Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Ноября 2011 в 22:51, курсовая работа
Актуальність теми. Внутрішня торгівля пов’язана із повсякденним життям людей і задоволенням їхніх потреб у товарах, торгових послугах. По тому, як працює торгівля, найчастіше судять про роботу уряду, про успіх соціальних і економічних реформ. Це пояснюється тим, що турбота про конкретну людину, її потреби – це початок і кінцевий шлях соціальної політики держави. Протягом останнього десятиліття на внутрішньому ринку України відбулися істотні зміни в системі взаємозв'язків виробництва і споживання. Нова структура динаміки розвитку виробництва продукції, зміни в структурі зайнятості і доходів населення, лібералізація внутрішнього ринку, глибокі зрушення в структурі суспільних потреб значною мірою ускладнили взаємозв'язки виробництва і споживання, які має забезпечувати внутрішня торгівля.
2.
Передумови розвитку
торгівлі в Тернопільській
області.
Передумови розміщення продуктивних сил – це умови, без яких розміщення й розвиток виробництва неможливі. Наприклад, розвиток гірничодобувної промисловості можливий лише за наявності у регіоні корисних копалин; бавовнярство потребує достатньої річної суми додатних температур; верстатобудування може здійснюватися у регіонах з розвинутою промисловістю (споживач продукції) та за наявності значного контингенту висококваліфікованої робочої сили; виробництво товарів широкого вжитку – за умов місткого внутрішнього ринку, зумовленого порівняно високою щільністю населення та певною його купівельною спроможністю тощо.
До передумов відносять спосіб виробництва, технологічні особливості виробничого процесу, зумовлені науково-технічним прогресом, рівнем територіального поділу суспільної праці. Їх можна поділити на три великі блоки: природні, демографічні, економічні. Розглянемо детальніше передумови розвитку торгівлі в Тернопільській області.
Тернопільська область займає західну частину Подільського плато, межуючи на півночі з Рівненською, на півдні з Чернівецькою, на південному заході з Івано-Франківською, на заході з Львівською областями України. Тернопільщина знаходиться поблизу українського кордону з Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією. Вона простягається із півночі на південь на 195 км, а з заходу на схід – на 129 км. Площа області – 13,8 тис. км2 , що становить 2,3% території України. Населення області нараховує 1142,0 тис. чоловік, що складає 2,3 % від його загальної чисельності в Україні. Середня щільність населення становить 82,8 жителів на 1 км2 , що майже дорівнює середньому показнику по країні загалом. Переважна більшість населення Тернопільщини проживає в селах (57,3%).
Адміністративним центром області є місто Тернопіль з населенням близько 230000 жителів.
Тернопільська область входить до складу Західноукраїнського економічного району, площа якого складає 158 км2, або 26,1% території України. Це найбільший район в Україні за площею і другий за кількістю населення (13,2 мільйони чоловік) після Донецько-Придніпровського.
Тернопільська область відноситься до числа найменших в Україні (2,3% території держави). Дехто із вчених та урядовців відносить її до економічно депресивних регіонів, бо частка області у виробництві промислової і сільськогосподарської продукції (відповідно 0,6 і 3,0%, у вантажоперевезеннях (1%) є значно нижчою від середньоукраїнських показників. На території області виробляється 1,3% валової доданої вартості країни, у розрахунку на 1 особу це становить 2741 грн. (в Україні – 5114 грн., 2003 р.). Однак серед регіонів України, Тернопільська область виділяється виробництвом бавовняних тканин (60% від виробництва в Україні), цукру-піску (7,4), м’яса (4,5%), масла (3,5%), твердого сиру, а також посуду, світлотехнічного обладнання, картоплі та ін.
Тернопільська
область є розвинутим сільськогосподарським
і промисловим регіоном України. Значні
природні і трудові ресурси, концентрація
переробної промисловості (цукрової, спиртової,
плодоовочеконсервної), географічне розташування
на перехресті важливих транспортних
шляхів із Східної Європи в Центральну
і Західну Європу виділяють область як
регіон із сприятливими можливостями
для ведення підприємницької діяльності.
Тернопільська область є розвинутим сільськогосподарським і промисловим регіоном України. Значні природні і трудові ресурси, концентрація переробної промисловості (цукрової, спиртової, плодоовочеконсервної), географічне розташування на перехресті важливих транспортних шляхів із Східної Європи в Центральну і Західну Європу виділяють область як регіон із сприятливими можливостями для ведення підприємницької діяльності.
