Винаходи та корисні моделі

План

ВСТУП

 

1 Винаходи та корисні моделі в Україні

2 Умови надання правової  охорони винаходу і корисній  моделі

3 Правове забезпечення  і принципи охорони винаходу (корисної  моделі)

4 Вимоги до надання  охорони винаходу (корисній моделі)

Висновки

Використана література

 

 

 

Вступ

Питання, які стосуються охорони інтелектуальної власності, сьогодні вийшли на перший план, тому що у сучасному світі об'єкти права  інтелектуальної власності відіграють значну роль у забезпеченні конкурентоспроможності товарів і послуг і стають вирішальним  фактором економічного розвитку.

Сьогодні в основному  вже сформувалася глобальна система  правової охорони інтелектуальної  власності. Україна адаптується  до неї через намір розвиватися  як складова частина світового співтовариства. За останні роки Україна значно активізувала процес входження в світові структури, які регулюють інтелектуальну власність, і вже є учасницею понад  десяти міжнародних конвенцій і  договорів у цій сфері. Завершено  також процес входження до Світової організації торгівлі і забезпечено  участь в Угоді про торгові  аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС). Продовжується процес приєднання до низки міжнародних конвенцій  і договорів.

Україна створила й продовжує  удосконалювати власне законодавство  про інтелектуальну власність, виходячи при цьому із того, що інтелектуальна діяльність та інтелектуальна власність  усе більше набувають пріоритетного  значення у соціально-економічному розвитку суспільства. В умовах ринкової економіки інтелектуальна діяльність і її результати все більше визначають стратегію і тактику прогресу держави в цілому. Зростання ролі й значення інтелектуальної власності  зумовлює необхідність належного забезпечення її правової охорони. Охорона, що надається  інтелектуальній власності державою, сприяє збільшенню числа винаходів  і раціоналізаторських пропозицій, поширенню нових ідей, матеріалів, технологій, розвитку науково-дослідної  діяльності, а в остаточному підсумку – сприяє технічному й суспільному  прогресу.

Актуальність теми даної  роботи зумовлена тим, що охороні  інтелектуальної власності і  розвиткові винахідницької активності належить провідна роль у технологічному оновленні економіки України. Водночас у цій сфері накопичилось чимало проблем, які потребують розв'язання. Серед них суттєве зменшення кількості винахідників та раціоналізаторів в Україні, призупинення отримання сучасної патентної інформації з інших країн, значні строки видачі патентів, існування деклараційних патентів, які не забезпечують на необхідному рівні захист винаходів, відсутність валютних коштів для патентування українських винаходів за кордоном тощо.

 

1 Винаходи та корисні моделі в Україні

 

На законодавчому рівні [3] винахід трактується, як технологічне (технічне) рішення, що відповідає умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності).

У принципі кожне технічне рішення  перш ніж стати патентом проходить  декілька певних, умовних стадій розвитку. Спочатку, з'являється технічна проблема, яка вимагає розв'язання. Для її вирішення проводиться ознайомлення з аналогічними рішеннями, що вже  відомі людству. Згодом, на основі аналізу  цих рішень (або без нього) відбувається пошук оптимального розв'язку поставленої  задачі. І вже завершальним етапом є підготовка матеріалів заявки на гаданий винахід та їх розгляд  компетентним державним органом, а  вже потім видає від імені  держави охоронного документа. Звичайно, наведений алгоритм не вичерпує усіх можливих шляхів розв'язку проблеми. Однак, мабуть ні у кого не виникає сумніву, що народження ідеї винаходу супроводжується  творчістю. Тобто, термін "винахід" принагідно, у першому наближенні, можна потрактувати як результат  творчої роботи людини (автора або  винахідника) у будь-якій галузі діяльності суспільства, виконаної з метою  розв'язання технічних чи технологічних  проблем

Законодавчо усі питання, пов'язані  з одержанням та використанням права  власності на винаходи та корисні  моделі в Україні, регулюються Законом  України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (далі Закон) від 15.12. 1993 р. № 3687-ХІІ (із змінами і  доповненнями, внесеними Законом  України ( від 1.06. 2000 р. № 1771-III) і викладеним у новій редакції від 10.01. 2002 р. № 2921 -III).

