Ко’юнктура світового ринку інформаційних послуг

Таблиця побудована автором за матеріалами [10]

 

4. ОСНОВНІ ІМПОРТЕРИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

Згідно з даними Всесвітньої  Торгової Організації лідером з  імпорту інформаційних послуг є  Європейський Союз (56,9% у 2010 році). Друге місце займає США (20,8%), на третьому – Японія (3,9%).

Таблиця 4.2

Основні країни-імпортери  інформаційних послуг (2009 та 2010 рр.), млн. дол.

	Об`єм експорту		Доля експорту поміж 10 економік		Річне змінення долі експорту
	2009	2010	2009	2010	2005-09	2008	2009	2010
Європейський Союз(27)	51505	52132	58,8	56,9	12	20	-6	1
США	17181	19032	19,6	20,8	13	11	2	11
Японія	3764	3575	4,3	3,9	12	10	-5	-5
Китай	3233	2965	3,7	3,2	19	43	2	-8
Бразилія	2795	3505	3,2	3,8	13	23	0	25
Канада	2688	2904	3,1	3,2	11	6	1	8
Індія	2266	2531	2,6	2,8	16	6	-40	12
Норвегія	1564	1691	1,8	1,8	8	4	-9	8
Російська Федерація	1429	1884	1,6	2,1	31	49	0	32
Австралія	1242	1460	1,4	1,6	12	6	-5	18
Усього	87665	91679	100,0	100,0	-	-	-	-

Таблиця побудована автором за матеріалами [10]

 

 

5. РІВЕНЬ ТА ДИНАМІКА  ЦІН НА ІНФОРМАЦІЙНІ ПОСЛУГИ,  ТЕМПИ ІНФЛЯЦІЇ, ПРОГНОЗ

 

Рівень і динаміка цін на інформаційні послуги знаходяться під впливом системи ціноутворюючих факторів. У числі основних груп факторів, що роблять вирішальний і сталий вплив на ціни на інформаційні послуги, можна виділити наступні:

• Фактори, що впливають через зміну величини вартості;
• Фактори, що впливають через модифікацію вартості;
• Фактори, що викликають відхилення ринкових цін від ціни виробництва;
• Інфляційні.

Базою ціни на інформаційні послуги виступають не індивідуальні  витрати, а ринкова вартість, що складається  з урахуванням суспільно необхідних (визнаних суспільством на ринку) витрат праці на їх підготовку та споживчих  властивостей послуг, їх корисності. Загальною закономірністю динаміки вартості прийнято вважати зниження її величини в результаті розвитку продуктивних сил (і перш за все НТП, зростання продуктивності праці, зменшення витрат живої праці на одиницю корисного ефекту вироби і т. п.), а також в результаті удосконалювання самих споживчих вартостей. Дана закономірність виявляється і в разі індустрії інформації.

В результаті поєднання  багатьох факторів, що впливають одночасно  як в бік підвищення (наприклад, зростання  інфляції), так і в бік пониження (наприклад, пониження вартості), на світовому ринку інформаційних послуг спостерігаються такі характерні явища, як множинність цін, різна амплітуда і тривалість виникаючих коливань цін на окремі види послуг, відносна стабільність деяких цін.(в результаті того, що різноспрямовані фактори взаємно врівноважуються). Характеризуючі в цілому систему ціноутворення на інформаційні послуги, варто зазначити, що ціна у багатьох випадках є багатоставочною, використовується складна система знижок і надбавок до ціни, в залежності від типу споживача, умов надання і використання послуг. Розповсюджені договірні ціни, націнки на новизну, уцінки, знижки, цінові пільги, тобто всі доступні способи придання гнучкості цінам. [3]

 

6. СТУПІНЬ КОНКУРЕНЦІЇ НА РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

 

Світовий ринок інформаційних послуг по своїй суті не є традиційним ринком товарів і послуг. Це викликано тим, що йому - з політичних, ідеологічних, культурно-світоглядним причин стратегічного характеру - не властиво класичний міжнародний поділ праці, змістом якого є спеціалізація і супроводжуюче її кооперування праці суб'єктів світових економічних (інформаційних) відносин.

