Господарство Українських земель у другій половині XVII-XVIII ст

Новий етап економічного зближення українського й російського народів розпочався у 80—90-х роках XVIII ст.— напередодні та в період включення Правобережної України до складу Росії. Саме в цей час інтенсифікувалася торгівля населення Правобережжя з Москвою, Петербургом, Калугою, Переяслав-Залеським, Курському Архангельськом та іншими російськими містами. На території- регіону поширилася російська монета.

      Певна кількість російських товарів збувалася й на території західноукраїнських земель. Купці з Росії продавали на місцевих торгах і ярмарках (як правило, оптом) різні вироби. Потім скупники розвозили їх по дрібних базарах у поміщицьких і казенних містах, містечках і селах. При цьому роздрібна ціна на сільськогосподарську й промислову продукцію набагато зростала. Чимало російських товарів потрапляли на Волинь, Поділля й Галичину через харківські, роменські, київські, бердичівські ярмарки. Західноукраїнські міста мали торговельні зв'язки насамперед із Москвою, Києвом, Ніжином, Путивлем, Севськом. Зокрема, на Північну Буковину з Росії, крім традиційної продукції тваринництва і хліба, привозилася солона риба, заячі, козячі шкіри, смущки, ікра та ін. Вони збувалися на північнобуковинських ярмарках і торгах, а також вивозилися в інші провінції Австрії. Росія ж у свою чергу одержувала із Західної України текстильні й металеві вироби, предмети міського ремесла і селянського промислу, хутра, смушки, овчини, юхту, папір тощо. Вивіз здійснювався через митниці на кордонах між Польською та Російською державами у Васильківську, Стайківську, Сорокашитську, Кам'янську і т. д.

      Наприкінці XVIII ст. зростає роль Дністра в економіці Західної України, де існували два основні сухопутні шляхи для експорту та імпорту у зв'язках з Росією: північний і південний. Перший ішов зі Львова' через Мінськ до Смоленська і далі до Москви, другий — зі Львова через Житомир, Корости-шів і Київ до Москви. [7]

      Висновки 

      Отже, в ході дослідження за темою «Господарство Українських земель у другій половині ХVІІ-ХVІІІ ст..» було проаналізовано особливості земельних відносин, ведення сільського господарства, розвиток ремісництва та мануфактурного виробництва, формування внутрішнього та зовнішнього ринку даного регіону. За результатами дослідження можна зробити наступні висновки.

      У другій половині ХVІІ-ХVІІІ ст. на Правобережній та Західній Україні відбувались помітні зрушення в сільському господарстві та аграрних відносинах, у промисловому виробництві, торгівлі. Всі ці зміни свідчили, про визрівання в надрах натурального господарства елементів капіталістичного укладу. Поступово вони проникали у галузі феодального виробництва, дедалі сильніше визначали структуру економічної спільності українців. Але належність українських земель до складу іноземних держав, підпорядкування української економіки їхньому впливові та владі суттєво гальмувало й деформували поступальну розвиток. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Використана література 

      1. Економічна історія України. / Б.Д.  Лановик, М.В. Лазарович,

      Р.М. Матейко, З.М. Матисякевич. За заг. ред. Б.Д. Лановика.

      – К.: Видавничий дім «Юридична книга», 2007. - 456с.

      2. Економічна історія України. / Уперенко М.О., Кузнєцов Е.А.,

      Парієнко Г.К., Коломійчук Т.Х., Петришина Л.В., Мамонова В.О.

- Х.: ТОВ «Одісей», 2007. – 496с.

3. Історія  України. /За ред. Зайцева Ю.А.  – Львів: Світ, 2006. – 463с.

4. Історія  України. /За ред. Г.Д. Темка,  Л.С. Тупчієнка.

– К.:       Видавничий центр «Академія», 2007. – 480 с.

5. Лановик Б.Д. та ін. Економічна історія України і світу.

– К.:   Видавничий дім «Юридична книга», 2009. – 472с.

6. Леоненко  П.М., Юхименко П.І. Економічна  історія України.

- К.: Знання-Прес, 2008. – 499с.

7. Нікула О.І. Економічна історія України і світу.

– Львів: Львівський   банківський інститут НБУ, 2007. – 220с.