Класифікація та структура основних засобів підприємства

 

ВСТУП

Розглядаючи тему цієї курсової роботи «Класифікація та структура основних засобів підприємства» слід визначити мету, завдання та актуальність обраної теми.

Мета курсової роботи – розкрити поняття основних засобів підприємства, з’ясувати суть структури основних засобів, їх поділ та класифікацію, залежність структури від різних факторів їх впливу, а також шляхи її покращання.

Дана тема актуальна  тому, що планування, облік і наукове дослідження основних засобів підприємств промисловості України може бути організовано лише на основі правильно сформованої структури та науково-обґрунтованої їх класифікації у відповідності з видами, призначенням, використанням і територіальним розміщенням. Саме структура основних засобів, які використовуються у виробничому процесі, впливає на технічну оснащеність виробництва і технічну озброєність праці, а також в певній мірі і на ефективність капітальних вкладень.

Предмет дослідження  – класифікація і структура основних засобів підприємства.

Об’єктом дослідження  є публічне акціонерне товариство «Запоріжсталь».

Завданням цієї курсової роботи є вивчення економічної сутності і класифікації основних фондів, розгляд шляхів вдосконалення структури основних засобів підприємства.

Створення підприємства потребує інвестування значної частки капіталу в довгострокові матеріальні активи, які фізично існують, виконують роль засобів праці, становлять основу виробничої потужності підприємства і називають основними засобами. Звісно, можна здійснювати діяльність на орендованих площах і потужностях, що не потребує значних інвестицій на момент започаткування бізнесу. Проте більшість виробничих підприємств, сподіваючись на отримання майбутніх економічних вигід від використання довгострокових активів, формують власні основні засоби. При цьому вони мають усвідомити, що капітал, інвестований у подібні активи, відволікається від обороту на досить тривалий строк.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ1.ЗНАЧЕННЯ І ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА.

 

1.1.Поняття і  характеристика основних засобів

 

Виготовлення  будь-якої продукції здійснюється в  процесі взаємодії робочої сили та певних засобів виробництва, що складаються із засобів та предметів праці.

Засоби праці  являють собою виробничі ресурси, за допомогою яких відбувається обробка або переробка, виготовлення предметів праці. Певний,відповідно сформований комплекс засобів праці, що підприємство застосовує для виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг), становить його основні засоби.

Предмети праці  являють собою виробничі ресурси, які є матеріальною основою для створення нової продукції. Вони беруть участь і повністю споживаються лише в одному виробничому процесі і формують оборотні фонди підприємства.

Оборотні фонди  – це частина виробничих фондів підприємства, що повністю споживається протягом одного виробничого циклу, змінюючи свою натуральну форму, розміри і властивості, і переносить свою вартість на вартість виготовленої продукції відразу в повному обсязі. До оборотних фондів підприємства належать запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, тощо. Під час виготовлення продукції вони беруть участь і повністю споживаються в одному виробничому процесі, змінюють свою форму та властивості, а їхня вартість відразу повністю включається до вартості виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг.

Основні засоби – це матеріальні ресурси, які  підприємство утримує з метою  використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій, ошуканий строк корисного використання(експлуатації) яких становить більше одного року.[2, 56]

Основні фонди  не змінюють своїх форм і розмірів, мають вартість, не меншу від встановленої державою межі, і переносять її на вартість готової продукції поступово, шляхом амортизаційних відрахувань.

До основних засобів підприємства належать : земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, прилади, інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, інші основні засоби.

Сукупність  основних засобів підприємства, що мають обмежений термін корисного використання, становить його основні фонди. До складу основних фондів підприємства не належать земельні ділянки, оскільки строк корисного використання їх не обмежений.

Основні фонди  підприємства являють собою сукупність засобів праці, що мають вартість, беруть участь у виробничому процесі  тривалий час, не змінюють при цьому  натуральної форми та властивостей і переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції частинами, в міру їх спрацювання. Так до основних фондів підприємства належать будівлі, машини, обладнання, транспортні засоби тощо. Під час виготовлення продукції вони беруть участь у багатьох виробничих циклах, не змінюючи своєї натуральної форми та властивостей. Відшкодування їх вартості відбувається протягом певного періоду часу і здійснюється поступово, шляхом перенесення вартості спрацьованої частки основних фондів на вартість продукції підприємства.

Сукупність  основних та оборотних фондів підприємства становить його виробничі фонди.

Більша частка у складі виробничих фондів виробничого  підприємства припадає на основні фонди. Від оснащеності основними фондами  та їхнього ефективного використання вирішальною мірою залежать обсяги випуску підприємством продукції (надання послуг, виконання робіт) та пов’язані з ними остаточні результати його діяльності. Склад, стан і структура основних фондів визначають характер матеріально-технічної бази виробничого підприємств.

У бухгалтерському  обліку методологічні принципи формування інформації про основні засоби, інші необігові матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції у необігові матеріальні активи регулюються П(с)БО 7 «Основні засоби» [9]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2 Класифікація  основних засобів підприємства.

