Сучасний стан системи правової охорони винаходу і корисної моделі в Україні

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Реферат

із курсу «Основи інтелектуальної власності»

на тему: Сучасний стан системи правової охорони винаходу і корисної моделі в Україні

Виконала

студентка групи ЕФ-06а

Шелестюк О.

Перевірив

проф. Ліпінов К.О.

Донецьк – 2009

Зміст

Вступ

1 Умови надання правової охорони винаходу і корисній моделі

1.1 Правове забезпечення і принципи охорони винаходу (корисної моделі)

1.2 Вимоги надання правової охорони винаходу (корисній моделі)

2 Процедура подання та експертиза заявки на винахід (корисну модель)

2.1 Порядок подання і зміст заявки на винахід (корисну модель)

2.2 Сутність експертизи заявки на винахід (корисну модель)

3 Іноземне патентування винаходів і корисних моделей

Висновки

Перелік посилань

Вступ

Питання, які стосуються охорони інтелектуальної власності, сьогодні вийшли на перший план, тому що у сучасному світі об'єкти права інтелектуальної власності відіграють значну роль у забезпеченні конкурентоспроможності товарів і послуг і стають вирішальним фактором економічного розвитку.

Сьогодні в основному вже сформувалася глобальна система правової охорони інтелектуальної власності. Україна адаптується до неї через намір розвиватися як складова частина світового співтовариства. За останні роки Україна значно активізувала процес входження в світові структури, які регулюють інтелектуальну власність, і вже є учасницею понад десяти міжнародних конвенцій і договорів у цій сфері. Завершено також процес входження до Світової організації торгівлі і забезпечено участь в Угоді про торгові аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС). Продовжується процес приєднання до низки міжнародних конвенцій і договорів.

Україна створила й продовжує удосконалювати власне законодавство про інтелектуальну власність, виходячи при цьому із того, що інтелектуальна діяльність та інтелектуальна власність усе більше набувають пріоритетного значення у соціально-економічному розвитку суспільства. В умовах ринкової економіки інтелектуальна діяльність і її результати все більше визначають стратегію і тактику прогресу держави в цілому. Зростання ролі й значення інтелектуальної власності зумовлює необхідність належного забезпечення її правової охорони. Охорона, що надається інтелектуальній власності державою, сприяє збільшенню числа винаходів і раціоналізаторських пропозицій, поширенню нових ідей, матеріалів, технологій, розвитку науково-дослідної діяльності, а в остаточному підсумку – сприяє технічному й суспільному прогресу.

Актуальність теми даної роботи зумовлена тим, що охороні інтелектуальної власності і розвиткові винахідницької активності належить провідна роль у технологічному оновленні економіки України. Водночас у цій сфері накопичилось чимало проблем, які потребують розв'язання. Серед них суттєве зменшення кількості винахідників та раціоналізаторів в Україні, призупинення отримання сучасної патентної інформації з інших країн, значні строки видачі патентів, існування деклараційних патентів, які не забезпечують на необхідному рівні захист винаходів, відсутність валютних коштів для патентування українських винаходів за кордоном тощо.

Проблеми, пов’язані з дослідженням інтелектуальної власності, зокрема різним аспектам охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності, її експертизи, досліджувалися вітчизняними й зарубіжними вченими і були висвітлені в роботах: Ч.Н.Азімова, Б.С.Антімонова, Л.М.Головченко, А.П.Закалюка, И.Э.Мамиофа, О.А.Підопригори, О.О.Підопригори, Н.А.Райгородського, О.Д.Святоцького, М.Я.Сегая, О.П.Сергєєва, В.І.Серебровського, К.А.Флейшиць, Р.Б.Шишки та інших. Кравченко О.С. досліджено питання цивільно-правового регулювання експертизи у сфері інтелектуальної діяльності й інтелектуальної власності.

Метою даної роботи є розкрити основні аспекти правової охорони винаходів і корисних моделей в Україні і сформулювати пропозиції щодо її удосконалення.

Для досягнення поставленої мети у роботі передбачається вирішити наступні завдання:

1. Розглянути умови надання правової охорони винаходу і корисній моделі.

2. Описати процедуру подання і порядок експертизи заявки на винахід (корисну модель).

3. Розкрити основні аспекти іноземного патентування винаходів і корисних моделей.

4. Виявити існуючі проблеми у сфері правової охорони винаходів і корисних моделей.

Об’єктом дослідження є система правової охорони прав на винаходи і корисні моделі.

Предметом дослідження є правові відносини, що виникають у процесі надання правової охорони винаходу і корисній моделі; основні аспекти процедури подання та експертизи заявки на винахід (корисну модель); порядок іноземного патентування винаходів і корисних моделей.

В роботі використано нормативно-правові акти, роботи українських спеціалістів у сфері інтелектуальної власності, а також матеріали офіційних сайтів, присвячених питаннями захисту інтелектуальної власності.

1 Умови надання правової охорони винаходу і корисній моделі

1.1 Правове забезпечення і принципи охорони винаходу (корисної моделі)

Термін «промислова власність» широко застосовується в законодавствах багатьох держав, а також у міжнародних конвенціях і угодах. Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р. до об'єктів промислової власності, що охороняються, відносить: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування, вказівки походження або найменування місця походження. Відносини, пов'язані зі створенням, охороною й використанням об'єктів промислової власності регулюються численними національними нормативними актами, а також міжнародними конвенціями й угодами.

