Використання мережевих технологій в управлінні

Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Февраля 2015 в 01:16, курсовая работа

Краткое описание

Мета дослідженняполягає у вивченні питань, пов’язаних з використанням мережевих технологій в управлінні, їх видами та особливостями застосування у різних галузях.
Для досягнення поставлено мети у роботі передбачено вирішення таких завдань:
Дати визначення основним поняттям про мережі.
Розглянути історію, види та топологію мереж.
Охарактеризувати застосування мереж на підприємстві та в управлінні.

Файлы: 1 файл

вся курсова.docx

— 88.23 Кб (Скачать)

Такий спосіб пересилання інформації дуже зручний. По-перше, він прискорює пересилання файлів, оскільки малі за обсягом частини інформації ( пакети ) надходять швидко. По-друге, якщо лінії виявляться неполадки, то немає потреб заново передавати всю інформацію, автоматично пересилаються лише ті пакети, які не дійшли до адресата.

Постійно розробляються нові комунікаційні технології, які мають замінити старі чи розширити їхні функції, створюються високопродуктивні та міжнародні галузеві глобальні комп'ютерні мережі.

Альтернативою мережі Інтернет є мережа Інтернет-2 яка об'єднує понад 200 університетів і компаній, що розташовані на всій території США. Її характерною рисою є велика швидкість пересилання інформації оптичними каналами, що традиційними засобами досягти неможливо. Консорціум Internet2 оголосив про досягнення наприкінці 2006 року нового рекорду швидкості передачі даних у мережах з протоколом IPv6 - 9,08 Гбіт/с. До кінця 2007 року планується збільшити пропускну здатність як мінімум у десять разів. Організатор проекту сподіваються одержати пропускну здатність до 100 Гбіт/с. За такої швидкості для передачі художнього фільму знадобиться лише декілька секунд.

Питання побудови та впровадження мереж розглядатимемо  з позиції користувача, тобто їх повсякденного і перспективного використання  навчанні, в побуті,в бізнесі, в офісі, на виробництві тощо.

2.2. Корпоративна  мережа

Корпоративна мережа — це мережа, головним призначенням якої є підтримка роботи конкретного підприємства, що володіє даною мережею. Користувачами корпоративної мережі є тільки співробітники даного підприємства. Навідміну від мереж операторів зв'язку, корпоративні мережі, в загальному випадку, не надають послуг стороннім організаціям або користувачам. Залежно від масштабу підприємства, а також від складності і різноманіття вирішуваних завдань розрізняють мережі відділу, мережі кампусу і корпоративні мережі (термін «корпоративні» в даній класифікації набуває вузького значення — мережу великого підприємства).

2.2.1. Призначення  корпоративної мережі на підприємстві

Корпоративною мережею вважається будь-яка мережа, що працює по протоколу TCP/IP і використовує комунікаційні стандарти Інтернету, а також сервісні застосування, що забезпечують доставку даних користувачам мережі. Наприклад, підприємство може створити сервер Web для публікації оголошень, виробничих графіків і інших службових документів. Службовці здійснюють доступ до необхідних документів за допомогою засобів (коштів) проглядання Web.

Сервери Web корпоративної мережі можуть забезпечити користувачам послуги, аналогічні послугам Інтернету, наприклад роботу з гіпертекстовими сторінками (що містять текст, гіперпосилання, графічні зображення і звукозаписи), надання необхідних ресурсів по запитах клієнтів Web, а також здійснення доступу до баз даних. У цьому керівництві всі служби публікації називаються “Службами Інтернету” незалежно від того, де вони використовуються (у Інтернеті або корпоративній мережі).

Корпоративна мережа, як правило, є територіально розподіленою, тобто об'єднуючою офіси, підрозділи і інші структури, що знаходяться на значному віддаленні один від одного. Принципи, по яких будується корпоративна мережа, досить сильно відрізняються від тих, що використовуються при створенні локальної мережі. Це обмеження є принциповим, і при проектуванні.

2.2.2. Структура  корпоративної мережі

Для підключення віддалених користувачів до корпоративної мережі найпростішим і доступнішим варіантом є використання телефонного зв'язку. Там, де це можливо, можуть використовуватися мережі ISDN. Для об'єднання вузлів мережі в більшості випадків використовуються глобальні мережі передачі даних. Навіть там, де можлива прокладка виділених ліній (наприклад, в межах одного міста) використання технологій пакетної комутації дозволяє зменшити кількість необхідних каналів зв'язку і - що важливо - забезпечити сумісність системи з існуючими глобальними мережами.

