Класифікація харчових добавок

Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Апреля 2013 в 13:16, контрольная работа

Краткое описание

Наприкінці кам'яного віку, з розвитком сільського господарства почали застосовуватися перші харчові добавки. Серед основних добавок була кухонна сіль. Перші згадки про кухонну сіль як добавку під час готування їжі відносять до 1600 р. до н. е. (Давній Єгипет). ЇЇ широко використовували також римляни для консервування свинини і рибних продуктів. За часів середньовіччя для соління м'яса зазвичай використовували суміш селітри і кухонної солі. Цей процес поступово розвинувся в сучасну технологію соління м'яса з використанням натрію чи калію нітриту.[5, c. 98]

Оглавление

Вступ 3
1. Дезінфектанти - основні види, вимоги, вибір 4
2. Класифікація харчових добавок 8
Висновок 13
Список використаної літератури 15

Файлы: 1 файл

207.docx

— 37.21 Кб (Скачать)

 

 

Висновок

 

Проте, незважаючи на складну  фінансову ситуацію, на багатьох підприємствах  ведуть реконструкцію й технічне переоснащення виробництва, впроваджують нові вид високоякісної продукції  в сучасній упаковці. Торік після  реконструкції на Немирівському  молокозаводі став до ладу сироробний цех, на Гніванському — встановлено технологічну лінію виготовлення йогурту з фруктовими наповнювачами; на Шосткинському молокозаводі введені в дію обладнання для виробництва йогурту, майонезе згущеного молока з цукром, на Сумському — морозива вафельних стаканчиках. Технічне переоснащення Одеського дріжджового заводу дало змогу збільшити випуск хлібопекарських дріжджів на 10 %.

У харчовій промисловості  завершується процес ре формування форм власності. Станом на 1 січня 1998 року в системі Мінагропрому повністю приватизована олійножирова, миловарна, тютюнова, кондитерська, пивобезалкогольна, молочноконсервна, парфумерно-косметична, макаронна галузі, зернопереробні підприємства (без хлібоприймальної діяльності), підприємства корпорації - "Дитяче харчування". Змінили також форму власності 98 % підприємств молочної галузі, 93 - цукрової та 86 % бурякорадгоспів, 88 — м'ясної галузі 78% підприємств Держкомрибгоспу.

Формування соціальне  орієнтованої економіки вимагає  вирішення стратегічного завдання — створення в Україні потужної харчової індустрії для забезпечення нормальної життєдіяльності населення, відновлення й збереження його здоров'я, вдосконалення сільськогосподарського виробництва, соціальної переорієнтації базових галузей промисловості країни, наповнення фінансами державного бюджету. Виходячи з цього, розвитої харчової промисловості має бути пріоритетним напрямком економічної політики держави. Необхідні зорієнтувати цю галузь на одержання кінцевого результату діяльності всього АПК, щоб забезпечити значне підвищення його ефективності, стане на дійним джерелом поповнення державного бюджету і значних валютних надходжень.

Для стабілізації становища  в ряді галузей харчове промисловості  необхідно:

оновити матеріально-технічну базу, модернізувати виробництво, збільшити  обсяги випуску конкурентоспроможної продукції й розширити її асортимент, активізувати роботу щодо залучення  іноземних інвестиції та кредитів;

забезпечити  пріоритетність  розвитку  галузей здійсненням  державної фінансово-кредитної підтримки  підприємств за рахунок розширення видів їх кредитування, а також  відновлення практики передбачення в державному бюджеті коштів для  кредитування міжсезонних

витрат підприємств цукрової, олійножирової, плодоовочеконсервної, виноробної та інших галузей;

продовжувати протекціоністську  політику щодо вітчизняного товаровиробника;

створити оптові ринки  продовольчих товарів, розширити мережу фірмової торгівлі, а отже, зменшив  кількість посередників при реалізації продукції, завдяки чому буде знижено  ціни й збільшено обсяги її продажу;

запровадити регулювання  ринків зерна, цукру, олії алкогольних  напоїв;

відновити традиційні й освоїти  нові зовнішні ринку збуту, зокрема, створити за кордоном постійно діючі  представництва окремих галузей, підприємств, регіонів;

активізувати роботу щодо створення інтегрованих

структур, до складу яких повинні  увійти переробні і сільськогосподарські підприємства, фірмові магазини організації з матеріально-технічного забезпечення й збуту продукції.

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

  1.  Безпека харчування: сучасні проблеми: Посібник-довідник / Укл.: А. В. Бабюк, О. В. Макарова, М. С. Рогозинський, Л. В. Романів, О. Є. Федорова - Чернівці: Книги - XXI, 2005. - 456 с
  2. Возіанов О.Ф. Харчування та здоров’я населення України // Журнал Академії медичних наук України. - 2002. - Т. 8, № 4. - С.645-657.
  3. Донченко Л.В., Надыкта В.Д. Безопасность пищевой продукции. – М.: Пищепромиздат, 2001. – 528 с.
  4. Дудкин М.С., ЩелкуновЛ.Ф. Новые продукты питания. - М.: МАИК "Наука", 1998. -304с. Несмеянов А.Н., Беликов В.М. Пища будущего. - М.: Педагогіка, 1985. - 128 с.
  5. Дымань Т.Н., Шевченко С.И., Берзина С.В. Новые тенденции в питании человека. – К.: Гнозис, 2007. –76с.: ил.
  6. Екотрофологія. Основи екологічно безпечного харчування. Навчальний посібник / Т.М. Димань, М.М. Барановський, Г.О. Білявський, О.В. Власенко, Л.В. Мороз. - Київ: Лібра, 2006. - 304 c.
  7. Харчування людини / Т.М. Димань, М.М. Барановський, М.С. Ківа та ін.: Під ред. Т.М. Димань. - Біла Церква, 2005. - 300 с.

 

 


Информация о работе Класифікація харчових добавок