Значення нематеріальних активів для сучасної системи господарювання і підвищення ефективності їх використання

з 15.02.2009 –  31.06.2009 чисельність  працюючих становила 795 чол.    ( 801 - 6=795);

з 01.07.2009 – 31.12.2009 чисельність працівників дорівнювала 704 чол. (795-91=704).

1) 801*(31+14)=36045

2) 795*(14+31+30+31+30)=795*136=108120

 

3) 704*(31+31+30+31+30+31)=704*184=129536

 

.=

– середньооблікова чисельність  працівників.

2) Виконуємо розрахунок коефіцієнтів обороту робочої сили по прийому та обороту робочої сили по звільненню за формулами:

(2.1)

 
      де  – чисельність прийнятих на роботу працівників за відповідний період;

– середньоспискова чисельність  працівників.

                                                   

                                          (2.2)

де – загальна чисельність звільнених за відповідний період.

 

З розрахунку видно, що коефіцієнт обороту робочої сили по прийому  перевищує коефіцієнт обороту робочої  сили по звільненню ( 0,21>0,13), а це означає, що загальна чисельність працюючих на даному підприємстві має тенденцію до зростання, а не навпаки.

3) Визначаємо продуктивність та трудомісткість праці працівників підприємства.

Трудомісткість праці  працівників обчислюємо за формулою: 

                                                   

                                        (2.3)

де – планова чисельність персоналу;

– обсяг виробництва продукції.

а) у базовому періоді:

б) у звітному періоді:

Продуктивність праці  працівників обчислюємо за формулою:

                                                  

                                        (2.4)

а) у базовому році:

б) у звітному році:

За даними обрахунками  ми можемо зробити висновок, що трудомісткість праці одного працівника на даному підприємстві зменшилась у звітному році порівняно з базовим (0,0014<0,0016), а це означає, що кількість робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції зменшились, а продуктивність праці відповідно у звітному році збільшилась(714,29>500). Це пояснюється оберненою залежністю між трудомісткістю та продуктивністю праці.

4) Розраховуємо коефіцієнт фізичного зносу основних засобів за формулою:

                                                           

                                    (2.5)

де  – сума амортизаційних відрахувань від початку служби;

– первісна вартість основних засобів.

а) у базовому періоді:

б) у звітному періоді:

За проведеними розрахунками можна зробити висновок, що у 2009 році, тобто у звітному порівняно з  базовим 2008 роком первісна вартість основних засобів зросла, що призвело до зростання рівня зносу за час їхньої експлуатації. Відповідно коефіцієнт фізичного зносу у 2009 році збільшився (0,41>0,37), що свідчить про погіршення їх технічного стану.

5) Визначаємо середньорічну вартість основних засобів на підприємстві за формулою:

                             

                       (2.6)

де – початкова вартість основних засобів;

 – вартість введених основних засобів;

– кількість місяців до кінця року протягом яких функціонуватимуть введені основні засоби;

– вартість виведених основних засобів;

– кількість місяців до кінця року з моменту виведення з експлуатації основних засобів.

      

 6) Виконуємо розрахунок коефіцієнтів оновлення основних засобів та вибуття основних засобів за формулою:

                                                    

                                           (2.7)

                                                  

                                            (2.8)

В даних розрахунках  коефіцієнт оновлення основних фондів показує, що частка введених основних фондів за визначений період у загальній вартості основних фондів на кінець звітного періоду дорівнює 0,41. А коефіцієнт вибуття основнім фондів показує, що рівень інтенсивності вибуття основних фондів дорівнює 0,0012.

Коефіцієнти вибуття якнайтісніше залежить від темпів оновлення основних фондів: що більше коефіцієнт вибуття фондів наближається до коефіцієнта оновлення, то нижчим є рівень зносу фондів і ліпшим їх технічний стан. В нашому випадку простежується зворотна тенденція.

7) Розраховуємо показники фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності та рентабельності основних засобів.

Показник фондовіддачі обчислюємо за формулою:

                                                  

,                                          (2.9)

де – обсяг товарної валової продукції підприємства за рік;

а) у базовому році  

б) у звітному році  

Показник фондомісткості обчислюємо за формулою:

                                                   

                                       (2.10)

а) у базовому році  

б) у звітному році   

Показник фондоозброєності обчислюємо за формулою:      

                                                   

                                            (2.11)

Показник рентабельності основних засобів обчислюємо за формулою:

                                                  

                                 (2.12)

де – прибуток;

а) у базовому році          

б) у звітному році   

За даними розрахунками ми бачимо, що ефективність використання основних засобів у 2009 звітному році зросла порівняно з 2008 базовим роком, що характеризує показник фондовіддачі.

Фондомісткість є величиною, оберненою до фондовіддачі. Він показує, що на кожну гривню виробленої продукції  у 2008 році припадає 84 коп. основних виробничих засобів, а у 2009 році – 63 коп. За нормальних умов фондовіддача  повинна мати тенденцію до зростання, а фондомісткість – до зменшення(0,84>0,63), що спостерігається на даному підприємстві.

Характеризуючи показник фондоозброєності ми спостерігаємо, що рівень забезпеченості основними засобами підприємства дорівнює 463,86.

Характеризуючи показник рентабельності, можна сказати, що розмір прибутку на одиницю основних засобів збільшився в 2009 році порівняно з базовим (7,19<7,76), тобто на даному підприємстві спостерігається тенденція до підвищення ефективності його діяльності.

