Трудові ресурси Львівської області

У 2010 році на обліку в обласній службі зайнятості перебувало 90,5 тис. незайнятих громадян. Статус безробітного мали 67,4 тис. осіб, з яких отримували допомогу по безробіттю – 59,0 тис. осіб. Середній розмір допомоги по безробіттю збільшився з 575,6 грн. у грудні 2009 року до 721,88 грн. у грудні 2010 року.

Протягом 2010 року за направленням служби зайнятості були працевлаштовані 36,1 тис. незайнятих громадян, що на 1,0 тис. осіб більше ніж у 2009 році. Зокрема 19,0 тис. осіб із числа молоді, 299 осіб з  обмеженими фізичними можливостями, 4,4 тис. інших неконкурентоспроможних на ринку праці громадян. Рівень працевлаштування незайнятих громадян зріс з 33,2%  у  2009 році до 39,9 % у  2010 році.

У 2010 році було активізовано роботу щодо працевлаштування безробітних  громадян шляхом надання дотацій  роботодавцям за рахунок коштів Фонду  загальнообов’язкового державного соціального страхування України  на випадок безробіття. Така форма  працевлаштування активно використовується перш за все для працевлаштування осіб, які не конкурентоздатні на ринку  праці – жінок з маленькими дітьми, громадян перед пенсійного віку, інвалідів, а також випускників  закладів без досвіду роботи. Відновлено роботу щодо надання дотацій роботодавцям для забезпечення молоді першим робочим  місцем. Завдяки чому випускники вищих  і професійно-технічних учбових  закладів мали можливість працевлаштуватися  за 57 професіями та спеціальностями.

Протягом 2010 року за рахунок  надання дотацій працевлаштувалися           1,7 тис. осіб, з яких 119 осіб складала молодь, працевлаштована на перше  робоче місце.

 З метою підтримки  малого бізнесу, державна служба  зайнятості здійснює виплати  допомоги по безробіттю одноразово  для організації підприємницької  діяльності. Особливо важливе значення  така робота має для мешканців  сільських регіонів, оскільки сприяє  розвитку інфраструктури, а також  сфери побутових послуг та  сільськогосподарського виробництва.  У 2010 році таку допомогу отримали  467 безробітних громадян.

Професійна орієнтація населення  є одним із пріоритетів діяльності державної служби зайнятості. Особлива увага приділяється роботі з учнівською молоддю, що спрямована на створення  передумов для професійної самореалізації молоді та запобігання молодіжному  безробіттю.

У 2010 році профорієнтаційні послуги служби зайнятості отримали 212,4 тис. осіб, з них 127,5 тис. осіб - зайняте  населення. Зокрема 93,8 тис. осіб, які  навчаються в навчальних закладах різних типів. Молодим людям надаються  профінформаційні та профконсультаційні послуги щодо вибору майбутньої професії з урахуванням потреб регіонального  ринку праці.

З метою підвищення конкурентоспроможності робочої сили, державна служба зайнятості організовує професійне навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації безробітних  громадян. У 2010 році професійне навчання проводилося більш ніж за 150 напрямами, професіями та спеціальностями. Всього, протягом року, професійне навчання проходило 10,7 тис. осіб, що майже на 5,3% більше, ніж у 2009 році. Після закінчення профнавчання понад 90% безробітних знайшли  роботу [4].

Надання соціальних послуг з професійного навчання, в першу  чергу, було орієнтовано на організацію  навчання безробітних, які не мають  професії, або займали місця, які  не потребують професійної підготовки, на підвищення кваліфікаційного розряду  робітників, що тривалий час перебувають  на обліку.

В умовах зростання вимог  роботодавців до якості робочої сили, державна служба зайнятості організовує  професійну підготовку кваліфікованих кадрів на конкретні робочі місця, навчає безробітних за індивідуальними  навчальними планами та програмами, підвищує кваліфікацію безробітних  безпосередньо на робочому місці, що дає необхідний рівень знань, умінь, навичок.

Протягом 2010 року 13,0 тис. незайнятих осіб брали участь в оплачуваних  громадських роботах, що на 70,0% більше ніж у 2009 році. Такі роботи були організовані переважно на  об’єктах соціальної сфери, а саме: із благоустрою та озеленення населених пунктів, об’єктів охорони здоров’я, територій дитячих  садочків, лісосмуг, парків, зупинок  транспорту, спортивних майданчиків, попередження та ліквідація наслідків весняних повеней  та паводків, роботи з розчищення територій  від снігу, стічних каналів, очищення русел річок, чистка каналізаційних та дренажних зливів, укріплення берегів, виконуються роботи з інформування населення про порядок отримання  житлових субсидій, а також з впорядкуванням могил захисників Вітчизни, утримання  у належному стані цвинтарів. Рівень залучення незайнятих громадян до громадських робіт склав 14,3 % проти 7,2 % у 2009 році.

Протягом 2010 року майже 9,5 тис. роботодавців зареєстрували у службі зайнятості Львівської області 44,0 тис. вакансій, з яких 66,0% були укомплектовані (Додаток 4).

