Еластичність попиту і її практичне застосування

Автоматизація. Характер впливу автоматизації, тобто швидкого технологічного процесу, на рівень зайнятості частково залежить від еластичності попиту на вироблений продукт. Припустимо, що фірма встановлює нове працезберігаючеит устаткування це призводить до технологічного безробіття, 500 робочих. Припустимо також, що частина економії на витратах, отримана завдяки даній технологічній новинці, передається споживачам через зниження цін. Вплив зниження цін на обсяг продажів фірми залежатиме від еластичності попиту на товар. Якщо попит еластичний, то продажі можуть зростуть на стільки ж, що фірма знову візьме на роботу більшу частину, якщо не всіх, з 500 звільнених раніше робочих. Якщо попит нееластичний, то зниження цін призведе лише до незначного зростання обсягу продажів, і лише деякі з працівників будуть знову прийняті на роботу.

Дерегулювання повітряного транспорту. Першим наслідком дерегулювання повітряного транспорту наприкінці 70-х років було збільшення прибутків багатьох авіакомпаній. Пояснювалося це тим, що скасування державного регулювання призвело до посилення конкуренції між авіакомпаніями і, таким чином, до зниження плати за повітряні перевезення. Нижчі транспортні тарифи поєднанні з еластичним попитом на повітряні подорожі викликали зростання доходів авіакомпаній. Оскільки додаткові витрати, пов'язані з перельотом цілком заповненого літака на відміну від частково заповненого, мінімальні, ріст доходів випереджав ріст витрат, і тому прибуток збільшився. Високі доходи авіакомпаній протрималися недовго за трьох причин: конкурентна боротьба за нові маршрути призвела до зниження прибутків; зростання цін на паливо збільшив експлуатаційні витрати; тривала війна тарифів також негативно позначилася на прибутки.

Акцизний податок. Обираючи, на які товари і послуги встановити акциз, уряд бере до уваги еластичність попиту на них. Підвищення податку на продукт, попит на який є еластичним, викличе за собою зменшення податкових надходжень. Це змушує законодавців, вводячи акцизні податки, шукати такі товари, попит на які нееластичний, наприклад, алкогольні напої, бензин, сигарети. У 1991 р., намагаючись скоротити бюджетний дефіцит, федеральний уряд США підвищив податок саме на ці три категорії товарів. Проте, у тому ж 1991 р. Конгрес ввів 10%-ний акциз на яхти. Конгрес розраховував, що цей захід не надасть більш-менш серйозного впливу на обсяг продажів, і сподівався отримати за п'ять років приріст податкових надходжень у розмірі 1,5 млрд дол. Але попит виявився більш еластичним, ніж очікувалося. У відповідь на підвищення податку чимало власників прогулянкових суден вирішили зберегти свої старі яхти на триваліший термін, а деякі потенційні первинні покупці відмовилися від їхнього придбання. У Південній Флориді обсяг продажів скоротився майже на 90%, оскільки багато потенційних покупців вирішили уникнути податку, купуючи яхти на Багамах. Крім того, податкові надходження уряду скоротилися і під впливом економічного спаду 1990-1991 рр., у результаті якого попит на більшість товарів тривалого користування, включаючи яхти, змістився ліворуч. У 1991 р. 10%-ний акциз на яхти приніс всього 30 млн. дол. податкових надходжень. Запровадження цього податку у сукупності з економічним спадом завдали серйозного удару по виробникам яхт. У перший рік запровадження акцизу третину яхтобудівельних компаній США згорнула своє виробництво понад 20 тис. робочих залишилися без роботи. У 1993 р. Конгрес скасував цей податок.

Еластичність і структура оподаткування. Податок на бензин: розподіл і структура . S1і D - криві пропозиції і попиту до запровадження податку. Спочатку рівноважна ціна попиту і пропозиції становить 1 долар за галон бензину. Запроваджений податок переміщає криву пропозиції із положення S1в положення S2. Тепер ціна на бензин повинна збільшитися до 1,5 доларів за галон, забезпечуючи постачання бензину на ринок в тому ж обсязі. Проте у міру підвищення ціни на бензин, потенційні споживачі скорочують споживання (графічно це інтерпретується зрушенням ліворуч вгору вздовж кривої попиту D). У положенні нового рівноваги Е2ціна бензину піднімається лише до 1,4 долара за галон. Таким чином, продавці бензину після виплати податку одержують лише 0,9 долара за галон бензину, тобто. податковий тягар розподілився в наступному співвідношенні: 0,4 долара за миль бензину на покупців ,0,1 долара - на продавців. Покупці в даному випадку страждають більше продавців, оскільки попит в даному випадку менше еластичний, ніж пропозиція.

