Контрольная работа по "Экономике"

то фактична вартість кредиту  становитиме 6,48% за умови, що очіку-

вання. Якщо ж рівень інфляції буде вищим від очікуваного (16% середньо-

річний темп за 30 років), то реальна відсоткова ставка буде від’ємною  і становитиме –0,86, така ситуація для позичальника є кращою, а для  кредитора — гіршою. Отже  сім’я, що купує нову квартиру за рахунок  отриманих кредитів за умовою коректування ставки відсотку програє.

4. Збереження, накопичені під час літніх канікул, вкладені в банк по фіксованій ставці відсотку матимуть таку формулу залежно від рівня інфляції:

 

 

5. Таким чином, інфляція довільно "оподатковує" тих, хто отримує фіксовані грошові доходи, і "субсидує" тих, чиї грошові доходи міняються. Непередбачена інфляція карає власників заощаджень і приносить вигоду одержувачам позик за рахунок кредиторів. Такі вкладення матимуть програш у разі інфляції.

 

6. Інфляція зменшує купівельну спроможність грошової одиниці. Кількість товарів і послуг, які можна придбати за ту чи іншу купюру, зменшується. Отже, знижуються реальні доходи населення. Найбільше від цього страждають ті, що мають фіксовані доходи — вчителі, лікарі, працівники інших установ, доходи яких не індексуються, пенсіонери, студенти. Пенсіонери програють.

 

7. У періоди інфляції облік за первинною вартістю завищує операційний прибуток компанії. Це викликано тим, що виплати за використання активів грунтуються на первинній вартості і занижують витрати, обумовлені використанням цих активів. Це означає, що частина прибутку має бути залишена усередині компанії для забезпечення збереження капіталу на його відповідному фізичному і фінансовому рівні. Виплата дивідендів з цього прибутку означає розподіл частини капіталу компанії. Отже у разі інфляції директор акціонерного банку програє.

 

8. Неочікувана інфляція приносить збитки тим, хто віддав гроші в позику, бо її буде повернено знеціненими грошима. Отже, відбувається перерозподіл доходів між кредиторами і боржниками. Інфляція викликає соціальну напруженість у суспільстві, бо відбувається його розшарування. Держава може свідомо використовувати емісію грошей для покриття своїх надмірних бюджетних витрат і дефіциту державного бюджету. Отже при постійному зростанні внутрішнього боргу - країна виграє.

 

9. Експортери повинні прагнути фіксувати ціни товарів у ВКВ, курс яких стабільний або має тенденцію до підвищення. Це забезпечить одержання більшої суми валюти платежу. Оскільки інтереси імпортерів та експортерів протилежні, то в інтересах імпортера фіксувати ціни товарів у валюті, яка має тенденцію до знецінення. У цьому випадку імпортер зможе розрахуватися за товар тією ж кількістю, але знецінених грошових одиниць. Наприклад, нехай українське підприємство продає у Західну Європу товар, ціна якого становить 100 ООО дол. США. Курс долара США становить 1,1000 євро за долар США на момент укладення угоди; на момент платежу він становить 1,1200. Ця угода буде вигіднішою українському партнерові, оскільки європейський партнер йому більше заплатить: якби платіж здійснювався у момент укладення угоди, то європейський партнер заплатив би 110 000 євро, але на момент платежу курс валюти ціни піднявся і він має заплатити вже 120 000 євро. У цьому випадку фірма, яка підписала контракт на 5 років може виграти, або програти.

 

10. Інфляційні процеси мають суттєвий вплив на номінальну величину надходжень, тому необхідно виділити інфляційну складову в податку на додану вартість, але розміри податкових надходження, так і темпи приросту показують, що, незважаючи на внутрішні політичні негаразди в Україні, економіка розвивається і поступово набирає свої обороти. Отже ПДВ – виграє.

Інфляція як багатофакторний процес - це прояв диспропорційності у розвитку суспільного відтворення, що обумовлено порушенням закону грошового обігу. Таким чином, глибинні причини інфляції криються як у сфері обігу, так і у сфері виробництва і дуже часто обумовлюються економічними й політичними відносинами у країні. У випадку інфляції капітал переміщується із сфери виробництва в сферу обігу, тому що там швидкість оборотності є значно вищою, що приносить великі прибутки, але одночасно й посилює інфляційні процеси. Якщо б я була впевнена, що в наступні 10 років річний темп інфляції буде складати в середньому 10%, то направила усі засоби  в сферу обігу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Завдання 2

1) Умови ринкової рівноваги QD=Qs.

