Визначення економічної ефективності природоохоронних заходів

Автор: Пользователь скрыл имя, 01 Ноября 2012 в 14:56, курсовая работа

Краткое описание

Таким чином, раціональне природокористування – це система відносин суспільного виробництва при якій досягається отримане співвідношення між економічним зростанням, нормалізацією якісного стану природного середовища, ростом матеріальних і духовних потреб населення.
Щодо терміну «природокористування», то він є одним із найпоширеніших у сучасній літературі і виповнений різним змістом.

Оглавление

Вступ ………………………………………………………………………………….. 5-8
1. Теоретична частина
1.1 Відходи сільськогосподарського виробництва та їх переробка……………..9-13
2. Аналітична частина
2.1 Плата за спеціальне використання водних ресурсів…………………….14-17
2.2 Платежі (збори) за забруднення навколишнього природнього
середовища…………………………………………………………………………….18-19
2.2.1 Суми збору які справляються за викиди стаціонарними
джерелами забруднення………………………………………………………………..20-21
2.2.2 Суми збору які справляються за викиди пересувними
джерелами забруднення…………………………………………………………………..22
2.2.3 Суми збору які справляються за скиди забруднюючих
речовин у водні об’єкти ………………………………………………………………23-24
2.2.4 Суми збору які справляються за розміщення відходів…………… …….25
2.3 Економічне обґрунтування природоохороних заходів ……………………..26
2.3.1 Розрахунок економічних збитків від викидів забруднюючих
домішок у атмосферне повітря ……………………………………………………….27-30
2.3.2 Розрахунок економічних збитків від скидів забруднюючих
домішок у водні об’єкти……………………………………………………………….31-33
2.4 Розрахунок збору за наднормативні скиди та викиди в оточуюче
середовище………………………………………………………………………………...34
2.4.1 Розрахунок розмірів відшкодування збитків від забруднення
атмосфери ………………………………………………………………………………35-36
2.4.2 Розрахунок розмірів відшкодування збитків від забруднення
водних ресурсів ……………………………………………………………………………37
Висновки………………………………………………………………………………38-40
Література………………………………………………………………………….……..41
Додатки………………………………………………………………………………….42-47

Файлы: 1 файл

образец курсовой работы 2012.doc

— 831.50 Кб (Скачать)

 

 

 

 

- за забір води, її  очищення і розподіл між водокористувачами  в системі водопостачання.

Розрахунок плати за спеціальне використання здійснюється згідно Податкового Кодексу (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 19.05.2011, №13-14, №15-16,№17 ст. 112) та розділу ХVI про порядок розрахунку і оплати платежів за спеціальне використання водних ресурсів.

Усі води на території України становлять її водний фонд, до якого належать: поверхневі води (озера, річки, струмки, водосховища, ставки і канали та інші води); підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне море. Збір за спеціальне використання водних ресурсів справляється за водні ресурси загальнодержавного і місцевого значення.

До водних об'єктів загальнодержавного значення належать: внутрішні морські  води та територіальні моря; підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також притоки всіх порядків; водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до лікувальних територій.

До водних об'єктів місцевого значення належать: поверхневі води, які знаходяться і використовуються в межах однієї області та невіднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення; підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

Водним кодексом України  визначено, що водокористувачами є  підприємства, установи, організації  та громадяни України, а також  іноземні юридичні та фізичні особи  без громадянства, які здійснюють забір води з водних об'єктів, скидають у них зворотні води або користуються водними об'єктами.

До спеціального використання водних ресурсів належить використання водних ресурсів для задоволення водою  виробничих і сільськогосподарських  потреб за допомогою спеціальних  пристроїв і установок або  використання води без їх застосування, що може істотно вплинути на якісні та кількісні показники стану

         

КР.5.04010602.ЕП.00.16.ПЗ

Арк. кРк
         

 

15

Змн

Арк.

№ докум.

Підп.

Дата


 

 

 

 

водних ресурсів, а  також користування водними об'єктами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Об'єктом  оподаткування  збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі,  з урахуванням  обсягу  втрат  води в їх системах водопостачання.  
    Об'єктом    оподаткування    збором    за   спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів є: для потреб гідроенергетики - фактичний  обсяг  води, що  пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії; для потреб водного  транспорту  -  час  використання поверхневих  вод  вантажним  самохідним і несамохідним флотом,  що експлуатується (залежно від тоннажності),  та пасажирським флотом, що експлуатується.

