Економіка поліського регіону

Науково-технічний потенціал. На початок 1990 р. у районі в науковій діяльності було зайнято 7,8 тис. чол., що становило 2,4 % від загальної кількості працівників науки в країні. В економічному районі у 1999 р. функціонувало 70 науково-дослідних та проектно-конструкторських організацій, якими було виконано наукових досліджень на 11,32 млн. грн., що становило лише 1,0 % від загального обсягу науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт в Україні.

РОЗДІЛ 3. ГАЛУЗЕВА І ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА ГОСПОДАРСТВА

Пропорції і структура господарського комплексу. У територіальній структурі суспільного виробництва  найкращими показниками характеризується Чернігівська (1883,9 грн.), найгіршими — Волинська (1426,7 грн.) область.

Структура господарського комплексу Полісся порівняно з Україною відрізняється підвищеною часткою сільського господарства, зниженими — промисловості, транспорту і зв'язку, будівництва, житлово-комунального господарства, галузей сфери обігу та тих, що надають послуги. Промисловість. Спеціалізація промислового комплексу району виявляється на тлі порівняння галузевої структури товарної продукції промисловості України і Полісся. Так, якщо у загальноукраїнській структурі промислової продукції домінує продукція паливно-енергетичного та металургійного комплексу (у сукупності 52,2 % від загальної продукції"), то для Полісся переважною є частка продукції переробних галузей АПК. Частка продукції паливно-енергетичної промисловості та металургії загалом становить у Поліссі лише 38,8 %, причому суто металургійні галузі практично не представлені в районі (2,7 %), хоча частки паливної промисловості та енергетики перевищують загальноукраїнський показник. Частка продукції основної галузі виробництва — харчової промисловості для Поліського району перевищує 55 % при середньоукраїнському показнику для цієї галузі лише в 17,4 %. Іншими галузями спеціалізації району є деревообробна та целюлозно-паперова промисловість, будівельна галузь та легка промисловість.

Спільними галузями промислової спеціалізації Полісся для всіх областей є легка та харчова промисловість, машинобудування та металообробка, а також лісова, деревообробна та целюлозно-паперова галузі; будівельна індустрія (за винятком Чернігівської"). Крім перелічених, галузями спеціалізації є: в Рівненській області — електроенергетика, хімічна та нафтохімічна промисловість, у Волинській та Чернігівській — паливна галузі, які й визначають місце Полісся в міжрегіональному поділі праці в Україні.[3, 102]

Агропромисловий комплекс. Провідну роль в економіці району традиційно відіграє сільське господарство та інші галузі агропромислового комплексу: харчова та легка промисловість, виробництво засобів виробництва для АПК.

Враховуючи специфіку природно-кліматичних умов району, сільське господарство Полісся спеціалізується на скотарстві молочно-м'ясного напряму, свинарстві, вирощуванні цукрових буряків, картоплі, льону, зерна, окремих зернобобових, плодів, овочів, ягід, культурних грибів та консервів з них. Розвинуте птахівництво. Навколо промислових центрів району сільське господарство розвивається за приміським типом. У структурі посівних площ сільськогосподарських культур Полісся, як і в Україні, домінують зернові культури. У районі виробляється 10,4 % від загальноукраїнського виробництва зерна, 12,5 % фабричних цукрових буряків, 23,2 % картоплі, 3,1 % овочів, 13,9 % м'яса, 17,0 % молока, 10,9 % яєць.

У Поліссі розвинені порівняно потужні переробні галузі агропромислового комплексу. Профілюючими галузями АПК району є м'ясо-молочна, борошномельна, консервна, цукрова, маслосироробна, спиртова, кондитерська, тютюнова та ін. Помітне, в тому числі експортне, значення мають крохмальна, комбікормова, виноробна, плодоовочева галузі, виробництво мінеральних вод. Випуск продовольчих товарів в районі у 2005 р. становив: борошна — 10,9 % від усього обсягу вказаної продукції, яка виробляється по Україні, цукру-піску — 14,5 %, продукції з незбираного молока — 5,6, тваринного масла — 22,4, жирних сирів — 12 та плодоовочевих, рибних, м'ясних та молочних консервів — 11,1 %

Транспорт. Розташування району з погляду розміщення транспортних комунікацій вигідно вирізняє Полісся серед інших регіонів країни. Через його територію проходять важливі залізничні та автотранспортні шляхи, в тому числі транспортні коридори міжнародного значення напрямів Росія — Україна — Польща та Україна — Білорусь. Головним водним шляхом району є річка Десна.

Інвестиції в основний капітал. Територіальна структура інвестицій по регіону також відзначається незбалансованістю. Зменшення в останні роки територіальних розбіжностей в обсягах річних інвестицій на душу населення в районі відбувались у результаті посилення негативних тенденцій: зменшення інвестиційної забезпеченості найбільших областей Полісся—Житомирської та Чернігівської. Необхідно додати, що певний рівень капітальних вкладень на Поліссі підтримувався завдяки додатковому фінансуванню з бюджетного фонду ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Зовнішньоекономічна діяльність. У районі зосереджено значний експортний потенціал і помітну кількість імпортно орієнтованих підприємств. Вартість експорту з району сягає 3,4 % всієї вартості експорту України. Загальна вартість імпортних операцій у Поліському районі становить 5,1 % всієї їх вартості по Україні. Сальдо експортно-імпортних операцій по району є від'ємним (- 219,6 млн. дол. США). В цілому зовнішньоекономічну діяльність району можна вважати недостатньо розвинутою, зважаючи на значні резерви експортного потенціалу району, у тому числі в харчовій та легкій галузях АПК, у сфері транспортного та складського обслуговування, у промисловості будівельних матеріалів, у паливно-енергетичному та лісовому комплексі тощо.

