Охорона земель та здійснення господарської діяльності

Наступним обмежуючим фактором , який лімітує використання земельної  ділянки у с/г є засолення.

За характером засолення  грунти поділяються на

-засолені

-солонцюваті

-солонці

Засоленими вважаються грунти з вмістом солей у грунтово-вбирному комплексі понад 0,15-0,30%

Солонцюватими вважаються грунти у вбирному комплексі яких переважає катіон Na+, а його вміст більше 3%

Засолені і солонцюваті  грунти придатні для використання у складі ріллі. Для підвищення їх продуктивності доцільно впровадження хімічних меліоративних заходів,зокрема внесення гіпсу у грунти.

Солонцями називаються грунти у вбирному комплексі яких вміст обмінного натрію більше 10%.

Слабонатрієві солонці  придатні для часткового використання під ріллю, а середньо- і високонатрієві використовуються під природні пасовища.

Розподіл грунтів  на класи за обмежуючими факторами  засолення:

А) І клас – вміст  натрію до 3%.Грунти не потребують меліоративних  заходів;

Б) ІІ і ІІІ клас- вміст натрію 3-10%. Грунти потребують гіпсування.

В) ІV клас – вміст натрію 10-25%. Грунти потребують гіпсування і можуть частково використовують під ріллю

Г) V – VІІ клас – вміст натрію 25-40 %. Грунти використовують під природні пасовища

Д) VII клас – вміст натрію понад 40%. Грунти вилучаються із с/г обігу.

Порушеними грунтами називають грунти, які зруйновані внаслідок різнобічної промислової  діяльності і не придатні для раціонального  використання . Грунти, порушенні антропогенним чинником знаходяться на територіях, які поділяються на 6 категорій:

1. Території, які на яких іде інтенсивне видобування корисних копалин.
2. Території, які не використовуються , але будуть використані у майбутньому.
3. Населені території, на яких грунти порушені будівельними роботами та міськими звалищами
4. Території, які сумісні з природним непорушеним ландшафтом і не мможуть використовуватись без рекультивації
5. Території, порушення яких обумовлені природними факторами
6. Території міст населених пунктів, порушені внаслідок будівництва та комунальної діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

29.11.12

Державний контроль за використання і охороною земель

Надзвичайно важлива  роль у проведенні державної земельної  політики належить державному контролю за використанням та охороною земель. Його основне завдання полягає в  забезпеченні додержання всіма суб’єктами земельних відносин (органи місцевого самоврядування, органи виконавчої влади, підприємства, установи, організації і громадяни) вимог земельного законодавства України.

Саме завдяки державному самоврядному та громадському контролю за використанням та охороною земель здійснюється моніторинг виконання положень чинного законодавства, забезпечення попередження земельних правопорушень, виявляються відхилення від норм чинного законодавства при використанні земельних ділянок громадянами та юридичними особами, а також видаються вказівки щодо усунення земельних правопорушень, а при необхідності приймаються рішення щодо притягнення осіб, які допускають правопорушення до відповідальності.

Відповідно до ст. 188 ЗКУ  державний контроль за використанням  та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельним ресурсам, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель – спеціально уповноважений орган з питань екології і природних ресурсів.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлює ЗУ «Про державний контроль за використання і охороною земель».

Відповідно до ст. 187 ЗКУ  контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Чинне законодавство  розрізняє державний контроль за використанням і охороною земель та державний контроль за додержанням  законодавства про охорону земель.

Завданням державного контролю за використанням і охороною земель є:

1. Забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України
2. Забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель
3. Запобігання порушенню законодавства у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення порушень і проведення заходів щодо їх усунення
4. Забезпечення додержання землевласниками і землекористувачами стандартів і нормативів у сфері використання та охорони земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного та тваринного світу, водних та інших ресурсів

З огляду на положення  ст. Конституції України основними принципами здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визнано таке:

• Забезпечення раціонального використання та охорони земель як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави
• Пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні земельних ресурсів над економічним інтересом
• Повне відшкодування збитків заподіяних довкіллю внаслідок порушення земельного законодавства
• Поєднання заходів економічного стимулювання у відповідальності у сфері використання та охорони земель

Державний контроль за використанням  та охороною земель, дотриманням вимог  законодавства про охорону земель і моніторинг ґрунтів забезпечується такими методами:

1. Проведення перевірок
2. Розгляд звернень юридичних і фізичних осіб
3. Участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію меліоративних систем, рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об’єктів, які покликані підвищити родючість ґрунтів та забезпечити охорону земель
4. Розгляд документації із землеустрою пов’язаної з використання та охороною земель
5. Проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель с/г призначення.