповідних субрахунків до рахунку 40 "Власний капітал".

          Крім того, для забезпечення необхідної інформації про доходи і витрати для Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) деталізації потребує також рахунок 70 "Доходи". Також до рахунку 70 "Доходи" має бути відкрито субрахунки "Доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)", "Інші операційні доходи" та "Інші надзвичайні доходи”. Загалом можна сказати, що скорочення кількості рахунків для СМП, по суті, обернулося простою формальністю.

            Перші висновки, які можна зробити, порівнюючи спрощений План рахунків для суб'єктів малого підприємництва із загальним для всіх підприємств Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим Наказом Міністерства фінансів № 291 від 30.11.99, є такими: якщо план "для всіх" свого часу здивував бухгалтерів абсолютно нікому не потрібною, зайвою подрібненістю рахунків на субрахунки, то в спрощеному плані - явний перебір з узагальненням; кореспонденція рахунків, що випливає зі структури спрощеного плану, буде не менш громіздкою, ніж при використанні повного плану рахунків. Також у спрощеному плані рахунків, на відміну від загального плану, немає чіткого поділу рахунків на класи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           2. Документальне оформлення та синтетичний облік нарахування зарплати та утримань із неї платниками єдиного податку.

           На сьогодні Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95- ВР визначає найбільш повно економічні, правові та організаційні засади оплати  праці працівників, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами  усіх   форм   власност      і  і  спрямован   і  на   забезпечення   відтворювальної   стимулюючої функцій заробітної плати.

            Типові форми первинних документів з обліку праці та її оплати можна згрупувати таким чином:

          Облік особового складу ведуть у відділі кадрів, де заповнюють такі первинні документи (типові форми затверджено наказом Мінстату України від 09.10.95 р. № 253):

— Особову картку спеціаліста з вищою освітою, який виконує науково-дослідні роботи, проектно-конструкторські й технологічні роботи (ф. № П-4);

— Особову картку (ф. № П-2);

— Алфавітний листок (ф. № П-3).

            Оформлюють працівника на роботу на основі Наказу (розпорядження) про прийняття на роботу (ф. П-1). Кожному робітнику присвоюють табельний номер, відкривають особовий листок (ф. П -2).

             Облік використання робочого  часу ведуть у Табелі обліку  використання робочого часу (ф. №  П-13, № П-14) або Табелі обліку  використання робочого часу та  розрахунку заробітної плати (ф. № П-12). Цей облік ведуть за  підрозділами. У них для кожного  робітника вказують кількість  відпрацьованого часу, щоденно й  за місяць. Завважте: ф. № П-14 застосовують  тільки для обліку використання  робочого часу працівників із  твердим місячним окладом.

         Документи для розрахунку зарплати:

           Перш за все, це Розрахунково-платіжна відомість (ф. № П-49). Її складає бухгалтер підприємства на підставі даних особових рахунків кожного працівника (ф. № 54), зазвичай в одному примірнику. Розрахунково-платіжну відомість підписують працівники, які склали та перевірили її. Дозвіл на виплату підписує керівник установи та головний бухгалтер. Також для нарахування зарплати використовують розрахункову відомість (ф. № П-50). У ній проводять лише розрахунок зарплати, а вже для її виплати використовують платіжну відомість або видатковий касовий ордер.

            Нарахування заробітної плати проводиться один раз на місяць і затверджується в обліку в останній день місяця. За першу половину місяця працівникам може видаватися аванс, розмір якого складає 50% місячної заробітної плати з вирахуванням суми податків. Виплата авансу проводиться по платіжній відомості ф.№П-53.

            Нарахування заробітної плати за місяць і виплата за другу половину місяця проводиться по розрахунково-платіжній відомості № П-50, в якій указано табельний номер, прізвище, ім’я, та по батькові працівників, виданий аванс та удержані податки.

             При відрядній системі оплати праці для правильного нарахування зарплати обліковують виробіток продукції або обсяг робіт, виконаний кожним робітником. Для обліку виробітку застосовують різні первинні документи в залежності від характеру виробництва й технологічного процесу. Цей наряд на відрядну роботу, і маршрутний лист у поєднанні з рапортом про виробіток або відривним талоном, і рапорт про виробіток (змінний рапорт), лист простою тощо.

              Первинними документами доплат робітнику вважають лист на доплату у випадках простою не з вини працівника (ф. № П-16), лист простою (ф. № П-46), табель для відмітки фактичних годин роботи в межах норм, понаднормової роботи, роботи в нічний час.

    Після розрахункової обробки первинних документів по обліку виробітку, відпрацьованого часу та іншої вихідної інформації для розрахунків по оплаті праці, складаються розрахункові відомості, які узагальнюють статистичні дані по розрахунках з робітниками та службовцями.

    Наступним етапом розрахункової роботи по розрахунках з робітниками та службовцями є формування даних синтетичного обліку розрахунків та звітності. Для обліку розрахунків по оплаті праці застосовується рахунок  66  “Розрахунки з  оплати праці”. Цей рахунок пасивний, балансовий, розрахунковий. На рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який відноситься як до облікового, так і до не облікового складу підприємства, - з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за не одержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).

   За рахунком 66 може бути розгорнутий залишок: кредитовий, який відображає заборгованість господарства працівникам підприємства за заробітною платою, а дебетовий, що показує заборгованість працівників господарству за заробітною платою.

Для обліку розрахунків по оплаті праці використовують два субрахунки:

№ 661 “Розрахунки за заробітною платою”;

№ 662 “Розрахунки з депонентами”.

          На кредиті субрахунку № 661 “Розрахунки за заробітною платою” відображаються:

- нарахована заробітна плата  робітникам основного виробництва, виробництва напівфабрикатів, допоміжних  виробництв;

- нарахована заробітна плата  робітникам за обслуговування  і ремонт обладнання цехів  основного виробництва;

- нарахована заробітна плата  службовцям та обслуговуючого  персоналу;

- нарахована заробітна плата  спеціалістам;

- нарахована плата працівникам  житлово-комунального підприємства;

- нарахована заробітна плата  за впровадження нової техніки, технології, за виконаний ремонт  основних засобів;

- суми нарахованої допомоги  з тимчасової непрацездатності;

- сума премій, нараховані за  рахунок коштів Фонду економічного  стимулювання або Фонду спеціального  призначення;

- оплата праці за рахунок  коштів Резерву наступних витрат  і платежів та інші.