Аналіз інвестиційної привабливості підприємств

Інвестиційна  привабливість підприємства, на нашу думку, це сукупність характеристик  його фінансово-господарської та управлінської  діяльності, перспектив розвитку та можливості залучення інвестиційних ресурсів. Оцінка інвестиційної привабливості  підприємства - інтегральна характеристика його внутрішнього середовища.

Інвестиційна  привабливість навколишнього для  підприємства середовища (регіону, галузі, країни) має опосередкований вплив  на інвестиційну привабливість підприємства, по-перше, тому що підприємство - це відкрита система. По-друге, зовнішні фактори  мають універсальний характер і  відіграють для потенційних інвесторів не менш важливу роль, ніж конкретний об'єкт інвестування. Оцінка інвестиційної  привабливості на вищерозглянутих  рівнях - це перший етап прогнозування  та передбачення заходів щодо залучення  інвестиційних ресурсів та підвищення привабливості об'єктів інвестування на всіх рівнях. Таким чином, визначення інвестиційної привабливості окремого підприємства як потенційного об'єкту інвестування є завершальним етапом оцінки інвестиційного ринку. Від стану  привабливості підприємства залежить галузева та регіональна направленість  його інвестиційної діяльності.

Процес  вкладення коштів передбачає генерування, перерозподіл та використання капіталу. Замовником проведення оцінки інвестиційної  привабливості може бути як інвестор, так і підприємство.

Метою оцінки інвестиційної привабливості  для підприємства є виявлення  слабких та сильних сторін його фінансово-господарської  діяльності, для інвестора - визначення стану та потенціалу можливого об'єкта інвестування. Подвійність мети оцінки інвестиційної привабливості підприємства витікає з обов'язкового двостороннього (подвійного) ефекту успішного інвестування: позитивних наслідків як для суб'єкта інвестування, так і для об'єкта.

Отримані  результати щодо інвестиційної привабливості  кожен замовник використовує для  досягнення своїх цілей, а саме: інвестор - для розробки й обґрунтування  можливих варіантів вкладення інвестицій та забезпечення ефективного використання коштів з метою отримання майбутньої вигоди; підприємство - для розробки заходів щодо підвищення інвестиційної  привабливості, залучення інвестицій та забезпечення ефективності їх використання.

Інвестиційна  привабливість об'єкта інвестування формується під впливом певних умов та факторів внутрішнього та зовнішнього  характеру. Авторами перелічено умови  формування інвестиційної привабливості  підприємства та фактори впливу на цей процес. До умов впливу на інвестиційну привабливість віднесено перспективу  розвитку підприємства, ефективність використання активів та перспективу  збуту продукції. Інші фахівці взагалі  не розглядають умови, а приділяють увагу тільки факторам формування інвестиційної  привабливості підприємств.

Перспектива розвитку підприємства повинна бути узгоджена з усіма складовими економічної політики, і насамперед з інвестиційною політикою підприємства.

Оцінка  та аналіз інвестиційної привабливості  підприємства, з одного боку, це основа для розробки його інвестиційної  політики, а з іншого, - можливість виявити недоліки у діяльності підприємства, передбачити заходи щодо їх ліквідації та покращити можливості залучення  інвестиційних ресурсів. А це у  свою чергу дає можливості інвесторам визначитися у своєму рішенні  про інвестування у дане підприємство[1, c. 54-56].

Ефективність  використання активів слід визначити  з точки зору наявності та використання всіх можливих джерел їх формування.

А тому наступна умова формування інвестиційної  привабливості підприємства - це результативність фінансово-господарської діяльності підприємства, яка може визначатися  на основі фінансової та бухгалтерської звітності. Загальні фінансові результати діяльності підприємства більш повною мірою відображають стан справ на підприємстві і дають можливість визначити ймовірність залучення  інвестицій та ефективність їх використання, що відповідає інтересам і підприємства, і інвестора.

