Iнститутів та їх розвитку в Україні

 

Органічною частиною сучасних міжнародних валютно-фінансових відносин, які забезпечують концентрацію валютних операцій, формування, взаємозв'язок і динаміку валютних курсів, є валютна біржа. Валютна біржа - це комерційне підприємство, яке здійснює купівлю-продаж іноземної валюти за ринковими цінами.

 

З появою бірж в Україні  з'являються і нові види професійних  занять та робочих місць для населення. Операції купівлі-продажу на біржах здійснюють брокери, маклери і дилери, оскільки приватні особи на біржі  не допускаються.

 

 

 

З цієї таблиці  ми можемо бачити, як проходив розвиток бірж в Україні. [18]

Кількість бірж

(на початок року)

	Всього  зареєстровано	Універсальні	Товарні та товарно-сировинні	Агропромислові	Фондові біржі  та їх філії	Інші
1992	66	22	22	4	2	10
1995	91	23	24	8	14	22
1996	88	19	25	9	14	21
1997	191	46	54	23	24	44
1998	223	46	75	25	24	53
1999	300	62	111	29	27	71
2000	365	88	146	28	26	77
2001	386	97	157	31	27	74
2002	429	113	176	32	27	81
2003	459	118	201	31	27	82
2004	493	119	227	34	29	84
2005	458	115	244	30	19	50
2006	467	114	258	29	19	47
2007	479	114	272	30	18	45

 

Нижче ми бачимо кількість бірж у період з 01.01.2009 по 01.01.2010

Кількість бірж 

 

	на 01.01.09р.	на 01.04.09р.	на 01.07.09р.	на 01.10.09р.	на 01.01.10р.
Усього  зареєстровано	503	511	515	519	531
Універсальні	103	103	103	105	106
Товарні і товарно-сировинні	318	324	328	331	341
Агропромислові	26	26	26	25	25
Фондові біржі та їх філії	19	20	20	20	21
Інші	37	38	38	38	38

 

 

Брокер (англ. "broker" - посередник) - це посередник при укладенні угод між покупцями і продавцями товарів. Ними можуть бути брокерські фірми, контори і незалежні брокери. Брокери підготовляють, оформляють і реєструють договори купівлі-продажу, здійснюють нагляд за правильністю біржового торгу.

 

Дилери (англ. "dealer" - біржовий маклер) - це, як правило, представники фірм, що хочуть продати чи купити біржовий товар. На відміну від брокерської діяльності, дилерська передбачає наявність певного початкового капіталу і поєднується в більшій мірі з комерційним ризиком.

 

Маклер (нім. "makler" - посередник) - це теж посередник біржових торгів, який фіксує укладення угод між членами біржі (брокерами, дилерами).

 

 

На відміну від товарної, фондової та валютної біржі, біржа робочої  сили (біржа праці) формується державою. Відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" цей інститут інфраструктури ринку у нас називається державною службою зайнятості.

 

У службі зайнятості не відбуваються процеси купівлі-продажу товару - робочої сили. Згідно із Законом  послуги, пов'язані із забезпеченням  зайнятості населення, надаються державною  службою зайнятості безплатно, при цьому вона не вирішує питань про ціну робочої сили. Основними завданнями служби зайнятості є:

• аналіз та прогнозування попиту і пропозиції на робочу силу, інформування про стан ринку робочої сили;
• консультування громадян та власників підприємств, установ та організацій про можливості одержання роботи та забезпечення робочою силою;
• облік вільних робочих місць і громадян, які звертаються з питань працевлаштування;
• допомога громадянам у доборі підходящої роботи, а роботодавцям - у доборі потрібних працівників;
• організація навчальної діяльності, професійної підготовки та перепідготовки громадян;
• реєстрація безробітних та надання їм у межах своєї компетенції допомоги, в тому числі і матеріальної тощо.

До інфраструктури ринку входить розгалужена система приватних, кооперативних, державних, змішаних гуртових і роздрібних торговельних структур, які визначають стан двох форм торгівлі в країні: гуртову і роздрібну.

 

Роздрібна торгівля - це торгівля, яка включає всю підприємницьку діяльність, пов'язану з продажем товарів і послуг безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого, сімейного чи домашнього використовування. До роздрібної торгівлі належить величезна мережа магазинів, яка включає універмаги, універсами, спеціалізовані магазини, супермаркети, магазини самообслуговування, склади, магазини тощо.

 

Гуртова торгівля - це частина  внутрішньої торгівлі, яка охоплює  продаж товарів як великими, так  і малими партіями з метою їх перепродажу  або виробничого споживання. Гуртова  торгівля здійснюється за цінами, які нижчі від роздрібних цін, але вони повинні забезпечувати нормально працюючому промисловому та торговельному підприємству відшкодування витрат, внесення платежів у бюджет і створення фондів економічного стимулювання та прибуток. Гуртова торгівля стимулює збут товарів, формує їх асортимент, складає і транспортує товари.

Найбільш впливовими гуртовими  торговельними структурами є  великі торговельні фірми, торгові  доми, дистриб'юторські фірми тощо.

 

Торговельні фірми - це фірми, які займаються здійсненням операцій в основному по купівлі-продажу товарів. Торговельні фірми бувають або вузькоспеціалізованими та універсальними, які торгують широкою номенклатурою виробів.

