Основні етапи розвитку вітчизняного економічного аналізу

Економічний аналіз цього  етапу характеризувався тим, що зусилля  аналітиків були спрямовані на виявлення  найменш затратних шляхів перебудови економіки на військовий лад, забезпечення її ефективного функціонування, створення  міцної матеріально-технічної бази для досягнення перемоги, а також  на виявлення резервів щодо виконання  планів з випуску воєнної продукції.

Після закінчення війни завдання аналізу полягали в обґрунтуванні заходів щодо відновлення та підвищення ефективності економіки країни, впровадження господарського розрахунку, планування. Цей час також ознаменувався виділенням і розповсюдженням галузевих та інших видів аналізу, його нових напрямів. Економічний аналіз охоплював такі важливі напрями та ділянки, як аналіз господарської діяльності підприємств, аналіз витрат, собівартості продукції, рахунковий аналіз, і ґрунтувався на використанні економіко-математичних методів.

У повоєнні роки (1950–1960 pp.) активізувалися наукові дослідження з економічного аналізу, роль якого в системі економічних наук значно підвищилася. Цьому сприяв і вихід у світ знаменитої роботи Й. Шумпетера "Історія економічного аналізу" (1954 р.), в якій автор обґрунтував власний підхід до аналізу ролі історії економічного аналізу у становленні сучасної економічної теорії, приділивши велику увагу аналітичному апарату та методам дослідження економічних явищ і процесів.

У зазначений період видавалися також численні методики аналізу, наукові  монографії, підручники, авторами яких були Л.Ф. Аксененко, М.І. Баканов, О.С. Бородкін, М.З. Вайсман, Н.Р. Вейцман, М.Д. Дембинський, І.І. Каракоз, JI.I. Кравченко, А.Ш. Маргуліс, С.У. Неділін, Й.І. Поклад, Н.Н. Ряузова, С.К. Татур, М.Г. Чумаченко та багато інших. Так, Й.І. Поклад опублікував монографію "Економічний аналіз виробничо-фінансової діяльності промислових підприємств", С.К. Татур – "Основи аналізу економіки підприємств" (1956р.), а С.У.Неділін – "Аналіз господарської діяльності радгоспів" (1955 p.).

У 1970–1980 pp. з'явилося багато наукових і навчальних видань з економічного аналізу, підготовлених (крім названих вище) такими відомими вченими-економістами, як С.М. Альошин, С.Б. Барнгольц, О.А. Бугуцький, Є.В. Довгополов, М.Я. Коробов, A.M. Кузьмінський, В.Б. Ліберман, Б.М. Литвин, B.C. Льовочкін, В.О. Мец, В.В. Онікієнко, В.Ф. Палій, А.Г. Попов, П.Я. Попович, Г.В. Постніков, B.C. Самборський, Я.В. Соколов, В.В. Сопко, В.І. Стражева, Г.М. Тацій, А.Д. Шеремет, С.І. Шкарабан та ін.

Для проведення аналізу  почали використовуватися наукові  методики економічного аналізу –  комплексного, тематичного, оперативного стосовно досліджуваних галузей, а також різні інформаційні джерела, зокрема дані статистичної, бухгалтерської звітності, первинних документів, планові показники, а не лише дані балансів. Для проведення аналітичних розрахунків використовувалися електронно-обчислювальні машини, різні види аналізу (функціонально-вартісний, оперативний та перспективний тощо) адаптувалися до умов використання автоматизованих систем управління. Розширилися посадові обов'язки працівників облікової служби. На головних і старших бухгалтерів було покладено функції контролю та аналізу виконання плану, балансу і виробничого звіту, пошуку невикористаних резервів зниження витрат виробництва, реалізації, фінансового стану тощо.

Четвертий етап розвитку економічного аналізу розпочався з часу проголошення 24 серпня 1991 р. Верховною Радою Акта незалежності України, який відкрив  нову епоху в історії України, і триває донині. Цей період характеризується переходом від командної до ринкової економіки, інтеграцією у світовий економічний простір. Тому економічний аналіз цього періоду має багатогалузевий характер і спрямований на проведення комплексної оцінки вітчизняного ресурсного потенціалу, вивчення та обґрунтування шляхів підвищення рівня добробуту громадян, структурної перебудови господарства, роздержавлення економіки. Зусилля аналітиків також спрямовані на оцінку та відпрацювання пропозицій зі здійснення конверсії оборонної промисловості, перерозподілу матеріальних і трудових ресурсів, маркетингові дослідження, вивчення рівня життя, кон'юнктури ринку, зокрема попиту і пропозиції продовольства, товарів, робочої сили на внутрішньому і зовнішніх ринках.

Значне місце приділяється аналізу та прогнозуванню фінансово-економічної  політики держави, зокрема таких  її складових, як монетарна політика, державний бюджет, зовнішній борг, інфляція, мінімальний споживчий  кошик, прожитковий мінімум, мінімальна заробітна плата, грошові потоки, заощадження тощо.

В умовах виникнення нових  форм власності і господарювання, розширення самостійності у діяльності та управлінні господарських і підприємницьких структур особливої ваги набувають дослідження фінансового стану, платоспроможності, конкурентоспроможності, комерційного ризику, маркетингової діяльності, зовнішньої торгівлі державних, приватних, спільних підприємств, товариств різного виду відповідальності, кооперативів. Важлива роль належить також аналізу в оцінці радикальних політичних й економічних реформ, визначенню стратегії діяльності підприємств та економіки в цілому з метою отримання максимального прибутку або досягнення соціального ефекту, а також дотриманню економічної безпеки держави.

У сільському господарстві завданнями економічного аналізу були і залишаються дослідження реформування земельних, майнових, трудових відносин, процесів роздержавлення та приватизації землі, майна, реструктуризації колективних сільськогосподарських підприємств, лібералізації цін на сільськогосподарську продукцію, доходів селян.

Нині економічний аналіз є системою спеціальних знань, що дає можливість вивчати, оцінювати  та прогнозувати причинно-наслідкові зв'язки суспільних економічних, організаційних, технологічних, екологічних, політичних та інших явищ і процесів. Для  цього разом з іншими відомими традиційними та економіко-математичними  методами аналізу широко застосовуються факторний, маржинальний та функціонально-вартісний види аналізу. Особливістю аналітичної роботи є повсюдне використання сучасних економіко-математичних методів, персональних інформаційно-комп'ютерних систем, електронно-обчислювальних машин для обробки інформаційного масиву даних, оцінювання та планування, прогнозування найважливіших економічних виробничих показників, проведення ситуаційного комерційного аналі