У зв'язку з цим на інформаційному ринку не завжди діє класична формула  економічної конкуренції, яку, як відомо, виграє той, хто надає на ринок, по-перше, затребувану продукцію - товар чи послугу, по-друге, найвищої якості і, по-третє, за найнижчою вартістю реалізації.

Конкурентоспроможність  в інформаційній сфері пов'язана  з національною конкурентоспроможністю в цілому і визначається нею.

Ключовими чинниками, що роблять безпосередній вплив  на конкурентоспроможність в інформаційному просторі держав в цілому і професійних  учасників інформаційного ринку  зокрема, в сучасних умовах прискореної  глобалізації та формування інформаційного суспільства є:

• збільшення кількості доступної інформації, що перевищує всі розумні межі і біологічні можливості осмислення людиною. Це визначає тенденції фрагментації інформаційного масиву, максимально можливого спрощення і деталізації інформації з метою, з одного боку, охоплення найширших мас, а з іншого боку, створення для людей можливості швидко і ефективно сортувати інформаційний потік, тобто дуже конкретно реалізовується право особистості на усвідомлений ( і неусвідомлений) вибір;
• розширення необмеженого доступу мас до будь-якої інформації за рахунок здешевлення інформаційно-телекомунікаційних технологій та послуг, що пропонують все більш досконалі канали для миттєвої і якісної передачі інформації;
• поступова сегментація внутрішнього (національного) інформаційного простору на дві паралельно існуючі частини - масове (доступно виключно місцеве аналогове і, іноді, кабельне телебачення; локальні друковані ЗМІ) і елітне (глобальне супутникове телебачення, інформаційні агентства, друковані видання). Вже зараз у всіх без винятку країнах світу очевидна наявність у суспільстві двох принципово різних світоглядів і моделей поведінки - масового та елітарного;
• переклад змістовної частини інформації (контенту) в зручний для сприйняття масами формат розважального шоу, в тому числі новинного, політичного, соціального, культурного. У той же час посилюється інтелектуальний заряд контенту розважального формату (гумор, ток-шоу, пізнавальні програми), який має тенденцію політизуватися;
• закріплення англо-американського (англосаксонського) формату в якості базового і домінуючого формату глобального та національного інформаційного простору як в сенсі мови, мислення і стереотипів, так і використовуваних регламентації, механізмів та інструментів.

Ці фактори визначають появу нових загроз і викликів, а також обумовлюють загострення конкуренції на всіх рівнях глобального інформаційного простору. [7]

 

7. ЄМКІСТЬ РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ  ПОСЛУГ

 

Одним із головних показників, що характеризують ринок інформаційних послуг є  його ємкість, яку можна визначити як максимальний  можливий об’єм  інформаційних послуг, що можуть бути продані на цьому ринку за певний час.  Існує декілька методів розрахунку ємкості ринку, що базуються на прогнозуванні цього показника, спираючись на існуючі експертні або статистичні дані про ринок. Тому цей показник не є абсолютно точним, а лише окреслює очікуваний стан ринку.

Загальна математична  формула, що виражає ємкість ринку  має наступний вигляд:

Е = М х С,

де Е – ємкість  ринку, М – кількість проданих послуг за певний проміжок часу, а С – їх вартість.

За даними Всесвітнього Банку, у 2010 році ємкість ринку інформаційних  послуг оцінювалась приблизно у 450 млрд. доларів США. Основна частина світового ринку інформаційних послуг припадає на країни Європейського Союзу, США, Японію, Китай.

 

8. НАЙБІЛЬШ ЧАСТО ВЖИВАНІ ФОРМИ  І МЕТОДИ ТОРГІВЛІ

 

Інформаційний ринок  характеризується певною номенклатурою продуктів і послуг, умовами та механізмами їх надання, цінами. На відміну від торгівлі звичайними товарами, що мають матеріально-речову форму, тут в якості предмета продажу або обміну виступають інформаційні послуги,  системи, технології, ліцензії, патенти, товарні знаки, ноу-хау, різного роду інформація та інші види інформаційних ресурсів.