Відносини, що виникають у зв'язку з набуттям та здійсненням права власності на винаходи і корисні моделі в Україні, регулюються Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 р. № 3687-ХII в редакції Закону № 1771-Ш від 01.06.2000 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2188-14 від 21.12.2000 (далі – Закон) [1].

Крім того, до найважливіших нормативно-правових актів у цій сфері належать:

1. Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України:

- «Порядок надання Кабінетом Міністрів України дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі ) чи зареєстрованої топографії інтегральної мікросхеми»;

- «Про порядок виплати винагороди авторам винаходів і промислових зразків, що охороняються чинними на території України свідоцтвами СРСР»;

- «Порядок сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності».

2. Відомчі нормативно-правові акти:

- Правила складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель;

- Правила розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель;

- Положення про Державний реєстр патентів України на винаходи;

- Положення про Державний реєстр патентів України на корисні моделі;

- Положення про Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на секретні винаходи;

- Положення про Державний реєстр деклараційних патентів України на секретні корисні моделі;

- Інструкція про порядок продовження строку дії патенту на винахід, об'єктом якого є засіб, використання якого потребує дозволу компетентного органу;

- Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на винахід (корисну модель) та видачу ліцензії на використання винаходу (корисноїмоделі);

- Інструкція про офіційну публікацію заяви про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі) та клопотання про її відкликання;

- Інструкція про порядок видачі патенту України на винахід, що охороняється авторським свідоцтвом СРСР;

- Інструкція про видачу патентів України на секретні винаходи, які охороняються авторськими свідоцтвами СРСР на секретні винаходи;

- Інструкція про порядок ознайомлення будь-якої особи з матеріалами заявки на об’єкт права інтелектуальної власності.

3. Міжнародні договори, адміністративні функції яких виконує ВОІВ:

- Договір про патентну кооперацію;

- Договір про патентне право (дод. Інструкція до договору про патентне право);

- Паризька конвенція про охорону промислової власності.

4. Міжнародні договори держав-учасниць СНД:

Угода про взаємне забезпечення збереження міждержавних секретів в галузі правової охорони винаходів.

5. Роз’яснення Державного департаменту інтелектуальної власності: Роз’яснення щодо поділу заявки на винахід та заявки на корисну модель [2].

Відповідно до Закону, «винахід (корисна модель) – результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології» [3].

Секретний винахід це винахід, що містить інформацію, віднесену згідно із Законом України «Про державну таємницю» до державної таємниці.

Службовий винахід (корисна модель) – це винахід (корисна модель), створений працівником у зв'язку:

- з виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця – особи, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом), – за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше;

- з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця [3].

До службових обов'язків відносяться зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов'язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу (корисної моделі).

Дорученням роботодавця є видане працівникові у письмовій формі завдання, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця і може привести до створення винаходу (корисної моделі) [3].

Винахідник, роботодавець або правонаступник винахідника чи роботодавця може прийняти різні варіанти рішень щодо правової охорони винаходу (корисної моделі):

1. Зберігати конфіденційність інформації щодо норм законодавства про комерційну таємницю.

2. Зробити винахід загальнодоступним без одержання патенту (шляхом демонстрації його на виставках, видання статей, монографій).

3. Одержати патент на винахід або корисну модель [4, c. 42].

Охорона прав на винаходи і корисні моделі, як і на інші об'єкти інтелектуальної власності, базується на наступних принципах:

1. Принцип охороноздатності. Він означає, що об'єкт правової охорони повинен відповідати зазначеним у законі вимогам.

2. Принцип визнання за правовласником виключного права на об'єкт права інтелектуальної власності.

3. Принцип дотримання прав не тільки власників права, але й дійсних розроблювачів (авторів, винахідників).

4. Принцип дотримання балансу інтересів власників прав, з одного боку, і суспільства, з іншого, шляхом обмеження монополії на об'єкт права, наприклад, установлення розумного терміну дії охоронного документа [4, c. 42-43].

Згідно з чинним законодавством правова охорона надається винаходу (корисній моделі), який не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патенто-спроможності [3].

Будь-яке вирішення завдання, шо заявляється як винахід, має стосуватися одного з таких об 'єктів:

- продукту (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини);

- способу (метод виготовлення продукту, параметри цього процесу тощо);

- застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням.

Пристрій – машина, механізм, прилад, деталь, вузол або сукупність взаємопов'язаних деталей та вузлів.

Речовина – штучно створена сукупність взаємозв'язанихі інгредієнтів, індивідуальні хімічні сполуки, об'єкти генетичної інженерії, композиції та продукти ядерного перетворення.

Штам – спадково однорідні культури мікроорганізмів, шо продукують корисні речовини або використовуються безпосередньо.

Способ – процес виконання дій над матеріальним об'єктом або об'єктами за допомогою інших матеріальних об'єктів [5, c. 50].

Об'єктом корисної моделі є ті ж об'єкти, що характерні для винаходу. Корисні моделі, як правило, відрізняються від винаходів за такими параметрами:

- рівнем проведеної експертизи (проводиться лише експертиза, в ході якої встановлюється належність зазначеного у заявці об’єкта до переліку об’єктів, які можуть бути визнані корисною моделлю, і відповідність заявки та її оформлення встановленим правилам);

- максимальний термін охорони, передбачений законом, значно менший, ніж для винаходу;

- мито за видачу та підтримання чинності корисної моделі зазвичай менше, ніж для винаходу [5, c. 19-20].