Вплив якості питної води на стан здоров’я міського населення

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………….….3

РОЗДІЛ 1. поняття про якість води………. ………………..….…………4

1. Гігієнічні вимоги до якості питної води……………………………...4
2. Фізичні показники якості питної води………………………………7
3. Хімічні показники якості  питної води……………………….………8
4. Бактеорологічні показники якості питної води…………..................10
5. Біологічні показники якості питної води……………………………12

РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ....13

1. Оцінка  сучасного стану  якості  питної води в Україні…………....13
2. Наслідки забруднення питної води для населення міст………...….14

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИ ОЧИЩЕННЯ ПИТНОЇ ВОДИ……………………...……..18

1. Контроль та управління якістю води………………………………...18
2. Методи водопідготування……………………………………………20

ВИСНОВКИ………………………………………...................................................28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………….....................................29

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  теми. Вода є одним із важливих елементів довкілля. Основними проблемами екології, які пов'язані з гідросферою планети, є умови забезпечення населення водою, її якістю та можливості її підвищення. До недавнього часу ці проблеми не стояли так гостро, в зв'язку з відносною чистотою природних джерел водопостачання та їх достатньою кількістю. Але в останні десятиріччя ситуація різко змінилася. Значна концентрація міського населення, різке збільшення промислових, транспортних, сільськогосподарських, енергетичних та інших антропогенних викидів призвели до порушення якості води, появі в джералах водопостачання невластивих природньому середовищу хімічних, радіоактивних та біологічних агентів. Все це робить ефективне водозабезпечення населення провідною проблемою сучасної гігієни.

Метою є дослідження вимог, що висуваються до якості та вживання питної води.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

• охарактеризувати джерела забруднення питної води у містах;
• охарактеризувати вплив недостатньо очищеної води на стан здоров’я населення;
• охарактеризувати методи водопідготування.

Об’єктом є питна вода.

Предметом є вплив якості питної води на здоров’я  населення міст.

Структура. Дана робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків викладена на 30 сторінках друкованого тексту, список літературних джерел нараховує 20 найменувань.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ПОНЯТТЯ ПРО ЯКІСТЬ ВОДИ

 

1.1. Гігієнічні вимоги до якості питної води

 

За даними Всесвітньої  організації охорони здоров'я, причина  приблизно 80% усіх захворювань пов'язана  з якістю питної води. Внаслідок  споживання недоброякісної питної води кожного року близько 25% населення, особливо дитячого, піддаються ризику захворювань.

Питна вода в Україні є  об'єктом пильної уваги санітарно-епідемологічноі  служби. Держсанепідслужба здійснює вибірковий лабораторний контроль за якістю питної води та води поверхневих  водойм згідно Із розробленими планами.

Як відомо, якість питної води централізованих систем водопостачання залежить від якості води вододжерел, ефективності технологій водопідготовки та методів очищення питної води, санітарно-технічного стану водопровідних мереж. Аналізуючи санітарно-гігієнічну та епідемічну ситуацію на території держави, можна констатувати, що практично всі поверхневі, а в окремих регіонах і підземні води за рівнем забруднення не відповідають вимогам стандарту. Водночас наявні очисні споруди, технології очищення та знезаражування питної води неспроможні очистити ІІ до рівнів показників безпеки [9].

Гігієнічні вимоги до якості питної води за ДСАНПІН включають безпеку в епідемічному відношенні, нешкідливість хімічного складу, сприятливі органолептичні властивості та радіаційну безпеку. Мікробіологічні показники безпеки питної води доповнені показниками термостабільних кишкових паличок, патогенних мікроорганізмів і числом коліфагів, котрі мають бути відсутні відповідно в 0,1 л, 1 л, 1 л. На відміну від ДЕСТ № 2874-82 ДСАНПІН включає паразитологічні показники безпеки питної води: патогенні кишкові найпростіші та кишкові гельмінти у 25 л досліджуваної води мають бути відсутні.

