Банкрутство підприємства: механізм визначення і шляхи подолання

У разі розвитку виробництва товарів-замінників настає процес витискання товарів, що їх виробляє фірма, з ринків, зменшення попиту на цю продукцію і, як можливий наслідок, утрата фірмою прибутку та банкрутство.

Аналогічно діють і інші фактори параметрів попиту, але їхній вплив різний на різних етапах життєвого циклу фірми, підприємства. Так, на стадії інтенсивного зростання до банкрутства може призвести тільки один фактор — різке зниження сукупного попиту[5,ст.72]. Інші фактори не мають вирішального значення, оскільки фірма на цій стадії завжди має можливість ужити потрібних запобіжних заходів.

Наступним детермінантом є рівень галузевої конкуренції. Збільшення конкурентних переваг інших фірм галузі може бути каталізатором банкрутства фірми на будь-якому етапі розвитку підприємства[13,ст.12].

 

 

 

 

 

1. Порядок оголошення підприємства банкрутом. Приховане,фіктивне та зумисне банкрутство

 

Провадження у справах про банкрутство складається, як правило, з таких головних складових:

1)процедури встановлення факту неплатоспроможності боржника і безспірності вимог кредитора, якщо саме він ініціював порушення справи;

2)виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів;

3)санації (якщо така можлива) чи укладання мирової угоди;

4)визнання боржника банкрутом;

5)процедури задоволення вимог кредиторів за рахунок ліквідації майнових активів боржника[12,ст.115].

Справа про банкрутство підприємства порушується на письмову заяву будь-кого з кредиторів боржника, органів державної податкової служби, контрольно-ревізійної служби чи працівників підприємства до арбітражного суду за наявності відповідних підстав (формальних ознак фінансової неспроможності) [14,ст.68]. Кредитори мають право об'єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду зі спільною заявою[9]. Боржник може звернутися до арбітражного суду з власної ініціативи за його фінансової неспроможності або загрози такої неспроможності[9]. Справа про банкрутство порушується арбітражним судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати і не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для погашення строку[9]. Порушення справи про банкрутство здійснюється за наявності формальних ознак фінансової неспроможності боржника. Вітчизняне законодавство виділяє дві такі ознаки:

1)неплатоспроможність. Боржник вважається неплатоспроможним, якщо він неспроможний виконати  свої платіжні зобов'язання, строк  оплати яких настав. Зовнішньою  ознакою неплатоспроможності боржника  є припинення ним будь-яких платежів;

2)загроза  неплатоспроможності[3,ст.59]. Боржник перебуває під загрозою неплатоспроможності, якщо він передбачає неможливість виконати платіжні зобов'язання своєчасно. З формального боку, загроза неплатоспроможності виявляється на підставі аналізу оперативного фінансового плану боржника.

Законодавства про банкрутство переважної більшості країн виділяють ще одну, третю ознаку фінансової неспроможності - перевищення заборгованості підприємства над вартістю його активів (майна) [7,ст.45]. Неплатоспроможність такого підприємства настає з настанням строків виконання зобов'язань. Не пізніше, ніж на п’ятий день з дати подання заяви суд має призначити арбітражного керуючого-розпорядника майна, який жодним чином не є кредитор, а розпорядок майна призначається на строк не більше шести місяців.

До головних обов’язків розпорядника майна належать: розгляд разом з посадовими особами боржника заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника; ведення реєстру вимог кредиторів; повідомлення кредиторів про результати розгляду їхніх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів; ужиття заходів для захисту майна боржника; виявлення ознак фіктивного банкрутства чи навмисного доведення до банкрутства; надання арбітражному суду та комітету кредиторів звіту про свою діяльність, відомостей про фінансове становище боржника, пропозицій щодо можливості відновлення його платоспроможності[9]. На підготовчому засіданні, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви щодо порушення справи про банкрутство, суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника та обґрунтованість заяви кредитора про наявність і безспірність боргу та неплатоспроможність боржника[7,ст.56]. У разі звернення до суду самого боржника на підготовчому засіданні розглядаються ознаки його реальної або потенційної неплатоспроможності. За браком пропозицій щодо проведення санації або незгоди кредиторів з її умовами, а також у разі недосягнення домовленості про укладення мирової угоди арбітражний суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру[7,ст.57]. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців[4,ст.58]. У деяких випадках Арбітражний суд може продовжити цей термін іще до шести місяців[4,ст.58]. Цією ж постановою арбітражний суд призначає також ліквідаторів (ліквідаційну комісію).

Після визнання боржника банкрутом, з рішення арбітражного суду, власників або в інших передбачених законодавством випадках відкривається ліквідаційна процедура. Ліквідаційна процедура - це задоволення вимог кредиторів через продаж майна та ліквідацію юридичної особи боржника[9].

