Економічна конкуренція

Але конкурентні  фірми, знаючи про можливі способи  приховування інформції, збирають конфіденціальну  інформацію наступними шляхами:

ü різноманітні питання, що ставляться спеціалістам конкурента;

ü запрошення на роботу спеціалістів конкурента;

ü удавані пропозиції роботи спеціалістам із фірм-конкурентів без наміру брати їх на роботу.

Також можуть бути реалізовані наступні засоби:

ü таємне спостереження за спеціалістом, відділом, лабораторією конкурента;

ü использование профессиональных шпионов для получения информации;

ü підкуп співробітників з основних відділов фірми-конкурента;

ü впровадження "потрібних" осіб в структуру фірми-конкурента;

ü підслуговування розмов тощо;

ü викрадення креслень, зразків, документів;

ü шантаж та інші способи тиску;

ü -здобуття інформації від джерел у державних структурах;

ü збирання інформації від зарубіжних філій і від спільних постачальників.

Ще одним ефективним способом економічного шпигунства є  впровадження "своєї людини" в  державні органи, покликані регулювати діяльность промислових монополій, що дозволяє одержувати необхідну інформацію про конкурентів, контролювати дії, пов’язаны з антимонопольною полытикою тощо.

Підсумовуючи  викладене, можна зробити висновок, що основним змістом промислового шпигунства як засобу несумлінної конкуренції  є збереження своїх секретів і  одержання інформації про секрети  конкурента.

Іншим засобом  несумлінної конкуренції є фальсифікація фірмової продукції.

Ці дії також  тісно пов’язані з патентуванням. З економічної точки зору патентування рівнозначно монополізації вигід, пов’язаних з використанням патенту.

Найчастіше патент надає реальні вигоди впродовж семи років, що дозволяє за цей час одержувати чималий прибуток його власникові. Але з іншого боку, поява патенту, щоззабороняє використовувати якийсь запатентований винахід безпосередньо конкурентами, спонукає їх до форсованої розробки якихось нових технічних прийомів, технологій.

Крім того, багато важливих винаходів часто не патентуються, щоби не привертати до них увагу  конкурентів. Це здебільшого стосується технологій, технічних процесів, які  тяжко скопіювати, на відміну від  створення нових товарів.

Шлях від винайдення до комерційного застосування вимагає великих фінансових, трудових і матеріальних витрат. Тому, якщо нема небезпеки, що конкурент не запровадить винахід швидше, ніж сама корпорація, то винахід не патентується, якщо ж існує ризик, що винахід буде використано конкурентом, то його відразу ж патентують і конкурент змушений 15-20 років очікувати, доки мине строк монопольного права. Секрети виробництва тих чи инших товарів не патентуються для того, щоби по закінченні певного строку не обнародувати технологію їх виготовлення. Наявність патенту служить потужним засобом для контролю над ринком, позаяк його порушення караеться конфіскацією незаконно виробленої продукції, відшкодуванням збитків і сплатою порушником великих штрафів, що досягають 10 млн. доларів. Патенти застосовуються передовсім для охорони продукції фірми від підробок чи імітації якісних товарів.

Для фірм, чию  продукцію копіюють, підробки мають  катастрофічні наслідки: різко звужується ринок збуту, прибуток різко знижується, уходячи до виробників підробок, підробки підривають авторитет фірми, бо вони крім своєї дешевизни мають ще й низьку якість, тому підробки швидко виходять з ладу, погіршуючи в такий спосіб довіру споживачів до фірми, чия марка була підроблена.

Такий метод  несумлінної конкуренції як сучасне промислове шпигунство користується новітніми досягненнями науки й техніки. Часто стали застосовуватися різні мікроскопічні прилади на основі електронних схем.

Спеціальна технологія дозволяє перехоплювати будь-яку  інформацію, передається усно, по телефону, телефаксу, комп’ютеру. Віконне скло може служити мікрофоном: за його коливанням спеціальні пристрої відтворюють зміст розмови. Застосування електронної техніки забезпечує спеціальним службам монополій, як і державним спецслужбам можливість одержувати необхідну інформацію про стан справ конкурентів, їхні переговори тощо.

З розвитком  комп’ютерной техніки й створенням комп’ютерних мереж як глобального  масштабу, так і різних локальних  мереж (наприклад, банківських) постає проблема захисту джерел інформації в цих мережах, бо будь-яке несанкціоноване вторгнення скажімо в банківську мережу може призвести до втрати важливої інформації, до втрати її секретності та, як наслідок, використанню цієї інформації з якоюсь корисливою метою.