Інформування населення про  реальний попит на відповідних працівників  та реальні умови праці і заробітної плати здійснюється не лише при індивідуальному  обслуговуванні шукачів роботи в  центрах зайнятості, а й через  різноманітні сучасні засоби масової  інформації, зокрема, інтернет-ресурси  державної служби зайнятості, інформаційно-довідкову  телефонну систему.

Це сприяє суттєвому пом'якшенню  ситуації, дозволяє підвищити оперативність  надання соціальних послуг, скоротити  термін підбору роботи та період укомплектування  вакансій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Сучасний аналіз  зайнятості трудових ресурсів  в умовах інноваційного розвитку.

 

Інновації активно впливають  на структуру виробництва, а звідси - і структуру зайнятості населення. Особливо відчутним є їх вплив  у моногалузевих містах, оскільки переважна кількість їх населення  зайнята на одному чи двох підприємствах. Технічна модернізація цих підприємств, їх перепрофілювання не лише змінюють структуру виробничого персоналу, а й сприяють зростанню структурного чи технологічного безробіття. Адже при  технічному оновленні підприємства або його перепрофілюванні виникає  об'єктивна необхідність зупинки  на певний час всього виробничого  процесу для переобладнання його окремих ланок. В цей період реально  може бути задіяна невелика чисельність  висококваліфікованих працівників, які  здатні налагодити та відрегулювати  нове устаткування, перепрофілювати  його на випуск нової продукції. Інша частина працівників або знаходиться  в стані безробіття, або перебуває  на перепідготовці. Тому, розробляючи  програму щодо переводу підприємства, а тим більше всієї економіки  країни на інноваційну модель розвитку слід обов'язково враховувати її соціальні  наслідки з тим, щоб попередити масове вивільнення працівників та довготривалість  знаходження їх в стані вимушеного безробіття. Така постановка питання  обумовлена відсутністю належної оцінки саме соціальним наслідкам тих чи інших економічних перетворень, що здійснюються в Львівській області. Це ж стосується і оцінки впливу активної інноваційної діяльності на стан національного ринку праці. між тим, навіть без здійснення масштабних заходів по переведенню нашої  держави на модель інноваційного  розвитку на вітчизняному ринку праці  досить гостро стоїть проблема забезпечення зайнятості населення.

Так, у 2010 році інноваційні заходи здійснювало 102 промислові підприємства, що на 3,8% менше, ніж попереднього року. Їх частка у загальній кількості промислових підприємств області збільшилась до 13,4%.

Серед інноваційно активних підприємств 41 впроваджувало інноваційні  процеси, 32 – інноваційну продукцію, по 13 підприємств – маркетингові та організаційні інновації. У 2010 році було впроваджено 63 нових технологічних процесів, з них найбільше – у харчовій промисловості, целюлозно-паперовому виробництві та видавничій діяльності, машинобудуванні.

Торік у промисловості  освоєно 117 інноваційних видів продукції, з них 31 – нові види техніки. Найбільше нових видів продукції впровадили підприємства машинобудування – 43, виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – 26. Для модернізації виробничих процесів підприємства області придбали 29 нових технологій.

На 1 жовтня 2010 року на Львівщині  працювали 945 докторів і 6008 кандидатів наук, що відповідно на 2,7% і 4,7% більше, ніж на відповідну дату 2009 року. Порівняно з 1 жовтня 2000 року кількість кандидатів наук зросла на 41,9%, докторів наук – на 44,9%. За кількістю докторів та кандидатів наук Львівська область серед регіонів України посідає 3 місце після м. Києва та Харківської області [2].

Найбільше фахівців вищої  кваліфікації працює у галузі природничих (320 докторів і 1521 кандидат), суспільних (відповідно 151 і 1567), технічних (223 і 1191) та медичних (125 і 747) наук.

Середній вік спеціалістів з науковим ступенем доктора наук на 1 жовтня 2010 року становив 61 років , а спеціалістів зі ступенем кандидата наук – 48 років. Середній вік кандидатів наук, що отримали диплом у 2010 році, у чоловіків становив 35 років, у жінок – 34 роки. Середній вік докторів наук, які отримали диплом минулого року, відповідно – 52 і 48 років. Основою наукового потенціалу Львівської області є чоловіки – 61%, проте частка жінок щорічно збільшується: з 29% у 2001 до 39% у 2010 році.

На 1 січня 2011 року в організаціях, підприємствах та установах, які  виконували дослідження і розробки, працювало 6,1 тис. осіб, це порівняно  з попереднім роком менше на 0,2 тис. осіб, з 2005 – на 1,6 тис. осіб. Виконавці  досліджень та розробок (дослідники, техніки  та допоміжний персонал) становили 81% кількості  працівників наукових організацій, з них 3,5 тис. осіб – дослідники, 0,6 тис. осіб – техніки, 0,9 тис. осіб –  допоміжний персонал. Четверта частина виконавців досліджень та розробок мали наукові ступені (221 доктор і 1037 кандидатів наук). В установах академічного профілю працювало 2351 науковців (серед них 907 фахівців з науковими ступенями), у галузевих наукових організаціях – відповідно 1824 (165), у наукових частинах вищих навчальних закладів – 690 (183), заводському секторі науки – 104 (3).

