Етапи розвитку валютного ринку України

      Враховуючи  вищезазначене, постає питання визначення валютних цінностей. До валютних цінностей  цим Декретом віднесено:

      - валюта України - грошові знаки  у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України;

      - платіжні документи та інші  цінні папери (акції, облігації,  купони до них, бони, векселі  (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;

      - іноземна валюта - іноземні грошові  знаки у вигляді банкнотів,  казначейських білетів, монет,  що перебувають в обігу та  є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;

      - платіжні документи та інші  цінні папери (акції, облігації,  купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;

      - банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи,  доведені (рафіновані) до найвищих  проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

      Цей Декрет постановляє, що для здійснення операцій в іноземній валюті комерційні банки повинні отримати відповідну ліцензію, також Національним банком України 6 травня 1998 р. №181 затверджено «Положення про порядок видачі банкам ліцензій на здійснення банківських операцій» згідно з яким ліцензуванню підлягають тридцять банківських операцій.

      Під ліцензуванням банківських операцій в іноземній валюті слід розуміти порядок видачі уповноваженим банкам, які з часу реєстрації Національним банком України набули статусу юридичної особи, дозволу на здійснення окремих чи всіх банківських операцій з валютними цінностями, якщо умови діяльності комерційних банків відповідають чинному законодавству України та нормативним актам Національного банку України, а також діяльність яких не загрожує інтересам їх клієнтів.

      Уповноважені  банки мають право здійснювати  операції тільки після отримання  відповідної ліцензії Національного банку України. Операції, зазначені в ліцензії, здійснюються в межах та порядку, що визначені нормативними актами Національного банку України.

      До  валютних операцій, які підлягають ліцензуванню, належать:

      1) ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

      2) неторговельні операції з валютними  цінностями;

      3) ведення кореспондентських рахунків  банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;

      4) ведення кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у грошовій одиниці України;

      5) відкриття кореспондентських рахунків  в уповноважених банках України  в іноземній валюті та здійснення  операцій за ними;

      6) відкриття кореспондентських рахунків  у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

      7) залучення та розміщення іноземної  валюти на валютному ринку  України;

      8) залучення та розміщення іноземної  валюти на міжнародних ринках;

      9) валютні операції на міжнародних  ринках;

      10) операції з банківськими металами на валютному ринку України;

      11) операції з банківськими металами  на міжнародних ринках.

        Операції на міжбанківському  валютному ринку регламентуються  "Правилами здійснення операцій  на міжбанківському валютному  ринку України", затвердженими постановою Правління Національного банку України від 18 березня 1999 р. за №127. Операції на міжбанківському валютному ринку України дозволяється здійснювати лише суб'єктам цього ринку, до яких належать:

      · Національний банк України,

      · уповноважені комерційні банки,

      · уповноважені кредитно-фінансові установи,

      · валютні біржі.

      Суб'єкти міжбанківського валютного ринку  України купують іноземну валюту для власних потреб та за дорученням клієнтів (резидентів, нерезидентів) з  метою перерахування іноземної  валюти за межі України.

      На  сьогодні основною ціллю придбання  валюти резидентами є здійснення міжнародних розрахунків.

      Характерними  сторонами валютної діяльності комерційних  банків у нашій країні є:

      - повільне просування на світовий  валютний ринок,

      - невеликий обсяг операцій купівлі-продажу валюти на УМВР порівняно з провідними державами світу,

      - досить жорстка регламентація  форм та умов проведення валютних  операцій, встановлених державними  органами.

      Серед основних валютних операцій та послуг, що надаються зараз комерційними банками можна виділити:

      1 Ведення валютних рахунків клієнтів;

      2. Неторгові операції ( основне пункти  валют );

      3 Встановлення кореспондентських  відносин з іноземними банками  ( прямих та через кореспондентські  рахунки НБУ або уповноважених  банків );

      4. Операції за міжнародними торговими  розрахунками;

      5. Операції з торгівлі іноземною  валютою на внутрішньому валютному  ринку;

      6. Операції з залучення та розміщення  валютних коштів на внутрішньому  ринку здійснюються з резидентами  України;

      7. Операції з залучення та розміщення валютних коштів на міжнародних ринках; 8. Валютні операції на міжнародних грошових ринках;

      9. Операції з банківськими металами  на внутрішньому ринку;

      10.Операції  з банківськими металами на  міжнародному ринку .

Висновки

      Валютний  ринок- це сукупність економічних та організаційних форм, що пов'язані з купівлею або продажем валют різних країн. До валютного ринку як системи входить підсистема валютного механізму і валютних відносин. Під першою маються на увазі правові норми й інститути, що репрезентують Ці норми на національному та міжнародному рівнях. До другої входять щоденні зв'язки, в які вступають фізичні та юридичні особи з метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних та інших грошових операцій, що спрямовані на придбання або продаж іноземної валюти.

      Питання про визначення оптимального режиму валютного курсу національної грошової одиниці -складне і надзвичайно  відповідальне для центрального банку. Особливі труднощі при його вирішенні  івиникають у країнах з перехідною економікою. Вони пов’язані, з економічною нестабільністю та відсутністю стійкості грошово-кредитної системи.

      Теорією і практикою доведено, що жоден  із режимів валютних курсів- чи то система  фіксованого, чи “плаваючого” курсу  не може абсолютизуватися, кожна із них має як позитивні, так і негативні аспекти.

      По-перше, якщо країна обирає для себе фіксацію курсу національної валюти, вона повинна насамперед зважити на стан економіки держав ¾ головних торговельних партнерів. Якщо внутрішній темп інфляції перевищує інфляцію означених країн, підтримання фіксованого курсу валюти призведе до постійної поступової втрати конкурентоспроможності держави.

      По-друге, необхідна постійна координація політичного розвитку держав ¾ торговельних партнерів, тому що погіршення стану економіки однієї з них відразу негативно вплине на економіку країни, курс якої прив’язаний до валюти даної держави.

      По-третє, для підтримання повзучого курсу, як і валютного коридору, необхідний постійний гарантований рівень власних валютних резервів.

Список  використаної літератури

1. Гальчинський  А. С. Сучасна валютна система. - -К.: "LIBRA", 1993. -95, с.
2. Горбач Л. М. Ринок фінансових послуг: Навчальний посібник. -К.: Кондор, 2006. -435, с.
3. Денисенко М. П.Грошово-кредитна діяльність банків: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. -К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2006. -338 с.
4. Коваленко М. А. Операції сучасного комерційного банку: Навч. посіб. -Херсон: ОЛДІ-плюс, 2006. -467 с.
5. Кудряшов В. П.Фінанси: Навчальний посібник. -Херсон: ОЛДІ-плюс, 2006. -356 с.
6. Міжнародні фінанси: Навчальний посібник. -К.: КНЕУ, 2005. -502, с.
7. Носкова И. Я. Международные валютно-кредитные отношения. - М.: Банки и биржи, 1995. -208, с.
8. Руденко Л. В. Організація міжнародних кредитно-розрахункових операцій в банках: Посібник. -К.: Видавничий центр "Академія", 2002. -375 с.
9. Словник-довідник фінансового ринку / Укл.: В. В. Фещенко, О. О. Резнікова, О. В. Романченко та ін.. -К.: Українське агентство фінансового розвитку, 2005. -321 с.
10. Шелудько В. М.Фінансовий ринок: Підручник. -К.: Знання , 2006. -535 с.