Основним джерелом інформації для інформаційного обслуговування в сучасному суспільстві є  бази даних. Вони інтегрують в собі постачальників і споживачів інформаційних  послуг, зв'язки і відносини між ними, порядок і умови продажу і покупки інформаційних послуг.

Торгівля інформаційними послугами може здійснюватися як прямим методом, між продавцем і покупцем, так і непрямим методом, за схемою «виробник - посередник - користувач».

Специфіка ринку інформаційних  послуг полягає в тому, що на ньому  відсутнє чітке розділення між розробниками інформаційних послуг, генераторами інформації та постачальниками їх на ринок, вендорами, посередницькими  фірмами. Це означає, що при встановленні зв'язків і відносин у системі «виробник - посередник - користувач» вибір информаційних послуг користувачем доволі ускладнений. Цей вибір залежить від властивостей і характеристик технологій, продуктів і послуг, пропонованих виробниками та вендорами, в той час як користувач, як правило, не в змозі самостійно визначити відповідність цих властивостей потребам, так як це вимагає професійного орієнтування в широкій номенклатурі информаційних і послуг. При цьому інформаційний продукт як результат на «виході» інформаційної системи або технології є втіленням уявлень виробника про конкретну предметну галузь - ресурсно-інформаційну ситуацію, для якої він створений. Очевидно, що при цьому можлива різна ступінь відповідності інформаційної структури конкретної господарської ситуації. [8]

 

9. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ,  ЩО КОНТРОЛЮЮТЬ РИНОК ІНФОРМАЦІЙНИХ  ПОСЛУГ

 

Ринок інформаційних  послуг контролюється як з боку урядів, так і з боку різноманітних  міжнародних організацій. До таких  організацій можна віднести ООН, а саме її підрозділи, такі як:

• Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO), одним із завдань якої є контроль інформації на ринку на предмет її автентичності та дотримання авторських прав.
• Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН), однією з функцій якої є регулювання міжнародних відносин в галузі інформації, стандартизація на ринку міжнародному ринку інформаційних послуг, тощо.
• Міжнаро́дний сою́з електрозв'язку (МСЕ), в завдання якого входять забезпечення суб’єктів інформаційного ринку легким доступом до електронних інформаційних джерел.

Також до організацій, що пов’язані з ринком інформаційних  послуг, можна віднести неурядові міжнародні організації (наприклад, Репортери без кордонів (RWB), одним із завдань якої є вільне поширення інформації та боротьба з цензурою).

 

10. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ  РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

 

На сучасному етапі  розвитку світової економіки інформація стає найважливішим фактором економічного зростання. Відбувається інформатизація економіки, тобто інформація перетворюється на економічний ресурс першорядного значення. Крім цього невпинно зростає чисельність споживачів інформації, галузей її застосування, методів розповсюдження.

 

% від усього експорту

на світовому ринку  послуг

роки

Рис. 10.1. Доля експорту інформаційних послуг від усього експорту на світовому ринку послуг (побудовано автором за даними [9])

Безперечно, ці процеси  сприяють активному розвитку світового  ринку інформаційних послуг та щорічному збільшенню його об’ємів. Як видно з графіку (рис 10.1), щорічно зростає доля інформаційних послуг серед всіх різновидів послуг на світовому ринку. Більш того за останні 10 років цей показник збільшився майже вдвічі.

Таким чином, прогнозуючи  динаміку на ринку інформаційних  послуг, можна зазначити його подальше зростання. Розвиток економіки буде мати все більшу потребу в розвинених інформаційних послугах, а процес інтернаціоналізації національних економік сприятиме подальшому розширенню міжнародних інформаційних послуг

 

11. УКРАЇНА НА МІЖНАРОДНОМУ  РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

 

Успішна інтеграція України до міжнародного ринку інформаційних послуг потребує значного підвищення конкурентоспроможності національної економіки на основі зміни структури експорту у напрямку галузей послуг, які визначають динаміку і детермінанти розвитку цього ринку, а саме: інформаційних, комп’ютерних, ділових, телекомунікаційних, фінансових.