Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2011 в 23:11, контрольная работа
Разом з новими можливостями для окремих працівників компаній, з розвитком Інтернет та web-технологій з’явилися й нові можливості для компаній в цілому. Використовуючи web, компанія може взаємодіяти не лише із своїми працівниками, але й з клієнтами, партнерами.
Так, завдяки можливості продажу товарів та послуг за допомогою електронних каналів глобальної мережі в наш лексикон уві-
йшли слова «електронна комерція» або «e-commerce». Першими визначення поняття «e-commerce» дали фахівці компанії ІВМ:
Електронна комерція (e-commerce) — здійснення будь-яких форм ділових угод за допомогою інформаційних мереж.
В загальному випадку електронна комерція передбачає:
подання інформації про товари та послуги компанії;
замовлення товарів чи послуг через мережу;
он-лайн оплата замовлення.
Контрольна
робота з дисципліни
„Електронна
комерція”
План
ВСТУП
1. Які існують основні проблеми безпеки інформації в системі електронної комерції?
2. Назвіть приклади реальних віртуальних підприємств.
3.Визначити
особливості та основні
показники електронно-споживчого
ринку.
ВСТУП
Разом з новими можливостями для окремих працівників компаній, з розвитком Інтернет та web-технологій з’явилися й нові можливості для компаній в цілому. Використовуючи web, компанія може взаємодіяти не лише із своїми працівниками, але й з клієнтами, партнерами.
Так, завдяки
можливості продажу товарів та послуг
за допомогою електронних каналів глобальної
мережі в наш лексикон уві-
йшли слова «електронна комерція» або
«e-commerce». Першими визначення поняття «e-commerce»
дали фахівці компанії ІВМ:
Електронна комерція (e-commerce) — здійснення будь-яких форм ділових угод за допомогою інформаційних мереж.
В загальному випадку електронна комерція передбачає:
Із поширенням електронної комерції у вживання все частіше почав входити термін «віртуальний».
Так, магазини
які продають товари через Інтернет
— електрон-
ні магазини, або віртуальні.
Банківські послуги через мережу Інтернет назвали інтернет-банкінгом. А банки, створені за допомогою засобів інформаційної мережі (які не мають фізичних відділень для роботи з клієнтами, всі банківські операції відбуваються винятково через Інтернет), — віртуальними банками.
З’явились віртуальні брокерські контори, страхові компанії, біржі, рекламні агенції, проектні організації, університети та ін.
Використання
терміну «віртуальний» в даному
випадку озна-
чає, що та чи інша компанія «розміщена»
в Інтернет, тобто у деякому віртуальному
просторі.
На сьогоднішній
день багато компаній використовують
глобаль-
ні мережі значно ширше, ніж це передбачається
електронною комерцією.
Так, на основі глобальних
мереж будуються системи
Електронний бізнес (e-business) — будь-яка ділова активність, що використовує можливості глобальних інформаційних мереж для перетворення внутрішніх і зовнішніх зв’язків компанії з метою створення прибутку.
Таким чином, якщо
провести аналогії, «електронна
комерція» відповідає
процесам здійснення
продажів товарів та
послуг, а «електронний
бізнес» — бізнесу взагалі.
1. Які існують основні проблеми безпеки інформації в системі електронної комерції?
Незважаючи на очевидні переваги та швидкий розвиток електронної комерції, розвиток і впровадження комерційної системи не проходить без перешкод. Компанії можуть зіштовхнутися з істотними проблемами, такими як проблеми безпеки інформаційної системи, через котру здійснюється комерційна діяльність.
Всесвітня мережа Internet забезпечує універсальний доступ, але компанії повинні захистити їхні активи від випадкового або зловмисного неправильного використання. Системний захист, однак, не повинен створити перешкоджаючу складність або зменшити гнучкість. Інформація клієнта також повинна бути захищена від внутрішнього й зовнішнього неправильного використання.
До основних проблем безпеки інформації в системах електронної комерції відносять:
– трансакції, виконані шахраями з використанням правильних реквізитів картки (номер картки, термін її дії і т. п.);
– компрометація даних (одержання даних про клієнта через злом бази даних торгівельних підприємств шляхом перехоплення повідомлень покупця, що містять його персональні дані) з метою їх використання у шахрайських цілях;
– магазини, що виникають, як правило, на недовгий час для того, щоб зникнути після одержання від покупців коштів за неіснуючі товари чи послуги;
– зловживання торгівельних підприємств, пов’язані зі збільшенням вартості товару по відношенню до ціни, яка пропонуються покупцям, або повтором списань з рахунка клієнта;
– магазини і торгові агенти, призначені для збору інформації про реквізити карт та інших персональних даних покупців.
