Види, особливості юридичної відповідальності за порушення лісового законодавства

Міністерство освіти і науки України

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

 

Кафедра екологічного права

 

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Види,особливості юридичної відповідальності за порушення лісового законодавства

 

 

 

 

 

                                                                                       Виконав: студент 13 групи, 4 курсу

                                                                                                                 ІПКОЮ

                                                                                                                

                                                                                           Перевірив: .

 

 

Харків 2014

 

 

План

Вступ

1.Юридичьна відповідальність  за порушення лісового законодавства.

1.1.Адміністративна відповідальність.

1.2.Кримінальна відповідальність.

1.3.Цивільно-правова відповідальність.

1.4.Дисциплінарна відповідальність.

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Становлення та розвиток природноресурсового законодавства і права в Україні налічує не більше трьох десятків років. Проте за цей час суспільне усвідомлення необхідності раціонального використання природних ресурсів і забезпечення ефективної охорони навколишнього природного середовища прискорило розвиток природноресурсового законодавства. Чинне законодавство надає власникам та користувачам природних ресурсів широкі права щодо самостійного господарювання. Однак відповідно до ст. 41 Конституції така діяльність не повинна завдавати шкоди навколишньому природному середовищу, порушувати права і законні інтереси інших осіб, а також суспільства і держави.

Відповідно до ст. 50 Конституції України, прийнятої 28 червня 1996 року, « кожний має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди». Наведеному конституційному праву громадян кореспондує їх обов’язок, закріплений в ст. 66 Основного Закону країни, відповідно до якої « кожний зобов’язаний не заподіювати шкоду природі», а у випадку іі нанесення – відшкодовувати заподіяні збитки. З приведених конституційних норм випливає, що завдана шкода природним ресурсам і навколишньому природному середовищу підлягає відшкодуванню незалежно від правомірності чи протиправності їх заподіяння. Однак у переважній більшості випадків така шкода завдається протиправними діями або бездіяльністю. У зв’язку з наведеним, питання юридичної відповідальності у цій сфері заслуговують на увагу правозастосовної практики. Природноресурсові правопорушення тягнуть за собою юридичну відповідальність осіб, які їх здійснили. Прямі вказівки на це закріплені в нормативно-правових актах природноресурсового законодавства. Норми природноресурсового права містять правові вимоги щодо використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища, межі належного здійснення природноресурсових прав та виконання обов’язків, перелік найбільш характерних порушень цих прав і обов’язків. Санкції ж за ці правопорушення містяться у кримінальному, адміністративному, цивільному і трудовому законодавстві. У залежності від умов і порядку застосування відповідних правових санкцій розрізняються відповідні види юридичної відповідальності за порушення природноресурсового законодавства. У даній роботі ми розглянемо особливості юридичної відповідальності за порушення законодавства щодо використання основних видів природних об'єктів.

Це питання є досить важливим. Кожного дня використовують лісові ресурси, так як без них наше життя є неможливим, але ми не завжди задумуємося про їх раціональне використання, охорону про те що інколи своїми діями свідомо чи з необережності ми завдаємо шкоди таким важливим природним ресурсам. Кожний із нас повинен усвідомити важливість даного питання. Зрозуміти необхідність дотримання законів. Адже відповідальність встановлюється для того щоб кожен громадянин дотримувався певних правил і не порушував букви закону.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Юридичьна відповідальність  за порушення лісового законодавства.

Поряд з організаційно-правовими заходами охорони лісів чинне законодавство України передбачає юридичну відпові­дальність за порушення лісового законодавства.

Відповідно до ст. 98 Лісового кодексу України її несуть особи, винні у таких правопорушеннях:

— незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і ча­гарників;

—знищенні або пошкодженні лісу внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем;

— порушенні вимог пожежної безпеки у лісах;

— знищенні або пошкодженні лісу внаслідок його забруд­нення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничи­ми і побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідли­вими речовинами, підтопленні, осушенні та інших видах шкід­ливого впливу;

— порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

— знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу;

—порушенні правил зберігання, транспортування та за­стосування засобів захисту лісу, стимуляторів росту, міне­ральних добрив, інших препаратів;

— засміченні лісів побутовими відходами і сміттям;

— розкорчовуванні земельних ділянок лісового фонду і використанні їх для спорудження будівель, переробки дереви­ни, влаштуванні складів тощо без належного дозволу;

— самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на земельних ділянках лісового фонду;

— порушенні правил заготівлі (збирання) лісової підстілки, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо;

— заготівлі лісових ресурсів засобами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів;

— порушенні порядку використання лісосічного фонду, за­готівлі та вивезенні деревини, заготівлі живиці та інших лісо­вих ресурсів;

— невнесенні плати за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду у встановленні строки;

— знищенні та пошкодженні відмежувальних знаків у лі­сах;

— введенні в дію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає негативному впливу на стан і відтворення лісів;

— порушенні строків повернення земельних ділянок лісо­вого фонду, що перебувають у тимчасовому користуванні, або невиконанні обов'язків щодо приведення їх у стан, при­датний для використання за призначенням;

— пошкодженні сіножатей, пасовищ і ріллі на земельних ділянках лісового фонду;

— знищенні або пошкодженні лісоосушувальних канав, дренажних систем і доріг на земельних ділянках лісового .фонду, а також полезахисних лісових смуг, захисних лісових .насаджень на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць, каналів.

