Тарифная система оплаті труда

 

1. Індекс кількості відпрацьованого часу(Івч) :

І_вч = Ф_факт / Ф_пл =  (Т_рд^факт*Т_рп^факт*Ч_со^факт)/(Т_рд^пл*Т_рп^пл*Ч_со^пл)      (2.2.1.1)

де Ф_факт - відпрацьований час в звітному періоді, годинника;

Ф_пл - відпрацьований час у базисному періоді, годинника;

Т_рд - фактична середня тривалість робочого дня в звітному і базисному періодах, ч;

Т_рп  - фактична середня тривалість робочого періоду(місяця, кварталу, року) в звітному і базисному періодах, днів;

Ч_со - середньоспискова фактична чисельність працівників в звітному і базисному періодах, чол.

І_вч =37823642/44408850=0,852

2. Вплив на зміну загальної кількості відпрацьованого часу тривалості робочого дня визначається так:

1)індекс  тривалості робочого дня(І_рд) :

І_рд =  (Т_рд^факт*Т_рп^пл*Ч_со^пл)/(Т_рд^пл*Т_рп^пл*Ч_со^пл)        (2.2.1.2)

І_рд =  (8 *269 * 20656) /  (8 *269 * 20656)  = 1

2)в абсолютному  вираженні(∆Ф_тд) :

∆Ф_тд =  (Т_рд^факт*Т_рп^пл*Ч_со^пл)-(Т_рд^пл*Т_рп^пл*Ч_со^пл)      (2.2.1.3)

∆Ф_тд =  (8 *269 * 20656) -(8 *269 * 20656)  = 0

3. Вплив зміни робочого періоду :

1)індекс  тривалості робочого періоду(І_рп) :

І_рп =  (Т_рд^фактТ_рп^факт*Ч_со^пл)/(Т_рд^факт*Т_рп^пл*Ч_со^пл)         (2.2.1.4)

І_рп = (8 *209 * 20656)  /  (8 *269 * 20656)  = 0,78

2)у абсолютному  вираженні(∆Ф_тп) :

∆Ф_тп =  (Т_рд^факт*Т_рп^факт*Ч_со^пл)-(Т_рд^факт*Т_рп^пл*Ч_со^пл)     (2.2.1.5)

∆Ф_тп =  (8 *209 * 20656) -(8 *269 * 20656)  =  -9914880чел/ч.

4.Вплив  відхилення чисельності працівників  :

1)індекс  чисельності(І_Ч) :

І_Ч =  (Т_рд^факт*Т_рп^факт*Ч_со^факт)  /  (Т_рд^факт*Т_рп^факт*Ч_со^пл)        (2.2.1.6)

І_Ч = 8 *209 * 20656 / 8 *209 * 20600 = 1,003

2)в абсолютному  вираженні(∆Ф_Ч) :

∆ФЧ = (8 *209 * 20656) -(8*209*20600)  = 93632чел./ ч

5. Інтегральний коефіцієнт використання робочого часу(К_врч) характеризує рівень використання робочого дня і робочого періоду :

К_врч = (Т_рд^факт*Т_рп^факт) / (Т_рд^пл*Т_рп^пл)               (2.2.1.7)

К_врч = 8 *209 / 8 *267 = 0,78

6. Чисельність непрацюючих робітників внаслідок неповного використання планової тривалості робочого періоду(∆Ч_рп) :

∆Ч_рп = (Т_рп^пл – Т_рп^факт) / Т_рп^пл * Ч_со^факт         (2.2.1.8)

Де, Т_рп - планова і фактична тривалість робочого періоду, днів

Ч_со - среднесписочная чисельність робітників в цьому періоді, людина.

∆Ч_рп =  (267- 209)  / 267 * 20656 = 4487(чол)

7. Чисельність непрацюючих робітників внаслідок неповного використання планової тривалості робочого дня(∆Ч_рд) :

∆Ч_рд = (Т_рд^пл – Т_рд^факт) / Т_рп^пл * Ф^факт             (2.2.1.9)

Де, Т_рд - планова і фактична середня встановлена тривалість робочого дня, годинника;

Т_рп - планова встановлена тривалість робочого періоду на одного робітника, годинника;

Ф_ф - фактично відпрацьована на підприємстві кількість людино-дня в цьому періоді.

∆Ч_рд =  (8 - 8)  / 267 * 176256 / 8 = 0(чол)

Резерв  часу можна використати для збільшення випуску продукції.