Підприємство  повинно мати високу та надійну перспективність  маркетингових досліджень, що є більш  обґрунтованою умовою, ніж перспектива  тільки збуту продукції. Мова йде  про придбання усіх необхідних видів  матеріально-технічних ресурсів (МТР) для виробництва та збуту готової  продукції. Це має стосуватися не тільки домовленості, а й наявності  договорів (контрактів) на придбання  МТР і певної гарантії збуту продукції  на внутрішніх та зовнішніх ринках.

Необхідно звернути особливу увагу на ефективність використання підприємством інвестиційних  ресурсів як на наступну умову щодо формування його інвестиційної привабливості. Інвесторів завжди цікавить ефективність використання інвестиційних ресурсів підприємством за минулі періоди. Визначення ефективності здійснюється шляхом розрахунку індексів, співвідношень та коефіцієнтів, таких, наприклад, як прибутковість  коштів та коефіцієнт самозабезпеченості інвестиційними ресурсами. Останній свідчить про можливість підвищити конкурентоспроможність та ділову активність за рахунок власних  коштів. Прибутковість залучених, а  особливо позикових, коштів повинна  значно перевищувати прибутковість  власних інвестиційних ресурсів і т. ін. Вивчення і аналіз звітності  суб'єктів господарювання, досвіду  фахівців та підприємств дозволяє авторам  стверджувати, що це досить важлива  умова формування інвестиційної  привабливості підприємства. Масив  показників щодо визначення ефективності використання інвестиційних ресурсів є досить репрезентативним і суттєво впливає на інвестиційну привабливість підприємства.

Визначення  інвестиційної привабливості будь-якого  об'єкта господарювання потребує особливої  уваги щодо оточення підприємства, яке розташоване у певному  адміністративно-територіальному регіоні  держави. Підприємство - це соціально-економічна система, яка постійно змінюється, розвивається та вдосконалюється. Перспективи діяльності підприємств в Україні, їх виробнича  стратегія обмежені як внутрішнім, так і зовнішнім середовищем, законодавчим простором, що пов'язаний з економічною ситуацією, станом розвитку ринкової інфраструктури і  т. ін. Стан справ в галузях та регіонах України, економіки в цілому свідчить про високий рівень впливу ризиків внутрішнього та зовнішнього  характеру відповідно на всі потенційні об'єкти інвестування.

Таким чином, на формування інвестиційної  привабливості підприємства впливають  умови, які наведено на рис. 2.

Інвестори, і особливо іноземні, назмагаються мати інформацію про умови, які впливають  на формування інвестиційної привабливості  підприємства. Наявність повної інформації про галузь, регіон та особливо умови  господарювання суттєво впливають  на привабливість підприємства. Таким  чином, інвестиційна привабливість  може розглядатися на рівні країни, галузі, регіону. Підприємство -це об'єкт, у який інвестором вкладаються кошти  і чия привабливість повинна  визначатися обов'язково. А тому інвестиційна привабливість підприємства буде визначатися з урахуванням  її складових на всіх рівнях. Досвід роботи з вітчизняними та іноземними інвесторами свідчить, що стратегічного  інвестора завжди буде цікавити привабливе підприємство у інвестиційно привабливій  галузі та привабливому регіоні. За інших  рівних умов, інвестор не буде вкладати кошти у привабливе підприємство, що належить галузі кризового стану  або знаходиться в непривабливому регіоні.

Фахівці розглядають різні фактори формування інвестиційної привабливості суб'єктів  господарювання [2, 3, 11 - 16]. У табл. 1 наведено фактори (групи показників) формування інвестиційної привабливості об'єктів  інвестування.

3. Методика оцінки  інвестиційної привабливості

Об'єктивна  оцінка фінансового стану підприємства може проводитися за розробленими методиками експрес-аналізу або поглибленого аналізу, які базуються на використанні абсолютних і відносних показників. Такі методики дають змогу виявляти проблемні напрямки діяльності підприємства й досліджувати причини, які їх зумовили, але не дають можливості зробити  обґрунтовані висновки про його фінансовий стан у цілому, інвестиційну привабливість  та потенційні можливості. Це питання  вирішується за допомогою визначення інтегрального показника інвестиційної  привабливості підприємства.

Для оцінки інвестиційної привабливості  підприємства може бути використано  різні фінансово-економічні показники  функціонування підприємства протягом певного періоду.

