Інноваційна діяльність підприємства

     Внутрішньогосподарський (комерційний) економічний ефект, що обчислюється на окремих стадіях  відтворювального циклу "наука —  виробництво - експлуатація (споживання), дозволяє оцінювати ефективність певних технічних новин і нововведень з огляду на ринкові економічні інтереси окремих науково-дослідних (проектно-конструкторських) організацій, підприємств-продуцентів і підприємств-споживачів.

     З огляду на особливості оцінки ефективності усю сукупність нових організаційних рішень можна умовно розподілити на дві групи: першу організаційні нововведення, здійснення яких вимагає певних (нерідко істотних) додаткових одночасних витрат (капітальних вкладень); другу — ті з них, що не потребують додаткових інвестицій.

     Визначення  і оцінка економічної ефективності організаційних нововведень, що відносяться до першої групи (наприклад, організація нових спеціалізованих або комбінованих виробництв; концентрація виробництва на діючому підприємстві, яка спричинює необхідність його розширення, реконструкції або технічного переозброєння) здійснюються так же, як і нових технічних рішень. Разом з цим слід враховувати одну важливу обставину — до складу поточних витрат повинні включатись додатково транспортні витрати, а також втрати сировини (матеріалів) і готової продукції при їх транспортуванні і зберіганні.

     Ефективність  безвитратних нових організаційних рішень (зокрема запровадження бригадної  або іншої прогресивної форми  організації і оплати праці; удосконалення  окремих елементів господарського механізму — організаційних структур управління, систем планування і фінансування;  створення нових ринкових структур) визначають на основі обчислення переважно економії поточних витрат, обумовленої здійсненням таких нововведень. При цьому у кожному конкретному випадку необхідно точно окреслювати коло показників для оцінки ефективності тієї або іншої групи безвитратних організаційних рішень. 
 
 
 
 
 
 
 
 

    2. Методи економічної оцінки інноваційних процесів на підприємстві 

      Відомо, що найбільшу віддачу дають інвестиції у науку при впровадженні у виробництво результатів досліджень. Це дає змогу зробити висновок про те, що саме інноваційна діяльність та її активізація забезпечать швидкий вихід економіки країни з кризового стану. Проблема підвищення ефективності діяльності підприємств державного і підприємницького секторів для забезпечення високих темпів їх економічного розвитку набуває особливої актуальності в сучасних умовах розвитку національної економіки, котра проходить етап відродження ринкових відносин. Це економічне зростання можна забезпечити шляхом активізації інноваційної діяльності всіх ланок народного господарства. При цьому помітно зростає потреба в знаходженні науково-обґрунтованої методики оцінки економічної ефективності інноваційної діяльності, оскільки розробка і впровадження у виробництво нововведень вимагають значних витрат, що мають високий ступінь ризику. Методика розрахунку економічної ефективності інноваційної діяльності повинна базуватися на певній теоретичній концепції, а організовувати її мають відповідні організаційні структури. Економічна оцінка ефективності інноваційної діяльності передбачає вирішення комплексу таких питань, як: вибір і обґрунтування стратегічного напрямку досліджень; визначення критеріїв і показників її економічної ефективності; оцінки її впливу на ефективність діяльності підприємства, а також вибір ефективного методу її здійснення. Враховуючи, що витрати на інноваційну діяльність надзвичайно великі та ризикові, важливою є розробка такої методики, яка б давала приймати рішення про доцільність інноваційної діяльності, почин; ранніх її етапів.

