Аграрна політика ЄС

У науковій літературі спільна аграрна політика визначається як напрями діяльності інститутів ЄС у галузі сільського господарства [5]. Її основу складають два елементи: структурна політика, виражена в програмах з розвитку сільських районів, і ринкова політика (загальна організація продовольчих ринків) [6, с. 62]. Саме для структурної політики притаманні певні соціальні аспекти, зокрема: сприяння зниженню рівня безробіття на селі шляхом створення умов для працевлаштування молоді, забезпечення дострокового виходу на пенсію працівників, зайнятих у сільському господарстві [6, с. 150], розвитку соціальної інфраструктури, житлового будівництва і комунального господарства, а також сільськогосподарської науки і освіти.