Монополія.Суть і форми монополії

Монополістичні  тенденції проявляються на всіх етапах розвитку ринкових процесів, але стають явними лише в ХІХ ст.

Основні види монополій

1. Природна монополія виникає внаслідок об'єктивних причин. Вона існує коли попит на певний товар чи послуги найкраще задовольняється однією або кількома фірмами. Тут конкуренція неможлива.

Наприклад: енергозабезпечення, телефонні послуги, зв'язок, трубопровідний транспорт і т. д. У цих галузях  існує обмежена кількість монополій  і тому вони посідають монопольне становище на ринку.

2. Закрита монополія – монополія, захищена від конкуренції за допомогою юридичних обмежень, патентів, інституту авторського права.

3. Відкрита монополія – фірма на певний час стає єдиним постачальником якого-небудь товару, не володіючи спеціальним захистом від конкуренції. В ситуації відкритої монополії часто опиняються фірми, які першими вийшли на ринок з новою продукцією.

4. Адміністративна монополія виникає внаслідок дії державних органів двома шляхами:

Надання окремим  фірмам виключного права на заняття  певного роду діяльності. 
Наприклад: на початку XVII ст. голландській та англійській компаніям державою було надано право (виняткове) на торгівлю з Індією. 
Це об'єднання державних підприємств і підпорядкування їх міністерствам. Вони виступають на ринку як єдиний господарський суб'єкт і між ними відсутня конкуренція. 
По суті, — це монополізована економіка, яка була в СРСР.

5. Найпоширенішою  є економічна монополія. Вона виникає на основі закономірного господарського розвитку, коли підприємці зуміли завоювати монополістичне становище на ринку, завдяки:

успішному розвитку підприємства;

базується на добровільному  об'єднанні або поглинанні переможцями  банкрутів

Причини виникнення

Причини виникненні монополій пов'язані передусім  із змінами в технологічному способі  виробництва. Передумовою цих змін була промислова революція кін. XVIII – поч. ХІХ ст., технічні винаходи, поява нових галузей промисловості  та швидкий розвиток виробництва  в багатьох із них, насамперед, у  легкій промисловості. 
Через процес концентрації виробництва, коли підприємства, замість ведення між собою виснажливої конкурентної боротьби, укладають між собою угоду, тобто об'єднують і капітал.

1. Централізація виробництва – це збільшення масштабів виробництва продукції в результаті об'єднання кількох підприємств в одне і загальним управлінням. (щоб вижити в такій боротьбі, отримати більше прибутків).
2. Централізація капіталу – це збільшення розмірів капіталу, внаслідок об'єднання або злиття раніше самостійних капіталів. Наприклад: утворення акціонерних компаній.
3. Внаслідок дій держави (спеціальних або навмисних її кроків).
4. Поява акціонерної капіталістичної власності, коли індивідуальна приватна власність перетворюється на гальмо продуктивних сил. Це означає, що в кінці ХІХ ст. під впливом наукових винаходів ( нові види двигунів і т. д. ) потрібно було будувати такі заводи, які неспроможний був побудувати жоден капіталіст. Крім того, у цей час починається спорудження залізниць, інших великих об'єктів. Нагромадити необхідні кошти окремий капіталіст міг хіба через десятки років. Виникає необхідність у новій формі власності, яка б змогла швидко розв'язати ці проблеми. Нею стала акціонерна капіталістична власність, що виникла в результаті злиття, об’єднання декількох капіталістів.
5. Кризові явища в економіці.

Види монополії : -закрита -відкрита -природня

7.2. Умови максимізації  прибутку і мінімізації  збитків монополії  в короткостроковому  періоді 

Проблема  максимізації прибутку фірми монополіста  розглядається трохи іншим способом, ніж у випадку з конкурентною фірмою. Головна відмінність полягає в тому, що монополіст повинен прийняти рішення як щодо обсягу випуску, так і щодо ціни, у той час як конкурентна фірма визначає тільки обсяг.

Монополіст максимізує прибуток, виробляючи таку кількість продукції, при якому граничні витрати дорівнюють граничному доходу. Ціна , яку фірма встановлює на свою продукцію,визначається висотою кривої попиту , а не висотою кривої граничного доходу в точці випуску, що дає максимум прибутку.