У практиці господарювання досить часто можна зіткнутися з підприємствами, які фактично є фінансово неспроможними, однак, з певних мотивів приховують цю обставину. В даному випадку можна говорити про наявність прихованого банкрутства. З іншого боку, ряд суб'єктів господарювання, переслідуючи певні цілі, можуть зумисне оголосити себе банкрутами, не будучи такими. При цьому має місце фіктивне банкрутство. Для багатьох державних підприємств характерною є ситуація, коли службові особи зловмисно або за своєї халатності доводять суб'єкт господарювання до фінансової кризи та до банкрутства. Для запобігання вказаних негативних проявів Кримінальним кодексом України встановлено покарання, якщо підприємці чи відповідальні службові особи вдаються до них.

Приховане банкрутство − навмисне приховання факту стійкої фінансової неспроможності через подання недостовірних даних[11,ст.99]. Мотивами та цілями прихованого банкрутства є навмисне приховання факту стійкої фінансової неспроможності через подання недостовірних даних; спроба одержати банківський кредит для покриття заборгованості чи привласнення одержаних коштів з наступною ліквідацією підприємства; прагнення отримати вигідне замовлення на виробництво товарів, робіт, послуг від держави чи інших замовників і т.д[4,ст.78].

Умисне банкрутство − це умисне доведення суб'єкта підприємницької діяльності до стійкої фінансової неплатоспроможності через здійснення з корисливих мотивів власником або посадовою особою підприємства протиправних дій або через невиконання чи неналежне виконання своїх службових обов'язків, що завдало істотної шкоди державним або громадським інтересам чи законним правам власників і кредиторів[4,ст.79].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Шляхи запобігання банкрутству

 

Запобігання банкрутству головним чином передбачає покращання управління, підвищення ефективності виробництва і конкурентоздатності продукції, що випускається, підвищення ефективності праці, покращання фінансово-економічних результатів діяльності[5,ст.45]. Таким чином, успіх реформування підприємства буде визначатись двома групами факторів: ефективністю створених державою умов та стимулів діяльності підприємства і запобіганням кризових явищ в економіці, а також ефективністю заходів, що приймаються підприємством по залученню і використанню ринкових механізмів і інструментів. Найдієвішим засобом запобігання банкрутству підприємства є санація. Економічний словник тлумачить це поняття як систему заходів, здійснюваних для запобігання банкрутству промислових, торгових, банківських монополій, зазначаючи, що санація може відбуватися злиттям підприємства, яке перебуває на межі банкрутства, з могутньою кампанією; випуском нових акцій чи облігацій для мобілізації грошового капіталу; збільшенням банківських кредитів і наданням урядових субсидій; перетворенням короткострокової заборгованості в довгострокову; повною чи частковою купівлею державою акцій підприємства, що перебуває на межі банкрутства[7,ст.101].

Дехто з вітчизняних авторів із санацією ототожнює лише заходи щодо фінансового оздоровлення підприємства, які реалізуються за допомогою сторонніх юридичних чи фізичних осіб і спрямовані на запобігання оголошенню підприємства-боржника банкрутом і його ліквідації. Санація розглядається як система заходів, передбачених процедурою провадження справи про банкрутство з метою запобігання ліквідації боржника і спрямованих на оздоровлення його фінансового стану, а також на задоволення в повному обсязі чи частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації боргів і капіталу і (чи) зміною організаційної та виробничої структури боржника[14,ст.168]. Досудова санація – система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, здійснюваних власником майна боржника, інвестором, з метою запобігання його ліквідації шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів у межах чинного законодавства до початку справи про банкрутство[3,ст.98].

Метою фінансової санації є покриття поточних збитків і усунення причин їх виникнення, поновлення чи збереження ліквідності та платоспроможності підприємств, скорочення усіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

Санаційні заходи організаційно-правового характеру спрямовані на вдосконалення організаційної структури підприємства, організаційно правових форм бізнесу, підвищення якості менеджменту, звільнення підприємства від непродуктивних виробничих структур, поліпшення виробничих відносин між членами трудового колективу і т. ін.

Фінансове оздоровлення підприємства шляхом санації здійснюється поетапно: визначається доцільність і можливості проведення санації; обґрунтовується концепція санації; визначається напрямок її здійснення; обирається форма санації; розробляється план санації; проводиться сама процедура санації[6,ст.75].

Санація може бути спрямована на рефінансування боргу господарюючого суб'єкта. Така санація здійснюється зазвичай для допомоги господарюючому суб'єктові в усуненні його неплатоспроможності. Санація, спрямована на реструктуризацію господарюючого суб'єкта. Така санація здійснюється при більш важких масштабах кризового фінансового стану господарюючого суб'єкта й вимагає здійснення ряду реорганізаційних процедур, що забезпечують більш ефективні організаційні форми його господарської діяльності. При санації, проведеній до порушення справи про банкрутство проводяться наступні заходи: реорганізаційні(злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), фінансово-економічні, технічні, інвестиційні, управлінські, організаційно-господарські, правові[5,ст.156].

При санації, проведеній під час провадження в справі про банкрутство: реструктуризація; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв, відстрочка й розстрочка платежів, списання частини платежів; ліквідація дебіторської заборгованості; продаж частини майна боржника та інші заходи[14,ст.25].