Зростання реальних доходів населення стало передумовою для розвитку торгівлі. Темпи приросту обороту роздрібної торгівлі становили щорічно від 18 до 23,6%. В 2005-2007 роках в Тернополі та районах області відкрито понад 500 торговельних підприємств, у тому числі місцевих та відомих в Україні і за кордоном торгових брендів та 155 підприємств з надання побутових послуг.
Діагр.
2
Як видно з діагр.2, у структурі економічної даяльності Тернопільської області переважає сфера торгівлі та послуг.
Природні передумови розвитку торгівлі. Область багата на корисні копалини. Серед них найбільшу групу складають вапняки, крейда мергелі, гіпс, пісковики, вогнетривкі та будівельні глини, гравійно-галичникові матеріали, фосфорити, бентоніти, які є сировиною для виробництва різноманітних будівельних матеріалів. Є незначні запаси бурого вугілля, торфу, а також залізних, мідних та марганцевих руд.
Основу мінеральних ресурсів області становлять нерудні корисні копалини, зокрема природні будівельні матеріали, яких розвідано близько 300 родовищ. У західній частині області розвідані потужні запаси мергелю, який вважається високоякісною сировиною для виробництва цементу.
Практично в усіх частинах області знаходяться родовища вапняків (близько 100 родовищ), а так звані рифові вапняки, поклади яких поширені в районах Товтрової гряди, через високий вміст кальцію є унікальними в світі. Значні поклади глини і суглинків (понад 100 родовищ) є сировинною базою для цегельно-черепичного виробництва. В області наявні великі запаси будівельного каменю, доломітів і пісковиків. Останні широко використовуються для виготовлення якісної бруківки і як облицювальний матеріал. Поклади крейди, які є у центральній і північній частині Тернопільщини, вважаються досить рідкісними (в Україні – 3 родовища). Потенційні запаси гіпсу на території області оцінюються десятками мільйонів тон. Загалом відомо понад 20 родовищ, товщина пластів - 20-25 м. У Придністров’ї залягають великі поклади фосфоритів, відомі також великі родовища горючих сланців.
Паливно-енергетичні ресурси в Тернопільській області обмежені. Вона практично не володіє запасами вугілля, торфу, нафти, природного газу та ядерного палива. Одним із видів значних енергетичних ресурсів є гідроенергія, розвиток якої в області можливий за рахунок потенціалу малих річок.
Земельні ресурси є основним багатством Тернопільської області. У ґрунтовому покриві переважають чорноземи та сірі опідзолені ґрунти, які належать до групи найбільш родючих ґрунтів у світі. Рівень освоєння земельних ресурсів в області досить високий. Із загальної площі земельного фонду, яка становить 1382,4 тис. гектарів, 85% складають землі, які використовуються для ведення сільського господарства. Основна частка цих земель припадає на сільськогосподарські угіддя, площа яких сягає близько 1000 гектарів. Розораність території складає 64%. Орні землі в структурі сільськогосподарських угідь становлять 84,2% (близько 890 тис. гектарів). Це один з найвищих показників по Україні.
Лісові ресурси в Тернопільській області відносно незначні. Ліси займають близько 14% території області (197,8 тис. гектарів), тобто 1,9% усіх лісопокритих площ України. Лісистість складає 13,1%, що значно менше, ніж у середньому по Україні (15,6%) при нормі 15,5%.
Потенційні ресурси річкових вод області оцінюються в середньому за рік величиною 7,26, а в дуже маловодні роки – 4,10 км3. Вони формуються за рахунок притоку відповідно 5,45 і 2,70 км3, а також місцевого стоку – 1,81 та 1,05 км3 відповідно. Питомі місцеві ресурси на 1 км2 складають 131,2 тис. м3 і на одну людину – 1,55 тис м3. Об’єм підземних вод, зв’язаних з поверхневим стоком, який враховується в ресурсній частині водоресурсного балансу, становить 0,80 км3/рік, затверджені експлуатаційні запаси підземних вод – 0,09 км3/рік.
Природні умови Тернопільської області сприятливі для розвитку овочівництва, але посівні площі овочевих культур незначні (1,1%). Найвищий показник частки овочів у посівних площах Тернопільського, Заліщицького районів. Овочівництво було збитковою галуззю сільського господарства в умовах колективного господарювання, і тому площі овочевих культур скорочувались. Це невиправдано, бо споживання овочів в області ще значно менше від норми. На одну людину в області споживається в 1,2 разу менше овочів, ніж в Україні. Головними овочевими культурами в області є капуста, морква, столовий буряк тощо. Із розширенням індивідуальних та фермерських господарств збільшуються площі вирощування помідорів, зеленого горошку, кабачків, огірків, цибулі та інших овочевих культур, які дають в області високі врожаї.
