Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Марта 2012 в 15:58, реферат
Актуальність теми. На сучасному етапі суспільного розвитку, якому притаманне прискорення темпів науково-технічного прогресу суттєво посилюються світові інтеграційні процеси в сфері науково-технічного та економічного співробітництва. Входження України в світовий економічний простір — це новий етап у розвитку її продуктивних сил, який передбачає структурну модернізацію економіки, формування нових територіально-виробничих комплексів, вдосконалення системи господарських зв’язків, зрушення в експортно-імпортній спеціалізації певних територій.
ВСТУП ……………………………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ І РОЛЬ ПОЛІСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ В ЕКОНОМІЦІ ДЕРЖАВИ …………………………………………………………...4
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДО-РЕСУНСНОГО, ВИРОБНИЧОГО І ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ .……………………………………………………..7
РОЗДІЛ 3. ГАЛУЗЕВА І ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА ГОСПОДАРСТВА.....................................................................................................11
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...15
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТАРАТУРИ……………………………………..16
«Економіка Поліського економічного району»
ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ І РОЛЬ ПОЛІСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ В ЕКОНОМІЦІ ДЕРЖАВИ …………………………………………………………...4
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДО-РЕСУНСНОГО, ВИРОБНИЧОГО І ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ .……………………………………………………..7
РОЗДІЛ 3. ГАЛУЗЕВА І ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА ГОСПОДАРСТВА..................
ВИСНОВКИ…………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТАРАТУРИ……………………………………..16
ВСТУП
Актуальність теми. На сучасному етапі суспільного розвитку, якому притаманне прискорення темпів науково-технічного прогресу суттєво посилюються світові інтеграційні процеси в сфері науково-технічного та економічного співробітництва. Входження України в світовий економічний простір — це новий етап у розвитку її продуктивних сил, який передбачає структурну модернізацію економіки, формування нових територіально-виробничих комплексів, вдосконалення системи господарських зв’язків, зрушення в експортно-імпортній спеціалізації певних територій.
Мета. Систематизувати знання з теоретичних аспектів Поліського економічного району.
Об'єкт дослідження. Економічні райони України.
Предмет дослідження. Економіка Поліського економічного району.
Завдання. Визначити місце і роль Поліського економічного району в економіці України. Охарактеризувати природо-ресурсного, виробничого та трудового потенціалу країни. Оцінити галузеву та територіальну структуру господарства.
Практичне значення. Практичне значення реферату полягає в тому, що дані матеріали можуть бути використані студентами при підготовці до семінарських занять, при підготовці до іспитів та при написанні курсових робіт.
Структура і обсяг роботи. Реферат складається зі вступу, розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Список використаних джерел та літератури складається з 4 найменувань. Загальний обсяг становить - 16 сторінок, з них основного тексту 11 сторінок.
РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ І РОЛЬ ПОЛІСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ В ЕКОНОМІЦІ КРАЇНИ
Полісся є економічним районом України, який утворює міжобласний територіально-господарський комплекс. Він включає в себе чотири області України — Волинську (утворена 1939 p.), Житомирську (1939 p.), Рівненську (1939 р.) та Чернігівську (1932 p.). Територія району займає 102,1 км2, а названих областей відповідно — 20,2, 29,9, 20,1 та 31,9 тис км2
Економічний район складається з двох територіально відокремлених частин — Волинсько-Житомирського Полісся та Чернігівщини Українське Полісся має досить вигідне географічне положення вздовж північного кордону держави. На півдні Полісся межує з Карпатським регіоном, Поділлям, Черкащиною, Київщиною та Слобожанщиною. Через цей регіон проходять транспортні та зв'язкові мережі, що з'єднують Україну з Білоруссю, частково — з Росією та Західною Європою. Таким чином, Поліський район є сполучною ланкою, з одного боку, між Україною та Білоруссю, Польщею, країнами Північної Європи та Балтії, а з другого — між Росією та Західною Європою. Стратегічне положення району дає змогу активно залучати Полісся не тільки до розвитку міжрегіональних внутрішньо українських зв'язків, а й до торговельних та виробничих взаємовідносин України з іншими державами, створення вільних економічних зон, розбудови міжнародної системи торгівлі, транспорту та зв'язку, створення зон міжрегіонального та міждержавного співробітництва.
Енергетичною базою району є, поряд із власними (вугілля кам'яне й буре, газ, нафта та торф, дрова тощо), завезені з інших територій та з-за кордону енергетичні ресурси. Основними ринками збуту продукції промислового та сільськогосподарського комплексів Полісся є його внутрішній ринок, а також ринки інших економічних районів України, на які постачається продукція машинобудування, харчової та легкої промисловості, будівельні матеріали, електроенергія, рудна й нерудна сировина для чорної та кольорової металургії тощо. Продукція паливної промисловості, однак споживається в основному в межах району.