В Україні патентами засвідчуються  право на винахід та корисну модель (KM).

В Україні існує два різновиди  патенту на винахід. Патент на винахід, що видається за результатами кваліфікаційної  експертизи заявки на винахід. Та деклараційний патент на винахід, що видається за результатами формальної експертизи та експертизи на локальну новизну заявки на винахід.

Право на KM засвідчується деклараційним  патентом на KM. Останній видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель.

Словосполучення KM вимагає деякого  пояснення. По суті - це просто назва, що застосовується до певних технічних  рішень, а саме -до рішень у галузі механіки. Тому об'єкти КМ у законодавстві  і описуються як конструктивне виконання  пристрою.

Права власника патенту носять абсолютний, винятковий характер і обмежені у  часі і територією тої держави, у  якій його видано. Абсолютна природа  прав патентовласника визначається тим, що усі інші громадяни цієї держави  мають утримуватись від використання патенту без дозволу патентовласника. Виключний характер патентних прав обумовлюється тим, що у одній  державі право власності на патент може належати тільки одному патентовласнику. Сфера дії цієї норми, однак обмежена національними кордонами. На один і  той самий винахід, (КМ) у різних країнах може бути видано патент різним особам (це передбачено статтею 4 Паризької  конвенції по охороні промислової  власності). Звичайно володіти патентом па правах співвласності одночасно  можуть і декілька осіб, наприклад, співавтори. Принцип строковості  випливає з того, що права, які надає  патент, діють протягом певного часу, після вичерпання якого патент передається  у суспільну власність і будь-яка  особа може ним скористатися. Тобто  слід пам'ятати, що патент України на винахід, (KM) діє тільки на території  України.

2 Умови надання  правової охорони винаходу і  корисній моделі

Правове забезпечення і принципи охорони  винаходу (корисної моделі)

Термін «промислова власність» широко застосовується в законодавствах багатьох держав, а також у міжнародних  конвенціях і угодах. Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р. до об'єктів промислової власності, що охороняються, відносить: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування, вказівки походження або найменування місця походження. Відносини, пов'язані зі створенням, охороною й використанням об'єктів промислової власності регулюються численними національними нормативними актами, а також міжнародними конвенціями й угодами.

Відносини, що виникають  у зв'язку з набуттям та здійсненням  права власності на винаходи і  корисні моделі в Україні, регулюються  Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 р. № 3687-ХII в редакції Закону № 1771-Ш від 01.06.2000 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2188-14 від 21.12.2000 (далі – Закон) [3].

Крім того, до найважливіших  нормативно-правових актів у цій  сфері належать:

1. Постанови та розпорядження  Кабінету Міністрів України:

- «Порядок надання Кабінетом Міністрів України дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі ) чи зареєстрованої топографії інтегральної мікросхеми»;

- «Про порядок виплати винагороди авторам винаходів і промислових зразків, що охороняються чинними на території України свідоцтвами СРСР»;

- «Порядок сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності».

2. Відомчі нормативно-правові  акти:

- Правила складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель;

- Правила розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель;

- Положення про Державний реєстр патентів України на винаходи;

- Положення про Державний реєстр патентів України на корисні моделі;

- Положення про Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на секретні винаходи;

- Положення про Державний реєстр деклараційних патентів України на секретні корисні моделі;

- Інструкція про порядок продовження строку дії патенту на винахід, об'єктом якого є засіб, використання якого потребує дозволу компетентного органу;

- Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на винахід (корисну модель) та видачу ліцензії на використання винаходу (корисноїмоделі);

- Інструкція про офіційну публікацію заяви про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі) та клопотання про її відкликання;

- Інструкція про порядок видачі патенту України на винахід, що охороняється авторським свідоцтвом СРСР;

- Інструкція про видачу патентів України на секретні винаходи, які охороняються авторськими свідоцтвами СРСР на секретні винаходи;

- Інструкція про порядок ознайомлення будь-якої особи з матеріалами заявки на об’єкт права інтелектуальної власності.

3. Міжнародні договори, адміністративні  функції яких виконує ВОІВ:

- Договір про патентну кооперацію;

- Договір про патентне право (дод. Інструкція до договору про патентне право);

- Паризька конвенція про охорону промислової власності.