Таким чином, працівниками було відпрацьовано 85,17% з 100% календарного фонду робочого часу, це пов'язано з багатьма причинами  приведеними вище. Був виявлений  резерв часу у розмірі 2386056 людини - годинника, за допомогою якого і  збільшуватиметься обсяг виробництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Аналіз продуктивності праці і трудомісткості продукції

 

№ п/п	Показатели	2009 г.		Темпы роста, %.	Абсолютное отклонение
		план	факт
1	Выпуск товарной продукции, тыс. грн.	2267942	3065412	135,1	797470
2	Средне учетная численность персонала, всего из них рабочих, лиц	20656	20794	1,01	138
3	Среднесписочная численность рабочих  предприятия	20100	20100	-	-
4	Среднегодовая выработка продукции  в расчете на одного рабочего, грн.	109795	147418	134,3	37623
5	Годовой фонд оплаты труда, тыс. грн.	494950,8	487178,5	98,4	-7772,3
6	Среднемесячная заработная плата, грн	1996,8	1952,4	97,8	-44,4

 

 

 

 

3. Розробка пропозицій по вдосконаленню  економіки праці на підприємстві  і планування трудових показників

 

3.1 Єдина гнучка тарифна система

 

Одним з основних напрямів удосконалення  тарифного регулювання заробітної плати на підприємствах України  є впровадження єдиної гнучкої тарифної системи(ЕГТС). Остання охоплює в  комплексі два нетрадиційні підходи  до побудови тарифної системи - впровадження єдиної тарифної сітки(ЕТС) і введення системи гнучких тарифних ставок(окладів).

ЕТС є одним  з альтернативних варіантів традиційної  побудови тарифної системи, який, як вже  відзначалося передбачає наявність  двох тарифних систем, пристосованих  до категорій працівників.

Головна перевага ЄТС - наявність єдиного уніфікованого  підходу до оцінки складності робіт  в диференціацію тарифних умов оплати праці усіх категорій персоналу  і підвищення стимулюючої ролі тарифної системи. Істотним є відвертання  конфронтації робітників, з одного боку, і керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців, - з іншого, відносно диференціації  тарифних ставок і посадових окладів, яка досить часто проявляється за відокремленої розробки тарифних умов оплати праці. Важливим є також і  спрощення формування єдиної тарифної системи. Єдина гнучка тарифна система  повинна будуватися згідно з такими положеннями:

1. впровадження єдиного підходу відносно оцінки складності робіт і диференціації тарифних умов оплати праці усіх категорій персоналу на базі ЄТС;
2. диференціація тарифних ставок(окладів) в межах кожного розряду за декількома рівнями або з використанням " вила" ставок(окладів);
3. визначення конкретного рівня тарифної ставки(окладу) в межах кожного розряду за результатами комплексного оцінювання працівників;
4. можливості як підвищення, так і зниження тарифної ставки(окладу) залежно від результатів оцінки в звітному періоді;
5. обробка системи показників, які характеризують якість і терміни виконання робіт, ініціативу, новаторство, професійне зростання, самостійність, творчий підхід до виконання робіт і тому подібне для комплексного оцінювання працівників;
6. реалізацій диференційованого підходу до різних профессионально-квалификационным груп працівників під час розробки показників і критеріїв оцінювання.

У основу даної ЕТС покладені чотири принципи:

Перший - включення в єдину тарифну  шкалу усіх категорій персоналу.

Другий - групування професій робітників і  посад службовців за ознакою спільності виконуваних робіт.

Отже  усі категорії робітників подаються  в ЕТС як одна група - робітники  усіх галузей і видів виробництва.

Третій - віднесення робітників і службовців до розрядів єдиної уніфікованої сітки  за ознакою складності виконуваних  робіт або функцій

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Одним з  головних елементів процесу виробництва  є праця. Кількість і якість витраченої праці, по-перше, визначає обсяг виробництва  продукції, по-друге, розмір заробітної плати робітників, є одним з  основних елементів витрат виробництва. Тому раціональне і ефективне  використання трудових ресурсів, впровадження таких форм організації оплати і  стимулювання праці, в яких тісно  були б пов'язані індивідуальні, колективні і громадські інтереси, виступають головними чинниками  збільшення випуску продукції, зниження її собівартості, і таким чином, збільшенням  прибутку. При аналізі використання трудових ресурсів і коштів на оплату праці на підприємстві вивчаються:

• Забезпечення підприємства і його структурних підрозділів робочою силою і її зміна по категоріях, професійному і кваліфікаційному складу;
• Показники руху робочої сили і їх причини;
• Використання робочого часу з метою виявлення зайвих втрат і невиробничих витрат;
• Темпів зростання продуктивності праці і вплив науково-технічного прогресу на рівень і динаміку продуктивності праці;
• Організація, нормування праці;
• Організація оплати праці, форми і системи мотивації праці;
• Використання коштів на оплату праці;
• Розвиток соціальної сфери;
• Резерви підвищення використання трудових ресурсів і напряму їх реалізації з метою підвищення ефективності діяльності підприємства.

Таким чином, тарифна система - це інструмент диференціації  заробітної плати залежно від  складності роботи і її умов.

За змістовною характеристикою тарифна система - це сукупність нормативних матеріалів, за допомогою яких визначається рівень заробітної плати працівників залежно  від складності роботи(кваліфікації, відповідальності) і умов праці.

Одним з  основних напрямів удосконалення тарифного  регулювання заробітної плати на підприємствах України є впровадження єдиної гнучкої тарифної системи(ЕГТС).