Аналіз вихлопних газів автомобілів на вміст оксидів нітрогену та сульфур (ІV) оксиду

Турбідиметричний метод визначення SO2

Недоліки: невелика точність аналізу, відносна погрішність – 5% і більше відсотків, потрібно стабілізувати розчини каламуті, застосування методу обмежене, оскільки розмір частинок суміші не може бути однаковим .

Титриметричний метод

Перманганатометрія

Недоліком цього методу є те, що початковий реагент - перманганат калію важко отримати у хімічно чистому стані, стандартні розчини перманганату не стійкі, з часом змінюють свій титр, з цього приводу його треба час від часу перевіряти; при титруванні перманганатом не рекомендують використовувати хлоридну кислоту для підкислення розчину, деякі реакції проходять при кімнатній температурі дуже повільно, тому проводять нагрівання розчину, титрування залежить від багатьох факторів, які рекомендують виконувати. [10, с. 257]

Хемілюмінесцентний метод визначення NO та NO2

Істотним недоліком хемілюмінесцентного методу визначення NO є необхідність знання механізму реакції, вираховування можливості утворення нефлуоресцентних речовин. [21, с. 623]

Інфрачервоний метод визначення NO та NO2

Недоліком є велика коштовність приладів, проблеми оптичної та електричної стабільності приладу, випромінювання виділяється за допомогою більш менш вузько смугових фільтрів. [21, с. 284]

Ультрафіолетовий метод визначення NO та NO2

При ультрафіолетовому методі недоліками визначення є велика коштовність приладів, проблеми оптичної та електричної стабільності приладів, використання спеціальних приладів, у якості диспергуючих елементів використовується кварцова призма. [21, с. 341]

Вимірювання концентрації індикаторними трубками

При вимірювання концентрації індикаторними трубками істотним недоліком є велика похибка 20 – 30%, на результати аналізу впливають температура, присутність речовин, які заважають визначенню.

На підставі приведених даних можна зробити висновок, що для визначення NO та NO2, SO2 у повітрі найдоцільніше використовувати універсальний газоаналізатор УГ - 2. Оскільки це надійний прилад, який дозволяє визначити NO та NO2, SO2 у вихлопних газах автомобілів. Його швидкість, точність, невеликі габаритні розміри дозволяють проводити вимірювання безпосередньо на місці знаходження відходящих газів, що викидають до атмосфери газові відходи.

Газоаналізатори – це прилади, що дозволяють з достатньою точністю проводити вимірювання одного чи декількох компонентів газової суміші на місці вимірювання. Крім того, газоаналізатори часто мають пристрої, що сигналізують про підвищену концентрацію компоненту в повітрі робочої зони за допомогою лампи, що починає світитися, або аварійної сигналізації, що значно полегшує контроль за станом повітря робочої зони на підприємстві.

1.3 Опис приладу, що використовується

Універсальний газоаналізатор УГ – 2

Універсальний переносний газоаналізатор типу УГ-2 призначається для визначення в повітрі виробничих приміщенні концентрації шкідливих газів (пари).

Принцип роботи газоаналізатора типу УГ-2 заснований на просмоктуванні  повітря, що містить шкідливі гази (пари), через індикаторну трубку повітрозабірним пристроєм. Утворення забарвленого стовпчика в індикаторній трубці відбувається унаслідок реакції, що виникає між аналізованим газом (пором) і реактивом наповнювача індикаторної трубки. При цьому відбувається утворення кольорового продукту, відмінного від початкового.

Довжина забарвленого стовпчика індикаторного порошку в трубці пропорційна концентрації аналізованого газу в повітрі і вимірюється за шкалою, градуйованою в мг/м3.

Повітрозабірний пристрій

Основною частиною повітрозабірного пристрою є гумовий сильфон з розташованою усередині стакана стислою пружиною, яка утримує сильфон в розтягнутому стані.

На схематичному мал. 1 зображений подовжній розріз повітрозабірного пристрою УГ-2.

У закритій частині корпусу (1) поміщається гумовий сильфон (2) з двома фланцями і стаканом, в якому знаходиться пружина (3).

У внутрішніх гофрах сильфону встановлені кільця (4) розпорів для додання сильфону жорсткості і збереження постійності об'єму. На верхній платі (9) є нерухома втулка (7) для напряму штока (6) при стискуванні сильфону.