4. Міжнародні договори  держав-учасниць СНД:

Угода про взаємне забезпечення збереження міждержавних секретів в галузі правової охорони винаходів.

5. Роз’яснення Державного  департаменту інтелектуальної власності: Роз’яснення щодо поділу заявки на винахід та заявки на корисну модель [2].

Відповідно до Закону, «винахід (корисна модель) – результат  інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології» [3].

Секретний винахід це винахід, що містить інформацію, віднесену  згідно із Законом України «Про державну таємницю» до державної таємниці.

Службовий винахід (корисна  модель) – це винахід (корисна модель), створений працівником у зв'язку:

- з виконанням службових  обов'язків чи дорученням роботодавця  – особи, яка найняла працівника  за трудовим договором (контрактом), – за умови, що трудовим  договором (контрактом) не передбачене  інше;

- з використанням досвіду,  виробничих знань, секретів виробництва  і обладнання роботодавця [3].

До службових обов'язків  відносяться зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях  функціональні обов'язки працівника, що передбачають виконання робіт, які  можуть привести до створення винаходу (корисної моделі).

Дорученням роботодавця  є видане працівникові у письмовій  формі завдання, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця  і може привести до створення винаходу (корисної моделі) [3].

Винахідник, роботодавець або  правонаступник винахідника чи роботодавця  може прийняти різні варіанти рішень щодо правової охорони винаходу (корисної моделі):

1. Зберігати конфіденційність  інформації щодо норм законодавства  про комерційну таємницю.

2. Зробити винахід загальнодоступним  без одержання патенту (шляхом  демонстрації його на виставках,  видання статей, монографій).

3. Одержати патент на  винахід або корисну модель [4].

Охорона прав на винаходи і  корисні моделі, як і на інші об'єкти інтелектуальної власності, базується  на наступних принципах:

1. Принцип охороноздатності. Він означає, що об'єкт правової  охорони повинен відповідати  зазначеним у законі вимогам.

2. Принцип визнання за  правовласником виключного права  на об'єкт права інтелектуальної  власності.

3. Принцип дотримання  прав не тільки власників права,  але й дійсних розроблювачів  (авторів, винахідників).

4. Принцип дотримання  балансу інтересів власників  прав, з одного боку, і суспільства,  з іншого, шляхом обмеження монополії  на об'єкт права, наприклад,  установлення розумного терміну  дії охоронного документа [4].

Згідно з чинним законодавством правова охорона надається винаходу (корисній моделі), який не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патенто-спроможності [3].

Будь-яке вирішення завдання, шо заявляється як винахід, має стосуватися  одного з таких об 'єктів:

- продукту (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин  рослини і тварини);

- способу (метод виготовлення  продукту, параметри цього процесу  тощо);

- застосування раніше  відомого продукту чи способу  за новим призначенням.

Пристрій – машина, механізм, прилад, деталь, вузол або сукупність взаємопов'язаних деталей та вузлів.

Речовина – штучно створена сукупність взаємозв'язанихі інгредієнтів, індивідуальні хімічні сполуки, об'єкти генетичної інженерії, композиції та продукти ядерного перетворення.

Штам – спадково однорідні  культури мікроорганізмів, шо продукують корисні речовини або використовуються безпосередньо.

Способ – процес виконання  дій над матеріальним об'єктом  або об'єктами за допомогою інших матеріальних об'єктів [1].

Об'єктом корисної моделі є ті ж об'єкти, що характерні для  винаходу. Корисні моделі, як правило, відрізняються від винаходів  за такими параметрами:

- рівнем проведеної експертизи (проводиться лише експертиза, в  ході якої встановлюється належність  зазначеного у заявці об’єкта  до переліку об’єктів, які можуть  бути визнані корисною моделлю,  і відповідність заявки та  її оформлення встановленим правилам);

- максимальний термін  охорони, передбачений законом,  значно менший, ніж для винаходу;

- мито за видачу та  підтримання чинності корисної  моделі зазвичай менше, ніж для винаходу [1].

Законом визначено, які результати творчої діяльності людини не визнаються винаходами. До них належать:

- відкриття, наукові теорії  та математичні методи;

- методи організації  та управління господарством;

- плани, умовні позначення, розклади, правила;

- методи виконання розумових  операцій;