Економічні системи та їх моделі

 

                                                   ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………………  3

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА: СУТЬ, СТРУКТУРА,

КЛАСИФІКАЦІЯ ……………………………………………………………………..5

1.1. Сутність та структура економічної  системи…………………………………...5

1.2. Класифікація економічних систем……………………………………………...9

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОМАНДНО –

АДМІНІСТРАТИВНОЇ, РИНКОВОЇ І ЗМІШАНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ 

СИСТЕМИ……………………………………………………………………………15

2.1. Командно-адміністративна економічна  система…………………………….15

2.2. Ринкова економічна система…………………………………………………..17

2.3. Змішана економічна система………………………………………………….21

РОЗДІЛ 3. НАЦІОНАЛЬНІ МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНИХ  СИСТЕМ В 

СУЧАСНИХ УМОВАХ……………………………………………………………..25

3.1. Національні моделі змішаної  економічної системи………………………...25

3.2.Економічна система в Україні…………………………………………………33

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………….35

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………..38

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………

 

                                                 

ВСТУП

 

Актуальність теми даної роботи полягає в тому, що людство упродовж своєї історії використовує різні системи господарювання. Деякі з них передбачають використання грошей, а в інших гроші не потрібні. Одні системи господарювання забезпечують добробут людей, а в інших більшість населення перебуває на межі фізіологічного виживання.

Методами дослідження  при з'ясуванні предмета економічної теорії, сутності і основних елементів економічної системи постають складні та багатопланові проблеми: як дослідити економічні закони (як найглибшу сутність таких систем) і категорії, розкрити процес еволюції економічних систем, з'ясувати кожну з підсистем на прикладі будь-якої країни в сучасних умовах, передбачити тенденції її розвитку. Відповідь на ці та інші запитання узагальнено дає діалектичний метод дослідження. Він розвивається і узгоджується відповідно до об'єктивних законів дійсності, тому пізнання складних економічних систем передбачає використання багатшого арсеналу засобів і прийомів дослідження, більшої кількості елементів діалектичного методу.

Метою роботи є з’ясування  суті економічної системи та її основних компонентів, а також ознаки товарного господарства. Це допоможе нам зрозуміти, чому, наприкінці ХХ ст.. значна кількість країн вибрала шлях до ринкової економіки.

Завданням роботи є:

- з’ясувати концепційні засади  вивчення економічних систем  суспільства;

- визначити поняття і структуру  економічних систем суспільства;

- розкрити зміст і основні  риси ринкової організації господарської  діяльності суспільства як основи  сучасних економічних систем;

- виявити об’єктивні критерії  типологізації економічних систем;

- простежити об’єктивні передумови  формування економічної системи  України;

Відомості про обсяг  і структуру курсової роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, переліку літератури і додатків. Перший і третій розділи поділяється на два параграфи, а другий складається з трьох. Робота складається з 39 сторінок.

Поняття «економічна система» широко використовується в економічній науці,політології,  політиці.  Проте  в  його трактуванні відсутня єдність поглядів. Зумовлено це  тим,  що  поняття,  яке розглядається,   є   складним   системним   утворенням   з   багатоманітними характеристиками,  кожна  з  яких,  хоч   і   відображає   суттєві   сторони економічної  системи,  не  є  повною.  Саме  тому  в   науковій   літературі економічна  система  визначається  як  економіка,  спосіб  виробництва,  тип господарства,   сукупність   виробничих   відносин   (економічний    базис), сукупність видів господарської діяльності тощо.  Між  цими  поняттями  часто ставлять знак рівності, розглядають їх як синонімічні.

Поняття  «економічна   система»   можна   доповнити суб'єктивним фактором у зв'язку з тим, що, по-перше, економічна  система  не існує без людей, по-друге, до складу  продуктивних  сил  входять  не  тільки люди, а й продукти їхньої інтелектуальної  діяльності  (наука,  технологія), менталітет, що  відрізняє  один  народ  від  іншого.  Невід'ємною  складовою економічної системи є природне середовище, що перетворюється людьми.

 Економічна  система  суспільства   формується   на основі суспільного  виробництва   і  спрямована  на  його  розвиток,  якісне удосконалення, що є базою для реалізації багатоманітних потреб та  інтересів суб'єктів виробничої діяльності всіх членів суспільства. На  основі   суспільного   виробництва   формуються економічні відносини між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну  та споживання створених матеріальних і нематеріальних цінностей.

Таким  чином,  економічна  система  – це  надзвичайно складне  утворення,  яке  включає  в  себе  продуктивні  сили  і   виробничі відносини, тобто спосіб виробництва на даному етапі  розвитку.  Одночасно  в економічну систему входять економічна роль держави  та  її  політико-правові форми.