Об'єктом    оподаткування    збором    за   спеціальне використання води для потреб рибництва  є  фактичний  обсяг  води, необхідної  для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для  поповнення,  яке пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).  
    Ставка  збору  за  спеціальне  використання  води  для потреб гідроенергетики становить 5,24 гривні за 10 000 куб. метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій.

Ставки збору за  спеціальне  використання  поверхневих  вод  для  потреб  водного  транспорту  з  усіх річок,  крім Дунаю, становлять:

для вантажного самохідного і несамохідного флоту, що експлуатується, - 0,09 гривні за 1 тоннаж-добу експлуатації;  

   для   пасажирського   флоту,  що  експлуатується,  - 0,01 гривні за 1 місце-добу експлуатації.     

     Ставки  збору  за  спеціальне  використання  води  для потреб рибництва становлять:  
    27,52 гривні за 10 000 куб. метрів поверхневої води;

33,09 гривні за 10 000 куб. метрів підземної води.

Ставки  збору  за  спеціальне  використання води,  яка входить виключно до складу напоїв, становлять:

         

КР.5.04010602.ЕП.00.16.ПЗ

Арк. кРк
         

 

 16

Змн

Арк.

№ докум.

Підп.

Дата


 

 

 

    2560 гривні за 10 000 куб. метр поверхневої води;

    2986 гривні за 10 000 куб. метр підземної води.

Ставка  збору  за  спеціальне  використання   шахтної, кар'єрної  та  дренажної  води  становить 593 гривні за 10 000 куб. метрів води.

   Для   теплоелектростанцій   з   прямоточною   системою водопостачання  збір  за  фактичний обсяг води,  що пропускається через конденсатори турбін для охолодження конденсату, обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0,005.  
   До   ставок   збору   житлово-комунальні  підприємства застосовують коефіцієнт 0,3.

Згідно з варіантом  на спеціальному бланку (Додаток 2 ставки збору за спеціальне використання поверхневих вод та порядок обчислення і справлення збору за спеціальне  використовування водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту) зробити розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів.

Для розрахунку використовувати Додаток 1, Додаток 2.

Розрахунок  плати за спеціальне використання водних ресурсів по формулі:

П = V ∙ H ∙ k,

де: П -  плата за спеціальне використання води, тис. грн.;

V - фактичний обсяг забрудненої води, тис м3;

Н- ставка збору за спеціальне використання (поверхневої та підземної води), грн./100 м3;

k – коригуючий коефіцієнт, вид діяльності підприємства.

Дніпро (рибогосподарське підприємство).

Сума  яка підлягає сплаті у бюджет за використання поверхневих вод складає: П= 45135 ∙ 25,65 ∙27,52 = 31860254 = 318602,54 грн.

Вінницька область.

Сума  яка підлягає сплаті у бюджет за використання підземних вод складає:       П= 348 ∙ 43,11 ∙33,09 = 496425 = 4964,25 грн.

Загальна сума, яка підлягає сплаті у бюджет:

 Пзаг. = 318602,54 + 4964,25 = 323566,79 грн.

         

КР.5.04010602.ЕП.00.16.ПЗ

Арк. кРк
         

 

17

Змн

Арк.

№ докум.

Підп.

Дата


 

 

 

    1.  Платежі збори за забруднення навколишнього природного середовища

Екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий  платіж,  що справляється з фактичних  обсягів викидів у  атмосферне повітря,  скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин,  розміщення відходів,  фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються   їх   виробниками,   фактичного   обсягу   утворених радіоактивних  відходів  та  з фактичного  обсягу   радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

    Згідно Податкового  Кодексу (Відомості Верховної  Ради України (ВВР), 19.05.2011, №13-14, №15-16,№17 ст. 112) та розділу VІІI «Екологічний податок».                

    Платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи,  що  не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи,  громадські та інші підприємства,  установи  та організації,  постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі)  функції стосовно  таких нерезидентів  або їх засновників,  під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу  та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

- викиди  забруднюючих  речовин  в  атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих  речовин  безпосередньо  у  водні об'єкти;  
    - розміщення  відходів  у  спеціально  відведених  для цього  місцях  чи  на  об'єктах,  крім  розміщення  окремих  видів відходів як вторинної сировини.

Платники згідно Податкового Кодексу подають податкові розрахунки наростаючим підсумком (за квартал, півріччя, дев'ять місяців та рік) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби:

- за місцем знаходження  стаціонарних джерел забруднення  – у разі здійснення викидів  стаціонарними джерелами забруднення  та скидів;

- за місцем знаходження  спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів – у разі розміщення відходів;

         

КР.5.04010602.ЕП.00.16.ПЗ

Арк. кРк
         

18

Змн

Арк.

№ докум.

Підп.

Дата

 

- за місцем перебування  платника збору на податковому  обліку – у разі здійснення  викидів пересувними джерелами забруднення.

Якщо місце подання  податкових розрахунків не збігається з місцем перебування на податковому  обліку платника, якому в установленому  порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря  стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, то такий платник подає до органу ДПС, в якому він перебуває на обліку, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, копії відповідних податкових розрахунків.

Збір за забруднення  навколишнього природного середовища поділяється на такі види:

- збір за викиди  в атмосферне повітря забруднюючих  речовин стаціонарними і пересувними  джерелами забруднення;

- збір за скиди забруднюючих  речовин безпосередньо у водні об'єкти;

- збір за утворення  і розміщення відходів.

Збір за забруднення  навколишнього природного середовища встановлюється на підставі фактичних  обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і лімітів розміщення відходів.

         

КР.5.04010602.ЕП.00.16.ПЗ

Арк. кРк
         

19

Змн

Арк.

№ докум.

Підп.

Дата


 

 

 

 

2.2.1 Суми податку, які справляються за викиди стаціонарними джерелами забруднення

Суми податку, які справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за формулою:

де: Мі – фактичний обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах (т),  (Додаток 3, Таблиця 1);

Нпі – ставка податку в поточному році за тонну і-тої забрудненої речовини у гривнях з копійками,   (Додаток 3, Таблиця 2);

Переводжу г/с у т/рік

Факт

Вуглецю окис = 0,38∙31,5=12 т/рік

Сірковуглець = 0,28∙31,5=9 т/рік

Азоту оксиди = 0,13∙31,5=4 т/рік

Тверді речовини = 0,19∙31,5=6 т/рік

Суми податку, які справляються за викиди стаціонарними джерелами забруднення (Пвс)

 грн.

грн.

 грн.

 грн.

 

         

КР.5.04010602.ЕП.00.16.ПЗ

Арк. кРк
         

20

Змн

Арк.

№ докум.

Підп.

Дата


 

 

 

 

2.2.2 Суми податку, які справляються за викиди пересувними джерелами забруднення

Суми податку, які справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (Пвп), обчислюються платниками агентами самостійно виходячи з кількості фактично реалізованого палива та ставок податку за формулою:

,

де: Мі – кількість фактичного реалізованого палива і-того виду в тоннах (т), (Додаток 3, Таблиця 1) ;

Нпі – ставки податку в поточному році за тонну і-того виду палива у гривнях з копійками,  (Додаток 3, Таблиця 3);

Суми податку, які справляються за викиди пересувними джерелами забруднення (Пвп)

 грн.

 грн.

 грн.

 

         

КР.5.04010602.ЕП.00.16.ПЗ

Арк. кРк
         

21

Змн

Арк.

№ докум.

Підп.

Дата


 

 

 

 

2.2.3 Суми податку, які справляються за скиди

Суми податку, які справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (Пс), обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів скидів, ставок податку та коригувального коефіцієнта за формулою:

,

де: Млі – обсяг скиду і=тої забруднюючої речовини в тоннах (т), (Додаток 5, Таблиця 1) ;

Нпі – ставки податку в поточному році за тонну і-того виду забруднюючої речовини у гривнях з копійками, (Додаток 5, Таблиця 2) ;

Кос – коефіцієнт, що дорівнює 1,5 і застосовується у разі скидання забруднюючих речовин у ставки і озера (в іншому випадку коефіцієнт дорівнює 1). 