На штуцері (II) з внутрішньої стіни надіта гумова трубка (12), яка другим кінцем через нижній фланець з'єднується з внутрішньою порожниною сильфону.

До вільного кінця трубки (10) при аналізі приєднується індикаторна трубка і при необхідності фільтруючий патрон.

Просмоктування досліджуваного повітря через індикаторну трубку проводиться після попереднього стискування сильфону штоком. На гранях (під головкою штока) позначені об'єкту просмоктуваного при аналізі повітря. На циліндровій поверхні штока є чотири подовжні канавки, кожна з двома поглибленнями (5), що служать для фіксації фіксатором (8) об'єму просмоктуваного повітря. Відстань між поглибленнями на канавках підібрана так, щоб при ході штока від одного поглиблення до іншого сильфон забирав необхідне для аналізу даного газу кількість досліджуваного повітря.

1 – корпус;                                                               7 – втулка;

2 – сильфон;                                                             8 – фіксатор;

3 – пружина;                                                            9 – плата;

4 – кільце розпір;                                                    10 – трубка гумова;

5 – канавка з двома поглибленнями;                    11 – штуцер;

6 – шток;                                                                  12 – трубка гумова

Малюнок 1 – Повітрозабірний пристрій

Порядок проведення роботи

1. Отримати індикаторні трубки, заздалегідь підготовлені, відповідно аналізованому газу.

2. На місці виробництва аналізу при відкритій кришці приладу відвести стопор і у втулку, вставити шток так, щоб стопор ковзав по канавці штоку, над якою вказаний досліджуваний газ і об'єм просмоктуваного повітря. Тиском руки на шток сильфону стискувати до тих пір, поки стопор не зайде у верхній отвір канавки штока.

3. За допомогою скребка звільнити індикаторну трубку від запобіжних ковпачків, при цьому треба стежити, щоб шматочки сургучу не потрапили всередину трубки.

При утворенні просвіту між стовпчиком порошку і пижами усунути його легким натисненням штиря.

4. Один кінець індикаторної трубки з'єднати з вільним кінцем гумової трубки приладу, а другий кінець з гумовим шлангом судини із загазованим повітрям.

5. Відкрити кран судини із загазованим повітрям і рукою відвести стопор. Як тільки почне рухатися шток, убрати руку від стопора. В цей час відбуватиметься просмоктування загазованого повітря через індикаторну трубку.

Після припинення руху штока, припинити впускання повітря в судину, відразу ж закриваючи його. Повторювати до тих пір, поки стопор не увійде до нижнього поглиблення канавки (чутне клацання) – рух штока припиняється.

6. Після цього необхідно дати витримку (через залишковий вакуум, в сильфоні продовжується просмоктування), а потім накрити край судини із загазованим повітрям, індикаторну трубку зняти і вкласти на відкидній кришці приладу біля відповідної шкали (з позначенням даного газу і об'єму просмоктуваного повітря) так, щоб початок стовпчика, що потемнів, співпав з нульовим діленням шкали.

Цифра на шкалі, співпадаюча з верхнім кінцем забарвленого стовпчика, відповідатиме концентрації даного газу або пари в мг/м3, аналізованого повітря.

7. Порівняти колір індикаторного порошку в індикаторній трубці з технічною характеристикою порошків і фактичну загазованість з граничнодопустимими концентраціями по нормах СН-245-71.

1.4 Заходи з охорони праці, техніки безпеки, пожежна безпека

Інструкція з охорони праці для працівників аналітичної лабораторії бюро охорони навколишнього середовища

Загальні вимоги

- До роботи аналітика допускаються особи, що досягли 18-річного віку, що пройшли відповідне навчання, інструктаж і перевірку знань вимог безпеки з оформленням в спеціальному журналі.

- У цілях захисту від шкідливих умов на виробництві і небезпеки працівники лабораторії повинні користуватися при роботі наступними засобами індивідуального захисту:

халат бавовняний, термін використання - 18 місяців;

рукавички гумові - чергові;

окуляри захисні - до зносу;

- Тримати в чистоті і порядку робоче місце, не нагромаджуючи проходи в лабораторії.

