Організація потокової лінії складання коробки зміни передач (КПЗ) на конвеєрі

Вступ 

     Всебічна  інформація про виробничі потужності підприємства є важливим фактором наукового  управління їх діяльністю. використовуючи цю інформацію, можна розв’язувати завдання, пов’язані з ефективним функціонуванням підприємства.

     Здатність підприємств і їхніх підрозділів виготовляти максимальну кількість продукції перебуває у безпосередній залежності від кількості та досконалості засобів праці, якими вони озброєні. Засоби праці, насамперед їх активна частина – знаряддя праці, треба вважати основним фактором формування виробничої потужності підприємства.

     Виробнича потужність підприємства – це його потенційна здатність випускати  максимальну кількість продукції  за одиницю часу у визначений термін з допомогою організаційної сукупності наявних на підприємстві знарядь праці при досягнутому рівні їх досконалості й освоєння.

     Особливістю виробничої потужності є динамічність, величина якої встановлюється тільки на певний момент.

     Основним  завданням розрахунку виробничих потужностей  є визначення потенційної можливості підприємства виготовляти максимальну кількість продукції, виявлення і використання резервів, пов’язаних з технічним прогресом й удосконаленням організації виробництва з метою збільшення випуску продукції.

     Виробнича потужність машинобудівного підприємства поділяється на вхідну, вихідну і середньорічну. Розмежування видів потужності потрібно для їх застосування у виробництві, де використовуються такі поняття, „величина потужності” і „рівень використання потужності”. Для того, щоб використати той чи інший вид потужності в управлінні діяльністю підприємства, треба визначити величину цього виду потужності, враховуючи фактори, які на неї впливають.

 

Вихідні дані:

 

Таблиця 1.2–Трудомісткість опрацювання комплекту деталей агрегату 1 

 
 

    Необхідно виконати:

1. Вибрати одиницю виміру виробничої потужності.
2. Зробити розрахунок дійсного фонду часу роботи обладнання.
3. Визначити трудомісткість продукції, що випускається.
4. Визначити виробничу потужність окремих груп устаткування і коефіцієнт завантаження груп устаткування на початок і кінець року.
5. Визначити термін окупності і річний економічний ефект від застосування верстатів з ЧПУ.

 

1.1. Вибір одиниці виміру виробничої потужності 

    Відповідно  до завдання в механічному цеху машинобудівного заводу виготовляються комплекти деталей для трьох типів агрегатів 1,2,3, що мають однаковий маршрут опрацювання і тотожну структуру трудомісткості по окремих видах робіт. Тому вимірювання виробничої потужності доцільно робити за типовим представником. За типовий представник приймається агрегат 1, що займає в програмі цеху найбільшу питому вагу. Коефіцієнт приведення для нього приймаємо за одиницю, тоді річна програма випуску у приведених одиницях дорівнюватиме

N_пр=1·N₁=1·320=320 шт.

      Приведення  трудомісткості деталей агрегату 2 до типового представника здійснюється таким чином. Перш за все знаходиться коефіцієнт приведення К₁

,

де Т₂ – трудомісткість обробки одного комплекту деталей для агрегату 2, н-год;

Т₁ – трудомісткість обробки одного комплекту деталей для агрегату 1, н-год.

      Підставивши вихідні дані, отримуємо

К₁=1550/1252=1,238

      Кількість приведених комплектів визначається за формулою

,

де N₂ – кількість комплектів деталей для агрегату 2, шт.;

К₁ – коефіцієнт приведення.

      Підставивши вихідні дані, отримуємо

N_пр1=170·1,238= 210 шт.

      Коефіцієнт  приведення для агрегату 3 визначається за формулою

К₂=Т₃/Т₁=2850/1252=2,276

де  - трудомісткість обробки одного комплекту деталей для агрегату 3, н-год.

      Тоді  кількість приведених комплектів визначаємо по формулі

де  - кількість комплектів деталей для агрегату 3.

      Підставивши в останню формулу вихідні  дані, отримаємо

N_пр2=100·2,276=228 шт.

      Результати  розрахунків записуємо в таблицю 1.

Таблиця 1 – Програма випуску продукції  механічного цеху

    1.2. Розрахунок дійсного фонду часу роботи обладнання 

      Фонд  часу роботи обладнання визначається виходячи з двозмінної роботи.

,

де Д_к – кількість календарних днів у році, Д_к = 365;

Д_в – кількість вихідних днів у році, за числом тижнів, Д_в = 104;

Д_п – кількість святкових днів у році, Д_п = 8;

Т_с – тривалість робочої зміни в год., Т_с = 8,21 год.;

К_см – кількість змін роботи за добу, К_см = 2;

 – коефіцієнт використання  обладнання, що враховує його  простій в ремонті і з інших  причин.

      При двозмінній роботі обладнання і ( дійсний фонд часу дорівнює

 год.

      Дійсний фонд часу роботи групи обладнання визначається шляхом множення дійсного фонду часу одиниці обладнання на кількість верстатів у групі. Наприклад, для токарської групи верстатів на початок року дійсний фонд часу дорівнює год. Результати вимірів дійсного фонду часу по групах обладнання вносимо у таблицю 2.

Таблиця 2 – Результати розрахунку дійсного фонду часу по групам верстатів