Ко’юнктура світового ринку інформаційних послуг

 

Таблиця 11.1

Рейтинг України  за індексами, що стосуються показників стану національної  інформаційної індустрії та умов її функціонування

Індекс	Україна (порівняно  із сукупною кількістю країн)
Глобальний індекс конкурентоспроможності 2010 – 2011 (WEF Global Competitiveness Index)	83 (139)
Індекс технологічної готовності 2010 – 2011 (WEF Technological Readiness Index)	83 (139)
Індекс мереженої готовності 2010 – 2011 (WEF Net – worked Readiness Index)	90 (138)
Готовність Уряду (Government Readiness)	122 (138)
Використання Урядом (Government Usage)	75 (138)
Рейтинг за електронною  готовністю 2010 (EIUeReadiness Ranking)	64 (70)
Індекс електронного уряду ООН 2010 (UN e –Government Index)	54 (192)

 

 Таблиця побудована за матеріалами  [6]

 

За індексом мережевої готовності (ІМГ, Networked Readiness Index), який відображає національне середовище для розвитку та поширення інформаційно-комунікаційних технологій (у тому числі бізнес-середовище, людський капітал та інфраструктуру, які необхідні для ІКТ), Україна посідає 90 місце із 139 країн за індексом ІМГ у 2010-2011 рр. (табл. 3.9). Цей інтегральний показник також відбиває рівень використання ІКТ населенням, бізнесом, урядом країни. Порівняно із ІМГ за 2008-2009 рр.  Україна втратила 15 позицій через те, що залишилась позаду інших країн за стимулюванням ІКТ і посідає 98 місце за показником ринкового середовища ІКТ, 82 – за показником готовності та 86 – за значенням показника використання. Ринкове середовище України (128 місце), регуляторне середовище для використання ІКТ (122 місце) є непривабливими. Значення показника готовності свідчить, що готовність населення є досить високою в Україні (28 місце), тоді як готовність бізнесу та уряду є низькою (відповідно 106 та 122 місця). Низька готовність бізнесу, ймовірно, пов’язана із несприятливим діловим середовищем, тоді як низька готовність уряду може бути поясненою відсутністю послідовної чіткої стратегії щодо ІКТ та недостатньою спроможністю населення їх використовувати. Україна посідає 120 місце серед 139 країн за рівнем надання урядом ІКТ пріоритетного значення [6].

Отже, розвиток ІКТ потребує більш активного державного втручання  щодо введення більш дієвих регуляторних інструментів.

Темпи зростання кількості користувачів Інтернет – це один з показників, що відбиває рівень інтегрованості країни у міжнародний ринок інформаційних послуг. В Україні він є одним з найвищих у регіоні. Хоча протягом 2000-2011 рр. кількість користувачів Інтернет зросла у 76 разів, проте Україна ще залишається країною з найнижчою кількістю користувачів Інтернет у світі і це значення становить лише 34% від загальної чисельності населення.

Конкурентні позиції  України на міжнародному ринку інформаційних  послуг значно загострилися після її вступу до СОТ та відповідного відкриття національного ринку інформаційних послуг для решти країн-членів. Цей аспект потребує більш докладного дослідження не тільки бар’єрів у зовнішній торгівлі інформаційними послугами, особливостей лібералізації обміну на внутрішньому ринку України та регулювання ринків послуг у межах СОТ, але й аналізу стану інституційного забезпечення цих процесів, виявлення проблем, які необхідно вирішити Україні. Вивчення основних положень ГАТС (Генеральна угода про торгівлю послугами) дозволило  визначити декілька проблем, які стосуються зовнішньої торгівлі інформаційними послугами України:

- проблема незавершеної  гармонізації правових інструментів  з регулювання зовнішньої торгівлі  інформаційними послугами згідно  з ГАТС – потребує удосконалення  загальні та конкретні зобов’язання України відповідно до ст. 2 ГАТС, захисні заходи щодо імпорту інформаційних послуг, обмежуючі заходи для іноземних інвесторів у цьому секторі, правове підґрунтя щодо субсидування вітчизняних виробників інформаційної індустрії;