Підключення корпоративної мережі до Internet виправдане, якщо вам потрібний доступ до відповідних послуг. Використовувати Internet як середовище передачі даних коштує тільки тоді, коли інші способи недоступні і фінансові міркування переважують вимоги надійності і безпеки. Якщо ви використовуватимете Internet тільки як джерело інформації, краще користуватися технологією "з'єднання за запитом" (dial-on-demand), тобто у такий спосіб підключення, коли з'єднання з вузлом Internet встановлюється тільки за вашою ініціативою і на потрібний вам час. Це різко знижує ризик несанкціонованого проникнення у вашу мережу ззовні.

 

2.3. Електронна пошта, як засіб ділових комунікацій

Однією з комунікаційних мереж, які використовуються є електронна пошта (e-mail). Термін «електронна пошта» використовується для опису різних систем передачі даних в електронному вигляді через телефонну мережу або іншу мережу передачі даних. При цьому відпадає необхідність використання звичайних поштових відправлень (у паперовому вигляді) або звернення до послуг кур'єра. Організовується електронна пошта як система відправки «листів» і іншої інформації через телекомунікаційну мережу в центральний комп'ютер, дискова пам'ять якого розбивається на призначені для користувача «поштові скриньки». Одержувач звертається за своєю «кореспонденцією» в свою «поштову скриньку». Іншими словами, одержувач не приймає інформації відразу ж після її відправки, а звертається за нею тоді, коли йому це зручно. Вхід кожного користувача в e-mail звичайно захищається паролем. Створювати і редагувати тексти «листів» користувач може за допомогою звичайного текстового процесора, а «лист», що відправляється, забезпечується стандартною «шапкою», що ідентифікує одержувача або групу одержувачів інформацією. Електронна пошта може використовуватися як на рівні одного підрозділу, так і на рівні всієї організації. Якщо не враховувати проблем захисту інформації, то електронна пошта є дуже зручним і ефективним засобом підтримки безпаперових комунікацій. У цей час e-mail популярніша як засіб пересилки кореспонденції усередині організації, а не між організаціями.

Без електронної пошти (e-mail) у наш час важко уявити собі сучасний офіс. Користувачі електронної пошти обмінюються листами, контрактними пропозиціями, інформацією про ціни, кон'юнктуру ринку та іншою комерційною інформацією. Відсутність у підприємства електронної пошти з погляду людей, яким відома її зручність і практичність- істотний мінус. І адреса e-mail на візитці вже давно стала природним атрибутом життя.

Електроннапоштаєнезаміннимінструментоморганізаціїзовнішньоекономічноїдіяльностіпідприємства, якиймаєістотніпереваги:

  • оперативний і дешевий канал зв'язку з партнерами, колегами, клієнтами, дилерами, дочірніми підприємствами та ін.;
  • зручний та економний канал одержання різного роду зовнішньоекономічної інформації.

В Інтернеті зараз величезну кількість інформації можна одержувати безкоштовно і за передплатою через e-mail. Це прес-релізи іноземних компаній, інформаційні бюлетені, спеціалізовані повідомлення для учасників ЗЕД та інша ділова інформація;це можливість прямого зв'язку, консультацій і співробітництва з головними фахівцями в області ЗЕД будь-якої країни. Електронна пошта дає змогу встановити програму-автовідповідач з інформацією, якою часто цікавляться партнери, клієнти або покупці. При одержанні запиту автовідповідач автоматично відсилає у відповідь необхідну інформацію (це можуть бути ціни, інструкції, технічні показники, рахунки-фактури, різні довідкові матеріали, інформаційні бюлетені тощо). Автовідповідач може звільнити співробітника від частини рутинної роботи або взагалі замінити декількох співробітників. У разі необхідності періодичного інформування широкого кола дилерів, автовідповідач замінить розсилання звичайною поштою, отже, заощадить витрати на папір, поштову пересилку, телефонні переговори.

Нема нічого природнішого, ніж покласти на систему обміну електронними повідомленнями основні функції підтримки електронного документообігу. Для цього потрібно:

В умовах конкуренції, з якою сьогодні стикається більшість підприємств, велику роль відіграє лояльність клієнтів. Зрозуміло, що дешевше підтримувати задоволеність існуючих клієнтів, ніж постійно полювати за новими.

Але як гарантувати своїм клієнтам очікуваний ними рівень обслуговування і що зможе стимулювати їхнє повернення? А найголовніше, як з цим впоратися, коли одночасно слід вирішувати мільйон інших проблем?

Організації, що приділяють особливу увагу роботі з клієнтами, все частіше звертаються до широких можливостей електронної пошти. Це потрібно не кожній компанії, але лише тим, хто прагне залучати сучасні технології для підтримки відданості клієнтів і, в підсумку, формування прибутку.