 

       

РОЗДІЛ І. ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА: СУТЬ, СТРУКТУРА,

         КЛАСИФІКАЦІЯ 

 

1. Сутність та структура економічної системи 

 

Економічна система будь-якого  суспільства, того або іншого способу  виробництва є органічною складовою  соціальної системи. Соціальна система як упорядкована цілісність охоплює соціальні спільноти й окремих індивідів, об'єднаних специфічними та різноманітними взаємовідносинами, а також зв'язками. Основою соціальної системи, тобто кожного суспільства, є економічна система. Причина найважливішої ролі економічної системи у житті суспільства полягає в тому, що економіка — це основа існування країни. Від стану економіки, ступеня її розвиненості залежить місце кожної держави у світовій спільноті, рівень обороноздатності, добробут народу.

Сутність економічної системи  визначається і разом з тим  залежить від конкретної історичної сукупності економічних відносин, яка  відповідає певному рівню розвитку продуктивних сил і розвивається на основі дії об'єктивних економічних  законів і суб'єктивних чинників. Інакше кажучи, економічна система — це обшир дії виробничих відносин і продуктивних сил, а їх взаємодія характеризує сукупність видів та організаційних форм господарювання.

Структурні елементи економічної  системи:

• виробничі відносини;

• продуктивні сили суспільства;

• механізм господарювання.

Принципи будови економічної системи, як і джерела її руху, є прямим наслідком сутності, змісту економічної  системи. Можна виокремити такі три  принципи її будови:

• ієрархічність;

• рухомість;

• суперечливість.

Розглядаючи ієрархічну будову економічної  системи, серед її елементів виокремлюють найважливіші, з одного боку, і менш важливі — з іншого. Цілком зрозуміло, що найважливіший елемент економічної  системи — виробничі відносини. Визначальна роль виробничих відносин в ієрархії економічної системи пояснюється тим, що стрижень цих відносин — відносини пануючої власності на засоби виробництва зумовлюють лад кожного суспільства; все інше — наслідки пануючої у певній країні форми власності (капіталістичної, феодальної або рабовласницької). Саме відносини власності зумовлюють соціально-економічну природу способу виробництва, його загальні та специфічні економічні закони, характер зв'язків між усіма суб'єктами економічної системи — індивідами, колективами, організаціями і підприємствами; такі зв'язки є різними інформаційними потоками.

Саме завдяки принципу ієрархічності  економічна система суспільства  має органічний і цілісний характер, усі її елементи розміщуються згори  донизу залежно від їх значущості, ролі, яку вони відіграють в економічних процесах. Без цього цілісна сукупність елементів економічної системи була б неможливою, це був би хаотичний рух елементів. Принцип ієрархічності передбачає субординацію, тобто підпорядкування менш важливих елементів економічної системи суспільства основним. Зрозуміло, що вертикальний тип субординації жорсткіший, ступінь підпорядкованості набагато глибший, ніж за горизонтальної залежності, коли відносини пом'якшуються, набуваючи характеру партнерства. Існуючий механізм субординації елементів економічної системи суспільства є визначальним, оскільки всі її елементи співіснують у глибокому, органічному взаємозв'язку та взаємодії, причому зворотний зв'язок, імпульси і сигнали знизу за важливістю можуть не поступатися тим, що надходять згори.

Другим принципом побудови економічної  системи суспільства є її рухомість. Річ у тому, що кожне суспільство  не є застиглим, воно постійно перебуває  у русі, процесі змін і перетворень. Адже сама економічна система змінюється, вдосконалюється, у суспільстві відбуваються різні політекономічні процеси, які примушують вдаватися до певних дій, іноді навіть асиметричних. Це стосується і найблагополучніших країн Західної Європи і Північної Америки, коли зміна ціни на нафту може призвести до руйнівних наслідків для всього господарського механізму, як це сталося у 70-х роках ХХ ст. Ще більшою мірою це стосується країн третього світу, які нещодавно звільнилися від колоніальної залежності від держав-метрополій. Годі й казати про Україну, де у 90-х роках відбулося два просто-таки геологічні злами — перехід від адміністративно-командної системи до ринкової, з одного боку, вихід з Радянського Союзу внаслідок його розпаду та здобуття незалежності — з іншого. Тож не дивно, що економічна система нашої країни зазнала відчутного потужного удару, що спричинив надзвичайно затяжну економічну кризу.