Чисельність населення району — 4926,7 тис. чол., що становить 10 % від загальної чисельності населення України. Густота населення району менша майже у два рази (49 чол. на км2 проти 84). Збільшення густоти населення спостерігається в напрямку з півночі на південь району. Внаслідок радіоактивного забруднення даної території, небезпечних для здоров'я і життя людей умов проживання, чисельність та густота населення Чорнобильської зони є найнижчими на Поліссі. Для району характерними є ландшафти зони мішаних лісів, що відрізняються помірно теплим, вологим кліматом, поширенням піщаних рівнин. Поліська рівнина розташована на висоті близько 150—200 м над рівнем моря. Максимальна висота на сході району — Овруцька височина 316 м. Цей район характеризує також значне поширення дубово-соснових лісів, боліт, заболочених місцевостей, луків, озер. Ознакою району є порівняно достатня забезпеченість водними ресурсами. [1, 46-47]
У межах Волинської та Рівненської областей, на Південному заході Полісся, знаходиться Волинська височина, що відповідає розташованій у цьому районі частині Волинсько-Подільської плити — слабо хвилястої рівнини із пересічними висотами 220— 250 м. Максимальну висоту цієї частини Полісся — 342 м визначає Мізоцький Кряж. Південні райони Житомирської та Київської областей займають північну частину Придніпровської височини (пересічні висоти 220—240 м). Південь Чернігівської області частково займає Придніпровська низовина, яка не має чіткої рельєфної межі з Поліською низовиною. її переважні висоти становлять 100—150 м. Для цих трьох регіонів півдня Полісся характерними є в основному ландшафти лісостепової зони.
Переважно рівнинний характер місцевості, висока для України лісистість району, задовільна забезпеченість водними ресурсами створюють сприятливі умови для розвитку інфраструктури, галузей аграрного виробництва та промисловості. Однак наявність порівняно великих лісових насаджень, значної кількості перезволожених місцевостей, у тому числі боліт, у багатьох випадках потребує подальшого здійснення комплексу меліоративних робіт і рубок лісу для здійснення господарської діяльності і підвищення її ефективності.
Полісся майже цілком знаходиться у вологій, помірно теплій агрокліматичній зоні. Тому можливості рослинництва у цьому районі обмежуються в основному сільськогосподарськими культурами, які не потребують великої кількості тепла, такими як жито, картопля, льон, гречка. Кліматичні умови забезпечують вирощування хмелю, озимої пшениці, ячменю та цукрових буряків, розвиток ягідництва, овочівництва і садівництва. У структурі суспільного виробництва помітно високими є частки переробних галузей АПК — легкої та харчової промисловості. Крім цих, галузями спеціалізації Полісся в суспільному поділі праці в Україні в основному трудомістке машинобудування та металообробка, в тому числі приладобудування, автомобільна промисловість, випуск пожежного обладнання, різноманітних сільськогосподарських машин та устаткування, військово-промислове та конверсійне виробництво, а також хімія та нафтохімія, в тому числі виробництво мінеральних добрив, хімічних волокон та ниток, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів, виготовлення скляних та фарфоро-фаянсових виробів, лісова, деревообробна та целюлозно-паперова галузі промисловості, добування окремих корисних копалин, у тому числі вугілля, торфу, нафти й газу, випуск вузькопрофільних виробів чорної й кольорової металургії, фармацевтична промисловість. [3, 67]
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДО-РЕСУНСНОГО, ВИРОБНИЧОГО І ТРУДОВОГОПОТЕНЦІАЛУ
Мінерально-сировинні ресурси. Комплекс мінеральних ресурсів Поліського району представлено паливно-енергетичними, нерудними корисними копалинами, окремими метало рудними ресурсами. Серед паливно-енергетичних ресурсів головне місце посідають кам'яне вугілля Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну, газ та нафта Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області, газ Волинської області. Промислова сировинна база мінеральних рудних ресурсів району обмежується запасами поліметалічних руд — 9,4 % загальноукраїнських запасів. Певні перспективи щодо розробки в майбутньому мають поклади мідних руд Волині, у цьому ж регіоні можливим є промисловий видобуток золота.