Якщо ви готові використовувати на своєму підприємстві передові стратегії застосування електронної пошти, ось три напрямки, з яких можна почати.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ

БЕЗПЕКА МЕРЕЖ

Бежпека мережі— заходи, які захищають інформаційну мережу від несанкціонованогодоступу, випадкового або навмисного втручання в роботу мережі або спроб руйнування її компонентів. Безпека інформаційної мережі включає захист обладнання, програмного забезпечення, даних і персоналу. Мережева безпека складається з положень і політики, прийнятої адміністратором мережі, щоб запобігти і контролювати несанкціонований доступ, неправильне використання, зміни або відмови в комп'ютерній мережі та мережі доступних ресурсів. Мережева безпека включає в себе дозвіл на доступ до даних в мережі, який надається адміністратором мережі. Користувачі вибирають або їм призначаються ID і пароль або інші перевірки автентичності інформації, що дозволяє їм здійснити доступ до інформації і програм у рамках своїх повноважень. Мережева безпека охоплює різні комп'ютерні мережі, як державні, так і приватні, які використовуються в повсякденних робочих місцях для здійснення угод і зв'язків між підприємствами, державними установами та приватними особами. Мережі можуть бути приватними, такими як всередині компанії або відкритими, для публічного доступу. Мережева безпека бере участь в організаціях, підприємствах та інших типів закладів. Найбільш поширений і простий спосіб захисту мережевих ресурсів є присвоєння їм унікального імені та відповідного паролю.

Мережева безпека починається з аутентифікації, що зазвичай включає в себе ім'я користувача і пароль. Коли для цього потрібно тільки одна деталь аутентифікації (ім'я користувача), то це називають однофакторною аутентифікацією. При двофакторній аутентифікації, користувач ще повинен використати маркер безпеки або 'ключ', кредитну картку або мобільний телефон, при трьохфакторній аутентифікації, користувач повинен застосувати відбитки пальців або пройти сканування сітківки ока.

Після перевірки дійсності, брандмауер забезпечує доступ до послуг користувачам мережі.Для виявлення і пригнічування дії шкідливих програм використовується антивірусне програмне забезпечення або системи запобігання вторгнень (IPS).

Зв'язок між двома комп'ютерами з використанням мережі може бути зашифрований, щоб зберегти конфіденційність.

Система безпеки мережі не ґрунтується наодному методі, а використовує комплекс засобів захисту. Навіть якщо частина обладнання виходить з ладу, решта продовжує захищати дані Вашої компанії від можливих атак.

Встановлення рівнів безпеки мережі надає Вам можливість доступу до цінної ділової інформації з будь-якого місця, де є доступ до мережі Інтернет, а також захищає її від загроз.

Система безпеки мережі:

  • захищає від внутрішніх та зовнішніх мережних атак. Небезпека, що загрожує підприємству, може мати як внутрішнє, так і зовнішнє походження. Ефективна система безпеки стежить за активністю в мережі, сигналізує про аномалії та реагує відповідним чином;
  • забезпечує конфіденційність обміну інформацією з будь-якого місця та в будь-який час. Працівники можуть увійти до мережі, працюючи вдома або в дорозі, та бути впевненими у захисті передачі інформації;
  • контролює доступ до інформації, ідентифікуючи користувачів та їхні системи. Ви маєте можливість встановлювати власні правила доступу до даних. Доступ може надаватися залежно від ідентифікаційної інформації користувача, робочих функцій, а також за іншими важливими критеріями;
  • забезпечує надійність системи. Технології безпеки дозволяють системі запобігти як вже відомим атакам, так і новим небезпечним вторгненням. Працівники, замовники та ділові партнери можуть бути впевненими у надійному захисті їхньої інформації.

 

ВИСНОВКИ

В результаті проведення мною дослідження моєї курсової роботи можна зробити такий висновок, що учасній людині важко уявити собі життя без різних засобів зв’язку. Пошта, телефон, радіо та інші комунікації перетворили людство в єдиний «живий» організм, змусивши його обробляти величезний потік інформації. Підручним засобом для обробки інформації став комп’ютер.

Однак масове використання окремих, не взаємозвязаних комп’ютерів породжує ряд серйозних проблем: як зберігати використовувану інформацію, як зробити її загальнодоступною, як обмінюватися цією інформацією з іншими користувачами, як спільно використовувати дорогі ресурси (диски, принтери, сканери, модеми) декільком користувачам. Рішенням цих проблем є об’єднання комп’ютерів у єдину комунікаційну систему – комп’ютерну мережу.

Зясовано, що основними поняттями, які характеризують мережі є два або більше комп’ютерів, з’єднаних між собою за допомогою мережевого обладнання.

Комп’ютерна мережа забезпечує:

  1. Колективне опрацювання даних користувачами
  2. Обмінювання файлами та іншими даними між користувачами
  3. Спільне використовувати програми
  4. Спільне використання принтерів, модемів тощо.

Информация о работе Використання мережевих технологій в управлінні