Достатнє зволоження, сприятливий температурний режим та ґрунтовий покрив створюють на всій території області в цілому сприятливі умови для вирощування сільськогосподарських культур лісостепової зони, зокрема пшениці, ячменю, жита, вівса, цукрових буряків, картоплі, овочевих та кормових культур; у південних районах - винограду, персиків, абрикосів.
На розвиток та розміщення внутрішньої торгівлі важливий вплив чинять також демографічні показники. На сьогодні демографічна ситуація є досить складною, що зумовлено складним соціально-економічним становищем у державі, зростанням урбанізації та пов'язаним із нею промисловим розвитком держави.
Загальна кількість наявного населення Тернопільської області, за даними Всеукраїнського перепису населення, становила 1 млн. 142,4 тис.осіб. Кількість міського населення, за результатами Всеукраїнського перепису, становила 485,6 тис.осіб, або 42,5%, сільського - 656,8 тис.осіб, або 57,5%. За результатами Всеукраїнського перепису населення, в Тернопільській області кількість чоловіків становила 530,2 тис.осіб, жінок - 612,2 тис.осіб. Загальна кількість постійного населення області станом на 5 грудня 2001 року становила 1 млн. 138,5 тис.осіб, в тому числі чоловіки 527,9 тис.осіб, або 46,4%, жінки - 610,5 тис.осіб, або 53,6%, міське населення - 480,4 тис.осіб - 42,2%, сільське населення - 658,1 тис.осіб - 57,8%. За чисельністю населення Тернопільщина займає передостаннє місце серед областей України. Кількість населення майже в усіх районах області (крім Тернопільського) зменшується. Особливо значне зменшення населення у Зборівському, Теребовлянському, Бережанському районах.
Віковий склад населення характеризується зменшенням частки дітей у загальній кількості населення поряд із суттєвим збільшенням частки осіб у віці, старшому за працездатний, що значно ускладнює сучасну демографічну ситуацію в області і зумовлює зростаюче старіння населення.
За даними Всеукраїнського перепису населення, на території області проживали представники 85 національностей і народностей. У національному складі населення області переважна більшість українців, чисельність яких складала 1113,5 тис.осіб, або 97,8% від загальної кількості населення.
Тернопільщина належить до давньозаселених земель. Вчені відносять початки заселення нашого краю, як частини лісостепу України, до раннього палеоліту (150 тис. р. тому). Поселенцями були мисливські племена, які полювали на дичину в лісах, займалися рибальством і збиральництвом, проживаючи у стоянках. У сучасний період в області відбувається зменшення людності міських і сільських населених пунктів через значні обсяги еміграції та природне скорочення населення.
Кризові явища в економіці призвели до зниження рівня життя людей та несприятливої демографічної ситуації в області, як і в Україні загалом.
Тернопільщина — одна з областей України, у якій важливим чинником розвитку і розміщення торгівлі є трудові ресурси. Найбільша в області група працездатного населення (55,6%), але його частка в останні роки знижується. Ця група є основною у складі трудових ресурсів.
Переважна більшість працюючого населення була зайнята в попередні роки в галузях матеріального виробництва. Зараз їхня кількість постійно зменшується внаслідок значного скорочення працівників на підприємствах виробничої сфери (тільки за 1970-1996 pp. — на 21%), у цій сфері тепер працює 48% працівників (в 1993 р.— 68 %).
Працездатне населення становить основну частину в складі трудових ресурсів міських і сільських поселень. Частка працездатних найвища в м. Тернополі, куди приїжджає на роботу і навчання молодь із сіл, а найнижча вона — серед населення тих районів, звідки найбільше виїжджають люди на заробітки.
В останні роки унаслідок економічної кризи багато промислових підприємств працюють не на повну потужність, відбувається скорочення працівників. Деякі з них (вихідці з сіл) повертаються в села і займаються сільськогосподарським виробництвом, а інші поповнюють лави безробітних або виїжджають за межі області в пошуках заробітків. У Тернопільській області, як і в Україні, зростає частка людей, які працюють у галузях сфери послуг - освіті, культурі, торгівлі, побутовому обслуговуванні тощо. У 2002 р. вони становили 40,9% від працівників, що були зайняті в господарстві області. Постійно збільшується кількість працівників сфери управління: у 1995 р. - 11,5 тис. осіб, у 2004 р. - 19,2 тис. осіб.
В області постійно зростає кількість громадян-підприємців (у 2004 р. — понад 25 тис.) та працівників сфери малого бізнесу (понад 22 тис. осіб). Вони становлять майже 7 % від усього працездатного населення.
Информация о работе Розвиток и розміщення внутрішньої торгівлі Тернопільскої області