Визначення  інвестиційної привабливості слід розглядати не тільки як інтегральний фінансово-економічний показник, але  й як систему кількісних показників оцінки господарського, фінансового, технічного потенціалу підприємства. Це дозволяє оцінити позицію конкретного підприємства відповідної галузі та регіону. Кінцевий результат щодо інвестиційної привабливості підприємства дає можливість замовникам більш об'єктивно оцінити стан та можливості певного підприємства України.

Оцінка  інвестиційної привабливості має  здійснюватися у два етапи.

Перший  етап. Розрахунок інтегрального показника  за кожним підприємством окремо на підставі фінансової та бухгалтерської звітності.

Другий  етап. Визначення оцінки інвестиційної  привабливості підприємства шляхом коригування інтегрального показника, розрахованого на першому етапі  з урахуванням привабливості  на мезоекономічному рівні, впливу результатів  фінансово-господарської діяльності та ризиків діяльності підприємства.

Розрахунки  згідно з цією методикою рекомендується проводити з використанням табличного редактора Excel з офісного пакету Microsoft Office.

На  першому етапі для визначення показника привабливості конкретного  підприємства використовується метод  розрахунку інтегрального показника. Інтегральна оцінка дає змогу  поєднати в одному показнику багато різних за назвою, одиницями виміру, вагомістю та іншими характеристиками чинників. Це спрощує процедуру оцінки конкретної інвестиційної пропозиції. Для розв'язання зазначених вище задач  та з метою забезпечення об'єктивної оцінки інвестиційної привабливості  підприємств використовується така послідовність визначення інтегрального  показника (рис. 3).

Аналіз  діючих методик проведення фінансового  аналізу з урахуванням Положень (стандартів) бухгалтерської та фінансової звітності [2, c.67-68] дозволяють сформувати п'ять груп показників (загалом 45 показників), які можна використовуються для  визначення інтегрального показника (табл. 2).

4. Інвестиційна привабливість  галузей народного  господарства України

Діяльність  крупних фірм при виборі даного виду стратегічних дій передбачає проведення інноваційної діяльності. Цей вид  діяльності має, в свою чергу, свою особливу стратегію. За ознакою важливості і  впливу на ефективність підприємництва стратегія науково-технічної діяльності заслуговує на окрему і детальну характеристику. Передусім зазначимо, що стратегія  діяльності у сфері НДДКР охоплює  чітко визначені складники: технологічне прогнозування (планування); раціоналізація структури за застосовуваними видами; адаптація управління НДДКР до сучасних вимог; можливі напрямки (компоненти) стратегії НДДКР фірми.

Технологічне  прогнозування має на меті отримання  відповідними менеджерами фірми  нової інформації щодо очікуваних новацій  технолого-технічного характеру, технологічних  проривів у тій або іншій сфері  продукування виробів. Прогноз (план) науково-технічного розвитку фірми насамперед має концентруватися  на такому важливому аспекті стратегії  НДДКР, як обґрунтований розподіл усіх видів ресурсів між науковими  фундаментальними дослідженнями, дослідно-конструкторськими розробками і технологічною підготовкою фірми. Треба звернути увагу на галузеву приналежність фірми. Якщо в традиційних галузях економіки витрати на науково-технічну діяльність не перевищують 1—2 % загальних витрат, то у пріоритетних галузях вони можуть сягати 6—7 %[6, c. 318-319].

Висновки

У виборі галузевих напрямків інвестування, зокрема , Всесвітній банк керується  перерахованими групами чинників як критеріями для прийняття рішень:

• ринкові;

• конкуренції;

• бар'єри входження в галузь;

• бар'єри виходу підприємства з галузі;

• взаємовідносини з постачальниками;

• технологічні фактори;

• соціальні фактори.

До  першої групи відносяться розмір ринку, темп зростання його потенціалу, циклічність попиту, еластичність цін, прибутковість, диференціація продукту.

Друга група факторів оцінює стан конкуренції  галузевого ринку, наявність рівних конкурентів, інтенсивність конкуренції, ступінь спеціалізацій конкурентів, наявність товарів-замінників, завантаження потужностей.