Що таке бібліографічна продукція

Бібліографічний покажчик відображає книги, статті та інші матеріали, що розкривають вузьку, конкретну тему (проблему), або широку, багатоаспектну – навіть галузь знання. Це й зумовлює складність його структури (наявність розділів і підрозділів), впливає на порядок розміщення бібліографічних записів у межах кожного видання. Бібліографічні покажчики у своїй більшості мають науково-довідковий апарат (передмова, різноманітні допоміжні покажчики). Допоміжний покажчик відображає відомості про твори друку в іншому аспекті, ніж основний текст посібника, з відсиланнями до відповідних бібліографічних записів.

Варіантами  бібліографічного покажчика є бібліографічні довідники, типові каталоги, плани і  каталоги видавництв, бібліографічні бюлетені, літописи книжкових палат.

Бібліографічний список містить відомості про твори, як правило, з вузької, конкретної теми чи питанню. Він зазвичай невеликий за обсягом, простий за структурою, не має довідкового апарату. Одним з різновидів бібліографічного списку є пам′ятки читачеві, створювані переважно регіональними бібліографічними центрами.

Бібліографічний огляд – це бібліографічний посібник, що являє собою зв′язну розповідь про документи (твори друку). У бібліографічному огляді характеристика літератури доповнюється необхідними роз′ясненнями і фактичними відомостями. Цільове і читацьке призначення, характер теми визначають кількість творів, про які йде мова в огляді, його структуру, що може бути як простою, так і складною. Так, наприклад, найбільші бібліотеки й інформаційні центри країни готують на допомогу вченим і спеціалістами огляди, що знайомлять з результатами і перспективами розвитку окремих галузей науки і техніки. Для читачів-неспеціалістів складаються рекомендаційні огляди.

Варіантами  бібліографічного огляду є бесіди і  розповіді про книги.

Бесіда  або розповіді про книги нагадують  за формою ті усні бесіди, які проводить  бібліотекар на абонементі. Їхня мета – зацікавити читачів певної групи  актуальними питаннями, допомогти  у вивченні найбільш доступної і  цікавої літератури з якої-небудь теми, творів того чи іншого письменника. При цьому характеризується тема, значення творчості письменника, а  потім рекомендуються книги і  статті на кожне питання. Переходячи від простого до складного, від конкретних питань до більш загальних, читач  отримує з книг певний обсяг знань.

Побудова  бібліографічного огляду, бесіди та розповіді  про книги не відрізняється складністю, і у додатку зазвичай наводяться алфавітні списки названих у них  творів.

У деяких бібліографічних посібниках присутні елементи різних типів. Такими є «коло  читання», методичні рекомендації. «Коло читання» знайомить читачів  з творами відразу за кількома темами із різних галузей знань. Його мета – сприяти формуванню і розвитку у читачів інтересу до якої-небудь теми, а також розширенню кругозору. Відбір і зміст творів визначають структуру видання, способи і  прийоми характеристики книг, статей та інших рекомендованих матеріалів. У «колі читання» можна виділити елементи, наявні у бібліографічному списку, бесіді про книги, бібліографічному огляді, покажчику літератури. Методичні  рекомендації адресовані у першу  чергу працівника бібліотек. Їхня мета – допомогти бібліотекарям та бібліографам у популяризації літератури з найактуальніших тем і т. д. методичні рекомендації містять  зазвичай бібліографічні матеріали (бібліографічні списки, бібліографічні огляди і т. п.), розробки з організації виставок, вечорів, усних журналів, а також матеріали, що висвітлюють найцікавіший досвід роботи бібліотек з читачами.

Різновидом  бібліографічних посібників, які  можуть слугувати прикладом творчого підходу укладачів, є популярний бібліографічний довідник, путівник з книг, популярна бібліографічна енциклопедія (вони – переважно  рекомендаційні).

Бібліографічні  посібники різних типів супроводжуються  довідковим апаратом – передмовами, ввідними зауваженнями до розділів, допоміжними  покажчиками («ключами»). Покажчики  до видань та допоміжні покажчики  є особливими типами бібліографічних  матеріалів. Найбільше поширення  отримали такі види допоміжних покажчиків, як: авторський (у ньому перераховані прізвища авторів творів друку, відображених у бібліографічному посібнику); іменний (це перелік авторів, художників, композиторів, постатей, згадуваних у книгах і статтях, укладачів, редакторів та ін.); предметний (перелік предметних рубрик, що відображають зміст творів друку); тематичний (перелік тем, розкритих у творах); географічний (перелік географічних об′єктів, про які наявний матеріал у творах). Допоміжні покажчики містять відсилання до певних бібліографічних записів в головній частині посібника.

Покажчики до видань являють собою бібліографічний пошуковий апарат, побудований на базі документального масиву, в якості якого виступає склад та інформаційний зміст документів певного видання (книги, збірника, зібрання творів). При цьому об′єктом бібліографування в покажчиках, що розкривають зміст видання, є не твори повністю, а логічно завершені частини, фрагменти тексту, окремі положення, думки, висловлювання (субдокументальний рівень бібліографії).саме тому покажчики до видань є незамінним засобом поглибленої бібліографічної орієнтації у змісті документів, розміщених у тому виданні, що до нього ці покажчики укладені.

Використана література

1. Буран, В. А., Довгопола, О. П., Пупченко В. В. Бібліографія. Загальний курс / В. А. Буран, О. П. Довгопола, В. В. Пупченко. – К. : Вища школа, 1984. – 216 с.
2. Бриксман М. А. Составление библиографических пособий / М. А. Бриксман, М. П. Бронштейн. – М., 1964. – 299 с.
3. Швецова-Водка, Г. М. Вступ до бібліографії. Навч. посіб. / Г. М. Швецова-Водка. – К. : Кондор, 2004. – 216 с.