Нерудні корисні копалини представлено сировиною для металургії, хімічної промисловості й промисловості конструкційних матеріалів. Найбільшу частку в потенціалі нерудних копалин займає сировина для виготовлення конструкційних матеріалів, у тому числі — для скляної, фарфорової, цементної, силікатної промисловості, різноманітні будівельні матеріали та сировина для будівельної промисловості: будівельне та декоративно-облицювальне каміння, крейда, глини, вапно та ін. У структурі потенціалу мінеральних ресурсів Полісся переважає потенціал паливно-енергетичних ресурсів Чернігівської області.[2, 67]
У Поліссі знаходиться один з розроблюваних в України кам'яновугільних басейнів — Львівсько-Волинський. Торфова промисловість району добуває місцеву сировину, запаси якої становлять більше половини загальноукраїнських запасів торфу. Помітну роль у розвитку продуктивних сил регіону мають родовища нафти та горючих газів. Важливе промислове значення відіграють нафтові та нафтогазові родовища півдня Чернігівської області поблизу міста Прилуки. Запаси поліської нафти становлять десяту частину від загальноукраїнських.. Джерелами поповнення енергетичного балансу регіону може стати гідроенергія малих річок (відзначається потенціалом цього виду ресурсів Чернігівська область), вітру, енергія біогазу тощо.
Земельні ресурси. Порівняно з Україною в цілому Полісся характеризується більш низьким рівнем сільськогосподарського освоєння земель. Досить високою є питома вага пасовищ та природних кормових угідь. З усієї площі земель 56 % належать до сільськогосподарських угідь, з яких 72 % забруднено радіонуклідами.
Водні ресурси. Основною складовою водних ресурсів Полісся є ресурси річкового стоку. У господарстві також використовуються ресурси штучних водоймищ, багато боліт та озер, серед яких виділяються як за розмірами водних запасів (301 млн. м3), так і за екологічними характеристиками Шацькі озера, а також Біле озеро Рівненщини.
Лісові ресурси. Розподіл лісового фонду за групами на території Поліського регіону помітно розрізняється по областях. Найнижчою є частка лісів першої групи (з відтворювальними функціями) в областях із підвищеною лісистістю — у Волинській та Рівненській. У структурі лісів першої групи в регіоні переважають зелені зони, у лісах другої групи переважною є частка експлуатаційних лісів.
Забезпеченість загальними запасами деревини на одного жителя перевищує середній показник у країні у два рази. Ліси району складаються в основному із соснових лісів (більше 60 % загальної площі лісового фонду), з домішками дубу, ялини, осики та грабу. Лісові ресурси Поліського району відзначаються переважанням у віковому складі молодняку, з одночасно зниженою питомою вагою стиглих деревостоїв. Порівняно великою є частка в лісових ресурсах штучних насаджень.
Рекреаційні ресурси. Чинниками, які сприяють розвитку рекреації, для Полісся є наявність унікальних мальовничих ландшафтів та місцевостей курортно-оздоровчого типу, багатого лісового фонду, луків, численних озер та річок. Унікальні мінеральні води району, у тому числі мінеральні радонові води Житомирської та Рівненської областей, лікувальні грязі дозволяють розвивати на їх основі діяльність лікувально-оздоровчих закладів.[5, 80]
Розселення. На території Поліського району розташовано 77 районів, 46 міст, з них 15 обласного підпорядкування, 113 селищ міського типу, 5182 села. Сучасна система розселення в Поліському районі характеризується відносно низьким рівнем економічних, виробничих, наукових та культурних зв'язків.
Трудовий потенціал. Кількість зайнятого населення становить 42,5 % від загальної кількості населення району. Відносна частка трудових ресурсів у всій кількості населення у Поліссі є меншою, ніж у країні в цілому через більшу відносну кількість населення у непрацездатному віці.
Найвищими є показники зайнятості в сільському господарстві для Чернігівської та Волинської областей, які перевищують 40 %. Частка зайнятих у промисловості в результаті зростання безробіття скорочується значнішими темпами, ніж у сільському господарстві. З початку 1990-х pp. чисельність трудових ресурсів і зайнятого населення у Поліському районі збільшилася на 54,6 тис. чол., у результаті чого у 2006 р. чисельність трудових ресурсів становила 102,0 %, а чисельність зайнятих лише 88,9 % від рівня 1990 р. Традиційно проблемний ринок праці району має ознаки трудодепресивності як у промисловому, так і в аграрному секторах економіки, тут домінують екстремальні умови відтворення робочої сили.
Виробничий потенціал. Головними умовами, які визначили специфічні риси сучасного виробничого потенціалу Полісся, виступають, по-перше, особлива структура природно-ресурсного потенціалу, в якій домінує частка сільськогосподарських ресурсів, і, по-друге, стала тривала аграрно-переробна спеціалізація господарства регіону. Загалом для територій регіону характерною є порівняно незначна концентрація основних фондів, причому переважна їх частина зосереджена в його центральних та південних територіях, тоді коли північна частина регіону, яка належить до Поліської природно-географічної зони, є порівняно мало-розвинутою як в промисловому, так і в сільськогосподарському відношенні.