Резерви збільшення тривалості використання основних виробничих фондів і їх вплив на господарську діяльність підприємств

Рівняння регресії будемо обраховувати за прямолінійним зв’язком  який описується рівнянням прямої за  наступною формулою:

,

де а0  і а1 визначаються  за формулами:

ух = -1,4874+ 0.0055*х – рівняння регресії .

З рівняння можна зробити  висновок, що залежність пряма

У випадку лінійної залежності тісноту зв’язку  вимірюють лінійним коефіцієнтом  кореляції, який визначається  за формулою:

Розрахувавши коефіцієнт лінійної кореляції, ми бачимо, що зв’язок між робочим часом та обсягом виробництва помірний.

Коефіцієнт детермінації визначається за формулою:

R = ( r )²

R =

Розрахувавши коефіцієнт де стан термінації, можна зробити висновок, що   10.48% - це вплив робочого часу на стан основних вирониих фондів виробництва, а решта 89.52% - це вплив інших неврахованих факторів.

2.6. Оцінка впливу тривалості робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства на ефективність виробництва

Для оцінки впливу тривалості робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства на ефективність виробництва ми спочатку будуємо порівняльну таблицю ( таблиця 2.13.), в яку вносимо вихідні дані. В ній будуть порівнюватися два показника: робочий час та витрати на 1 гривню, оскільки саме витрати на 1 гривню найбільше впливають на ефективність виробництва.

Витрати на 1 гривню обчислюються за формулою:

              Витрати на 1 грн. =               (2.13)

Таблиця 2.13.              Вихідні дані.

Далі будуємо ранжирований ряд за робочим часом ( таблиця 2.14).

Таблиця 2.14.              Ранжирування за робочим часом.

Одержаний результат дослідження є підставою для подальшо­го вив­чен­ня (дослідження) цієї залежності, що можна здійснити на ос­нові по­будови від­повід­ного графіка, який дасть можливість більш глибоко вив­чити цю за­лежність, встановити напрям цієї за­ле­ж­ності та тісноту зв’яз­ку між тривалістю робочого часу та ефективністю виробництва і описати цю за­леж­ність ма­тематичним рівнянням.

Рис. 2.4. Точкова діаграма залежності тривалості робочого часу на ефективність виробництва.

Із графіка стає зрозуміло, що із збільшенням робочого часу ефективність виробництва спадає. Із рис. 2.4. видно, що ми маємо лінійну залежність.

Для того, щоб визначити коефіцієнт кореляції та коефіцієнт детермінації, ми будуємо допоміжну таблицю (таблиця 2.15.).

Таблиця 2.15.                             Допоміжна таблиця.

Рівняння регресії будемо обраховувати за прямолінійним зв’язком  який описується рівнянням прямої за  наступною формулою:

,

де а0  і а1 визначаються  за формулами:

ух = 0,6379+ 0.0007*х – рівняння регресії .

З рівняння можна зробити  висновок, що залежність пряма

У випадку лінійної залежності тісноту зв’язку  вимірюють лінійним коефіцієнтом  кореляції, який визначається  за формулою:

Розрахувавши коефіцієнт лінійної кореляції, ми бачимо, що зв’язок між робочим часом та обсягом виробництва слабкий.

Коефіцієнт детермінації визначається за формулою:

R = ( r )²

R =

Розрахувавши коефіцієнт детермінації, можна зробити висновок, що   2.9% - це вплив робочого часу на обсяги виробництва , а решта 97.1% - це вплив інших неврахованих факторів.

Розділ 3. Обґрунтування пропозицій щодо резервів збільшення тривалості використання основних виробничих фондів підприємства

Ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей має велике значення як для підприємства, так і для економіки країни в цілому. Повніше використання основних фондів на підприємстві веде до збільшення потреби у введені ф експлуатацію нових виробничих потужностей, до збільшення випуску обсягів продукції та підвищення рівня її якості ( а значить, і прибутку ), прискорює їх оборотність, що значною мірою сприяє вирішенню проблеми скорочення розриву в термінах фізичного та морального зносу, прискорює темпи оновлення основних фондів.