З розвитком електронної комерції та електронних технологій у цілому, звичайний користувач мережі Internet може здійснити придбання будь якого товару не відходячи від свого персонального комп’ютера У зв’язку з цим значно розширились можливості для порушення інформаційної безпеки, з метою отримання прибутку, чи інформації. Таке шахрайство є поширеним , адже для оплати замовленого товару достатньо вказати реквізити пластикової картки. Відповідно, будь-яка інформація про картку для власника може обернутися великими збитками. Нині у світі нараховується більше мільярда банківських карток. Як фінансовий інструмент вони постійно удосконалюються, розширюється коло послуг з їх використанням. Проте, платіжні картки, як і будь-який бізнес є особливо привабливим об’єктом для злочинних посягань. Вони стали мішенню для протиправних посягань.
Також реальною загрозою безпеки інформації є діяльність хакерів. Хакер (англ. Hacker) - комп'ютерний хуліган, який проникає в чужі інформаційні системи. Вони можуть за допомогою спеціального програмного забезпечення здобувати, а потім продавати номери діючих рахунків кредитних карток, а також розповсюджувати паролі, ідентифікаційні номери, кредитну та іншу персональну інформацію через комп’ютерні мережі.
Варто
додати, що відсутність в Україні більш-менш
вагомих показників з виявлення злочинів
у сфері електронної комерції, крім високої
латентності і ряду інших причин, пояснюється
також і невисоким рівнем розвитку самого
ринку.
2.Назвіть
приклади реальних віртуальних
підприємств.
Рис.11
віртуальна організація (ВО, virtual organizanion) — це співтовариство територіально роз’єднаних компаній або співробітників, що обмінюються продуктами своєї праці і спілкуються між собою та з клієнтами шляхом використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та систем при мінімальному або цілком відсутньому особистому контакті
За суб’єктами взаємодії (рис. 1.1) віртуальні організації можна поділити на:
Прикладом реалізації ідей віртуального підприємства може слугувати спільна робота компанії Intel (виробника процесорів і материнських плат для персональних комп'ютерів) і фірми Rambus (виробника модулів оперативної пам'яті RAM). Також прикладом є відомі корпорації Toshiba і Matsushita, які об'єднали свої виробництва рідкокристалічних дисплеїв у спільне ідприємство.
Прикладом українського віртуального підприємства є міжнародна IT компанія Квазар-Мікро (Сітронікс Інформаційні технологій), є одним з провідних постачальників інформаційних технологій в країнах СНД. Компанія була основана у 1990 році та входить у склад ВАТ «Сітронікс». В Україні це Інтернет підприємство відоме за назвами двох своїх брендів, «Квазар Мікро» та «Сітронікс», в той час як в Росії «Сітронікс Інформаційні технологій» була змінена на бренд «Квазар-Мікро».
Сітронікс Інформаційні технологій об’єднує більше ніж 1300 спеціалістів, що мають великий опит роботи у сфері інформаційних технологій.
Після три річної роботи, компанією «Квазар-Мікро» було створено систему KM E-Business, що дозволила об’єднати регіональні офіси, бізнес партнері, торгових представників і замовників.
Серед можливостей, що надаються системою KM e-Busіness:
У число партнерів «Квазар-Мікро» входять лідери світового IT-ринку Intel, Microsoft, IBM, Oracle, Sun Microsystems, Cisco Systems, Hewlett-Packard, Motorola, Nortel, Alcatel-Lucent та інші.
Серед світових віртуальних проектів можна виділити компанію AeroTech Service Group, що основана на CALS концепції. CALS (Continuous Acquisition and Life cycle Support) — концепція і ідеологія інформаційної підтримки життєвого циклу продукції на всіх його стадіях, заснована на використовуванні єдиного інформаційного простору, інтегрованого інформаційного середовища, що забезпечує одноманітні способи взаємодії всіх учасників цього циклу: замовників продукції, постачальників (виробників) продукції, експлуатаційного і ремонтного персоналу, реалізована у формі міжнародних стандартів, що регламентують правила вказаної взаємодії переважно за допомогою електронного обміну даними.
Принцип роботи AeroTech полягає в наступному: AeroTech підтримує мережне з'єднання з McDonnell Douglas Aerospace за допомогою швидкісного каналу Т1, доступ користувачів до служби може здійснюватися через Інтернет з’єднання (протокол HTTPS, передбачається ведення паролю і логіну), а передача файлів здійснюється по протоколу FTP. Таким чином, розміщені на підтримуваних AeroTech комп'ютерах дані і додатки доступні в будь-який час доби і будь-який день тижня. Користувачі ж можуть використовувати для доступу ту робочу станцію, що у даний момент знаходяться в їхньому розпорядженні з будь-якої точки планети.
Варто
додати, що CALS концепція є популярною
у світі і багато IT компаній застосовують
її у своїх розробках.
3. Визначити особливості та основні показники електронно-споживчого ринку.
На сьогоднішній час у світі сформувався глобальний міжнародний ринок на базі мережі Інтернет. У цього ринка є свої особливості та принципи. Виділяють декілька секторів ринку електронної комерції:
Головні ознаки віртуального ринку є:
— інтеграція
кращих засобів і досвіду
— накопичення ресурсів за проектами або навколо ключових бізнес-процесів підприємства чи життєвого циклу продукту;