Вплив якості питної води на стан здоров’я міського населення

Ультрафіолетові стерилізатори нейтралізують всі відомі хвороботворні мікроорганізми, а також характеризуються великим запасом надійності. Кишкова паличка, бацила дизентерії, збудники холери та тифу, віруси гепатиту і грипу, сальмонела, цисти Giardia lamblia і Cryptosporidium гинуть при дозі опромінення менш 10 мДж/см2, у той час як стерилізатори забезпечують дозу опромінення не менше 30 мДж/см2.

Хлорування - найбільш економічний  і ефективний метод знезараження питної води в порівнянні з будь-якими  іншими відомими методами. Хлорування забезпечує мікробіологічну безпеку  води в будь-якій точці розподільчої мережі в будь-який момент часу завдяки  ефекту післядії. Всі інші методи знезараження води, не виключаючи озонування і ультрафіолет, не забезпечують знезаражуючого післядії і, отже, вимагають хлорування на одній  зі стадій водопідготовки.

Одним з недоліків хлорування води є утворення побічних продуктів - галогенсодержащіх сполук, що є  продуктом з'єднання активного  хлору з органічними речовинами природного походження, причому, чим  вище значення рН, тим більше їх кількість. Найбільш раціональним методом зменшення  побічних продуктів хлорування є  зниження концентрації органічних речовин - попередників трігалометанов на стадіях  до хлорування. 
В даний час гранично допустимі концентрації для речовин, що є побічними продуктами хлорування, встановлені в різних розвинених країнах у межах від 0,06 до 0,2 мг/л і відповідають сучасним науковим уявленням про ступінь їх небезпеки для здоров'я.

Однак, безумовно, зменшення  концентрації побічних продуктів хлорування, точно так само, як і побічних продуктів озонування, що представляють  набагато більшу небезпеку, ніж побічні  продукти хлорування, є однією з  основних причин пошуку нових технологій і засобів знезараження питної води.

В якості дезінфектантів води можуть використовуватися:

• Гіпохлорид натрію – застосовується в рідкому або гранульованому вигляді. Можливе отримання на місці застосування електрохімічним способом.
• Діоксид хлору – отримують тільки на місці застосування В даний час вважається найефективнішим дезінфектантів з хлорвмісних реагентів очищення води при підвищених РН.
• Хлорамін – утворюється, при взаємодії аміаку із з'єднаннями активного хлору, використовується як дезінфектант пролонгованої дії.

ВИСНОВКИ

1. Кожна дев`ята проба питної води з сільських водопроводів та кожна третя проба із джерел децентралізованого водопостачання не відповідає вимогам стандарту за бактеріологічними показниками. Більшість сільського населення, споживає без очищення забруднену нітратами воду, а це дуже небезпечно для здоров`я. 

Напружений стан якості питної води спостерігається у містах Криму, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Полтавської, Луганської, Чернігівської та Хмельницької областей. В Україні якість питної води контролюється за 28 показниками, тоді як у Євросоюзі за 63-ма.

2.  Забезпечення населення України питною водою є для багатьох регіонів держави однією з пріоритетних проблем, розв`язання якої необхідно для збереження здоров`я, поліпшення умов діяльності і підвищення рівня життя населення.

3. За даними Держкомстату, кожен другий житель України змушений пити воду, що не відповідає гігієнічним вимогам. У результаті недоброякісна, екологічно забруднена вода є причиною майже всіх (до 80 %) хвороб людини. Додатково очищуючи водопровідну воду за допомогою того чи іншого доступного в домашніх умовах методу, ми робимо її максимально прийнятною для нашого організму, тобто екологічно чистою і біоенергетично сумісною.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. www.kuksin.dp.ua/yakist-vody.html
2. uk.wikipedia.org/wiki/Вода
3. www.chystavoda.org.ua/klasychni-ta-novi-sposoby-ochyschennya-vody
4. pda.bluefilters.ua/ukr/water_cleaning_methods.html
5. www.mama-86.org.ua
6. ПолМитчелл «101 ключевая идея: ЭКОЛОГИЯ»
7. Джигирей В.С. «Екологія та охорона навколишнього природного середовища»
8. Національна доповідь про стан навколишнього сереедовища за 2010 рік
9. Закон України «Про питну воду та питне водопостачання»
10. «Якість вимірювань складу та властивостей об’єктів довкілля та джерел їх забруднення»  Під ред. Осики В. Ф., Кравченко М. С.
11. «Руководство по химическому анализу поверхностных вод суши»  Под ред. Семенова А. Д.
12. ДСанПіН № 136/1940. Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання.
13. Бабич М., Дезірон О., Крученюк В. «Перерозподіл стоку та забезпечення водними ресурсами маловодних регіонів України.»
14. Блінов П.В. «Проблеми й перспективи використання питних підземних вод в Україні».
15. Власова Г.І. «Водні ресурси в Україні. Використання, моніторинг, охорона».
16. Котляp А. М. «Современные проблемы питьевой пресной воды».
17. Коваленко Г.Д. «Радиоэкологическое состояние поверхностных вод».
18. Кузин А.К. «Вопросы разработки и реализации общегосударственных программ экологического оздоровления речных бассейнов».
19. Левицький С.П. «Сучасний вплив антропогенного навантаження на якісний стан поверхневих вод України».
20. Митченко Т.Е., Макарова Н.В. «Проблемы качества питьевой воды в Украине».
21. ДСанПіН №383 Про затвердження Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання"