Аналіз вихлопних газів автомобілів на вміст оксидів нітрогену та сульфур (ІV) оксиду

3             Сигналізація безпеки – світлова, звукова, приладовлезівна та комбінована – попереджає про виникаючу небезпеку.

4             Спеціальні пристрої безпеки – захисне занулення та заземлення.

5             Застосовуються індивідуальні засоби захисту (окуляри, захисні екрани, шоломи-респиратори, діелектричні килимки, рукавички). [13, с.14-15.].

Вимоги безпеки по закінченню роботи

- Привести в порядок своє робоче місце і одяг. Реактиви і інші розчини слід прибрати в спеціально відведену кімнату, закрити витяжну шафу, вимкнути вентилятор.

- Перевірити:

чи не пролита кислота, чи не розсипаються хімічні матеріали, чи всі судини з хімічними реактивами закриті;

чи не залишилися неприбраними хімічні реактиви.

- Вимкнути освітлення, відключити рубильник, закрити лабораторію, включити сигналізацію.

- Про всі зауваження повідомити начальника лабораторії.

Вимоги пожежної безпеки до транспортних засобів та гаражів

Транспорт у приміщеннях, під навісами або на спеціальних майданчиках повинен розміщатися відповідно до вимог будівельних норм та норм технологічного проектування таких підприємств.

Для приміщень та майданчиків із зберіганням понад 25 одиниць транспорту необхідно розробляти спеціальний план розміщення транспортних засобів з описанням черговості та порядку евакуації в разі виникнення пожежі.

Цим планом має передбачатися чергування персоналу в нічний час, вихідні та святкові (неробочі дні), а також визначатися порядок зберігання ключів запалювання з розрахунком на те, щоб черговий міг скористатися ними в разі необхідності евакуації транспорту.

Місця зберігання транспорту (крім індивідуального) повинні бути забезпечені буксирними тросами та штангами з розрахунку один трос (штанга) на 10 одиниць техніки.

Над приміщеннями, де знаходяться гаражі, не допускається розміщати приміщення з масовим перебуванням людей.

Приміщення для обслуговування автомобілів (за винятком приміщень для миття й прибирання) слід відділяти протипожежними стінами (перегородками) від приміщень для зберігання автомобілів.

Під горючими (дерев'яними) навісами дозволяється зберігати не більше 20 машин.

У приміщеннях, під навісами та на відкритих майданчиках, де зберігається транспорт, не дозволяється:

установлювати транспортні засоби в кількості, яка перевищує норму, порушувати план їх розміщення, зменшувати відстань між ними, а також від них до конструктивних елементів будівель (споруд);

захаращувати виїзні ворота і проїзди;

проводити ковальські, термічні, зварювальні, малярні й деревооздоблювальні роботи, а також промивання деталей з використанням ЛЗР та ГР (ці роботи повинні здійснюватися у відповідних майстернях підприємства);

тримати транспортні засоби з відкритими горловинами паливних баків, а також за наявності витікання пального і масла;

заправляти транспортні засоби пальним та зливати з них паливо (ці роботи повинні виконуватися на заправному пункті);

зберігати тару з-під пального, а також пальне і масла (крім гаражів індивідуального транспорту), за винятком палива в баках та газу в балонах, змонтованих на автомобілях;

підзаряджати акумулятори безпосередньо на транспортних засобах;

підігрівати двигуни відкритим вогнем (смолоскипами, паяльними лампами тощо), користуватися відкритими джерелами вогню для освітлення;

установлювати на загальних стоянках транспортні засоби для перевезення ЛЗР та ГР, а також горючих газів;

залишати у транспортних засобах промаслені обтиральні матеріали та спецодяг після закінчення роботи;

залишати автомобілі на стоянці з увімкненим запалюванням;

ставити на зберігання транспорт з несправною електропроводкою та з увімкненим вимикачем "маси" (де такий є), з несправною пневматичною системою гальмування;

подавати в разі несправної паливної системи бензин у карбюратор безпосередньо з резервуара через шланг або в інший спосіб;

допускати накопичення на двигуні та його картері бруду й масла.

Забороняється влаштування оглядових канав та погребів у гаражах для зберігання автомобілів на газовому паливі.

Автомобілі та інші транспортні засоби мають бути забезпечені вогнегасниками відповідно до Переліку транспортних засобів і норм їх оснащення вогнегасниками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1997 року N 1128.

Автобуси, тролейбуси та вантажні автомобілі, призначені для перевезення людей і спеціально обладнані з цією метою, мають бути укомплектовані двома вогнегасниками: один має бути в кабіні водія, а другий - у пасажирському салоні автобуса, тролейбуса або в кузові автомобіля.

Автоцистерни, призначені для перевезення ЛЗР та ГР, повинні зберігатися в одноповерхових будівлях, ізольованих від інших приміщень протипожежними стінами 2-го типу, або на спеціально відведених для цієї мети відкритих майданчиках.

Автомобілі-цистерни і спеціально обладнані автомобілі, призначені для перевезення небезпечних вантажів, ЛЗР та ГР, повинні мати надійне заземлення, вимикачі для відключення акумуляторної батареї автомобіля, не менше двох вогнегасників, покривало з повсті або негорючого теплоізоляційного матеріалу, пісочницю із сухим піском, лопату. Вихлопні труби в них повинні бути виведені під радіатор і обладнані справними іскрогасниками.

У приміщеннях для ремонту та в підсобних приміщеннях не дозволяється здійснювати капітальний та середній ремонт транспорту з баками, наповненими пальним (газобалонних автомобілів - коли заповнені газом балони), та картерами, заповненими маслом.

Під час ремонту бензобаків необхідно попередньо промити їх гарячою водою або розчином каустичної соди, продути парою, просушити гарячим повітрям до повного видалення залишків ЛЗР. Очищення слід здійснювати на відкритому повітрі або у вентильованому приміщенні, а зварювання чи паяння - з відкритими отворами бензобаків та заповненням резервуара водою.

Миття та знежирювання деталей повинно проводитися з урахуванням вимог пункту Застосування для миття та знежирювання ЛЗР та ГР дозволяється лише в тих випадках, коли існуючі негорючі речовини і безпечні методи не забезпечують необхідної за технологією чистоти обробки деталей.

Перед проведенням фарбування та сушіння автомототранспортних засобів їх бензобаки слід знімати або проводити заходи з їх очищення (пропарювання, сушіння тощо).

Не дозволяється експлуатація газобалонних автомобілів з несправною газовою апаратурою та за наявності витікання газу через нещільні з'єднання, а також в'їзд (зберігання) автомобілів у приміщення, коли газова апаратура несправна.

Під час проведення ремонту, пов'язаного з виконанням зварювальних та фарбувальних робіт (включаючи штучне сушіння), газовий балон повинен бути знятий з автомобіля і продутий.

1.5 Охорона навколишнього середовища

Автомобільний транспорт також став найбільш масовим і потужним забруднювачем у містах в усіх розвинутих країнах. На його частку припадає в  середньому 31%, а в деяких містах  - до 80% шкідливих викидів. У сумарних викидах з гігієнічного погляду особливу небезпеку становлять оксид карбону (78,5%), вуглеводні (14,2%), оксиди нітрогену (7,3%), альдегіди, сажа, аерозоль плюмбуму, полі циклічні вуглеводні. [9, с. 67]

1.5.1 Джерела забруднення навколишнього середовища сульфур (IV) оксидами

Діоксид сірки SO2 або сірчистий газ виділяється під час згоряння палива з домішкою сірки (вугілля, нафта), переробки сірчаних руд, горіння териконів, виплавляння металів, роботи автотранспорту.

Велика частина (96%) сірки потрапляє в атмосферу у вигляді діоксиду сірки SO2, утворюється і відповідно викидається в атмосферу при спалюванні нафти в газоподібних викидах топочного мазуту, коксового газу, виплавці сталі, міді, свинцю, нікелю. Сульфідна сірка окислюється до SO2 й залежно від функціонування систем утилізації і очищення поступає в атмосферу.
[5, с. 179]

У найбільших містах продукти згорання автомобільного палива викликають зміг. Найбільш негативними викидами є не тільки SO2, але і продукти його перетворення.

Хімізм:

2 SO2 + О2  SО3                                                   1.17

SО3+ Н2О  H2SO4                                                                      1.18

SО2 + NО2+Н2О H2SO4 + NО                                                   1.19

Основними джерелами забруднення є: виробництво H2SO4, згорання палива з домішкою сірки (вугілля, нафта), переробки сірчаних руд, горіння териконів, виплавляння металів, металургійна, полімерна, будівельна, нафтопереробна промисловості, атомна енергетика.

1.5.2 Джерела забруднення навколишнього середовища нітрогену оксидами

Основним джерелом нітроген оксидів є автотранспорт. Під дією ультрафіолетового випромінювання Сонця оксид нітрогену (IV) NО2 може перетворювати на нітроген оксид (II) NО. Але частіше в повітрі відбувається хімічна реакція.

Хімізм:

2NO + O2 2NО2                                                                                        1.20

При взаємодії з водяною парою NО утворює нітратну кислоту НNO3 та інші сполуки нітрогену. При наявності ультрафіолетового випромінювання оксиди нітрогену можуть сполучатися з вуглеводними сполуками, утворюючи фотохімічні окислювачі: пероксиацетилнітрат (ПАМ), пероксибензоїлнітрат (ПБН), озон, пероксид гідрогену. Разом з NО ці окислювачі – основні складові частини фотохімічного смогу, який часто буває в великих південних промислових центрах України. [17, с. 142]

1.5.3 Вплив сульфур (IV) оксидів на людину та довкілля

SO2 - сильний дратівливий газ, який можна розпізнати по запаху, смаку навіть при великому розбавленні.

У легких випадках отруєння у людини при дії концентрату SO2 близько 0,001% (за об'ємом) спостерігаються явища роздратування, переважно верхніх дихальних шляхів і очей. Виникає сльозотеча, чхання, кашель.

При поразці середньої тяжкості хворі скаржаться на загальну слабкість, напади кашлю, нудоту. Відмічається різко виражена гіпертонія слизистих верхніх дихальних шляхів, опік слизистої оболонки .

У важких випадках, при дії великих концентратів, наступає гостра задуха, важка задишка. [11, с. 225]

SO2 діє на органи дихання і ця дію посилюється у присутності туману і диму, оскільки основна частина газоподібного SO2 розчиняється у волозі слизистих оболонок рота і носа й у вигляді аерозолю може проникати у внутрішні органи дихання, де перетворюється в H2SO4.

Забруднення атмосфери SO2, особливо при тривалих туманах, викликає загострення захворювання верхніх дихальних шляхів, що може привести до збільшення смертності. [14, с. 176]

Отруєння залежить від інтенсивності дії і тривалості перерви у контакті з SO2. Повторне отруєння може перейти в хронічну інтоксикацію. Вона спостерігається у робочих сірчанокислотних, мідеплавильних цехів металургійного виробництва SO2.

Вони здійснюють як безпосередню шкідливу дію на біоту, осідаючи на зеленій масі рослин, так і непряму, закислюючи ґрунти і водоймища. При закислені ґрунту зменшується кількість доступних живильних речовин, знижується родючість, а при закисляні водоймищ - гине риба і інші мешканці. [5, с. 183]

SO2 надає виражену токсичну дію і на рослини: змінює відкриття гирл, зменшує суху масу рослинних тканин, пригнічує або пригноблює швидкість фотосинтезу, відбувається розпад хлорофілу, руйнуються клітини і серйозно ушкоджується листя у вигляді локалізованих руйнувань тканини (некрозів). ГДК для рослин 0,15мг/дм3. [5, с. 221]

Для тварин надходження в організм SO2 може викликати швидке порушення дихання, руховий неспокій, і тварини гинуть. Також при хронічному отруєнні порушується обмін вітамінів С; В1; В2; з'являється катаральний бронхіт, дистрофічні зміни в печінці, серці і нирках; розвиток хронічної інтоксикації. Відбуваються функціональні і морфологічні зміни дихальної системи, шлунку і печінки, знижується гострота нюху, в дванадцятипалій кишці і шлунку спостерігається ерозії слизистої оболонки, розширення лімфатичних судин; судоми м'язів шиї, кінцівок. ГДК для тварин 3,4мг/м3. [5, с. 224]

1.5.4 Вплив нітрогену оксидів на людину та довкілля

Нітроген оксиди (NO, NO2) негативно впливають на епітелій органів дихання, викликають набряки. При тривалому впливі цих забруднювачів на людський організм виникає кров'яна отрута, яка переводить оксигемоглобін в метгемоглобін і надає пряму дію на центральну нервову систему.

Досліди проводилися в умовах, наскільки можливо виключити перетворення N0 в N02. Білі миші спочатку проявляють неспокій, широко розплющують очі; лапи і вуха бліді, морда синюшна, очне дно забарвлене в темний колір. Через декілька хвилин тварини волочать задні кінцівки. Раптово починаються судоми, потім миші швидко приймають бічне положення і гинуть в клінічних судомах. Якщо тварину до настання смерті витягують на чисте повітря, слідує швидке одужання, причому очне дно знову червоніє; решта всіх змін кольору шкірних покривів також зникає.