Міжнародний поділ праці

Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Декабря 2011 в 23:33, реферат

Краткое описание

Одним з основних історичних здобутків людського суспільства є така

організація суспільної праці, за якої окремі особи (колективи, країни)

спеціалізуються на виробництві певних товарів та послуг, а потім

обмінюються здобутками своєї праці, користуючись механізмом ринкових

відносин.

Суспільний поділ праці (або просто поділ праці) у спрощеному розумінні

по. лягає в спеціалізації діяльності окремих виробників товарів чи

послуг і товарному обміні між ними продуктами цієї діяльності.

Файлы: 1 файл

МІЖНАРОДНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ.doc

— 76.00 Кб (Скачать)

національних  економік. Промислова революція ХІХ  ст. – спричинила

переворот у  галузевому поділі праці. Міжнародний  поділ праці дедалі

більше став залежати від розвитку продуктивних сил, технічного рівня

виробництва. Типи і види спеціалізції виробництва  при міжнародному

поділі праці  можна зобразити схемою. На схемі  зображено дві історичні

форми спеціалізації  – міжгалузева і внутрішньогалузева а також конкретні

прояви останньої. Міжгалузева спеціалізація орієнтується на виготовленні

окремих видів  промислової продукції (Швейцарія, Швеція). 

Спеціалізація стає залежною від успіхів країни в науково-технічному

прогресі. Відбувається подальший розвиток міжнародного поділу паці –

перехід від  міжгалузевої до внутрігалузевої. Важливим суб’єктом цього

пароцесу  стали  транснаціональні корпорації. На сучасному  етапі

внутрішньогалузева  спеціалізація поділяється на такі види: 

Предметна спеціалізація  – випуск окремих видів продукції; 

Типорозмірна  – створення виробів певного  типу і розміру; 

Подетальна –  це випуск не готової продукції, а  її частини 

Технологічна  – полягає в розміщенні на території  якої-небудь країни

ланок виробництва  певного товару. 

Наукова – забезпечує окремій країні зосередитися на певних видах

наукової діяльності. 

Міжнародний поділ  праці надає державам певних переваг. Завдяки участі у

ньому країна може підвищити ефективність своєї національної економіки.

Першою в історії  формою економічних відносин між  країнами була

міжнародна торгівля, яка нині є найрозвинішеною формою міжнародного

поділу праці. Адам сміт, класик економічної науки. Застосував для

з’ясування  причин розвитку світового ринку  поняття витрати виробництва

різних товарів. Якщо порівняти. Наприклад витрати виробництва вівса і

виноградного  вина у Шотландії і Португалії, то зрозуміло, що через

відмінності у  кліматі овес вигідніше вирощувати в Шотландії, а виноград

в Португалії. Якщо ці країни відповідно спеціалізуватимуться і

обмінюватимуться  результатами своєї праці, то це буде вигідно для кожної

з них. 

Також існує  принцип порівняльних переваг. Цей  принцип полягає в тому, що

в рамках міжнародного поділу праці та світової торгівлі кожній країні

вигідніше виробляти  і імпортувати ті товари, при виготовленні яких

продуктивність  праці на її підприємствах найвища. Таким чином, у світі

немає країни, яка  не змогла б знайти свого місця  на світовому ринку. 

Для зовнішньої торгівлі важливе місце має конкурентоспроможність

товарів, які  продаються на світовому ринку. Конкурентоспроможність тоару

визначається  порівнянням сукупних його характеристик  із характеристиками

товарів – конкурентів  за ступенем задоволення конкретних потреб і за

ціною. 

Світові ціни відображають інтернаціональну (міжнародну) ціну товару, яка

визначається головними продавцями і покупцями певних видів продукції та

-----> Page:    ся головними продавцями і покупцями певних видів продукції та

формується в  ході здійснення великих і регулярних операцій з товаром у

вільно конвертованій  валюті на світовому ринку. Визначити світову ціну

на товар досить складно. Експортери і імпортери  для орієнтації

використовують  ціни довідкові, біржові, аукціонні, а  також ціни торгів.

Найближчими до рівня світових цін є ціни великих  експортно – імпортних

угод, що укладаються в особливих центрах світової торгівлі, іка є

надзвичайно динамічним явищем. На сучасному етапі вона характеризується

такими основними  тенденціями: 

Відбуваються  зміни в географічній структурі  світової торгівлі. Зростає

значення країн  – членів європейського співтовариства ( у 1960 р. їм

належало 33,5% світового  експорту, а у 1991р. – 40%) 

У світовій торгівлі швидко зростає частина Японії ( з 3% в 1960р. до 9%

в 1987р.) і німеччини ( до 11,6 % у 1991р.) частка США у торгівлі

зменшилась (з 16% до 12%). 

За останні три десятиліття мало змінилась у світовій торгівлі часка

країн. Що розвиваються (215 у 1969 р. і 20% у 1991р.). 

Зростає частка продукції нових індустріальних країн Південно-Східної

Азії. 

За прогнозами Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), частка

країн Східної  Європи і колишнього СРСР у світовій торгівлі

зменшуватиметься ( тільки протягом 1991р. у країнах  Східної Европи

експрт зменшився  на 20%, а імпрорт – на 25%. У країнах  СНД імпорт

звеншився на 12%. Ця сама тенденція спостерігається  і в Україні). 

Зростає торгівля науково-технічною продукцією. За останні 10 років її

обсяг зріс майже  в 10 разів. 

Використана література: 

Мочерний “Основи  економічної теорії” 

І.Ф. Родіонова, І.С. Кравченко “ Основи економіки” ІІкн. 

 PAGE    

 PAGE   8  

Наукова 

Технологічна 

Подетальна 

Типорозмірна 

Предметна 

ВНУТРІШНЬОГАЛУЗЕВА 

МІЖГАЛУЗЕВА 

СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ

Информация о работе Міжнародний поділ праці