Законодавчими актами України може встановлюватися відповідальність й за інші порушення лісового законодавства.

Порушення лісового законодавства тягне за собою дис­циплінарну, адміністративну, цивільно-правову або криміналь­ну відповідальність.

 

 

 

 

 

 

 

1.1.Адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за порушення у сфері лісового законодавства за кількісним показником її застосування переважає будь-які види юридичної відповідальності за порушення у зазначеній сфері, у зв'язку з чим є важливим інструментом боротьби з протиправними проявами та попередження відповідних правопорушень.

Адміністративне правопорушення у сфері лісового законодавства - це протиправне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений у державі порядок, яким врегульовано суспільні відносини у сфері захисту, охорони та використання лісів і яке завдає шкоди лісовому фонду і навколишньому природному середовищу загалом, або містить реальну загрозу її спричинення, за яке законодавством передбачено застосування мір адміністративного впливу.

Фактичними приводами для початку адміністративного розслідування слід вважати одержання уповноваженими посадовими особами державної лісової охорони (далі умовно – лісовими інспекторами) будь-якої інформації про діяння, що мають ознаки адміністративних порушень у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів (далі умовно – лісопорушень).Такою інформацією може бути:

 

а) безпосереднє виявлення лісопорушення під час виконання службових обов’язків лісовими інспекторами;

б) заяви громадян, повідомлення представників громадськості, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації (у пресі,по радіо, телебаченню) та інші повідомлення;

в) повідомлення про вчинення лісопорушень, отримані від інших правоохоронних та контрольно-наглядових органів.

Органами державної влади загальної компетенції, які здійснюють державне управління в галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів є Верховна Рада України, Верховна Рада автономної республіки Крим, районні, обласні, сільські, селищні та міські ради, міські державні адміністрації, Кабінет Міністрів України, Уряд Республіки Крим, місцеві органи державної виконавчої влади, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, його органи на місцях, а також Міністерство аграрної політики України та Державне агентство земельних ресурсів України. Такий перелік органів державної виконавчої влади загальної компетенції ґрунтується на тому, що вказані органи крім здійснення функцій державного управління у галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів мають широке коло повноважень у інших сферах суспільних відносин.

Спеціально уповноваженим державним органам виконавчої влади з управління використанням та охороною лісів є Державне агентство лісових ресурсів України його структурні підрозділи та відповідні органи на місцях.

Класифікація органів, які мають право застосовувати міри адміністративного впливу у зазначеній сфері, проведена відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно яких такими органами є органи лісового господарства та органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України. Підстава саме такої класифікації полягає у тому, що органи лісового господарства відносяться до органів спеціальної компетенції з управління лісовим господарством (Державне агентство лісових ресурсів України та його органи на місцях), а органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України відносяться до органів загальної компетенції з управління використанням та охороною лісів (Міністерство екології та природних ресурсів України).

Об'єкт лісових адміністративних правопорушень охоплюється родовим об'єктом екологічних правопорушень, при цьому, видовим об'єктом адміністративного лісового правопорушення виступають суспільні відносини, що складаються у галузі охорони та захисту лісів.

Чинне законодавство передбачає основним видом стягнення за правопорушення у сфері лісового законодавства тільки штраф. Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає його стягнення за:

— незаконне використання земель Державного лісового фонду (ст. 63);

— порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці (ст. 64);

— незаконну порубку, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка (ст. 65);

— знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень (ст. 651);

— знищення або пошкодження підросту в лісах (ст. 66);

— здійснення лісових користувань не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ордері) або лісовому квитку (ст. 67);

— порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини (ст. 68);

— пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду (ст. 69);

— самовільне сінокосіння і пасіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками (ст. 70);

— введення в експлуатацію виробничих об'єктів без обладнання, що запобігає шкідливому впливу на ліси (ст. 71);

— пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, шкідливими викидами, відходами і покидьками (ст. 72);

— засмічення лісів побутовими відходами і покидьками (ст. 73);

— знищення або пошкодження лісоосушувальних канав, дренажних систем і шляхів на землях державного лісового фонду (ст. 74);

— знищення або пошкодження відмежувальних знаків у лісах (ст. 75);

— знищення корисної для лісу фауни (ст. 76);

— порушення вимог пожежної безпеки в лісах (ст. 77);

— самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків (ст. 771). Суми штрафів за вказані лісопорушення різні.

Згідно зі ст. 219 Кодексу України про адміністративні правопорушення деякі справи про такі правопорушення розглядають виконавчі комітети селищних і сільських Рад народних депутатів. До таких лісопорушень відносяться:

знищення або пошкодження підросту в лісах; здійснення лісового користування не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ордері) або лісовому квитку; пошкодження сінокосів і пасовищ на землях державного лісового фонду;

збирання дикорослих плодів, горіхів, ягід і т. ін. з порушенням установлених строків їх збирання; засмічення лісів побутовими відходами і покидьками та деякі інші лісопорушення.

За вчинення лісопорушень, пов'язаних з порушенням правил пожежної безпеки в лісах, адміністративна відповідальність настає за рішенням органів лісового господарства.