- проблеми статистичного  обліку інформаційних послуг  – крім невідповідності міжнародній  номенклатурі у статистиці послуг  України враховується головним  чином транскордонна торгівля, в  той час як інші способи  поставки фактично випадають з зовнішньоторговельного статистичного обліку. Цей аспект не дає змоги здійснювати статистичний облік другого, третього і четвертого способів поставки інформаційних послуг і уточнювати специфічні зобов’язання України у складі СОТ на відповідному ринку;

- проблема низької  конкурентоспроможності виробників  інформаційних послуг України  – до чинників, що стримують  присутність українських виробників  інформаційних послуг на міжнародному ринку інформаційних послуг, можна віднести наступні: домінування і зростання впливу ТНК на міжнародному ринку інформаційних послуг; невизначеність за плаваючих валютних курсів; значні витрати на адаптацію маркетингового середовища; недостатньо розвинені технології надання вітчизняних інформаційних послуг; нерозвиненість інфраструктурної та інституційної баз зовнішньої  торгівлі інформаційними послугами.

Також вагому роль відіграє аутсорсинг інформаційних послуг як ефективний тип міжфірмового та міжгалузевого  співробітництва. В Україні вже  склалися певні передумови для активної участі у міжнародних операціях зовнішнього підряду: Україна посідає 15-те місце у світовому рейтингу виробників програмного забезпечення; 55-60% українського аутсорсингу є експортоорієнтованим; українськими аутсорсерами успішно виконані проекти для NASA, Boeing та інших великих організацій, що створює хорошу репутацію вітчизняним компаніям у цій сфері; в Україні створено Альянс компаній-аутсорсерів інформаційних та комп’ютерних послуг – Українську Hi-Tech Ініціативу, діє громадська робоча група «Електронна Україна», що лобіюють інтереси галузі; навіть за відсутності державної підтримки галузь демонструє понад 40% зростання, а щорічний обсяг ринку аутсорсингу складає 600 млн дол. Недосконалість нормативно-правового забезпечення, у свою чергу, сприяє тінізації ринку аутсорсингу в Україні. Переважна більшість вітчизняних аутсорсерів мають юридичний статус приватного підприємця чи приватного підприємства. За словами працівників галузі, понад 90% замовників – це іноземні компанії (ТНК). При цьому в багатьох випадках аутсорсингові проекти ніде не реєструються, відсутні прейскуранти з надання послуг, а угоди укладаються електронною поштою або телефоном. Заробітна плата працівникам теж надходить за допомогою електронних засобів платежу. В таких умовах прибутки від діяльності галузі обертаються на чорному ринку і випадають з поля зору держави. [5]

Таким чином розвиток конкурентоспроможності української  інформаційної індустрії та участі України на міжнародному ринку інформаційних  послуг можливий лише за умови систематизації означених проблем та розробки дієвого загальнодержавного програмно – цільового механізму для їх вирішення.

 

ВИСНОВКИ

 

Завдяки динамічному  розвитку суспільства, ускладненню  технічної і соціальної інфраструктури, інформація сьогодні сприймається в якості одного з найважливіших ресурсів розвитку суспільства поряд з матеріальними, енергетичними, людськими. Тому не дивним є  розвиток ринку інформаційних послуг і його стрімке зростання. Спостерігається щорічне зростання об’ємів експорту інформаційних послуг на світовому ринку, і збільшення їх частки на світовому ринку послуг. Найбільший об’єм експорту припадає на Європейський Союз, Індію, США, Ізраїль, Китай. Основними імпортерами інформаційних послуг є Європейський Союз, США, Японія, Китай, Бразилія.

Система ціноутворення  на інформаційні послуги у багатьох випадках є багатоставочною, з використанням  знижок і надбавок до ціни, в залежності від типу споживача, умов надання  і використання послуг.

Конкурентоспроможність  в інформаційній сфері перш за все пов'язана з національною конкурентоспроможністю в цілому і визначається нею. А, отже, з огляду на це для успішної інтеграції України до міжнародного ринку інформаційних послуг необхідне значне підвищення конкурентоспроможності національної економіки в цілому на основі зміни структури експорту у напрямку галузей послуг, що можливо лише за умови розробки дієвої загальнодержавної програми розвитку інформаційної індустрії.