 

 У практиці господарювання для правильного обліку, ефективного  використання та планування відтворення основних фондів важливе значення має їх класифікація (Рис. 1.2.1)

 

 

 

 

Рис. 1.2.1  Класифікація основних фондів підприємства за різними  ознаками.[2, 59]

За функціональним призначенням розрізняють :

1).Основні фонди виробничого призначення – ті основні фонди підприємства, які беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (наприклад, обладнання, транспортні засоби, будівля виробничого цеху та інші);

2).Основні фонди  невиробничого призначення –  ті основні фонди підприємства, які не беруть участі  у виробничому процесі та призначені в основному для задоволення побутових, комунальних і соціально-культурних потреб працівників (гуртожитки, їдальні, медичні пункти тощо).

У загальній  структурі основних фондів підприємства більш як 90 % становлять основні фонди виробничого призначення.

За характером участі у виробничому процесі  основні фонди виробничого призначення поділяють на :

1.Активну частину,  до якої належать ті основні виробничі фонди, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі. Наприклад, обладнання, машини, транспортні засоби.

2.Пасивну частину,  що включає ті основні виробничі  фонди, які забезпечують здійснення виробничої діяльності, але не беруть у ній безпосередньої участі. Так, до неї належать будівлі, споруди, передавальні пристрої тощо.

Прогресивність  змін у структурі основних виробничих фондів підприємства виражається у збільшенні частки їхньої активної частини. Чим вона більше, тим більші можливості підприємства нарощувати обсяги виробництва.

За видами основні фонди підприємств усіх галузей господарства класифікуються так :

1). Будівлі –  виробничі корпуси та будинки,  в яких розміщені різні цехи, лабораторії, склади, адміністративно-господарські підрозділи та служби;

2). Споруди –  шахти, нафтові та газові свердловини,  водонапірні башти, мости, естакади, під’їзні дорого тощо. Ця група основних фондів створю умови, необхідні для виробництва шляхом виконання тих чи інших функцій, не пов’язаних зі зміною предметів праці;

3). Передавальні  пристрої – лінії електропередачі, тепломережі, трубопроводи для передачі між об’єктами води, пари, газу, повітря, кислоти тощо;

4.) Машини та  обладнання. Їх поділяють на :

    а)  робочі машини та обладнання  – машини, апарати, обладнання, за  допомогою яких здійснюється механічний, термічний або хімічний вплив на предмети праці з метою зміни їх складу, форми та стану. До цієї самої групи засобів належать також машини й обладнання, призначені для пересування предметів праці під час виробничого процесу (мостові та металургійні крани, конвеєри);

      б) силові машини та обладнання  – машини-генератори, що виробляють  теплову та електричну енергію,  машини-двигуни, що перетворюють  різного роду енергію на механічну (атомні реактори, турбіни, електродвигуни, парові двигуни тощо);

       в) вимірювальні, регулювальні прилади, пристосування та лабораторне обладнання – прилади та пристрої, що призначені для вимірювання товщини, діаметра, площі, ваги,часу, тиску, швидкості, частоти обертання, потужності, напруження тощо, а також прилади для випробування матеріалів, виконання експериментів, аналізів та досліджень;

       г) обчислювальна техніка –  електронно-обчислювальні, управляючі, аналогові та інші машини, прилади, які призначені для прискорення та автоматизації процесів, пов’язаних з вирішенням математичних завдань (обчислювальних, логічних) за заданою програмою й отриманням необхідної інформації;

       д) інші машини та обладнання, що не входять до вказаних  підгруп (обладнання автоматичних телефонних станцій, установки промислового телебачення тощо);

       5) транспортні засоби – рухомий  склад залізничного, автомобільного та інших видів транспорту для транспортування пасажирів, матеріалів, напівфабрикатів, готових виробів (електровози, морські та річкові судна, автомобілі, магістральні газо- та нафтопроводи);

      6) інструмент – різні інструменти,  призначені для обробки сировини, матеріалів, напівфабрикатів (електродрилі, фарбопульти тощо), різні пристосування для пересування матеріалів під час їх обробки;

      7) виробничий інвентар та прилади – предмети виробничого призначення, які забезпечують виконання виробничих операцій (робочі столи, верстаки тощо), а також засоби для зберігання у виробничих приміщеннях рідин, сипучих матеріалів (чани, бочки тощо);

       8) господарський інвентар – конторський та господарський інвентар (канцелярські столи, друкувальні машинки, оргтехніка тощо);

        9) робочі та продуктивні тварини  (коні, воли тощо);

      10) багаторічні насадження – плодово-ягідні, декоративні та інші насадження;

      11) капітальні витрати з поліпшення земель – витрати підприємства на меліорацію та зрошення земель; 

      12) інші основні виробничі фонди  – бібліотечні фонди, капітальні  витрати на орендовані основні  засоби та інші, які не ввійшли  до попередніх груп.

Стосовно податкового обліку діє таке визначення : «Під терміном "основні фонди" розуміють матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який не перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом».

Основні нормативно-правові  акти щодо регулювання поняття, класифікації та обліку основних фондів – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби»; Податковий кодекс; Закон «Про оподаткування прибутку підприємств».

П(с)БО 7 «Основні засоби» визначає методологічні  засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності [9].

Норми П(с)БО 7 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім бюджетних установ).

П(с)БО 7 містить : поняття основних засобів; тлумачення термінів щодо основних засобів; класифікацію основних засобів для цілей бух  обліку; правила переоцінки основних засобів; особливості нарахування  та методи амортизації; порядок зменшення  корисності основних засобів та їх вибуття; розкриття інформації про основні засоби у примітках до фінансової звітності.