Звідси: 600-Р= 300+4Р;

   5Р=300;

     Р=60

Отже, рівноважна ціна Р=60. Підставивши значення рівноважної ціни у будь-яке рівняння чи то попиту чи то пропозиції, отримаємо Q*:

Q*=300+4*60=540од.

Отже, рівноважна кількість  становить Q*=540 од.

2) Визначити графічно  рівноважну ціну і рівноважну  кількість.

А) Побудуємо графік попиту QD. Для цього необхідно взяти будь-які значення Р і підставити їх в рівняння QD=600-Р і обчислити значення QD.

РD	50	70
QD	550	530

 

В) Побудуємо графік пропозицій Qs. Для цього необхідно взяти будь-які значення Р і, підставивши їх у рівняння Qs=300+4Р, обчислити значення Qs.

РS	45	75
Qs	480	600

 

За значеннями Р_S і Qs, які приймаємо за координати точок, будуємо графік пропозицій та за значеннями Р_D і QD – будуємо графік попиту(рис.1).

 

Рис. 1

3) Підрахувати розміри виниклого дефіциту або надлишку внаслідок встановлення "потолка" ціни в розмірі 10 грн.

Розрахуємо  об’єм попиту  QD10 та об’єм пропозиції Qs₁₀ за нової ціни Р=10:

QD10=600-10=590 од.

Qs₁₀=300+4*10=340 од.

Отже, в даній ситуації виникне дефіцит  товарів так  як Q_D10> Qs₁₀. Дефіцит буде рівний Q*=590-340=250 од. Зобразимо данну ситуацію на графіку (рис.1)

3. Точка О з координатами 5; 4- це буде точка ринкової  рівноваги, а її координати  це величина рівноважної ціни та рівноважної кількості.

3) Розглянемо ситуацію  на ринку за умови а) ціна  збільшиться, і буде більшою,  ніж рівноважна.

Алгебраїчно це можна обрахувати так: припустимо, що Р>5 і візьмемо, наприклад, Р=6.

Звідси:  QD = 9-6=3 шт.

     Qs= 2 6-6=6 шт.

Отже, за даної ціни Qs> QD, а значить на ринку встановиться надлишок товару.

Розглянемо ситуацію на ринку  за умови б) ціна знизиться; і буде нижчою від рівноважної .

Алгебраїчно це можна обрахувати так: припустимо, що Р<5 і візьмемо, наприклад, Р=4 .

Звідси: QD= 9-4=5 шт.

          Qs= 2 4-6=2 шт.

Отже, за даної ціни Qs> QD, а значить на ринку встановлюється дефіцит товару. Таким чином за будь-якого значення Р>5 – на ринку спостерігається дефіцит товару.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання  3

Розв’язання :

Варіанти вибору	Велосипеди (шт.)	Пральні машини (шт.)	Альтернативні витрати
А	100	0
В	90	10
С	75	20
D	55	30
Е	0	40

 

1) Побудуємо КВМ (крива виробничих можливостей)

 

 

Рис.2

2) Точка М (80 велосипедів і 30 пральних машин, рис.2)

З графіку КВМ (рис.2) можна  зробити висновок, що це являється  не можливим варіантом виробництва  так як недостатньо ресурсів.

3) Точка N (30 велосипедів і 20 пральних машин, рис.2)

З графіку КВМ (рис.2) видно, що це являється не ефективним варіантом  виробництва так як не всі ресурси  використовуються.

4) Криву виробничих можливостей розглядають як криву трансформацій, оскільки вона дає можливість виразити (трансформувати) виробництво одного товару, тобто через альтернативну вартість.

а) Альтернативні витрати збільшення виробництва пральних машин А      В:

Альтернативна вартість 10пр.маш.=100-90=10 вел.

Альтернативна вартість 1пр.маш.=(100-90)/(10-0)=1вел.

 

б) Альтернативні витрати збільшення виробництва пральних машин В      С:

Альтернативна вартість 10пр.маш.=90-75=15 вел.

Альтернативна вартість 1пр.маш.=(90-75)/(20-10)=1,5 вел.

 

в) Альтернативні витрати збільшення виробництва пральних машин С      Д:

Альтернативна вартість 10пр.маш.=75-55=20 вел.

Альтернативна вартість 1пр.маш.=(75-55)/(30-20)=2 вел.

г) Альтернативні витрати збільшення виробництва пральних машин Д      Е:

Альтернативна вартість 10пр.маш.=55-0=55 вел.

Альтернативна вартість 1пр.маш.=(55-0)/(40-30)=5,5 вел.

Альтернативна вартість пральних машин збільшується так як діє  закон зростаючих альтернативних витрат.