Мал. 21 Еластичність і структура оподаткування.

Податок на квартирну плату: розподіл і структура На представленій діаграмі вивчається вплив оподаткування на тих ринках, де пропозицію товару є менш еластичною, ніж попит. Спочатку рівноважна квартирна плата становить 500 доларів на місяць за стандартну квартиру. Запровадження податку на квартирну плату у розмірі 250 доларів на місяць зсуває криву пропозиції з положення S1в положення S2. Нове положення рівноваги досягається в точці Е2, причому на власників нерухомості падає основний податковий тягар - лише 50 доларів з 250 дістануться квартиронаймачу. Якби домовласники спробували перекласти більшу частину додаткових витрат на плечі квартиронаймачів, то значна кількість останніх відмовилося б від їхніх послуг, а частка неарендованих квартир різко підвищилася б.

Мал. 22 . Податок на квартирну плату: розподіл і структура

X – частка  домовласників після введення  податку.

P e –  рівноважна квартирна плата.

P e + t –  рівноважна квартирна плата після  введення податку.

Висновки та пропозиції 

Еластичність показує чутливість попиту до змін у ціні даного товару, цінах інших товарів чи доходах. Для попиту розрізняють еластичність за ціною та еластичність за неціновими факторами – перехресну еластичність та еластичність за доходом.

Коефіцієнт еластичності визначається як відношення процентної зміни обсягу попиту на товар до процентної зміни ціни даного товару, доходу споживача, цін інших товарів.

Показник лінійної еластичності визначає процентну зміну обсягу попиту в точці. Показник дугової еластичності застосовується для вимірювання еластичності попиту в центральній точці інтервалу на певному відрізку кривої попиту.

Залежно від значень коефіцієнтів цінової еластичності розрізняють еластичні та нееластичні попит і пропонування та попит і пропонування з одиничною еластичністю. Існують два граничні випадки – абсолютно еластичного та абсолютно нееластичного погину і пропонування.

Між показником цінової еластичності попиту, видатками покупців і виторгом продавців існує зв'язок: за еластичного попиту цін, і виторг змінюються у протилежних напрямках, за нееластичного виторг і ціна змінюються в одному напрямку. Виторг продавців досягає максимуму, якщо цінова еластичність попиту дорівнює одиниці.

Перехресна еластичність попиту характеризує чутливість споживачів і виробників одного товару до зміни ціни іншого товару. Еластичність попиту за доходом вимірює чутливість обсягу попиту до змін у доходах споживачів.

Еластичність попиту визначається багатьма факторами, серед яких визначальним є фактор часу. Еластичність попиту є вищою у довгостроковому періоді порівняно з короткостроковим. Це означає, що зміни попиту у короткостроковому періоді призводять до значних змін у ціні і незначних змін в обсязі продукції. У довгостроковому періоді коливання попиту спричиняють менші зміни у ціні і більші – у кількості продукції.

Теорія еластичності попиту має важливе практичне значення для аналізу і прогнозування цінової стратегії продавців, динаміки ринку, наслідків державного регулювання цін та оподаткування товарів.

Список використаної літератури

1. Григорків В.С., Григорків М.В. - Еластичність та її застосування в економічному аналізі: Навчальний посібник.- Чернівці: ТОВ "ДрукАрт",2008.-64с.

2.  Білозір Л.В. Попит та пропозиція. // Економіка АПК. – 2005. №9 ст. 125–129

3. Ватаманюк З. Економічна теорія і мікроекономіка. К.: «Видавничий дім альтернативи», 2001. – 419 ст.

4.  Величко О.М. Регулювання грошової пропозиції. // Банківська справа. – 2001. №2. ст. 26–31.

5.  Задоя А.О. Мікроекономіка. К.: «Знання», 2001. – 176 ст.

6.  Косік А.Ф. Мікроекономіка. – К.: «Центр навчальної літератури», 2004. – 415 ст.