- Уміти користуватися первинними засобами пожежогасіння.

- Не допускати зберігання вибухонебезпечних і пожеже небезпечних речовин в безпосередній близькості від речовин, які можуть викликати реакції.

- Забороняється тримати поблизу електроприладів легкозаймисті речовини.

- Вогненебезпечні речовини повинні зберігатися в спеціальній витяжній шафі або в ящику, або в залізній шафі з надписом «вогненебезпечні речовини».

- Необхідно дотримувати:

правила особистої гігієни (працювати в спецодягу і інших засобах індивідуального захисту), приймати їжу в спеціально відведеному для цього місці або заводській їдальні.

- На території заводу, в цехах бути уважним до сигналів водіїв транспорту.

- При несправності електроустаткуванні викликати електрика, не усувати несправності самим.

- При травмах уміти надати першу долікарську допомогу.

Інструкція по пожежній безпеці для працівників лабораторії бюро охорони навколишнього середовища

Відповідно до чинного законодавства відповідальність за забезпечення пожежної безпеки в лабораторії несе начальник лабораторії.

Начальник лабораторії зобов'язаний:

- організувати в лабораторії вивчення і виконання типових правил працівниками лабораторії;

- встановити в лабораторії протипожежний режим (наявність первинних засобів пожежогасінні, їх справність);

- періодично перевіряти стан пожежної безпеки в  лабораторії;

- стежити за справністю опалювання, вентиляції, електроустановок, лабораторного устаткування, вживати заходів до усунення знайдених несправностей;

- всі працівники лабораторії повинні проходити спеціальну протипожежну підготовку в системі виробничого навчання. Особи, що не пройшли інструктаж, до роботи не допускаються.

Відповідальність за пожежну безпеку

- У приміщенні лабораторії повинні бути вивішені таблички з вказівкою прізвища і посади особи, відповідальної за пожежну безпеку.

- Всі працівники лабораторії зобов'язані знати і точно виконувати правила пожежної безпеки.

- Особи, винні в порушенні правил пожежної безпеки залежно від характеру порушення і їх наслідків несуть відповідальність в дисциплінарному, адміністративному або службовому порядку.

Перша допомога при уражені електричним струмом

Результат ураження електричним струмом часто залежить від того, як швидко звільнили потерпілого від дії струму та надали йому першу долікарську допомогу.

Звільняючи потерпілого від дії струму  необхідно пам'ятати, що дотик до постраждалого голіруч небезпечний: необхідно застосовувати гумові рукавички, сухі дошки, гумові килимки. В деяких випадках можна перерубати або перерізувати струмоведучі дроти (кожен окремо). Якщо після звільнення від струму потерпілий знаходиться в свідомості, то необхідно розстебнути або зняти йому одяг, що заважає, забезпечити повний спокій і доступ свіжого повітря до прибуття лікаря. Якщо потерпілий не дихає або дихає судорожно, то після звільнення його від одягу, що заважає, приступають до штучного дихання.

Найбільш ефективним вважають метод штучного дихання «з рота в рот». При цьому способі той, хто надає допомогу, вдуває повітря в рот (або в ніс) потерпілого — 10—12 вдувань в 1 хв. У гігієнічних цілях повітря вдувають через змочену марлю або спеціальну трубку. Одночасно роблять зовнішній масаж серця, ритмічно стискуючи передню стінку грудної клітки. [15, с. 47]

Вимоги перед початком роботи

- Привести в порядок робочий одяг, застебнути обшлаг рукавів, надіти головний убір.

- Привести в порядок робоче місце.

- Перевірити справність приладів, цілісність хімічного посуду.

- При виявленні несправності устаткування доповісти начальнику лабораторії і до усунення несправностей до роботи не приступати.

Вимоги безпеки під час роботи

При виконанні аналізів треба дуже пильно стежити за виконанням правил техніки безпеки.

До головних заходів техніки безпеки відносяться:

1             Огороджуючий пристрій, що ізолює працівника від систем, що рухаються, машин і механізмів, від небезпечних за напругою струмопроводячих частин електрообладнання, зон високих температур і шкідливих випромінювань.

2             Приточно-витягова вентиляція використовується для видалення з робочого приміщення шкідливої пари, газів, пилу.