В якості фундаментальної  основи для розробки ГДК (табл. 1) всіх видів забруднюючих речовин використовується концепція порогового впливу токсикантів на організм. Для визначення стану питної води використовують різні показники (рис.1), характеристика яких буде наведена в наступних підрозділах даного розділу [8].

При проведенні систематичних  біогеохімічних досліджень було встановлено  наявність трьох областей на кривій функціональної залежності між дозою (концентрацією токсичної речовини) і ефектом (негативними наслідками на організм): 

• при малих кількостях споживання токсиканту або нешкідливо для організму, або стимулює його життєдіяльність 
• в області середніх концентрацій існує оптимальний діапазон, в якому організм здатний регулювати взаємодію з навколишнім середовищем
• подальше зростання концентрації речовини у воді може стати причиною придушення життєдіяльності організму. 

 

Рис.1. Показники  якості питної води.

Для забезпечення якості води в вододжерелах і системах водоспоживання використовується ряд нормативних документів, заснованих на значеннях ГДК, з яких головними є такі:

• ГОСТ 2874-82 «Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю».
• ГОСТ 2761-84 «Джерела централізованого господарсько-питного водопостачання. Гігієнічні, технічні вимоги та правила вибору ». 
• «Санітарні норми гранично-допустимого вмісту шкідливих речовин у воді водних об'єктів господарсько-питного та культурно-побутового використання» СанПіН 42-121-4130-88.
• «Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення». СанПіН 4630-88.

 

Таблиця 1.1.

Допустимий вміст  у питній воді деяких хімічних речовин

Речовина	ГДК в мг / л
Алюміній залишковий	0,5
Берилій	0,0002
Молібден	0,25
Миш'як	0,05
Нітрати	45,0
Поліакриламід залишковий	2,0
Свинець	0,03
Селен	0,001
Стронцій	7,0
Фтор	1,5 (I і II кліматична зона)
	1,2 (III кліматична зона)
	0,7 (IV кліматична зона)

 

 

1.2. Фізичні показники  якості питної води

 

Прозорість води залежить від наявності в ній завислих часток. Питна вода повинна бути такою, щоб через шар її в 30 см можна було прочитати друкарський шрифт визначеного розміру.

Забарвлення питної води, що отримується з поверхневих і неглибоких підземних джерел, як правило, викликане наявністю гумінових речовин, що вимиваються з ґрунту. Забарвлення питної води може також обумовлюватися розмноженням водоростей у водоймі (цвітіння), з якого здійснюють забір води, а також забрудненням водойми стічними водами. Після очищення води на водопровідних станціях забарвлення її зменшується. При лабораторних дослідженнях порівнюють інтенсивність зщабарвлення питної води з умовною шкалою стандартних розчинів і результат виражають у градусах забарвлення. У водопровідній воді забарвлення не повинно перевищувати 20 °.

Смак і запах питної води обумовлені наявністю у воді органічних речовин рослинного походження, що дають воді землистий, трав'янистий, болотистий запах і присмак. Причиною запаху і присмаку питної води може бути забруднення і промисловими стічними водами. Присмак і запахи деяких підземних вод пояснюються наявністю великої кількості розчинених у них мінеральних солей і газів, наприклад хлоридів, сірководню. При обробці води на водопровідних станціях інтенсивність запаху зменшується, але незначно.

Під час дослідження питної води визначають характер запаху (ароматичний, аптечний і т. д.) або присмаку (гіркий, солоний і т. д.), а також їх інтенсивність  у балах: 0 - відсутність, 1 бал - дуже слабкий, 2 - слабкий, 3 -- помітний, 4 - чіткий, 5 балів - дуже сильний. Допустима інтенсивність  запаху або присмаку не вище 2 балів. При виявленні невластивих природного воді кольору, смаку і запаху необхідно  з'ясувати їхнє походження [11].

 

 

 

1.3. Хімічні показники якості питної води

 

При хімічному аналізі  питної води слід враховувати природний  хімічний склад води та речовини, що використовуються для її обробки. Найбільше  гігієнічне значення мають такі показники.