Третім принципом побудови економічної  системи є суперечливість. Криза  в нашій державі може слугувати  характерним прикладом тих складних проблем, які виникли у народному  господарстві України через карколомне підвищення цін на російські енергоносії, що спричинило руйнацію нашої економіки на початку 90-х років. Ми бачимо наявність абсолютно різних складових всередині економічної системи, і це не може не створювати, а відтак і поглиблювати ріжного ґатунку "нестиковки", розбіжності.

Найглибшою суперечністю економічної  системи суспільства є суперечність між продуктивними силами і виробничими  відносинами. Об'єктивний економічний  закон відповідності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил втілюється повністю лише інколи. Упродовж тривалих періодів історії цей закон, за висловом К. Маркса, здійснюється через своє нездійснення. Тут суперечність між виробничими відносинами суспільства і його продуктивними силами оголена. Найглибша причина цієї суперечності полягає у сталості, консервативності виробничих відносин, змінити які означає по суті змінити спосіб виробництва, наприклад, феодалізм на капіталізм, що є дуже складним процесом. Продуктивні ж сили зазнають безперервних імпульсів до розвитку, тому що саме виробництво, усі його галузі потребують систематичного оновлення засобів праці, зростання професійного, кваліфікаційного рівня виробників, невпинного науково-технічного прогресу.

Суперечність поміж виробничими  відносинами і продуктивними силами розв'язується за допомогою змін насамперед у царині власності — тут головне поле або гальмування соціально-економічного розвитку країни, або, навпаки, її потужного піднесення. Наприклад, після запровадження непу в СРСР у 20-х роках ХХ ст. завдяки дозволу продавати на ринках власну продукцію за вільними цінами і наймати робітників та встановленню фактично ринкових відносин за найкоротший термін країна ожила, почало швидко зростати виробництво, у тому числі предметів народного споживання, відтак значно поліпшився життєвий рівень народу, зміцнився рубль. І, навпаки, із запровадженням у 30-х роках колгоспно-кріпацького ладу країна на довгі десятиріччя занурилась у вир дефіцитів всього і вся. Під сучасну пору кардинальні зрушення у виробничих відносинах, насамперед відносинах власності, створюють усі можливості для економічного розквіту України.

Окрім найважливішої ділянки —  відносин власності, є (хоч і не такої  ваги) ділянка розподілу, де також  спорадично виникають проблеми і  суперечності, які потребують якнайшвидшого розв'язання, інакше спонукальні мотиви до кращої праці, підвищення її продуктивності, що недавно діяли безвідмовно, починають не спрацьовувати. Тому у разі виникнення потреби слід своєчасно змінювати форми і системи заробітної плати робітників, оплату праці інших трудівників. Так само й інші елементи економічної системи також потрібно систематично удосконалювати.

Коли відживає своє вся система  виробничих відносин, якщо навіть капітальним "ремонтом" уже нічого не можна  досягти, це свідчить про глибоку невиліковну кризу самої економічної системи суспільства, і цю систему доводиться замінити іншою. За цих умов кардинальних змін зазнають не лише відносини власності, розподілу, всі виробничі відносини. У таку добу вся надбудова — держава, право, політика — має бути замінена іншою, новою, себто такою, що відповідає новому базису. Без такої відповідності економічні процеси у суспільстві стримуються, гальмуються, створюється новий спектр суперечностей, що негативно позначається на всьому народногосподарському організмі. Наприклад, в Україні існує нагальна потреба перейти від прямого державного управління низкою виробничих галузей до опосередкованого, оскільки надмірне державне втручання призводить до збільшення кількості суперечностей у суспільстві, створює нові проблеми. Наразі в країні розпочато докорінну реформу управління, яке має відповідати істотним новаціям у народному господарстві. Глибока структурна перебудова народного господарства потребує адекватної корекції методів державного управління, яка здійснюється нормальним цивілізованим шляхом, без революційних сплесків, руйнування усього і вся.

 

 

2. Класифікація економічних систем

 

Класифікація економічних систем в економічній літературі здійснюється по-різному, вона залежить від різних критеріїв.

Так, типологія економічних систем може ґрунтуватися на загальній теорії систем і застосуванні відповідних  принципів господарських процесів (наприклад за Я. Корнаї). З позиції  цього підходу економічна система  розглядається як загальна система  функцій, тобто як сукупність функціональних зв’язків у економіці, що відображують у межах певного “організаційного механізму” діяльність з використання обмежених ресурсів з метою максимального задоволення матеріальних потреб людей. При цьому існування економічної системи можливе лише за наявності зв’язку між її базисними елементами, потоками і формами продуктообміну.