8) Обчислимо значення показників матеріаломісткості, матеріаловіддачі та рентабельності оборотних засобів.

Матеріаломісткість  оборотних   засобів  обчислюємо за  формулою:

                                                  

                                            (2.13)

де – сума загальних матеріальних затрат;

а) у базовому році     

б) у звітному році     

Матеріаловіддачу  оборотних    засобів   обчислюємо   за  формулою:

                                                 

                                             (2.14)

а) у базовому році   

б) у звітному році     

Рентабельність   оборотних  засобів   обчислюємо   за    формулою:       

                                               

                                            (2.15)

де  середній залишок оборотних засобів у визначеному періоді;

а) у базовому періоді: 

б) у звітному періоді:   

За даними розрахунками ми можемо зробити висновок, що кількість матеріальних затрат на одну гривню випущеної продукції зменшилась у 2009 році порівняно з 2008 роком(0,029>0,028). Це свідчить про раціональніше використання оборотних засобів.

Характеризуючи показник матеріаловіддачі, можна сказати, що вона збільшилась на 1,23 (35,71-34,48=1,23), що позитивно характеризує діяльність даного підприємства, а в порівнянні з 2008 роком у 2009 році кожна гривна матеріальних затрат принесла додатково 1 гривню 23 копійки товарної продукції.

Характеризуючи рентабельність оборотних засобів можна сказати, що на 1 грн. коштів, спрямованих на формування оборотних засобів припадає 3,59 грн. прибутку у 2008 році та 3,87 грн. -  у 2009 році. Тобто цей показник зріс у  звітному році порівняно з базовим(3,87> 3,59), це означає, ефективність використання підприємством оборотних засобів у 2009 році зросла.

9) Здійснюємо оцінку фінансово-економічного стану підприємства, визначаючи значення коефіцієнтів: фінансової незалежності, залучення, фінансового важелю (левереджу), платоспроможності, абсолютної ліквідності, покриття, швидкої ліквідності, фінансової стабільності, забезпечення підприємства власними коштами.

Коефіцієнт фінансової незалежності обчислюємо за формулою:

                    

                  (2.16)

а) у базовому році: 

б) у звітному році:  

За даними розрахунками можна зробити висновок, що можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних активів у 2009 звітному році порівняно з 2008 базовим роком зменшилась (0,82<0,84), тобто підвищується ризик неплатоспроможності даного підприємства.

Коефіцієнт залучення  обчислюємо за формулою: 

                              

                                    (2.17)

а) у базовому році:                                                     
б) у звітному році:  

Характеризуючи даний показник ми можемо сказати, що залежність підприємства від позикових засобів для виконання фінансових зобов’язань порівняно з його статутним фондом зросла у звітному році порівняно з базовим (0,18>0,16), а отже його кредитоспроможність зменшилась. В нашому випадку частка позичкових коштів не перевищує 1/3 власного акціонерного капіталу, то дану діяльність можна вважати достатньо ефективною.

Коефіцієнт фінансового  важелю (левереджу) обчислюємо за формулою:  

                             

                      (2.18)

а) у базовому році:  

б) у звітному році:    

За даними розрахунками ми можемо сказати, що у звітному 2009 році на одиницю джерел власних коштів припадає 0,02 грн. довгострокових зобов’язань. Оскільки цей показник менший за нормативний (0,02<1), то фінансовий стан підприємства є відносно нормальний.

Коефіцієнт платоспроможності  обчислюємо за формулою:

                               

                                (2.19)

а) у базовому році:  

б) у звітному році:  

За даними обчисленнями ми бачимо, що частка оборотних активів підприємства у його загальних зобов’язаннях досить вагома (3,13 у 2008 році та 2,56 у 2009 році). Тобто ми можемо сказати, що використовуючи власні активи підприємство має високу здатність виконувати свої зовнішні обов’язки(хоча в 2009 році дещо прослідковується зниження цієї здатності порівняно із 2008 роком).

Коефіцієнт абсолютної ліквідності обчислюємо за формулою: 

                          

                      (2.20)

а) у базовому році:  

б) у звітному році:   

Розрахувавши коефіцієнт абсолютної ліквідності, бачимо, що він показує задовільний стан ліквідності підприємства по найбільш ліквідним активам як в базовому(1,59), так і у звітному періоді (1,33), отже, підприємство в повній мірі зможе погасити короткострокові зобов’язання при першій необхідності, тобто негайно. Зменшення цього коефіцієнта у звітному році  відображає зовнішню причину зменшення платоспроможності підприємства.

Коефіцієнт покриття обчислюємо за формулою:    

               

     (2.21)

а) у базовому році:   

б) у звітному році:   

За даними розрахунками ми можем зробити висновок, що на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань припадає 3,13 гр. одиниць оборотних засобів у 2008 році та 2,84 – у 2009 році. Ці значення перевищують критичне значення коефіцієнту покриття, яке дорівнює 2, а це свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги як в звітному, так і в базовому періоді.

Коефіцієнт швидкої  ліквідності обчислюємо за формулою:

     (2.22)

а) у базовому році:

б) у звітному році:

За даними обрахунками  ми можемо зробити висновок, що на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має 3,04 грн. ліквідних активів у 2008 році та 2,76 – у 2009 році. У звітному році порівняно з базовим він дещо знизився, хоча це вагомо не вплинуло на стан підприємства, оскільки цей попоказник більший за нормативний (3,04>1; 2,76>1). Отже, платіжна спроможність підприємства щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами є порівняно високою за обидва періоди.