Довгі хвилі в економіці і теорії, що пояснюють їхнє існування

        Низхідна фаза великого циклу — період зміни базисних технологій і технологічних структур виробничої системи суспільства — триває 20—25 років. У цей час відбуваються гострі економічні кризи малих і середніх циклів. Один з них утворює вихідний пункт для найбільших вкладень у технічні вдосконалення, які були накопичені попереднім розвитком. Він також бере на себе найбільше навантаження в перебудові економічної структури суспільства, яка адекватна технологічному оновленню виробництва.

           Висхідна фаза великого циклу — період тривалого піднесення економічного та науково-технічного розвитку суспільства. Він триває від 25 до ЗО років, У цей час не виключені й циклічні кризи, пов'язані з оновленням виробничих фондів. Розвиваються вони, як правило, на рівні високої кон'юнктури.

Період "високого піднесення" — це період масового розповсюдження нових технологій, зародження і розвитку нових провідних або навіть базових галузей економіки. В цій фазі відкриваються додаткові можливості для отримання прибутку, розширення інвестиційного процесу, залучення у виробництво додаткової робочої сили, зростання заробітної плати.

            Поряд із створенням наукових  основ довгострокового прогнозування економічної структури суспільства теорія довгих хвиль дає змогу виявити також фундаментальні закономірності розвитку тієї чи іншої економічної системи. Взаємозалежність між зміною базисних технологій (великих циклів) і глибинною перебудовою виробничих відносин, наприклад підприємницького виробництва, має такий вигляд: першому технологічному циклу (довгій хвилі) відповідає домонополістичне підприємництво, засноване на вільному ринково-конкурентному механізмі; другій довгій хвилі — монополістичне підприємництво з ринково-конкурентним господарським механізмом, який монополістичне регулюється; третій хвилі — період державно-монополістичного підприємництва з державно-монополістичним конкурентно-ринковим механізмом господарювання.

Урахування об'єктивної взаємозумовленості довгих циклів у розвитку технологічного способу виробництва і відповідного оновлення економічної структури суспільства дає можливість наукового обґрунтування сучасного етапу підприємницького виробництва. Його початок припадає на другу половину 70-х років. У економічній літературі його називають транснаціональним.

Основою структурної перебудови виробничої бази транснаціонального капіталу є новий цикл науково-технічної революції, який почався наприкінці 70-х років. Цей цикл грунтується на широкійінтернаціоналізації структури відтворення, розвитку ресурсозберігаючих технологій електронній автоматиці, біотехнології, інформатиці. За прогнозами вчених, він триватиме до другого дисятиліття цього століття. Вважається, що нинішній цикл завершить індустріальний тип розвитку загальноісторичного процесу. На зміну його прийде постіндустріальна цивілізація. Цим визначається особлива складність сучасної виробничої структури економічно розвинутих країн. Вона має перехідні від індустріальної до постіндустріальної структурної характеристики.

Великі цикли притаманні як країнам з розвинутою ринковою економікою, так і країнам з командно-адміністративною системою.  На відміну від промислово розвинутих ринкових країн, де циклічні фактори довгих хвиль виявилися в середині 70-х – на початку 80-х років, часові межі в країнах командно-адміністративної системи зсунулися приблизно на десятиліття. Головним фактором цього відставання став більш низький рівень розвитку техніки і технології. Отже, існує об’єктивна  зумовленність спільності ряду перетворень механізмів управління, організаційно-економічних структур і форм власності у країнах з різним економічним устроєм. Питання не в самій проблемі, а в формах і методах її розв’язання.

Щодо України, то тут глибока економічна  криза не є ні циклічною, ні  довгохвильовою. Вона є частиною всеохоплюючої кризи, яка витікає з:

1. Структурної трансформації народногосподарських пропорцій у звязку з розпадом колишнього єдиного економічного простору в рамках СРСР і порушенням колишніх виробничих звязкіав та нестворенням відповідних економічних
2. Трансформації економічної системи в цілому
3. Практичної некерованості цими трансформаційними процесами на макрорівні в умовах, коли національна держава тільки формується

Висновки

Розглянуто теорію «великих циклів економічної кон'юнктури» Н. Д. Кондратьєва і гіпотези, що пояснюють їхнє існування. Показано, що незважаючи на дуже велике число таких гіпотез, вони не претендують на повний опис і пояснення цього явища.

Висловлено припущення, що великі цикли економічної кон'юнктури є наслідком процесів, що мають неекономічну природу, і на основі цього припущення з залученням новітніх досягнень соціології й етнологіїі побудована альтернативна гіпотеза, що пояснює феномен існування таких циклів.

Список використаної літератури.

1. Кондратьєв Н. Д. «Проблеми економічної динаміки», К., 1999.
2. Меньшиков С. М., Клименко Л. А. «Довгі хвилі в економіці. Коли суспільство змінює шкіру», К., 1999.
3. Гумилев Л. Н. «Етногенез і біосфера Землі», М., 1994.
4. Гумилев Л. Н. «Этносфера: история людей и история природы», М., 1993.
5. Мочерний В. Економічна теорія.-К., 2001
6. Основи економічної теорії: політекономічний аспект.-К., 1997
7. Дзюбин В. Основи економічної теорії.- К., 1998.