      Способи   і   методи   оцінки  ефективності   інноваційної діяльності широко описані  в економічній літературі. Практично  всі вони базуються на співвідношенні ефектів і витрат (коефіцієнт економічної ефективності його   зворотна   величина   —   термін   окупності   додаткових   витрат) з подальшим їх  порівнянням з нормативною величиною. Але кінцевий результат може досягатися  різними шляхами і врахування цього важливе   значення   при   комплексній   оцінці   інноваційної   діяльності, підприємства.    Кількість    і    сукупність    показників,    котрі    до використовувати    при    комплексній    оцінці    інноваційної   діяльні здебільшого залежать від обсягу виробництва підприємницької структури. З   огляду   на   сказане   перед   керівництвом   підприємства   виникає оригінальних    завдань,    котрі    необхідно    вирішувати,    щоб   оцінити інноваційну діяльність. Ось чому при виборі перспективних напрямків діяльності підприємства керівнику слід здійснювати оцінку інноваційних процесів.   Різнобічна  оцінка  є   необхідним   і   водночас  дуже  важливим завданням. При цьому виникають аспекти, пов'язані між собою, які розглядати   окремо.   До   них   належать:   по-перше  —   оцінка   науково-інформаційного рівня підприємства, по-друге — оцінка технічного рівня підприємства   і,   по-третє   —   оцінка   техніко-економічної   ефективні інноваційних проектів. Позитивний висновок щодо перших двох   аспектів   є   важливою   базою   для   отримання   високих   кінцевих результатів.

      Перший  аспект передбачає оцінку науково-інформаційного рівня забезпеченості підприємства. При цьому до критеріїв оцінки інновацій, діяльності, тобто тих  характеристик, які найбільшою мірою  впливають її    ефективність,    належать:    науковий    рівень    підприємства,    рівень інформаційного  забезпечення і конкурентоспроможність  розробок, що забезпечують можливість досягнення поставленої підприємством мети.

      Проведені дослідження і вивчення досвіду  зарубіжних вчених дають змогу зробити висновок про те, що на багатьох підприємствах, котрі ефективно працюють, як джерело інноваційних ідей найактивніше використовують персонал. В Україні працівники підприємства беруть незначну участь у формуванні інноваційних ідей, що видно з табл. 1.

                                                                    Таблиця 1

      Структура інформаційних джерел формування інноваційних ідей 
 

 

      Це  в умовах ринкових відносин є негативним моментом у діяльності підприємства, оскільки саме високий рівень внутрішньої  активності забезпечує певні переваги для підприємства. Так, висока частка виконання і впровадження власних науково-дослідних розробок у виробництво може забезпечувати підприємству за його рішенням на певний час чи назавжди монополізм у даній сфері діяльності. Цим і пояснюється важливість даного критерію для оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємств.

      При використанні даного методу найдоцільнішим є визначення коефіцієнта наукомісткості виробництва, котрий доцільно визначати  як співвідношення витрат на науку (інновації) до загальної суми витрат виробництва, тобто за формулою:

      

,

      де  К_н — коефіцієнт наукомісткості виробництва; В_н - обсяг витрат на інноваційну діяльність (науку); В_з - загальна сума витрат виробництва.

      Крім  цього, інноваційну діяльність підприємства можна оцінювати за коефіцієнтом використання власних розробок, який визначають за формулою:

      

,

      де   —   коефіцієнт   використання   власних   розробок;  — кількість упроваджених власних розробок, од.; — загальна кількість власних розробок, од.

      Дану  формулу можна використовувати  для обґрунтування ефективності власних розробок підприємства, тут  її користь очевидна. Використання формули дає відповідь на запитання, наскільки високий рівень власного наукового забезпечення інноваційної діяльності. Головну увагу керівники повинні при цьому звертати на якнайшвидшу активізацію винахідницько-раціоналізаторської роботи на підприємстві, що може забезпечити високий рівень даного коефіцієнта.

      Іншим показником, на основі якого можна здійснювати оцінку наукового рівня забезпеченості інноваційної діяльності підприємства, є коефіцієнт використання результатів придбаних розробок, який розраховують за формулою:

      

,

      де  — коефіцієнт використання результатів придбаних розробок; — кількість упроваджених придбаних розробок, од.; — загальна кількість придбаних розробок, од.

      Цей показник дає змогу визначити  ефективність використання придбаних науково-дослідних розробок сторонніх організацій. Суть формули у тому, що вона дає можливість побачити, яким є вклад у забезпечення ефективності інноваційної діяльності ззовні.

