Методи визначення витрат робочого часу

 

     Табл. 1. Вихідні дані для проведення аналізу  продуктивності праці

 

     Практика  показує, що основне значення мають  лінійні моделі в силу простоти і  логічності їх економічної інтерпретації. Саме тому при побудові багатофакторного модуля взаємозв'язку буде використовуватися лінійна модель:

       
 

     Для визначення параметрів , та треба вирішити наступні рівняння:

       

     Для більш зручного розрахунку усі необхідні  дані зводяться у Таблицю 2 

     Табл. 2. Розрахункова таблиця для вивчення множинної кореляції

       

     Для того, щоб вирішити рівняння представляємо їх у вигляді матриць. Слід зазначити, що в матриці додається стовбець, усі елементи, якого дорівнюють 1. Таким чином припускається, що в лінійній моделі вільний член a0 помножується на фіктивну змінну xi0, приймаючу значення 1 для усіх і. 

Рівняння множинної  регресії:

     З отриманих даних можна зробити  висновок, що при підвищенні на один розряд робітник збільшує свій виробіток  на 0, 07 одиниць, а при збільшенні стажу робітника на 1 рік його виробіток збільшується на 0,01 одиниць.

     Сукупний  множинний коефіцієнт кореляції  розраховується за формулою:

_,

_{де ri – простий коефіцієнт лінійної парної кореляції, визначений з наступних виразів и розраховується в програмі Exel за допомогою функції КОРЕЛ.}

     _{Коефіцієнт  множинної кореляції знаходиться в межах 0≤R≤1. За допомогою цього коефіцієнта можна зробити висновок про тісноту зв’язку між рівнем продуктивності праці, розрядом та стажем робітника(в даному випадку він складає 0,97, що говорить про достатньо тісний зв'язок), але не про її направленість. Також слід зазначити, що значення коефіцієнту зі знаком +, тож зв'язок між продуктивністю праці, розрядом та стажем робітника прямий, а не зворотній.}

     _{Величина ,що називається множинним  коефіцієнтом детермінації, відображає, яку долю варіації продуктивності праці викликає варіація розряду та досвіду  працівника.}

     

     _{Таким чином, варіація продуктивності праці робітника  на 94% викликана варіацією розряду робітника та його стажем.}

 

      Завдання 2

     В цьому завданні буде проведено аналіз відповідності кваліфікаційного рівня  робочих розряду їх робіт на основі інформації про чисельність робітників, їх розряди, та розподілення нормогодин.

     Табл.3 Вихідні дані для проведення аналізу  відповідності кваліфікаційного рівня  робочих розряду робіт

 

     У практичній роботі підприємств з  метою аналізу трудових показників, нарахування заробітної плати, встановлення розміру доплат виникає необхідність розрахунку середніх показників, що визначаються елементами тарифної системи, а саме: середнього тарифного коефіцієнта, середнього тарифного розряду робітника і робіт, середньої тарифної ставки робітників (робіт). Розрахунок тарифного коефіцієнта групи робітників можливий лише за умови, що праця робітників даного цеху, дільниці, заводу оплачується по одній і тій же тарифній сітці:

     Визначаємо  середні тарифні коефіцієнти  для робітників і для робіт: 
 

     Середній  тарифний коефіцієнт робочих визначається як відношення добутку тарифного коефіцієнта відповідного розряду і кількість робочих того ж розряду на загальну кількість працюючих. 

     

     Середній  тарифний коефіцієнт робіт визначається як відношення добутку тарифного  коефіцієнта відповідного розряду  та трудомісткості того ж розряду на загальну трудомісткість робіт.

     

     Середні тарифні коефіцієнти робітників та робіт співпадають, що свідчить про  відповідність кваліфікації робітників складності робіт, які вони виконують.

     Знаходимо середні тарифні розряди:

     

         

     Середні тарифні розряди також співпадають, що також говорить про відповідність  кваліфікаційного рівня робітників розряду або складності виконання  робіт.

     Для повного аналізу слід дослідити  складність виконання робіт робітниками різних розрядів. Роботи 2-го розряду виконують робітники 2-го та 3-го розряду. Роботи 3-го та 4-го розряду виконують робітники усіх розрядів. Роботи 5-го розряду виконують робітники 3-го, 4-го, 5-го розряду.

     Слід  розглянути можливість розподілу робіт відповідно до їх кваліфікації(Табл.4).

Табл.4. Розподіл робіт серед робочих згідно з  відповідністю розряду робітників та робіт.

 

     На  основі проведеного аналізу можна  зробити висновки, що загалом кваліфікаційний  рівень робочих відповідає розряду  їх робіт, але не усі робітники  використовуються не максимально ефективно.

     Робітники п’ятого розряду частково виконують  роботу 4-го розряду. Це в свою чергу  веде до:

• не ефективного використання фонду заробітної плати,
• зниження кваліфікації
• психологічні непорозуміння та невдоволення.

 

     Висновки

     У роботі було проведено детальне дослідження  класифікації методів і способів вивчення витрат робочого часу. В рамках цього питання були розглянуті методи безпосередніх вимірів і методи миттєвих спостережень. Також увага була приділена таким різновидам спостережень, як фотографія робочого часу, хронометраж і фотохронометраж. Було приведено ряд переваг та недоліків по кожному з різновидів та розглянута ефективність їх використання в тих чи інших умовах.

     За  допомогою використання кореляційно  – регресійного аналізу в роботі проводився аналіз характеру зв’язків між продуктивністю праці, стажем робітників та їх розрядом. В результаті дослідження було виявлено, що при підвищенні на один розряд робітник збільшує свій виробіток на 0, 07 одиниць, а при збільшенні стажу робітника на 1 рік його виробіток збільшується на 0,01 одиниць, також було визначено тісноту зв’язку між рівнем продуктивності праці, розрядом та стажем робітника, яка виявилася достатньо тісною - 0,97. Слід зазначити, що значення коефіцієнту зі знаком +, тож зв'язок між продуктивністю праці, розрядом та стажем робітника прямий, а не зворотній. Було визначено, що варіація продуктивності праці робітника на 94% викликана варіацією розряду робітника та його стажем.

     Також було проведено аналіз відповідності кваліфікаційного рівня робочих розряду їх робіт на основі інформації про чисельність робітників, їх розряди, та розподілення нормогодин. Було визначено багато випадків нераціонального використання кадрів. На основі отриманих даних був запропонований розподіл робіт серед робочих згідно з відповідністю розряду робітників та робіт, який допоміг би ефективніше використовувати наявні трудові кадри та враховувати їх розряд при призначенні тих чи інших робіт.