Правило оптимального випуску для усіх видів ринкових структур:

MR=MC

Тобто, монополіст нарощує виробництво продукції до такого обсягу, при якому граничний дохід дорівнює граничний витратам.

У зв'язку з тим, що в монополії граничний  дохід нижче ціни , тому умови максимізації прибутку для монополії:

MR=MC <P

Мал.58. Вибір оптимального обсягу виробництва і ціни продукції .

Графічно  P_Mможна визначити, провівши перпендикуляр від точки Q_Mвгору до кривої попиту, а досягнувши її, повернути на 90°і провести до вертикальної осі.

Як бачимо, ця ціна буде набагато вище граничної вартості MC тому принцип ціноутворення монополіста для максимізації прибуток на короткостроковому тимчасовому інтервалі можна назвати принцип «вартість +».

Якщо  ринкові умови несприятливі, (економічний  спад, зменшення доходів населення) то монополія буде не в змозі досягати прибутку у межах короткострокового тимчасового інтервалу.

Мал. 59 Короткострокові  збитки монополії

У цьому  випадку крива попиту знаходиться  нижче кривої середніх сукупних витрат. Найкраще, що залишається в цій  ситуації фірмі-монополісту, це мінімізувати збитки. Для цього виробництво повинне обмежитись обсягом випуску, що відповідає точці перетину кривих граничного доходу і граничних витрат (MC=MR).

Незважаючи  на те, що випускаючи 10 одиниць продукції  фірма несе збитки, вони все ж  таки мінімальні. Ціна, рівна 4 гривням більш ніж достатня для компенсації середніх змінних витрат. Монополія, (як і досконало конкурентна фірма) буде продовжувати випуск доти, поки ціна продукції буде більше середніх змінних витрат. Якщо падіння ціни фірма не зможе компенсувати навіть середні змінні витрати, єдиним варіантом короткострокової стратегії мінімізації збитків буде тимчасове припинення діяльності підприємства.

7.3. Умови максимізації  прибутку на довгостроковому  тимчасовому інтервалі.

При аналізі  поводження монополіста в довгостроковому  періоді виходимо з особливостей чистої монополії – наявності  лише одного постачальника продукції  й існування вхідних бар'єрів у галузі для фірм-новачків.

У довгостроковому  періоді фірма вибирає масштаби виробництва, а не тільки обсяги використання змінних факторів. Якщо вважати, що фірма розробляє кілька сценаріїв  свого перспективного розвитку в  залежності від обсягів використання фіксованих ( у короткостроковому періоді) факторів, тоді для кожного варіанта вона може знайти оптимальний обсяг виробництва і ціну, що максимізують її прибуток. Звичайно, при цьому фірма повинна мати також довгострокові прогнози щодо ринкового попиту на свою продукцію.

У довгостроковому  періоді, максимізуючи прибуток, фірма  – монополіст збільшує масштаб виробництва доти, поки не досягне обсягу продукції, що відповідає рівності граничного доходу і довгострокових граничних витрат:

MR= L MC

Довгострокова рівноважна ціна буде дорівнює висоті кривої довгострокового попиту в цій точці. Про таку довгострокову рівновагу варто сказати наступне:

- В умовах  довгострокової рівноваги фірма повинна функціонувати принаймні беззбитково. Ситуація мінімізації збитків, представлена на малюнку, не може бути довгостроковою рівновагою: фірма просто піде з ринку, якщо вона буде не в змозі компенсувати свої довгострокові середні витрати.

- Ціна, що максимізуює довгостроковий прибуток фірми, буде нижче, ніж ціна, що максимізуює короткостроковий прибуток. Це відбувається в зв'язку з тим, що попит на будь-який продукт більш еластичний на довгострокових тимчасових інтервалах, ніж на короткострокових. Починаючи з точки довгострокової рівноваги, фірма монополіст може тимчасово збільшити прибуток, піднімаючи ціни і скорочуючи випуск продукції, зміщаючись тим самим вгору вздовж менш еластичної кривої короткострокового попиту. Однак, стикнувшись з більш високою ціною, споживачі скорегують довгострокову структуру споживання, зменшуючи величину пропонованого попиту до рівня кривої довгострокового попиту. При більш високих цінах прибуток монополіста буде менший, ніж при вихідній ціні довгострокової рівноваги.

Мал.60 максимізація прибутку в довгостроковому  періоді .