 

Торговий дім - це торговельна  фірма, яка закуповує товар у  виробників або гуртовиків своєї країни і перепродує їх за кордон, або закуповує іноземні товари за кордоном та перепродує їх місцевим гуртовим і роздрібним торговцям, а також споживачам. Їхня діяльність дуже широка: вони здійснюють операції за свій рахунок і за дорученням клієнтів, за внутрішньою, гуртовою і роздрібною торгівлею, працюють за широкою номенклатурою товарів, беруть участь у виробництві продукції. Для виконання своїх функцій торгові доми мають сітку магазинів, складські приміщення, транспортні засоби тощо.

 

Дистриб'ютер (від англ. "distributer" - розподільник) - окрема фірма або агент промислового підприємства, які здійснюють реалізацію продукції і виступають як торгівці за договором на основі угоди про право на продаж в окремому регіоні. Угода фірми передбачає виконання дистриб'ютором ряду функцій, пов'язаних з реалізацією товару: організацію реклами в даному регіоні, передпродажну підготовку технічно складних товарів, наданням покупцям сервісних послуг, аналіз кон'юнктури ринку та відгуків покупців про придбані ними вироби фірми тощо.

 

У практиці ринкових зв'язків  широко використовуються і такі форми  організації оптової торгівлі як аукціон, ярмарок.

 

Аукціон (від лат. "auctio (auctionis)" - продаж з публічних торгів) - це спеціально організований ринок  товарів з визначними властивостями, що діє періодично у певному місці і в наперед обумовлений час на умовах змагання між покупцями. Право придбання товарів на аукціоні надається покупцям, які запропонували вищу ціну. На відміну від інших форм реалізації (через магазини, ярмарки і т. п.) аукціон передбачає не одночасне, а почергове пропонування товарів: до реалізації пропонується один товар (лот), після його продажу (або зняття з аукціону) - наступний і т.д.

 

Аукціони розрізняють  внутрішні і зовнішні, відкриті і  закриті тощо. У світовій практиці відомі декілька способів ведення акціонерних торгів: 1) з підвищенням цін; 2) з постійним пониженням цін. В умовах переходу України до ринку аукціон розглядається як один із способів приватизації державних та муніципальних підприємств.

 

Ярмарок (від нім. "jahrmakt" - щорічний ринок) - це ринок оптової  торгівлі, який організовується регулярно, періодично і функціонує в певному  місці, у встановлений час, а також  сезонна розпродажа одного або багатьох видів товару. Ця своєрідна форма  ринку має можливість при порівняно невеликих витратах у короткий термін на невеликих площах здійснювати плідні контакти між партнерами з метою укладення угод, обміну інформацією, реклами фірми та її продукції. Ярмарки бувають універсальні, багатогалузеві, галузеві і спеціальні. За останні роки в Україні ярмарки набувають все більшого розвитку.

 

Ринок засобів виробництва, предметів споживання і послуг, що стає все більш орієнтованим на конкретний, часто індивідуальний попит, викликав до життя появу і таких нових форм реалізації як лізинг, інжиніринг та ін.

 

Лізинг (від англ. "leasing" - оренда, майновий найм) - угода між  орендарем, власником майна (машин, устаткування, транспортних засобів  і т.д.) і орендатором про передачу майна в оренду на визначений строк  за певну плату. За своїм економічним змістом лізинг являє собою специфічну форму кредитування продажу без передачі права власності на товар орендарю.

 

Інжиніринг (від англ. "engineering" - інженерно-консультаційні послуги) - це виділений у самостійну сферу діяльності комплекс інженерно-консультаційних послуг комерційного характеру щодо підготовки, забезпечення процесу виробництва та реалізації продукції, щодо обслуговування будівництва та експлуатації промислових, інфраструктурних сільськогосподарських та інших об'єктів. Інжинірингові послуги діляться на дві групи: 1) послуги, пов'язані з підготовкою виробничого процесу; 2) послуги на забезпечення нормального ходу процесу виробництва і реалізації продукції.

 

Аудиторська фірма - це незалежна  висококваліфікована організація, яка на замовлення клієнта та за його кошти здійснює ревізію його господарської діяльності з метою  виявлення прорахунків та резервів вдосконалення, контролює й аналізує фінансову діяльність підприємств і організацій різних форм власності, бухгалтерські звіти та баланси.

 

Холдингова компанія - акціонерна компанія, капітал якої використовується переважно для придбання контрольних  пакетів акцій інших компаній з метою встановлення контролю за їхньою діяльністю й отримання доходів. За своєю структурою і характером діяльності холдингова компанія виконує, як правило, лише фінансові операції. Вона тримає контрольні пакети акцій інших фірм і діє через свої філії.

 

Функціонування і дієздатність усіх елементів ринкової інфраструктури є важливою і необхідною умовою реальної ринкової трансформації економіки  України. Розвиток цієї інфраструктури вимагає відповідного законодавства, юридичних гарантій й матеріально-фінансового забезпечення.

Висновки до розділу 1

Підсумовуюючи все вищесказане, можна зробити  висновок, що найважливішим атрибутом  ринкової системи господарювання є  ринок як форма організації і  функціювання економічних зв’язків господарюючих суб’єктів і як суспільна форма функціонування економіки. Свої функції ринок виконує через розгалужену інфраструктуру. Під інфраструктурою ринку розуміють систему державних, приватних і громадських інститутів (організацій і установ) і технічних засобів, що обслуговують інтереси суб'єктів ринкових відносин, забезпечують їхню ефективну взаємодію та регулюють рух товарно-грошових потоків.

Розрізняють 3 інфраструктури:

• організаційно-технічна
• фінансово-кредитна
• науково-дослідницька

Кожній інфрастуктурі  відповідають різні установи (банки, фірми, інститути, компанії, учбові заклади тощо).