Економічне обґрунтування доцільності будівництва заводу по випуску верстатів

де П_Б – балансовий прибуток;

3.  Приватні показники, характеризуючи використання основних виробничих фондів:

3.1. Коефіцієнт екстенсивного завантаження характеризує ступінь використання обладнання за певний час та визначається по кожній групі однотипного обладнання:

де F_Ф – фактично відпрацьований час в годинах;

     F_ЕФ – ефективний фонд часу роботи обладнання.

Повинен прагнути до одиниці. Чим більша різниця тим більше резервів. Відповідає на питання скільки  працює обладнання.

3.2. Коефіцієнт інтенсивного завантаження ілюструє як працюють ОВФ:

де В_пот – потенційно можливий випуск продукції;

     В_факт – фактичний випуск продукції.

3.3. Інтегральний коефіцієнт ілюструє узагальнюючу оцінку використання обладнання по потужності та по часу:

Його підвищення досягається в комплексних заходах:

-    впровадження  нових технологій;

-    інтенсифікація  технологічних процесів;

-    покращення якості сировини;

-    підвищення  рівня праці і т. ін.

 

 

5.3    Порядок розподілу непрямих витрат.

 

Непрямі витрати пов'язані  з виробництвом кількох видів  продукції і носять комплексний  характер. При випуску двох і більше видів продукції ці витрати не можуть бути безпосередньо включені до собівартості окремих видів продукції, вони розподіляються шляхом умовного розподілу.

До непрямих витрат належать витрати – витрати на утримання  та експлуатацію устаткування, загальновиробничі, загальногосподарські витрати, що включаються  до собівартості методами розподілу. Непрямі  витрати утворюють комплексні статті калькуляції (тобто складаються з витрат, що включають кілька елементів),  які  відрізняються  за  їх  функцією  у  виробничому  процесі.

Групувати витрати можна  за різними ознаками: за видами витрат, за місцем виникнення, за економічною  роллю у процесі виробництва і т.д.

Непрямі основні витрати  знаходяться в прямій залежності від часу роботи устаткування та інших  факторів, тому вони розподіляються між  видами продукції (робіт, послуг) пропорційно  конкретним баз розподілу. До таких витрат, наприклад, відноситься частина витрат з утримання та експлуатації обладнання.

Непрямі накладні витрати  на відміну від непрямих витрат основних, можуть бути розподілені між об'єктами калькулювання лише умовно, застосовувана  при цьому база і методи розподілу  та методи витрат визначається характером технології організації виробництва в організації. До складу непрямих накладних витрат входять витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробництва.

Нормування витрат здійснюється попередньо (до початку звітного періоду) за статтями витрат: основні матеріали; оплата праці виробничих робітників; загальновиробничі витрати (амортизація обладнання, орендні платежі, зарплата допоміжних робітників, допоміжні матеріали та інші); комерційні витрати (витрати по реалізації продукції).

Нормативні витрати  базується на очікуваних витратах ресурсів, необхідних для виробництва продукції. Норми витрати ресурсів встановлюються в розрахунку на один виріб. За загальновиробничих витрат, які складаються з декількох  різнорідних статей, норми розробляються на певний період у грошовій оцінці та в розрахунку на запланований обсяг виробництва.

Протягом звітного періоду  ведеться облік відхилень фактичних  витрат від нормованих витрат. Суми відхилень фіксуються на спеціальних  рахунках. У кінці звітного періоду відхилення списуються на фінансові результати. Проводиться аналіз відхилень. Далі приймається рішення щодо коригування встановлених норм та нормативів.

За базу розподілу  можуть бути обрані: сума нарахованої  заробітної плати основних виробничих робітників, кількість відпрацьованих машино-годин, обсяг випущеної продукції і т.д.

До складу загальновиробничих витрат включаються:

1) Витрати на утримання та експлуатацію обладнання:

- Амортизація виробничого  обладнання та транспортних засобів; 

- Ремонт виробничого обладнання та транспортних засобів;

- Витрати на експлуатацію  обладнання;

- Внутрішньозаводське  переміщення вантажів;

- Інші витрати; 

2) Загальноцехові витрати:

- Утримання апарату  управління;

- Зарплата іншого персоналу; 

- Амортизація будівель, споруд та інвентарю;

- Ремонт будівель, споруд та інвентарю;

- Утримання будівель, споруд та інвентарю; 

- Випробування, досліди,  дослідження; 

- Винахідництво і раціоналізаторство;

- Охорона праці; 

- Поліпшення якості  продукції; 

- Інші витрати;

 

3) Витрати на підготовку і освоєння виробництва;

4) Непродуктивні витрати:

5) Інші виробничі витрати:

- Витрати на гарантійне  обслуговування;

- Пов'язані зі стандартизацією  і т.д. 

Види загальногосподарських  витрат:

1) зарплата апарату  управління підприємства;

2) витрати на відрядження; 

3) утримання охорони; 

4) зарплата іншого  загальногосподарського персоналу; 

5) амортизація та ремонт  основних засобів; 

6) утримання будівель  та інших об'єктів; 

7) підготовка кадрів;

8) організований набір  робочої сили;

9) випробування, досліди,  дослідження; 

10) винахідництво і  раціоналізаторство;

11) охорона праці; 

12) поліпшення якості;

13) податки, збори і  відрахування;

14) інші загальногосподарські  витрати. 

Для включення до собівартості окремих видів продукції прямих матеріальних і трудових витрат на підприємстві необхідно розробляти систему відповідних норм і нормативів.

За непрямих витрат розробляються  відповідні кошториси (бюджети), в яких фіксуються витрати, пов'язані з  випуском всіх видів продукції. Ці кошторису прив'язуються до звітних періодів і складаються в розрізі статей.

Найважливішим принципом  вибору способу розподілу непрямих витрат є максимальне наближення результату розподілу до фактичного витраті на даний продукт того чи іншого виду непрямих витрат.

ВИСНОВКИ

 

Спроектовано завод  по обробці деталей верстата 1М10Д на прикладі механічного цеху. Застосування верстату даного типу високе. Використання цього невеликого верстата в галузях машинобудування в масовому виробництві дозволить значно прискорити цикл виготовлення деталей. Виникає доцільність виготовити даний верстат на Україні.

Аналіз основних техніко-економічних  показників дозволяє відзначити високу ефективність застосування верстата. Зокрема, рентабельність його виробництва становить 32% , прибуток від реалізації продукції тис. грн. на рік, продуктивність праці одного працівника ПВП 5256,27731 тис.грн., середньомісячна зарплата ...…?…......грн, фондовіддача...…?……грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ  ДЖЕРЕЛ

 

1. Зайцев Н.Л. Економіка організації. - М.: Іспит, 2000. - 768 с.
2. Зайцев Н.Л. Економіка промислового підприємства: Практикум. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 192 с.
3. Приймак Т.О. Економіка підприємства. - К.: Вікар, 2001.- 178 с.
4. Сергєєв И.В. Економіка підприємства. - М.: Фінанси й статистика, 2000. - 304 с.
5. Сергєєв И.В. Організація й фінансування інвестицій /  И.В. Сергєєв, И.И. Вер<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" style=" font-size: 14pt; text-decoration: none