На виконання наукових і науково-технічних робіт установами, організаціями та підприємствами області витрачено коштів на 6,5% більше, ніж у 2009 році, їх обсяг становив 291,9 млн.грн. За рахунок бюджетних коштів було профінансовано 172,4 млн.грн. (59%), що на 4,1 в.п. менше 2009 року. Найбільше державних коштів на виконання наукових та науково-технічних робіт (63,9%) отримали наукові установи академічного профілю, 22,2% − організації галузевої науки, 13,8% – вищі навчальні заклади. Найвагоміша частка загальної суми державних асигнувань (57,6%) припала на дослідження і розробки в галузі природничих наук, а наукові та науково-технічні роботи в галузі технічних наук були лише на 10,9% профінансовані з державного бюджету.

 

 

 

 

 

Висновки

Отже, в структурі зайнятості Львівської області тривають негативні  зміни: зростає приховане безробіття, скорочується чисельність працюючих  у галузях матеріального виробництва  та науці на фоні збільшення зайнятості в більшості галузей невиробничої сфери, кваліфікований персонал змушений займатися не відповідними йому видами діяльності. На ринку праці існує  тенденція до зменшення пропозиції праці, яка перебуває під безпосереднім  впливом рівня й структури  оплати праці, адже рішення про участь в оплачуваній праці, форми, тривалість, інтенсивність цієї праці людина приймає багато в чому залежно  від розмірів і умов одержання  трудового винагородження. Через  низьку платоспроможність багатьох підприємств та бюджетний дефіцит  виплати зарплати значно затримуються, відбувається їх натуралізація, що негативно  відображається на мотивації праці  та стимулює нерегламентовану зайнятість. Заробітна плата майже не виконує  своїх функцій з відтворення, стимулювання перерозподілу робочої  сили через недієвість заходів щодо її реформування. Таким чином, саморозвиток і пристосування ринку праці  до сучасної економічної ситуації сформували у Львівській області досить суперечливі  соціально-трудові відносини (тінізація  доходів, галузева розбалансованість  ринку праці, наявність значного прихованого безробіття. Регулювання  ринку праці вимагає взаємопов’язаного  вирішення проблем у сфері  макроекономічної стабілізації, структурної  перебудови фінансово-кредитної, бюджетної  і податкової політики, соціального  захисту населення.

Організація і функціонування ринку праці в Львівській області, як важливої складової ринкової економіки, повинна орієнтуватись на вирішення таких важливих проблем таких як, забезпечення ефективного використання трудового потенціалу, що вимагає врахування цілого спектра чинників. По-перше, реалізація індивідуальної здатності до праці повинна орієнтувати роботодавців на одержання максимальної віддачі від кожного працюючого і стимулювати виплату найманому працівникові заробітної плати відповідно до його кваліфікації і виконаної роботи, по-друге, важлива роль у підвищенні ефективності трудової діяльності найманого працівника належить впровадженню пільгового оподаткування і кредитування для тих галузей і регіонів, в яких доцільно збільшити кількість робочих місць та застосування прямих виплат підприємствам за кожного найнятого працівника. У разі скорочення попиту на робочу силу доцільна жорсткіша кредитна політика, встановлення додаткового податку за використання праці трудівників, зменшення інвестицій тощо. По-третє, через регульований ринок праці здійснюється узгодження економічних інтересів суб'єктів трудових відносин, забезпечується конкурентне середовище кожної зі сторін ринкової взаємодії, підтримується рівновага між попитом на робочу силу та її пропозицією.

Отже, для забезпечення ефективного  використання трудового потенціалу необхідний комплекс взаємоузгоджених правових, економічних, соціальних, технічних  та організаційних заходів, а також  застосування системи критеріїв  оцінки індексу людського розвитку в суспільстві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Державний комітет статистики  України, [електронний ресурс] – режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

2. Головне управління  статистики Львівської області,  [електронний ресурс] – режим доступу: http://stat.lviv.ua/

3. Львівський обласний  центр зайнятості,  [електронний ресурс] – режим доступу: www.dcz.gov.ua/lviv/

4. Шаблій О.І., Муха Б.П.  та інші. Географія: Львівська  область. Віково-статевий склад.  Національний та релігійний склад.  Трудові ресурси і зайнятість  населення Львівської області,  [електронний ресурс] – режим доступу: http://geoknigi.com/book_view.php?id=41

5. Лісогор Л. Соціогеографічні детермінанти формування пропозиції робочої сили на ринку праці // Демографія та соціальна економіка. – К., 2007. – С. 69-79.

6. Населення України. Соціально-демографічні проблеми українського села. – К. : Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, 2007. – 468 с.

7. Державне агентство України з інвестицій та управління національними проектами України Львівський регіональний центр з інвестицій та розвитку, [електронний ресурс] – режим доступу: http://www.zcir.com.ua/index/pasport_lvivskoji_oblasti/0-8