 

ПІДСУМКОВА ТАБЛИЦЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ  ПОСЛУГ

 

Показники	Значення
ХАРАКТЕРИСТИКА ІНФОРМАЦІЙНИХ  ПОСЛУГ	Інформація — це відомості  про осіб, предмети, факти, події, явища  і процеси незалежно від форм їх подання, це дані, адаптовані для  конкретних людей, цілей, проблем та ситуацій. За видом розрізняють інформацію: статистичну, масову, правову, про особу, довідково-енциклопедичного характеру, соціологічну Інформаційна послуга  — діяльність щодо забезпечення споживачів інформаційними продуктами. Комп‘ютерні  та інформаційні послуги поділяються  на 3 підкомпонента: комп‘ютерні послуги, послуги інформаційних агентств та інші послуги з надання інформації.
ОСНОВНІ ПОСТАЧАЛЬНИКИ  ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ	Різноманітні організаційні  структури, які діють на комерційних  та некомерційних засадах (інформаційні агентства, засоби масової інформації, редакції газет і журналів, видавці, патентні відомства, тощо)
ОСНОВНІ ЕКСПОРТЕРИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ	ЄС, Індія, США, Ізраїль, Китай, Канада, Норвегія, Філіппіни, Сінгапур, Малайзія
ОСНОВНІ ІМПОРТЕРИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ	ЄС, США, Японія, Китай, Бразилія, Канада, Індія, Норвегія, Російська Федерація, Австралія
РІВЕНЬ ТА ДИНАМІКА ЦІН  НА ІНФОРМАЦІЙНІ ПОСЛУГИ, ТЕМПИ ІНФЛЯЦІЇ, ПРОГНОЗ	Ціна є гнучкою. Використовується складна система знижок і надбавок до ціни, в залежності від типу споживача, умов надання і використання послуг. Розповсюджені договірні ціни, націнки на новизну, уцінки, знижки, цінові пільги.
ЄМКІСТЬ РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ  ПОСЛУГ	У 2010 році ємкість ринку  інформаційних послуг оцінювалась  приблизно у 450 млрд. доларів США.
НАЙБІЛЬШ ЧАСТО ВЖИВАНІ ФОРМИ І МЕТОДИ ТОРГІВЛІ	Торгівля інформаційними послугами напряму чи через посередників
МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ, ЩО КОНТРОЛЮЮТЬ РИНОК ІНФОРМАЦІЙНИХ  ПОСЛУГ	WIPO, ЄЕК ООН, МСЕ
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ  ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ	Зростання об’єму ринку  інформаційних послуг та його долі на світовому ринку послуг
УКРАЇНА НА МІЖНАРОДНОМУ РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ	Україна посідає 15-те місце  у світовому рейтингу виробників програмного забезпечення; Кількість користувачів Інтернет – 34% населення – одне з  найнижчих у світі; розвиток ІКТ потребує більш активного державного втручання  щодо введення більш дієвих регуляторних інструментів

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. А.П. Румянцев, Ю.О. Коваленко. Світовий ринок послуг: Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.
2. А.С. Савощенко. Інфраструктура товарного ринку: Навч. посібник – К.: КНЕУ, 2004
3. В.Н. Ерёмин. Маркетинг: основы и маркетинг информации – М.: Кнорус, 2006.
4. Дипломна робота: методичні рекомендації до виконання (3-тє видання, перероблене і доповнене) / Голіков А. П., Гончаренко Н. І., Григорова-Беренда Л. І., Казакова Н. А., Тернова І. А. – Харків, ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012.
5. О.А. Прокопов. Проблема підвищення конкурентоспроможності національної економіки України на міжнародному ринку інформаційних послуг [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/pspe/2012_3/Prokopov_312.htm
6. Партнерство з метою підвищення  конкурентоспроможності економіки України. – Американська торговельна палата в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.chamber.ua/files/documents/updoc/.../ACC-Partnership-2011-ukr.pdf
7. Понятие конкуренции в информационном пространстве [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://medialaw.asia/old/document/805-807
8. Э. С. Спиридонов, М. С. Клыков, М. Д. Рукин, Н. П. Григорьев, Т. И. Балалаева, А. В. Смуров. Мировой рынок информационных услуг. – Либроком,  2010.
9. http://www.worldbank.org/
10. http://www.wto.org/