Резерви тривалості використання основних виробничих фондів - це ті невикористані можливості, за допомогою яких ми можемо збільшити тривалість використання основних виробничих фондів. Таких резервів є багато.

На мою думку, основним резервом збільшення тривалості використання основних виробничих фондів, враховуючи навчально-дослідну роботу, є збільшення робочого часу. Ми можемо збільшити робочий час, за рахунок зменшення різноманітних простоїв.

1.Якщо збільшити робочий час на 10 днів, то обсяги виробництва також збільшаться. Використавши практичну частину науково-дослідної роботи ми розрахуємо на скільки зросли обсяги виробництва із зростанням робочого часу на 10 днів. Розраховувати будемо, при цьому використавши середнє значення робочого часу та середнє значення обсягу виробництва по 36 підприємствах. Одержимо:

Хсер ( середнє значення робочого часу) = 308,3

Усер ( середнє значення обсягу виробництва ) = 4366,66

308,3-4366,66

318,3-х

4508 - 4366.66 = 141.6 тис. грн..

Тобто із зростанням робочого часу на 10 днів обсяги виробництва

зростуть в середньому на 141.6 тис. грн..

                            2.              Якщо збільшити робочий час на 10 днів, то фондовіддача також
збільшиться. Використавши практичну частину науково-дослідної роботи ми
розрахуємо на скільки зросла фондовіддача із зростанням робочого часу на
10 днів. Розраховувати будемо, при цьому використавши середнє значення
робочого часу та середнє значення фондовіддачі по 36 підприємствах.
Одержимо:

Хсер ( середнє значення робочого часу) = 308,3

Усер ( середнє значення фондовіддачі ) = 2,08

308,3-2,08

318,3-х

2,14-2,08= 0,06 грн/грн..

Тобто із зростанням робочого часу на 10 днів фондовіддача зросте в

середньому на 0,06 грн/грн.

                            3.              Якщо збільшити робочий час на 10 днів, то зношеність основних
виробничих фондів також збільшиться. Використавши практичну частину
науково-дослідної роботи ми розрахуємо на скільки зріс коефіцієнт зносу із
зростанням робочого часу на 10 днів. Розраховувати будемо, при цьому
використавши середнє значення робочого часу та середнє значення
зношеності основних виробничих фондів по 36 підприємствах. Одержимо:

Хсер ( середнє значення робочого часу) = 308,3 Усер ( середнє значення зношеності ОВФ ) = 0,2129 308,3-0,2129

318,3-х

0,2168-0,2129=0,0039 грн/грн

Тобто із зростанням робочого часу на 10 днів зношеність ОВФ зросте в середньому на 0,0039грн/грн.

4. Якщо збільшити робочий час на 10 днів, то витрати на 1 гривню зменшаться. Використавши практичну частину науково-дослідної роботи ми розрахуємо на скільки зменшилися витрати на 1 гривню із зростанням робочого часу на 10 днів. Розраховувати будемо, при цьому використавши середнє значення робочого часу та середнє значення витрат на 1 гривню по 28 підприємствах. Одержимо:

Хсер ( середнє значення робочого часу) = 308,3

Усер (середнє значення витрат на 1 гривню) = 0,86

308,3-0,86

318,3-х

0,86 - 0,92 = -0,06 грн/грн.

Тобто із зростанням робочого часу на 10 днів витрати на 1 гривню зменшаться на 0,06 грн/грн.

Таким чином, із розрахунків видно, що такий резерв збільшення тривалості використання ОВФ як збільшення робочого часу є ефективним.

Висновок

Отже, з всього вищенаведеного можна підбити підсумки, що ОВФ – це засоби праці, які приймають участь у виробничому процесі і забезпечують виготовлення відповідної продукції.

Збільшення тривалості робочого часу є однією із складових екстенсивного використовування основних фондів. Таке поліпшення припускає збільшення часу роботи діючого устаткування в календарний період (протягом зміни, доби, місяця, кварталу, року)