Можливі і дотації та субвенції з державного бюджету. У такій формі сануються державні підприємства, хоча законодавчо й не заборонена санація приватних підприємств. Ця форма санування пов’язана з наступними основними умовами: необхідністю забезпечення подальшого розвитку пріоритетних галузей економіки; галузевою й міжгалузевою переорієнтацією діяльності господарюючого суб'єкта; здійсненням антимонопольних заходів; з іншими цілями з ініціативи органів, уповноважених управляти державним майном. У разі прийняття рішення на користь санації слід здійснити невідкладні заходи щодо поліпшення ліквідності, платоспроможності підприємства та оптимізації структури капіталу в бік зменшення питомої ваги кредиторської заборгованості.

 

 

Розділ 2. Дослідження підприємства «Сінта-Сервіс» на рахунок банкрутства

 

2.1 Дані про діяльність підприємства  «Сінта-Сервіс»

 

Для своєї роботи я обрала приватне підприємство «Сінта-Сервіс», яке створено з метою здійснення виробничої, комерційної і посередницької діяльності, а також для задоволення громадських потреб у його продукції, роботах, послугах та реалізації на основі здобутого прибутку соціальних та економічних інтересів засновників та трудового колективу. Воно є юридичною особою і засноване на приватній власності, має відокремлене майно,самостійний баланс, розрахунковий і валютний розрахунки у банківських установах, свій власний товарний знак, печатки та штампи.

Основними напрямками роботи підприємства є водопровідні і каналізаційні роботи(улаштування водопровідних і каналізаційних мереж;улаштування протипожежних систем, включаючи устаткування автоматичного гасіння пожежі; устаткування водопровідного і санітарного устаткування, роботи з реконструкції, відновлення, ремонту); різні види спеціалізованої торгівлі товарами( спортивною, мисливською, вогнепальною зброєю та боєприпасами до неї, холодною зброєю тощо), оптова торгівля виробами і товарами без конкретної спеціалізації. Також «Сінта-Сервіс» проводить оптову торгівлю автомобільним паливом, мастильними матеріалами, будівництвом, а саме: виконанням монтажних і будівельних робіт під час нового будівництва, знесення будівель, земляні роботи, розвідувальне буріння та свердління, дренажні роботи на будівельних ділянках, будівництво всіх типів будинків та цивільних споруд, будівництво полів, майданчиків, покриттів спортивних і рекреаційних споруд. Це підприємство також проводить спорудження несучих і огороджувальних конструкцій будівель і споруд, роботи по будівництву доріг і аеродромів, електромонтажні, пусконалагоджувальні роботи; виконує проектні, ремонтні, налагоджувані, оздоблювальні, монтажні та сантехнічні роботи. Розробляє різноманітну проектно-вишукувальну, конструкторську, технологічну документацію. Займається будівництвом мостів, естакад, шляхопроводів для доріг, шосе, автомагістралей. Будує та надає технічне обслуговування передавальним станціям супутникового зв’язку. Проводить роботи з гідроізоляції конструкційних споруд, встановлює протипожежні сигналізації, системи охоронної сигналізації, антени, ліфти в будинках та ескалатори. Улаштовує в будинках тепло-, звуко- та вібраційної ізоляції, систем опалення, вентиляції, охолоджування, кондиціонування повітря. Встановлює газові мережі та газове устаткування, вікна, двері, дверні та віконні коробки, сходи, устаткування кухонь, пересувні перегородки. Наносить на стіни всі види штукатурки. Укладає підлогу в будинках та інших будівельних об’єктах керамічною, бетонною та іншою плиткою. Облицьовує стіни керамічною, бетонною або кам’яною плиткою. Розробляє проекти, пов’язані з нерухомістю, накопиченням фінансових та людських ресурсів, необхідних для реалізації проектів, пов’язаних з нерухомістю. Виробляє будівельні матеріали, тротуарну плитку. Виробляє та продає обладнання, інструмент, допоміжні матеріали для авто малярних майстерень. Займається продажем лаків, фарб для кузовних елементів автотранспортних засобів. Виробляє полімерні матеріали, добуває дорогоцінне каміння та виготовляє прикраси з нього. Займається ремонтом та експлуатацією об’єктів трубопровідного транспорту (аміакопроводів, нафтового комплексу),а також меліоративних систем. Проводить будівництво, проектування та експлуатацію об’єктів атомної енергетики, а також надає послуги з їх експлуатації. Виготовляє упаковки, в т.ч. для продуктів харчування та промисловості. Виробляє пакувальний матеріал в т.ч. полімерний, металевий, паперовий, комбінований. Виконує аерофотозйомку, топографічно-геодезичні, картографічні роботи. Переробляє вторинну сировину, утилізує відходи, впроваджує «НОУ-ХАУ»,відкриття у масове виробництво. Проводить операції з нерухомістю, земельними ділянками, земле оціночні та землевпорядкувальні роботи. Організовує громадські зв’язки між підприємствами, організаціями, установами з питань будівництва та реалізації продукції. «Сінта-Сервіс» організовує прокат автомобілів, здійснює оптову та роздрібну торгівлю авто товарами, нафтопродуктами та паливо-мастильними матеріалами. Організовує культурне дозвілля у вигляді концертних і шоу програм. Займається організацією внутрішнього і зарубіжного туризму.