Зважаючи на особливості економіко-географічного положення району, основними партнерами із зовнішньоекономічної діяльності у перспективі мають стати країни-сусіди — Польща, Білорусь та Росія.

В усіх областях району обсяги роздрібного товарообігу на душу населення є меншими, ніж у цілому в Україні. За останнє десятиріччя спостерігається скорочення мережі підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства. У Поліссі ця тенденція найбільш характерна для Рівненської та Чернігівської областей.

При зменшенні кількості дошкільних виховних закладів як в Поліссі, так і в Україні, відсоток дітей, охоплених вихованням у них, є меншим за середньо український показник.

Екологічна ситуація району. Основними негативними екологічними наслідками господарської діяльності у Поліському районі є порушення природного водного балансу внаслідок застосування застарілих, малоефективних засобів меліорації та технологій обробки ґрунту, що призвело до зниження якості фунтів, посилення їх загальної деградації, ерозії та не відновлюваних втрат угідь. Забруднення вод і ґрунтів хімічними та біогенними речовинами через екологічно неорієнтоване сільськогосподарське виробництво призвело в кінцевому випадку до зниження кількості та споживчих якостей продукції АПК. Інший комплекс чинників пов'язаний зі специфічними еколого-економічними проблемами розміщення та розвитку населення і виробництв на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Найбільший вплив Чорнобильська катастрофа справила на стан продуктивних сил, пов'язаних з використанням еколого-економічних систем — земельних та лісових угідь, водних та рекреаційних ресурсів Полісся. Крім того, під радіоактивне забруднення підпали населені пункти з розвинутим промислово-виробничим потенціалом різноманітної спеціалізації та підприємства агропромислового комплексу регіону. За умов подальшого застосування застарілих методів природокористування, неадекватних сучасності концепцій розвитку продуктивних сил розвиток району є проблематичним. Оскільки необхідною умовою розширеного відтворення суспільного виробництва Полісся є вирішення екологічних проблем, подальший розвиток і розміщення продуктивних сил району повинні проводитись на основі базування соціально-економічного розвитку на новій, екологічно та соціально орієнтованій, ресурсозберігаючій концепції. Вона повинна враховувати регіональну специфіку природокористування і відповідні їй структурно-технологічні трансформації виробництва на основі освоєння вітчизняних і світових досягнень НТП у напрямах, визначених Національною концепцією сталого розвитку України.[4]

ВИСНОВКИ

Мета роботи є досягнута і основні завдання виконані. На підставі чого можна зробити такі висновки. Визначено місце і роль Поліського економічного району в економіці України. Полісся є економічним районом України, який утворює міжобласний територіально-господарський комплекс. Він включає в себе чотири області України — Волинську , Житомирську , Рівненську та Чернігівську. Територія району займає 102,1 км2 Стратегічне положення району дає змогу активно залучати Полісся до розвитку міжрегіональних внутрішньо українських зв'язків та до торговельних та виробничих взаємовідносин України з іншими державами.

Охарактеризовано природо-ресурсного, виробничого та трудового потенціалу країни. У регіоні розвинута легка та харчова (м'ясна, молочна, крохмале - патокова та ін.) галузі промисловості. Найголовнішими транспортними вузлами є Ковель, Здолбунів, Рівне, Житомир, Чернігів. На експорт в основному ідуть будівельні матеріали, цукор, консерви, а імпортуються паливо, чорні метали, прокат.

Оцінено  галузеву та територіальну структуру господарства. У територіальній структурі суспільного виробництва  найкращими показниками характеризується Чернігівська (1883,9 грн.), найгіршими — Волинська (1426,7 грн.) область. Структура господарського комплексу Полісся порівняно з Україною відрізняється підвищеною часткою сільського господарства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил і територіальна організація виробництва: Навч. посібник для студ. екон. та геогр. спец. вищих навч. закл. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К.: Видавець Паливода А.В., 2002. — 260 с.

2. Марченко А. А. Сучасні проблеми природних ресурсів України: Навч. посібник для студ. екон. спец. вищ. навч. закладів. — К.: КНЕУ, 2003. — 118 с.

3. . Заговора Л.М., Авраменко О.В. Розміщення продуктивних сил України: Навч. посіб. / Харківський держ. економічний ун-т. — Х.: Видавництво ХДЕУ, 2002. — 211 с.

4. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” за №1264 - XII від 25.06.1991 р. .

5. Качан Є.П., Пушкар М.С., Ковтонюк М.О., Петрига М.О., Корж О.В. Розміщення продуктивних сил України / Тернопільська академія народного господарства / Євген Петрович Качан (ред.). — Т.: Економічна думка, 2002. — 105 с.