Сухий залишок, що залишається  після випаровування 1 л води, характеризує ступінь мінералізації води і  для водопровідної води не повинен  перевищувати 1000 мг/л (прісна вода).

Залізо знаходиться в  підземних водах головним чином у вигляді дигідрокарбонату (II) заліза Fе(НСОз)₂. При контакті води з повітрям залізо окислюється, утворюючи гідроксид (III) заліза Fe(OH)₃, що надає воді каламутності і бурого забарвлення.При вмісті у воді підземних джерел заліза в концентрації більше 0,3-0,5 мл/л органолептичні властивості води погіршуються, а при концентрації заліза понад 1-2 мг/л вода, крім каламутності та забарвлення, набуває неприємного терпкий присмак. Вміст заліза у водопровідній воді не повинен перевищувати 0,3 мг/л, а у воді місцевих джерел водопостачання - 1 мг/л.

Наявність солей кальцію  і магнію обумовлює жорсткість води (моль/л). Воду з жорсткістю до 1,75 моль/л, вважають м'якою, від 1,75 до 3,5 - середньої жорсткості, від 3,5 до 7 - жорсткою, вище 7 моль/л - дуже жорсткою. Зі збільшенням жорсткості води погіршується розварювання м'яса і бобових, збільшується витрата мила, посилюється утворення накипу в парових котлах та радіаторах, що приводить до зайвої витрати палива і необхідності частого очищення котлів. Відповідно до вимог стандарту – жорсткість питної води не повинна перевищувати 3,5 моль/л (7 мг-екв/л) [11].

Зазвичай в проточних  водоймах вміст хлоридів невеликий (до 20-30 мг/л), але може значно зростати у водоймах, що не мають стоку. Незабруднені колодязні води в місцях з несолончаковим ґрунтом зазвичай містять до 30-50 мг/л хлоридів. Води, фільтровані через солонцюваті ґрунти або осадові породи, багаті сполуками хлору, можуть містити сотні і навіть тисячі мг/л хлоридів, будучи бездоганними в іншому відношенні.

Води містять хлориди у кількості, що перевищує 350-500 мг/л, мають солонуватий присмак і несприятливо впливають на шлункову секрецію. Тому за ГОСТом 2874-82 вміст хлоридів у водопровідній воді не повинен перевищувати 350 мг/л.

Сульфати в кількості, що перевищує 500 мг/л, додають воді гірко-солоний  смак, несприятливо впливають на шлункову секрецію і можуть викликати диспептичні  явища (особливо при одночасно великому зміст магнію у воді) в людей, не адаптованих до вживання води подібного  складу [13].

Фтористі сполуки вимиваються водою з грунту і гірських порід.Іон фтору, що входить в ці з'єднання в невеликих кількостях, сприяє розвитку і мінералізації кісток і зубів. За інших рівних умов захворюваність населення карієсом зубів знижується з підвищенням концентрації фтору у воді до 1 мг/л. Однак при вмісті в воді більше 1,5 мг/л фтору виникає інше захворювання зубів – флюороз. На емалі зубів з'являються крейдоподібні або пігментовані (жовтого або коричневого кольору) плями. У важких випадках можливе руйнування емалі. Фтор в концентрації понад 5 мг/л викликає ураження також кісток (остеосклероз, остеопороз) і міжхребцевих зв'язок (звапніння). Ці захворювання відносяться до так званих геохімічних. Ендемія, тобто масових захворювання населення, пов'язаних з особливістю хімічного складу місцевого грунту або води. Оптимальним вмістом фтору в питній воді вважають 0,7-1,0 мг/л, ГДК - 1,5 мг/л [15].

Присутність у воді токсичних  речовин пов'язана головним чином зі скиданням у водойму промислових стічних вод. У цих випадках ознайомлення з технологією виробництва дозволяє вирішити питання, якими дослідженнями необхідно доповнити звичайний аналіз води. У воду можуть потрапляти також змиті опадами з сільськогосподарських полів, стійкі до розкладання, пестициди.