Суми податку, які справляються за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (Пс)

Лімітований стік:

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

         

КР.5.04010602.ЕП.00.16.ПЗ

Арк. кРк
         

22

Змн

Арк.

№ докум.

Підп.

Дата


 

 

 

 

грн.

         

КР.5.04010602.ЕП.00.16.ПЗ

Арк. кРк
         

23

Змн

Арк.

№ докум.

Підп.

Дата


 

 

 

 

2.2.4 Суми податку, які справляються за розміщення відходів

Суми податку, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригувальних коефіцієнтів за формулою:

 

.

 

де: Нпі – ставки податку в поточному році за тонну і-того виду відходів у гривнях з копійками, (Додаток 6, Таблиця 2);

Млі – обсяг відходів і-того виду в тоннах (т),  (Додаток 6, Таблиця 1) ;

КТ – коригуючтий коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів і який наведено (Додаток 4, Таблиця 1);

Ко – коригуючий коефіцієнт, що дорівнює 3 і застосовується у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів.

Суми податку, які справляються за розміщення відходів (ПРВ)

грн.

грн.

грн.

грн.

         

КР.5.04010602.ЕП.00.16.ПЗ

Арк. кРк
         

24

Змн

Арк.

№ докум.

Підп.

Дата


 

 

 

 

    1.  Економічне обґрунтування природоохоронних заходів

Природоохоронні заходи – це всі  види господарської діяльності, направлені на зниження і ліквідацію негативного впливу на навколишнє середовище, а також збереження, поліпшення і раціональне використання природних ресурсів.

Проведення природоохоронних заходів  вимагає чималих витрат, які є  виразимою у вартісній формі сукупністю всіх видів ресурсів, необхідних для здійснення природоохоронної діяльності. Загальна сума природоохоронних витрат складається з капітальних вкладень і експлуатаційних витрат.

Комплекс природоохоронних заходів  повинен забезпечувати максимальний економічний ефект складом якого є екологічні і соціально-економічні результати.

Екологічний результат природоохоронної діяльності зумовлюється зменшенням негативного  впливу на навколишнє середовище і  полягає в зменшенні об’єму забруднюючих речовин, потрапляючи в біосферу, збільшення кількості і поліпшення якості земельних, лісових, водних і ін. природних ресурсів.

Соціально-економічний результат  базується на економічній або  запобіганні втрат природних  ресурсів.

Загальний ефект природоохоронних заходів виявляється:

  • у сфері матеріального виробництва – приростом об’єкту прибутку або зменшення собівартості продукції;
  • в невиробничій сфері – економію витрат на виконання робіт і надання послуг;
  • у сфері особистого споживання – скороченням витрат особистих засобів населення, викликаних забрудненням навколишнього природного середовища.
         

КР.5.04010602.ЕП.00.16.ПЗ

Арк. кРк
         

25

Змн

Арк.

№ докум.

Підп.

Дата


 

 

 

 

2.3.1 Розрахунок економічних збитків від викидів забруднюючих домішок у атмосферне повітря

Економічна оцінка збитку від забруднення атмосферного повітря  здійснюється за такою формулою:

де: - питомий збиток від викиду забруднюючих речовин, рівний 2,4 грн./ умовн.т.;

- показник відносної небезпеки забруднення реципієнтів в зоні активного забруднення (ЗАЗ) (Додаток 7, Таблиця 1);

f - коефіцієнт розсіювання домішок, який залежить від фракційного складу і швидкості осідання частинок (пил, краплі рідини, газоподібні речовини);

М – маса річного викиду забруднюючих речовин, тонн/рік (Додаток 7, Таблиця 1), (Додаток 8, Таблиця 1).

У1=2,4∙0,4∙0,7∙2616,52=1758,3 грн./рік

У2=2,4∙0,4∙0,7∙852,46=572,9 грн./рік

де: h – висота джерела викиду забруднюючих речовин,м;

φ – температурна поправка для визначення висоти викиду, яка може бути розрахований по такій формулі:

         

КР.5.04010602.ЕП.00.16.ПЗ

Арк. кРк
         

26

Змн

Арк.

№ докум.

Підп.

Дата

Информация о работе Визначення економічної ефективності природоохоронних заходів