      При оцінці рівня інноваційної діяльності підприємства важливим є забезпечення раціонального співвідношення між  власними і придбаними розробками. Для аналізу тут можна використати  коефіцієнт співвідношення (К_сп), котрий розраховується як співвідношення загальної кількості власних розробок до кількості придбаних:

      

.

      За  даним показником можна судити про  темпи здійснення прикладних досліджень на підприємстві. При цьому оцінку рівня активності в інноваційній (науковій) діяльності передбачається проводити за шкалою, що відображає три рівні (див. табл. 2).

                                                                   Таблиця 2

      Шкала для встановлення рівня активності в інноваційній діяльності 

 

      Для забезпечення ефективності інноваційної діяльності необхідно зробити найкращий вибір з якнайбільшої кількості нових ідей. Це означає, що на підприємстві повинна бути налагоджена система виявлення, збору, реєстрації, зберігання і перевірки нових ідей, що характеризує патентно-ліцензійну діяльність підприємства. Особливо важливе значення наявності патентної інформації, що є джерелом інформації про стан світової техніки в наш час. В Україні згідно зі статистичними даними рівень 2/3 нової техніки є невизначеним саме через відсутність інформації. Важливе значення має перевірка патентоспроможності та патентної чистоти запропонованої інновації. Для власних розробок цей захід забезпечує їх юридичний захист, що дає змогу активізувати інноваційну діяльність на підприємстві. Не менш важливе значення для забезпечення ефективності інноваційної діяльності має своєчасне виявлення і обґрунтування доцільності придбання розробок сторонніх організацій. Оцінку інформаційного забезпечення інноваційної діяльності можна здійснювати на основі розрахунку показника, котрий відображає кількість патентів і винаходів у базі даних електронної бібліотеки, зростання якого також сприятиме збільшенню кількості інноваційних пропозицій.

      Іншим аспектом, котрий необхідно враховувати  при комплексній оцінці інноваційної діяльності підприємства, є проведення аналізу його технічного рівня. При цьому критерієм оцінки інноваційної діяльності є відповідність існуючої організаційної структури управління і технології (технічне й організаційне забезпечення). До головних показників оцінки інноваційної діяльності згідно з даним критерієм, на нашу думку, належать:

• коефіцієнт оновлення продукції;
• коефіцієнт оновлення технології;
• частка конкурентоспроможної продукції підприємства.

      Для     розрахунку     коефіцієнта     оновлення     продукції     можна скористатися формулою:

      

,

      де  К_он.пр. — коефіцієнт оновлення продукції; Q_н — обсяг випуску нової продукції, грн.; Q_тов  — обсяг випуску товарної продукції, грн.

      Важливість  розрахунку даного показника для  оцінки інноваційної діяльності підприємства пояснюється тим, що на його основі можна зробити висновок про доцільність її фінансування, адже нова продукція, як правило, є конкурентоспроможною і проблем з її збутом немає, особливо за умов, коли високоефективно працює його маркетингова служба.

      Оцінювати технічний рівень забезпеченості інноваційної діяльності можна також, використовуючи коефіцієнт оновлення технології, який розраховують за формулою:

      

,

      де  К_н.тп. — коефіцієнт оновлення технології; N_н.тп. — кількість впроваджених нових технологічних процесів; N_заг.тп. — загальна кількість технологічних процесів.

      Формулу можна використовувати для обґрунтування  спроможності підприємства випускати  продукцію при використанні передової  техніки і технології виробництва, що забезпечує такий важливий параметр, як якість.

      Іншим важливим показником, що характеризує ефективність інноваційної діяльності підприємства, є питома вага конкурентоспроможної продукції, для розрахунку якого  пропонуємо використати формулу:

       ,

      де  П_ксп — питома вага конкурентоспроможної продукції, %; Q_скл — обсяг продукції, що наднормово залежується на складах підприємства, грн.