Розвиток комп’ютерного піратства й злодійства змусив уряди багатьох країн застосовувати різні заходи.; наприклад, в США організована спеціальна група, що відповідає за безпеку й недоторканість комп’ютерних мереж і комп’ютерних баз даних, позаяк будь-яка людина, що має комп’ютер, доступ у мережу та певні навички роботи з комп’ютером може здобути доступ у такі комп’ютерні банки даних, що містять конфіденційну й секретну інформацію, яка не призначена для рядового користувача. В якості прикладу можна навести випадок, що відбувся в США, коли один користувач зміг підключитися до мережі комп’ютерів міністерства обороны США, в результаті його злого наміру була повністю знищена важлива інформація одного з пентагонівських комп’ютерів.

Висновки

Конкуренція є  необхідною і визначальною умовою нормального функціонування ринкової економіки. Явище конкуренції має свої плюси й мінуси. До позитивних рис можна віднести: активізацію інноваційного процесу, гнучке пристосування до попиту, висока якість продукції, високу продуктивність праці, мінімізацію витрат, реалізацію принципу оплати праці за її якістю й кількістю, можливість регулювання з боку держави. До негативних наслідків – те, що перемога одних супроводжується тяжкою, а подекуди катастрофічною поразкою інших, застосування нечесних прийомів, надмірна експлуатація природних ресурсів, екологічні порушення і т.і.

Як показано в курсовій роботі, надмірна монополізація, поява конкурентної боротьби між  монополіями, без відповідного контролю з боку держави може призвести  до створення, так би мовити, "держав у державі", якими і є сучасні ТНК. Монополізм призводить до уповільнення науково-технічного прогресу, консервує низька якість продукції, роблять цю продукцію неконкурентноспроможною на світовому ринку, втрачються стимули пошуку більш ефективных рішень при розв’язанні проблем організації виробництва.

Говорячи про  негативні методи здійснення конкурентної боротьби необхідно зазначити, що конкуренції  притаманне й таке явище, як промислов  шпигунство. Звичайно, не можна заперечувати певну ефективність промислового шпигунства, наприклад він здійснює значний вплив на розвиток військово-промислового комплексу. Проте промислове шпигунство не може замінити розвитку в галузевих, державних і глобальних масштабах, не може замінити науково-дослідницькі роботи, відкриття, адже, якщо постійно користуватися чужим, вкраденим, то при цьому втрачається деякий власний потенціал розвитку, що зрештою веде до регресу.

В цілому ж, конкуренція  має менше негативних ознак, ніж  позитивних; конкуренція - значно менше  лихо, ніж монополія, яка зловживає своїм панівним положенням в економіці.

Конкуренція –  визначальна умова підтримання  динамізму в економіці, за умов конкуренції  створюється більше національне  багатство при меншій вартості кожного  виду продукції порівняно з монополією й плановою економікою.

Список літератури

1. Гасанов Р.М  Промышленный шпионаж на службе  монополий. - М.: Международные отношения,1986

2. Зайдель. Х  , Теммен.Р Основы учения об  экономике. М.: Дело ЛТД,1994

3. Калина А.В., Осокіна В.В. Економічна теорія і практика господарювання: Навч. посібник. – К.: МАУП, 1998.

4. Маконнелл.  К., Брю. С . Экономикс : принципы, проблемы и политика. - М.: Республика. 1992. Т. 1

5. Основи економічної  теорії/ С.В.Мочерний, С.А.Єрохін, Л.О.Каніщенко  та ін. За ред. С.В.Мочерного.  – К.: ВЦ “Академія”, 1997.

6. Портер. М. Международная  конкуренция. М.:1994

7. Робинсон. Дж. Экономическая теория несовершенной  конкуренции. М. 1986

8. Толкачев. С. Несовершенная конкуренция. // Российский экономический журнал. 1993. N.5.

9. Україна і  світ. Історія господарства від  первісної доби і перших цивілізацій  до становлення індустріального  суспільства/ Б.Д.Лановик, З.М.Матисякевич,  Р.М.Матейко та ін. – К.: Генеза, 194.

10. Фишер С., Дорнбуш  Р., Шмалензи Р. Экономика. –  М.: «Дело ЛТД», 1993.